2 of 14

Рівень розвитку словника

Для активного словника категорії дітей з ЗПР характерне деяке відставання від вікової норми, що виявляється в недостатній різноманітності слів, що актуалізуються в самостійному висловлюванні, в труднощах засвоєння і використання узагальнюючих понять (у диференціації і конкретизації змісту цих понять), у поповненні словника словами, що виражають складні якості та взаємозв'язки.
У мовленні дітей із ЗПР в основному використовуються іменники та дієслова, причому словник неточний. З прикметників найчастіше вживаються якісні, ті, що позначають безпосередньо сприйняті ознаки. Діти не знають багатьох слів із абстрактним значенням, замінюють слова описом ситуації або дії, з якими пов'язане слово, зазнають труднощів у підборі слів-антонімів та особливо слів-синонімів.

3 of 14

Характеристика порушень фонетико-фонематичних процесів

низький рівень навичок сформованості фонематичних процесів
труднощі в оволодінні звуковим аналізом та синтезом
труднощі диференціації звуків на слух, (перш за все опозиційних пар звуків); змішування причому не лише звуків, порушених у вимові (свистячих, шиплячих, сонорних), але й правильно вимовлених (твердих і м'яких, дзвінких і глухих);
як правило, порушення звуковимовної сторони мовлення (навіть при проведенні попередньої корекційної роботи);

4 of 14

Рівень стану сформованості граматичних категорій

труднощі в граматичному і синтаксичному оформленні речень, що може спостерігатися не лише в продуктивному, але й в репродуктивному мовленні;
помилки у вживанні прийменників (заміни, інколи пропуски), а також помилки в прийменниково-відмінковому управлінні, в узгодженні іменників із прикметниками;
значне недорозвинення процесів словозміни та словотворення. Діти не використовують всю сукупність граматичних узагальнень, що не дозволяє відрізняти одну граматичну форму (числа, роду, відмінка) від іншої: парадигма форм словозміни обмежена, недостатньо стійка, характеризується великою кількістю змішуваних флексій;
оволодіння формами словозміни та словотворення відбувається в триваліші терміни, затримується і у шкільному віці;

5 of 14

Зв’язне мовлення

У дітей із ЗПР виявляється своєрідність зв'язного мовлення. Для них є складним переказ творів (особливо розповідного характеру), складання розповіді за серією малюнків і складання творчої розповіді, розповіді-опису.
Для мовлення дітей із ЗПР характерна неусвідомленість і мимовільність побудови фрази як висловлювання в цілому, діти не дають розгорнутої відповіді на запитання дорослого, часто у відповідях основна думка супроводжується сторонніми думками.

6 of 14

Характеристика читання та письма

пропуски голосних й приголосних у середині та в кінці слів, складів, цілих слів, присутні змішування: «буква-звук», «склад-слово», «склад-буква», «склад-слово-речення»,
темп читання у дітей із ЗПР дуже повільний, відстає від норми на 15-20 слів на хвилину.
характерні помилки: заміни, пропуски і перестановки букв, складів, ковтання закінчень, змішування граматичних форм
читання монотонне, інтонаційно недиференційоване.
при перевірці графічних навичок простежується своєрідна каліграфія: недотримання рядка, елементи букв непробійні: розтягнуті або зменшені.

7 of 14

Фонетичні порушення мовлення

діти з ізольованим дефектом, що виявляється неправильною вимовою лише однієї групи звуків.
розлади пов'язані з порушенням будови артикуляційного апарату, недорозвиненням мовленнєвої моторики.

8 of 14

Фонетичні порушення мовлення

Завдання:

розвиток мовленнєвого дихання, моторики, артикуляційного апарата та звукоутворення;
розвиток інтонаційної виразності мовлення (темпу, тембру, силу голосу, інтонації і наголосу);
вдосконалення правильної вимови звуків основних груп та розрізнення твердих, м’яких приголосних.

9 of 14

Фонетико-фонематичні порушення мовлення

дефекти звуковимови охоплюють 2-3 фонетичні групи
виявляються переважно в замінах фонетично близьких звуків
спостерігаються порушення слухової диференціації звуків, фонематичного аналізу.

10 of 14

Фонетико-фонематичні порушення мовлення

Завдання:

розвиток загальномовленнєвих (дихання, артикуляції, голосу) умінь і навичок;
формування первинних вимовних умінь та навичок голосних і приголосних звуків (постановка, автоматизація, диференціація);
слухова й вимовна диференціація дзвінких і глухих приголосних звуків; розрізнення на слух твердих і м’яких звуків та формування їх правильного артикуляційного укладу при вимові;
розвиток звукового аналізу: упізнання та розрізнення заданого звуку й визначення його місця в слові та включення слів із відпрацьованим звуком у мовлення.

11 of 14

Діти з системним недорозвиненням усіх сторін мовлення (ЗНМ)

порушення в розвитку лексико-граматичної сторони мовлення:
обмеженість, недиференційованість словникового запасу,
порушене розуміння та сприйняття мовлення
примітивна синтаксична структура речень
аграматизми
низький рівень розвитку зв’язного мовлення

12 of 14

Загальний недорозвиток мовлення

Завдання:

розвиток лексико-граматичного та фонетико-фонематичного боку мовлення, що здійснюється одночасно за напрямами роботи з: корекції і розвитку загальномовленнєвих умінь і навичок, базових психологічних функцій і міжфункціональної взаємодії,
збагачення активного та пасивного словника,
граматичної будови та зв’язного мовлення,
фонетико-фонематичних процесів.

13 of 14

Логопедична корекційна робота з корекції порушень мовлення з дітьми із ЗПР�

розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;
розвиток зорового сприймання, аналізу, зорової пам'яті;
формування просторових уявлень;
розвиток слухового сприймання, уваги, пам'яті;
корекція порушень моторного розвитку, особливо порушень
ручної і артикуляційної моторики;
корекція порушень звуковимови, викривлень звукоскладової структури слова;
розвиток лексики (збагачення словника, уточнення значення слова, формування лексичної системності, структури, значення слова, закріплення зв'язків між словами);
формування морфологічної і синтаксичної системи мовлення;
розвиток фонематичного аналізу, синтезу;
формування аналізу структури речень;
розвиток комунікативної, пізнавальної і регулюючої функції мовлення

14 of 14

Передумови становлення писемного мовлення у дітей: �

можливість засвоєння діяльності письма і читання обумовлена рівнем сформованості усного мовлення, довільного володіння ним, насамперед,
сформованістю операцій аналізу та синтезу усного мовлення;
збереженість просторового сприймання і уявлень (просторових зорово-просторових та сомато-просторових), відчуття свого тіла в просторі;
сформованість рухової сфери, різних видів праксису (постави, динамічного, просторового, конструктивного);
сформованість оптико-моторної і слухо-моторної координації;
формування у дітей (хоча б на мінімально достатньому рівні) абстрактного мислення, «символічних» способів діяльності, які можливі при поступовому переході від предметно-практичних способів дії до абстрактних;
сформованість загальної поведінки, емоційно-вольової сфери як необхідних для оволодіння особистісними якостями, пізнавальними та навчальними мотивами діяльності.