1 of 40

Аналіз та моніторинг ефективності шкільних мереж ТГ

Аналітик ефективності освітніх мереж Сергій Пазюк

2 of 40

Розрахункова наповнюваність

Індекс фінансової спроможності шкільної освітньої мережі

3 of 40

Громади Чернігівщини (зелена зона)

4 of 40

Громади Чернігівщини (жовта зона)

5 of 40

Громади Чернігівщини (жовта зона)

6 of 40

Громади Чернігівщини (помаранчева зона)

7 of 40

Дослідження освітньої мережі

Дані та підходи до їх аналізу

8 of 40

9 of 40

Освітні індикатори

10 of 40

Дані освітньої мережі (ЗНЗ-1 та РВК-83)

11 of 40

Дані освітньої мережі (ЗНЗ-1 та РВК-83)

12 of 40

Розрахунок освітніх індикаторів

13 of 40

14 of 40

Одним із важливих індикаторів є кількість учнів на педагога. Цей освітній індикатор в Україні на рівні 9. Серед розвинених країн є такі, де це співвідношення більше, ніж в Україні, і такі, де воно менше. Також, слід враховувати, що це співвідношення істотно залежить від типу місцевості – в сільських районах воно є значно меншим, ніж у містах. Проблемою є велика кількість малих шкіл, де фінансування у розрахунку на учня є в рази більшим, ніж середнє по країні. При цьому якість освіти в таких закладах часто є вкрай низькою. Водночас у великих містах є проблеми переповнених класів і нестачі вчителів. Мала кількість учнів на педагога може свідчити про те, що в школі вищого рівня за початкову може бракувати фахівців-предметників. З другої сторони, мала кількість учнів на вчителя мала б дозволити йому приділити більше уваги кожному учневі!

15 of 40

16 of 40

17 of 40

18 of 40

В ідею дослідження фінансової ефективності шкільної мережі закладено порівняльний аналіз ставок на викладання з врахуванням поділів на групи, ставок інших педагогічних працівників, ставок асистентів педагогів, які розраховані за формулою освітньої субвенції з відповідною реальною кількістю ставок. Ставки за фактичною мережею (ФНК) складаються із ставок на викладання, реальних ставок на поділи класів, реальних ставок на індивідуальне навчання, реальних ставок за штатними розписами і реальних ставок асистентів. Розрахункові ставки – це сума ставок на викладання згідно РНК, ставок на поділи класів, розрахункових ставок інших педагогів та розрахункових ставок на інклюзію. А реальні ставки – це дані звітів РВК-83: викладання – рядки 1-3 графа 18 розділ 1, інші педагогічні працівники – рядки 4-8, 10-11, 13, 14,16 графа 18, інклюзія – рядок 12 графа 18. Слід відзначити, що аналітика цих показників є приблизною через помилки в звітах РВК-83 та відсутність інформації в звітах ЗНЗ-1 про реальну кількість годин на поділи та індивідуальне навчання. Тому ці дані можуть спонукати органи управління освітою для додаткової звірки і уточнення!

19 of 40

За введеними даними можна розрахувати ставки в розрізі кожного освітнього закладу. Звісно, що ставки опорного закладу потрібно аналізувати разом з мережею його філій. Переважання реальної кількості ставок над розрахунковою є характерне для громад, де є брак коштів освітньої субвенції. Причиною такої ситуації в більшості випадків є успадкована неефективна шкільна мережа. Так, в даній громаді за формулою закладено 331 ставку на викладання з врахуванням поділу класів, а згідно звітів є 325 ставок. Водночас, бачимо що деякі заклади мають великий розрив у ставках. Надлишкові за формулою ставки засновника має право перерозподіляти, але часто це викликає претензії більших шкіл, які прагнуть фінансової автономії.

20 of 40

З даних звіту РВК-83 можна отримати дані про кількість педагогічних працівників, які не викладають навчальні предмети, а також відповідну кількість ставок. Маючи вихідні дані для внесення їх у формулу розрахунку освітньої субвенції також можна отримати дані про кошти, які закладено на дану категорію педагогічних працівників. З цієї суми можна отримати орієнтовне число ставок (орієнтовне тому, що нормативна заробітна плата для керівників освітніх закладів і їх заступників є вищої ніж зарплата інших педагогів). При аналізі цих даних слід враховувати те, що освітні заклади при формуванні своїх штатів користуються Типовими штатними розписами і для різних адміністративно-територіальних одиниць існують різні підходи. Так, в більшості міських ТГ штати сформовано відповідно Типових штатних розписів, а от в сільській місцевості часто для економії коштів певні ставки не вводяться в штатні розписи освітніх закладів. В даній громаді кількість ставок за РНК є 56, а зі звітів отримуємо цифру 78,4 + 2,9 гурткової роботи.

21 of 40

Кількість ставок на поділи класів на групи при вивченні окремих предметів завжди є предметом дискусії, особливо для міських ТГ та великих міст. При розрахунковій наповнюваності класів, наприклад 20, поділу підлягають лише інформатика та Захист Вітчизни. Але насправді існують класи з більшою наповнюваністю та й деякі із закладів ділять більше предметів згідно свого статуту, тому в цьому році було внесено зміни у формулу освітньої субвенції в залежності від РНК. На практиці в малих сільських ТГ освітні заклади майже не ділять класи на групи і вкладаються в норматив! У даній громаді ставок на поділ є 14,9 при розрахунковій нормі 5,4. Але бачимо, що реальних ставок за тарифікацією не перевищує розрахункової і це говорить про баланс ставок на викладання.

22 of 40

Цей показник необхідний, щоб оцінити ефективність зайнятості у школах. Показник адміністративно-педагогічного персоналу у школах щодо загальної кількості працевлаштованих педпрацівників, за різними джерелами, не повинен перевищувати 15 відсотків. Вища величина показника вказує на неефективне використання такого персоналу. Різні адміністративно-територіальні одиниці використовують власні підходи до формування штатних розписів. Часто, коли коштів бракує, можливості Типових штатних розписів не використовуються на 100%. Однозначних висновків зробити не можна, але в багатьох адміністративно-територіальних одиницях, де бракує коштів, є перевищення середніх показників. Для них вартим уваги є проведення ретельного аналізу штатних розписів освітніх закладів на відповідність Типовим штатам. З іншої сторони тривожать в громадах дуже низькі показники, адже тоді учні не отримують фахової педагогічної підтримки, наприклад практичного психолога чи іншого фахівця. Можна зробити висновок, що під ретельний аналіз повинні підпадати всі екстремальні результати чи високі, чи низькі. Також не варто забувати, що при звітуванні були допущені помилки.

23 of 40

Показник педагогічних посад на учня представляє собою відношення кількості педагогічних ставок до кількості учнів. Даний показник відображає вартість навчання одного учня за освітньою субвенцією або ж, по іншому, ми бачимо заклади, де найвища вартість навчання учнів. Для розрахунків даного показника взято дані про кількість педагогічних ставок певної адміністративно-територіальної одиниці із звіту РВК-83, яка поєднує кількість учительських ставок та кількість ставок інших педагогічних працівників, а також про кількість учнів із звіту ЗНЗ-1. Певною проблемою є те, що на даний час не досягнуто 100% відповідності даних звіту РВК-83 до даних фінансових служб.

24 of 40

25 of 40

26 of 40

27 of 40

Проблеми із дефіцитом освітньої субвенції, а також сприйняття позашкільної освіти лише як способу проведення дозвілля, а не як потенціалу для розвитку особистості та набуття життєвоважливих компетентностей, часто обумовлює непріоритетність позашкільної освіти для органів місцевого самоврядування. Проблеми позашкільної освіти нерідко виникають в процесі децентралізації, оскільки ламається вже створена система і потрібно створювати власну структуру або ж оплачувати послуги за цю роботу. Громади мають можливість створювати позашкільні заклади на засадах міжмуніципального співробітництва, але на даний момент скоріше це поодинокі випадки, ніж системний підхід до вирішення проблеми. Також часто громади в першу чергу зменшують гурткові години. У «Критеріях формування спроможньої освітньої мережі» рекомендовано мати хоча б 10 ставок гурткової роботи (це гуртки в школах і в позашкіллі) на 1000 учнів, щоб залучити до позашкільної освіти до 50% дітей віком від 5 до 18 років. Звісно аналізу також підлягає доступність до позашкільної освіти.

28 of 40

Модернізація освітньої мережі

Програма розвитку освітньої галузі громади

29 of 40

Модернізуємо освітню мережу громади разом!

Експертний аналіз сучасного стану освітньої галузі √
Оцінка демографічних процесів √
Створення громадської ради (робочої групи)
Проведення анкетування учасників освітнього процесу у всіх школах (онлайн, за матеріалами «Абетка для директорів», обговорення результатів анкетувань)
Створення плану модернізації освітньої галузі громади (робочі групи та експерт)
Зустрічі в окремих освітніх закладах з учасниками освітнього процесу (обговорення, опитування, відбір бажаючих до робочих груп)
Постійне консультування з проблемних питань

30 of 40

Карта громади

31 of 40

32 of 40

33 of 40

Для автоматизованої обробки даних створено електронний інструмент «Перспективна мережа громади». У ньому задають дані обліку дітей з території, яка закріплена за освітнім закладом, вводиться поточна мережа, в школах ІІ та ІІ рівні, можна внести дані про прогнозоване зарахування учнів до 5-х класів. А для шкіл ІІІ-го рівня можна внести інформацію про відсоток учнів, які залишають освітній заклад після 9-го класу. Ці дані можна отримати з порівняння показників освітнього закладу за останні роки: кількість учнів, що закінчили 9 класу минулого року і реальна кількість учнів в 10-му класі.

34 of 40

35 of 40

Приклад анкети для педагогів

36 of 40

Приклад анкети для батьків

37 of 40

Приклад анкети для учнів

38 of 40

Організація освітнього процесу - учні

39 of 40

Організація освітнього процесу - батьки

40 of 40

Напрямки роботи робочої групи

Мережа освітніх закладів та проблеми
Демографічні процеси
Кадрове забезпечення
Навчально-матеріальна база
Якість освіти
Позашкільна освіта
Підвезення учасників освітнього процесу
Фінансові показники
Результати анкетувань та зустрічей з громадськістю