УРОК МИСЛЕННЯ
за оповіданням В.О. Сухомлинського
«ЛИСЯЧИЙ ХВІСТ»
Підготувала:
асистент вихователя
Лучка Тетяна Миколаївна
УКРІЇНА ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 1 «КАЛИНКА»
СЛАВУТИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Невський кв-л б. 6, м. Славутич, Вишгородський р-н Київська обл. 07101
web-сайт: http://slavdnz1.at.ua, e-mail kalinkaslav@ukr.net
Побачив малий Зайко лисячий хвіст. І здивувався: рудий, довгий, пухнастий. От і питає: Лиско, навіщо тобі такий довгий хвіст?
Сліди замітати. Ось украду я курочку, люди женуться, от-от спіймають. А я біжу по снігу, слід замітаю. Люди й не знають, куди я побігла.
Приходить Зайко до матері й просить: Мамо, зроби мені з коноплі такий хвіст, як у Лиски. Хочу сліди замітати. Хочу, щоб люди не знали, куди я побіг.
Дурненький ти, Зайку. Тобі не тікати треба, а вміти будь-кого перехитрити. Побачиш людину з рушницею – то мисливець. Зачаїсь і сиди тихенько. Він і не побачить тебе.
Твій хвіст – це твоя голова. І погладила мати Зайчика-синочка лапкою по голові.