2 of 16

Дитинство - найважливіший період життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руки в дитячі роки, що ввійшло до її розуму, її серця з навколишнього світу-від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.� В.О.Сухомлинський�

Правила моральної етики за Василем Сухомлинським

Формування та розвиток емпатійних емоцій у дитинстві;
Почуття обов’язку;
Відповідальність за свої вчинки;
Виховання почуття вдячності;
Залучення дітей до суспільної праці;
Екологічна культура як складова морально-етичного виховання;
Родинне виховання, співробітництво педагогів і батьків.

3 of 16

Формування та розвиток емпатійних емоцій у дитинстві

Прояв нетерпимості до зла.

Допомагай слабким та беззахисним,

будь чутливим до чужого горя.

В. Сухомлинський.

4 of 16

Почуття обов’язку

Ти живеш серед людей, твої бажання, твої вчинки – це радість або сльози твоїх близьких. Роби так, щоб людям, які оточують тебе було добре.

В.Сухомлинський.

5 of 16

Відповідальність за свої вчинки

Вам хочеться зламати квітучу гілочку.

Але якщо кожен задовольнить таке

бажання, квітучий кущ перетвориться на оголене гілля. Людям нічим буде

милуватися – своїм вчинком ви крадете

у них красу.

В. Сухомлинський.

6 of 16

Виховання почуття вдячності

Ти користуєшся благами,створеними

іншими людьми. Будь вдячний, плати їм за це добром.

В.Сухомлинський

7 of 16

Залучення дітей до суспільної праці

Усі блага і радощі життя створюються

працею і тільки працею. Праця – корінь моральності.

В.Сухомлинський.

8 of 16

Екологічна культура, як складова морально-етичного виховання

Краса природи відіграє велику роль у вихованні духовного благородства. Вона виховує в душі здатність відчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця.

В.Сухомлинський

9 of 16

Родинне виховання, співробітництво педагогів і батьків

Культ сім’ї, особливо культ матері, - це необхідний духовний зв’язок поколінь, передача та успадкування моральної культури.

В.Сухомлинський

10 of 16

Питання про співпрацю дошкільного закладу з родинами вихованців завжди було і залишається надзвичайно важливим для дошкільної педагогіки. � У житті дитини протягом перших років домінують соціалізуючи впливи сімейного оточення. Перевага сім'ї як виховного колективу полягає в тому, що дитина має можливість постійно спостерігати поведінку батька й матері в неофіційних сімейних стосунках; спілкуватися з людьми різного віку, статі, життєвого досвіду; просто і природно залучатися до реального життя. У сім'ї складаються емоційно насичені взаємини між батьками й дітьми, які мають особистісний характер, набувається необхідний соціальний досвід. �

11 of 16

В дошкільному закладі діти набувають важливого суспільного досвіду, основних знань і вмінь, необхідних для подальшого життя серед людей, залучаються до різних видів діяльності. Інакше кажучи, якщо в сім'ї дитина соціалізується у визначених умовах взаємин членів родини, то дошкільний заклад, значно розширюючи коло близьких і далеких людей, презентує їх взаємини у виховному контексті. � В своїй професійній діяльності педагоги ДНЗ використовують такі форми роботи з батьками: �1. Індивідуальні (бесіди, консультації, вивчення досвіду сімейного виховання через відвідування сім’ї, телефонний зв'язок, анкетування, залучення батьків до життя групи ). �2. Наочно-інформаційні (тематичні стенди, виставка дитячих робіт, реклама книг, статей із газет або журналів щодо проблеми сімейного виховання, відеофрагменти організації різних видів діяльності, режимних процесів, "скринька" ідей та пропозицій, родинний альбом). �3. Групові (консультації, збори, зустрічі з цікавими людьми, практикуми, школа молодих батьків). �4. Колективні (батьківські конференції, дні відкритих дверей, вечори запитань та відповідей, виставки спільних робіт, батьківські тренінги, перегляд ранків, спортивних змагань). ��

12 of 16

Досвід роботи показав, що ключова форма роботи з родиною – індивідуальна. � Всі ці засоби сприяють інтересу мам і тат до виховного процесу, повазі до педагога і його праці, допомагають встановлювати взаємини співробітництва. Батьки виступають не в ролі експертів чи спостерігачів роботи а є рівноправними партнерами і союзниками. �Практика показує: жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучати батьків, якщо поставлені проблеми не розв’язуються разом з ними – першими і найавторитетнішими вчителями. � Коли між дитячим садком та родиною немає протиріччя, батьки розуміють, що необхідна співпраця з педагогом, що саме від оточуючих дитину дорослих залежить, як проживе вона своє дитинство, чому навчиться, які враження залишаться.

13 of 16

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ

Педагогічні ситуації

І. Поки мама розмовляла зі знайомою, 4-річний син зірвав на клумбі квіти. Мати сварить його. Малюк плаче. Запитання до батьків:

1. Проаналізуйте поведінку дитини та матері: чи відповідає реакція матері вчинку дитини.

2. Чи дійсно вчинок дитини був упередженим. Обґрунтуйте свою думку. Якими могли бути причини вищевказаного вчинку 4-річної дитини

14 of 16

II. Весна «заполонила» все подвір'я сонцем, світлом! Подвір'я сьогодні схоже на мурашок — стільки людей. Новосели приводять до порядку територію. Працюють лише дорослі. Діти від п'яти до семи років і старші зайняті своїми справами. Працюють їхні мами, тата, бабусі та дідусі.

— Який з нього працівник? Він і лопату ще тримати не вміє! — говорить батько шестирічного Сашка.

А ось тато п'ятирічного Андрійка доручив сину підносити кілочки, потримати шнур. Його друзі Сергійко та Наталочка очищують ґрунт від каміння.

Запитання до батьків:

1. В чому полягає виховне значення праці дітей для інших?
2. Чи залучаєте ви дитину до участі у суспільно-корисній праці? Покажіть це на прикладах.

15 of 16

Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники.�

16 of 16

Ніхто не вчить маленьку людину: "Будь байдужим до людей, ламай дерева, попирай красу, вище за все став своє особисте" . Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру – вчать уміло, розумно, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває і так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу – все одно буде зло, тому що і людиною її треба зробити. � В.О.Сухомлинський