1 of 11

Course

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Academic year 2022-2023

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

2 of 11

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (1)

Topic 1: Introduction to the course “Hybrid conflicts as a threat to security systems”.

Topic 2: Current research on hybrid conflicts: the experience of the EU for Ukraine.

Topic 3: EU regulatory and legal support in the field of security.

Topic 4: The role of EU institutions in ensuring the 16th and 17th Sustainable Development Goals.

Topic 5: Institutional principles of counteracting hybrid conflicts in the EU and Ukraine.

Topic 6: Activities of The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts.

Topic 8: Hybrid threats as an object of analysis in the social sciences.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research.

Topic 10: Hybrid political conflict: origin, forms, causes, driving forces, specifics.

3 of 11

3

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (2)

Topic 11: Cycles of hybrid political conflict.

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war.

Topic 13: Hybrid peace as a category in conflict studies.

Topic 14: Security asymmetry in the era of globalization.

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices.

Topic 16: Prevention as a way to counter hybrid conflicts.

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

Topic 18: OSCE cooperation with Ukraine in shaping the security system.

Topic 19: Reforming the security sector in the context of the spread of hybrid threats: the EU experience for Ukraine.

Topic 20: The role of the EU in resolving the current situation in Ukraine: humanitarian aid, investment support, and EU sanctions policy.

4 of 11

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

  • Non-traditional threats: politics and diplomacy.
  • Non-traditional threats: security and defense.
  • Non-traditional threats: economy and business.
  • Non-traditional threats: energy and environment.
  • Non-traditional threats: technology and innovation.

5 of 11

Threats of security systems

Класифікація:

  • за масштабами поширення (глобальні, регіональні, локальні)
  • за співвідношенням суб’єктів, що є джерелом загрози та її ціллю (симетричні, джерелом та ціллю яких є держави, і асиметричні, створювані позадержавними суб’єктами і спрямовані на держави)
  • за історичною вкоріненістю (традиційні й нетрадиційні)
  • за відносним часом появи (традиційні й нові)

Типи:

- війна, тероризм і розповсюдження зброї масового ураження потрапляють до категорії «жорстких»

- зміни клімату, занепад довкілля, проблеми бідності, поширення інфекційних захворювань вважають «м’якими»

6 of 11

Non-traditional threats and modern security systems

Гібридні загрози постійно «мігрують» і змінюються. Найбільш успішною стратегією резильєнтності є випередження викликів та загроз. Така стратегія дозволяє вчасно усвідомити та підготуватися з метою мінімізувати політичні й матеріальні втрати, які можуть бути катастрофічними для національних інтересів країни, її цивілізаційної суб’єктності та взагалі для її існування.

Риси сучасного суспільства, які хитають резильєнтність:

  • По-перше, в сучасному світі глобальна економічна взаємодія поступилася місцем політичній та безпековій, що викликає кризу самої суті глобалізації як результату економічної експансії передових держав і транснаціональних корпорацій.
  • По-друге, в сучасному світі інтереси однозначно домінують над цінностями. Іншими словами, сьогоднішній світ це світ егоцентризму та ситуативних союзів. Потрібно постійно оцінювати свої та чужі «червоні лінії».
  • По-третє, в сучасному світі хитаються, а часом навіть і руйнуються усталені системи міжнародного порядку та колективної суб’єктності. Здобуття й збереження суб’єктності все більше стає індивідуальною справою. 

7 of 11

Non-traditional threats and modern security systems

  • Економічної резильєнтності країни є енергетична резильєнтність.
  • Соціально-політична й правова резильєнтність передбачає аналіз й нейтралізацію викликів і загроз в контексті розвитку внутрішньої політики, політикуму, взаємодії держави і громадянського суспільства, а також правової та правоохоронної систем, їх місця в міжнародно-правовій архітектурі.
  • Гуманітарна резильєнтність потребує аналізу викликів розвитку людини, забезпеченню її базових потреб і прав та ефективну відповідь на них шляхом належного захисту гуманітарної сфери, її суб’єктів та інститутів. В гуманітарну резильентність, слід включити демографічну резильентність – як актуальний напрям, одним з найважливіших елементів якого є міграційні проблеми в глобалізованому світі.
  • Духовно-культурна резильєнтність вимагає ґрунтовного дослідження мистецького та релігійного середовища як таких, що мають найбільший вплив на формування світогляду.
  • Резильєнтність масових комунікацій (мережево-інформаційна резильєнтність) потребує оцінки інформаційного середовища (передусім ЗМІ, соціальних мереж, Інтернету) на предмет наявності викликів та здатності ефективно їм протидіяти.
  • Віртуальні слабкі місця. Кіберпростір можливо є найекстремальнішим прикладом такого слабкого місця, бо він поєднує усю планету в реальному часі, надаючи можливість будь-кому здійснити напад на ціль з електронним управлінням з будь-якого місця в будь-який час.

8 of 11

Directive (EU) on the resilience of critical entities and repealing

Мета політики ЄС щодо стійкості критичної інфраструктури – збільшення спроможності держав-членів підвищити стійкість надання основних послуг на внутрішньому ринку, тобто послуг, які мають вирішальне значення для підтримки життєво важливих суспільних функцій, економічної діяльності, громадського здоров’я та безпеки навколишнього середовища у ЄС.

Директива CER визначає:

  • вимоги до держав – членів ЄС ухвалити стратегії підвищення стійкості роботи операторів КІ з надання життєво важливих послуг;
  • вимоги щодо проведення ризик-аналізу стійкості надання визначених послуг на національному рівні та на рівні операторів КІ за всіма визначеними Директивою секторами та підсекторами КІ;
  • зобов’язання щодо застосування операторами КІ планів стійкості, котрі складаються з технічних, безпекових та організаційних заходів відповідно до визначеного рівня загроз та їхнього впливу;
  • створення Групи стійкості операторів КІ як консультативно-координаційного механізму підтримки діяльності Єврокомісії та підготовки нормативних і методичних матеріалів для держав – членів ЄС та операторів КІ;
  • інститут «консультативної місії» для оцінки вжитих оператором КІ обов’язкових заходів забезпечення стійкості функціонування КІ;
  • вимоги щодо визначення уповноваженого органу, який виконуватиме роль «точки контакту» для взаємодії між державами – членами ЄС, Єврокомісією, іншими інституціями ЄС, операторами КІ, а також оцінювання стану імплементації положень Директиви державами та підготовки звітів для подання Єврокомісії;
  • підготовку методичних та інструктивних матеріалів, сприяння в організації та проведенні колективних навчань, консультування, запровадження програм підвищення кваліфікації персоналу операторів КІ.

9 of 11

Sources

  • Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32022L2557
  • Указ Президента України №479/2021 про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості» https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181

10 of 11

10

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

11 of 11

Thank you for attention!

Prof. in charge – Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/