1 of 19

Презентація вибіркової дисципліни �“Екологічне право”

2 of 19

Екологічне право – самостійна або комплексна галузь права,що поєднує сукупність еколого-правових норм, які регулюють суспільні екологічні відносини з метою охорони життя і здоров’я  громадян, захисту їхніх екологічних прав і свобод, раціонального природокористування, забезпечення якості довкілля в інтересах сьогодення і майбутніх поколінь.

3 of 19

2. Анотація до курсу

Екологічне право це галузь права, що регулює суспільні відносини в системі «суспільство – навколишнє природне середовище», а саме ті, що пов’язані із використанням природно-ресурсного потенціалу нашої країни (використання всіх видів природних ресурсів, їх корисних властивостей, явищ та процесів природи, певних природних об’єктів, комплексів та територій природного та природно-антропогенного характеру), збереженням та охороною всіх складових довкілля, а також забезпеченням якісного стану навколишнього природного середовища та певного рівня екологічної безпеки. Актуальність засвоєння основних понять та інститутів екологічного права, є базовими знаннями, якими має володіти кваліфікований юрист, майбутній співробітник правоохоронних органів, державних органів виконавчої влади, а також інших державних і недержавних структур тощо. Курс навчальної дисципліни «Екологічне право» не тільки висвітлює основні поняття, категорії, інститути екологічного права, що дозволяє уяснити його сутність, призначення й роль у врегулюванні сфери екологічних відносин в процесі здійснення господарської та комунальнопобутової діяльності в умовах ринкових відносин у відповідності з діючим законодавством, збереження довкілля для майбутніх поколінь, а також впливає на формування еколого-відповідальної поведінки та формування біосферного мислення.

4 of 19

3. Мета та цілі курсу

Метою викладання навчальної дисципліни «Екологічне право» є формування основних стратегій та концепцій взаємодії суспільства з навколишнім середовищем, включаючи попереджувальні стратегії охорони довкілля, а також основних напрямків діяльності лісового господарства для забезпечення раціонального використання природних ресурсів, що базуються на чинному міжнародному та національному законодавстві.

Цілями вивчення курсу є набуття здобувачем фахової передвищої освіти знань про правові засади раціонального природокористування і охорони довкілля та механізми їх застосування у національній правовій практиці, ознайомлення із сучасними підходами до розуміння екологічної безпеки, екологічного управління, проблемами застосування екологічного законодавства у механізмі реалізації екологічних прав громадян, особливостями юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства та міжнародно-правовими стандартами захисту довкілля й адаптації до змін клімату.

5 of 19

5. Організація навчання курсу

 

Обсяг курсу

Вид заняття

Загальна кількість годин

лекції

30

семінарські заняття / практичні

20

самостійна робота

40

Ознаки курсу

Семестр

Спеціальність

Курс

(рік навчання)

Нормативний /

вибірковий

4(6)

081 Право

2 (3)

Вибірковий

Тематика курсу

 

№

Назва теми

Лекційні заняття

Семінари і практичні заняття

​

1.1.

Поняття, предмет, метод, принципи та система екологічного права. Джерела екологічного права

2

–

​

1.2.

Екологічні права і обов’язки суб’єктів екологічних правовідносин. Захист екологічних прав

2

–

​

1.3.

Управління у сфері природокористу­вання та охорони навколишнього середовища (екологічне управління)

–

–

​

1.4.

Право власності на природні ресурси

2

–

​

1.5.

Право природокористування

2

–

​

1.6.

Правове забезпечення екологічної безпеки

2

–

​

1.7.

Екологічна експертиза

–

2

​

1.8.

Юридична відповідальність за порушен­ня законодавства у сфері охорони довкілля

–

2

​

2.1.

Правове регулювання використання, відтворення й охорони земель в Україні

2

2

​

2.2.

Правова охорона вод

2

2

​

2.3.

Правова охорона лісів

2

2

​

2.4.

Правова охорона рослинного світу

2

2

​

2.5.

Правова охорона тваринного світу

2

2

​

2.6.

Правова охорона атмосферного повітря

2

2

​

2.7.

Правова охорона надр

–

–

​

3.1.

Правовий режим національної екологічної мережі

–

2

​

3.2.

Правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації

2

–

​

3.3.

Правове регулювання поводження з відходами

2

–

​

3.4.

Договори в екологічному праві Україні

2

2

​

3.5.

Міжнародне екологічне право. Екологічне право Європейського Союзу

2

–

​

 

30

20

​

Всього

 

50

​

6 of 19

Джерела екологічного права виражають і закріплюють екологічну політику Української держави. Основним джерелом екологічного права України є Конституція України.

7 of 19

Екологічне право виступає юридичною формою екологічних відносин. Його розвиток і становлення відбувається у широкій науковій дискусії, бо тільки у процесі наукового обговорення можна виробити оптимальний підхід до розуміння, що таке екологічне право.

8 of 19

Думки про поняття екологічного права зводяться до двох основних напрямків. Одні вважають, що екологічне право належить до числа комплексних (інтегрованих) галузей права. Водночас отримує розвиток і концепція, згідно з якою екологічне право не є комплексною галуззю права, а являє собою самостійну галузь права у загальній правовій системі.

9 of 19

Систему екологічного права складають екологічні норми, принципи й інститути.

Екологічні норми - це одиничні, формально-визначені, загальнообов'язкові правила поведінки, за допомогою яких регулюються суспільні відносини з приводу охорони навколишнього природного середовища.

10 of 19

Принципи екологічного права - це головні, основоположні правила, які визначають загальну спрямованість і найсуттєвіші риси правового регулювання екологічних суспільних відносин. До найважливіших з них необхідно віднести принципи:

  • переваги державної власності на землю, воду, ліси, надра та інші об'єкти природи;
  • державного управління природокористуванням і охороною природи;
  • поєднання раціонального використання, відтворення і охо­рони природних ресурсів;
  • комплексного підходу до природокористування і природоохорони;
  • поєднання заходів щодо стимулювання і відповідальності у справі використання та охорони природних ресурсів;
  • законності в екологічних відносинах.  
  • Законодавство про охорону навколишнього природного середовища

11 of 19

Сучасними нормативно-правовими актами, що безпосередньо регулюють основи організації охорони навколиш­нього природного середовища, є закони України: «Про охорону навколишнього природ­ного середовища» від 25 червня 1991 р., «Про охорону атмос­ферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., «Про тварин­ний світ» від 13 грудня 2001 р. Та інші.

12 of 19

Деякі відносини у сфері використання та охорони навколишнього природного середовища врегульовано земельним, лісовим кодексами, кодексом про надра, а також По­становою Верховної Ради України «Про затвердження Поряд­ку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинен­ня діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 29 жовтня 1992 р. тощо.

13 of 19

Джерелами екологічного права є укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України, що спрямовані на врегулювання суспільних відносин у галузі використання, відтворення і охорони природних ресурсів та за­безпечення екологічної безпеки населення України.

14 of 19

Екологічні права і обов’язки громадян

Гарантіями екологічної безпеки для громадян України є ши­рокий комплекс взаємозв'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, виховних, правових та інших заходів.

15 of 19

Отже екологічне законодавство, по-перше, закріплює еко­логічні права обов'язки громадян України, по-друге, перед­бачає гарантії їх реалізації, по-третє, встановлює правові, соці­альні, економічні та інші основи охорони навколишнього при­родного середовища.

16 of 19

Згідно з діючим законодавством кожний громадянин в Україні має право на:

  • безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
  • участь в обговорені проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ та організацій з цих питань;
  • участь у розробці й здійсненні заходів з охорони нав­колишнього природного середовища, раціонального і комплекс­ного використання природних ресурсів;
  • об'єднання в громадські природоохоронні формування;
  • одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення;
  • одержання екологічної освіти;
  • подання до суду позовів до державних органів, підпри­ємств, установ, організацій і громадян про відшкодування збитків, заподіяних його здоров'ю і майну внаслідок негатив­ного впливу на навколишнє природне середовище тощо.

17 of 19

Усі екологічні права громадян захищаються і відновлюються в судовому порядку.

Поряд з правами згадані нормативно-правові акти передба­чають і деякі обов'язки. Так, громадяни зобов'язані:

  • берегти природу, охороняти, раціонально використовува­ти її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
  • здійснювати діяльність з додержанням вимог законодав­ства про охорону навколишнього природного середовища, ви­мог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
  • не порушувати екологічні права й законні інтереси інших суб'єктів;
  • вносити плату за спеціальне використання природних ре­сурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

компенсувати шкоду, завдану забрудненням та іншим не­гативним впливом на навколишнє природне середовище.

18 of 19

Основою для міжнародного екологічного права стала Стокгольмська декларація з навколишнього середовища і є базовим актом для міжнародного права навколишнього середовища. Дата і місце прийняття: 16 червня 1972 року, м. Стокгольм (Швеція)

Проведення Стокгольмської конференції спонукало до ряду наукових міжнародних досліджень, які вийшли у 1972 р. Два таких дослідження мали значний вплив на розвиток міжнародного права навколишнього середовища і вперше було підняте питання взаємозв'язку між охороною навколишнього середовища та розвитком (зокрема, теза про те, що людство повинно взяти на себе зобов'язання з управління планетою).

19 of 19

Дякую за увагу!!