Книги, які допоможуть зрозуміти війну і події сьогодення.

​

​

В історії України є місце перемогам та поразкам. Зараз ми живемо в той час, коли прогнозувати результат боротьби неймовірно складно, тому що йдеться не про відкритий конфлікт, а про нелінійну — «не визнану» — війну. Написана політичним експертом Євгенієм Магдою, книга «Гібридна агресія Росії. Уроки для Європи» допоможе читачеві зрозуміти суть конфлікту, його особливості і методи протидії агресорові.��

Окрім свого доброго імені, Семен Вергун втратив усе — здоров’я, роботу, сім’ю, квартиру — й залишився на роздоріжжі спустошеного життя. Успішний мисливець на таємниці, офіцер стратегічної розвідки, який працював під дипломатичним прикриттям, він опинився в епіцентрі гучного скандалу. Противники із російської контррозвідки намагалися знищити його фізично, але він дивом вижив після подвійної дози невідомого психотропного препарату. Відгородившись від світу, Семен оселився на занедбаній лісовій дачі й прагнув помсти. Людині, яка все втратила, вже ніщо не страшне. Офіцер- розвідник Вергун знаходить відраду на фронті, де зашкалює адреналін й життя наповнюється зовсім іншим змістом. Він таки зустрівся зі своїм особистим ворогом віч-на- віч під час боїв на Сході України, та полювання на нього закінчується несподіваною розв’язкою: у цьому божевільному світі війни любов долає ненависть. . . Роман створено на основі реальних подій.

«Як Україна втрачала Донбас» – це новітня історія двох областей України, Донецької та Луганської. Це хронологія подій становлення потужних фінансово-політичних кланів на тлі економічної катастрофи краю, російської експансії та витоків сепаратизму. Книга про те, як могутні донбаські клани спочатку розпалили вогонь ворожнечі, а потім згоріли у ньому самі та зіштовхнули свій край у прірву кровопролиття.

Ця історія про сучасних українських лицарів з різним способом життя: вегетаріанця, який торгував соляркою в Нігерії, тренера з фрі-файту, мандрівника й багатьох інших. Проте в одну мить для них настала точка неповернення точка, після якої життя вже не може бути таким, як до того. Почалася війна. У цій книжці боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України. Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як воювати з ножем проти гранатомета чи кулемета та приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя. І те, як страшно, коли події розгортаються наче в комп’ютерній грі, проте зберегтися й вийти ти вже не можеш. Цільова аудиторія книги - перш за все читачі, зацікавлені у сучасній історії України, широке коло проукраїнських читачів, громадських активістів та добровольців.

Описано вірогідний сценарій Третьої світової війни, викладений у формі трилера. Автор книги - досвідчений британський генерал, який протягом семи років займав вищі командні посади в НАТО, тож не без підстав може стверджувати, що російський президент швидше за все не зупиниться на анексії Криму та війні на Сході України, а піде далі, зокрема у країни Балтії. Саме на цьому побудовано сюжет: недооцінивши ризики і припустившись низки політичних промахів, НАТО і Захід наражаються на катастрофічну війну з Росією.

​

«Виявляється, навіть у п’ятдесят три багато чого можна відчути вперше, особливо, якщо ти вперше в житті потрапив на війну, до того ж добровільно…» Це про одного з головних героїв цієї книжки, бійця з позивним Луїс, у цивільному житті він був Роман Данилюк, працівник обласного архіву, який пішов захищати батьківщину, незважаючи на вік та слабке серце… Він та його побратими опинилися неподалік тієї самої легендарної  «авдіївської промки». Вони тут, у степу, – штурмова рота та окрема тактична група. Тут у них перевалочний пункт, склад та лазарет в одному. І тут у них життя – із братерством, довгими філософськими бесідами, симпатіями і надіями. Вони всі різні. І їх єднає одне: «за плечима їхня база, побратими, Україна», а перед ними – «мішки з піском і шлагбаум… влада тьми, морок і Мордор…». І якщо вони не потрапляють на передову – то передова приходить до них…

�

Війна проти України – наслідок політичних процесів, які тривали у Росії, Європі та США останнє десятиліття. 

Професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер тлумачить російський авторитаризм. На його думку "суть російської міжнародної політики – стратегічний релятивізм: якщо Росія не може бути сильнішою, то мусить послабити інших".

Під цим кутом зору автор детально аналізує наслідки загибелі російської демократії: спротив України проти російських спроб дезінтеграції держави, поява "кишенькових" політиків у Європі і навіть перемога автократичного популіста Трампа на виборах 2016-го року. 

Чи були всі ці події закономірними, чи на нас дійсно чекає кінець історії, а ідеї та ідеали не мають більше ваги? Автор вважає, що варто відкинути думки про приреченість і дає свій рецепт протиотрути від авторитаризму.

​

Наразі, як ніколи раніше, проявляються важливі відмінності між країнами "старої Європи" та посткомуністичними державами. 

Позиція тих, хто зробив висновки з радянського минулого є більш принциповою щодо протидії російській імперській агресії. Або, навпаки, аж занадто виблискує ностальгією за "золотим віком". 

Хорватська дослідниця Славенка Дракуліч вкотре повертається до химерного досвіду країн Східної Європи, іронічно, глибоко та різко демонструє поляризовану європейську дійсність. Її яскрава та жива книжка пояснює нам і нас самих і те, яким може бути майбутнє України в ЄС.

«

​

Вони там всі зазомбовані" – говоримо ми про знайомих чи родичів у Росії, які вірять телевізору більше, ніж очевидцям, фактам та здоровому глузду. Проте путінська пропаганда поширюється далеко за межі Російської Федерації. 

Її наративи повторюють в інтелектуальних колах та у затишних домівках багато де у світі. За капілярним проникненням пропаганди до голів людей стоять спеціалісти, технічні засоби та багато грошей. 

Політолог Микола Давидюк розповідає як саме працює пропагандистська журналістика, хто підтримує російський дискурс та як можна протидіяти "машині для промивання мізків".

​

​

​

​

Як трапилось, що олігарх і кум Путіна Медведчук продовжував збагачуватись та набувати політичної ваги в Україні після 2014 року? Відповідь на це запитання дало професійне журналістське розслідування, проведене автором та його колегами. 

Родинний бізнес Медведчука-Марченко, що працював в обхід санкцій, мав за основу грабунок України та використовував систему компаній-матрьошок, щоб приховати кінцевого бенефіціара. Так Оксана Марченко стала власницею нафтородовища у Росії, а Медведчук видобував газ на шельфі Чорного моря. 

Книжка "1937" – захоплюючий політичний детектив слідами реальних подій та героїв. 

�

​

​

Воєнна кореспондентка Анастасія Федченко зібрала історії тих, кого війна, що точиться з 2014-го року, глибоко і невідворотно травмувала на фронті. У кожного травми свої: у одних немає ніг чи рук, а у когось невидимі оку травми внутрішніх органів або тяжкі наслідки для психіки. Кожен вирішує, як йому з цією травмою жити.

 Герої книги сприймають травму як виклик, трамплін для досягнень у зовсім нових сферах. Їхні історії неймовірно надихають, допомагають відчути силу та єдність, бажання жити і робити більше, щодня. 

​

У книзі зібрані трагічні і героїчні події першого місяця війни, а також звернення та промови Володимира Зеленського до парламентів та лідерів різних країн. Автори упорядники зробили максимальні зусилля для того, щоб передати всю автентичність звернень президента. 

Ця книга – нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, а українці зі зброєю в руках захищають не лише свободу та незалежність своєї країни, але й європейські цінності, які є близькими нашому народу.

Книга сучасного українського письменника Артема Чеха «Точка нуль» - не художній твір, а збірка коротких есеїв, які базуються на власному досвіді та замітках автора. Розповіді про війну та роки письменника проведених на війні. Оглянутий період конфлікту на Сході України 2015-2017 років. Завжди важко читати про війну, але книга автора неймовірна, адже тверезість та об’єктивність Артема Чеха вражає. У книзі немає нарікань на українську армію, немає жахливих описів про смерть, немає кровавих сцен. У книзі є детальний опис цілого глобального процесу активних подій: роботи волонтерів, подій обстрілів та контратак, власних переживань автора, його сум та біль через відсутність рідних та коханих людей.

Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року в Донецьку. Донбас — це точка обнулення, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховано потрібні відповіді. Там, де все починалося, там все і завершиться, коли історія пройде чергове коло і вічний змій Уроборос знову вкусить себе за хвіст. Саме тут герої ня втратила родину, дім, роботу, ілюзії — і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий смисл і нову опору. Крок за кроком читач спостерігає процес трансформації, переродження гречкосія у воїна. Ця книга назавжди змінила того, хто її написав, і змінить кожного, хто її прочитає. Бо війна — це коли ти їси землю. І що важливіше, коли годуєш землею.

«Смерть лева Сесіла мала сенс» — роман Олени Стяжкіної про нашу війну й про долі людей, випадково поєднаних у Донецькому пологовому будинку в 1986-му році. Магія фотографії та запозичених імен перетворює незнайомців на гілки генеалогічного дерева — і вони врешті стають родиною, головна в якій — маленька дівчинка. У книжці безліч переходів — стоматолог стає воєнним хірургом, цап — сапером-собакою, боягузливий радянський чиновник набуває рис янгола-охоронця, продавчиня косметики перетворюється на інструктора зі снайперської стрільби... В українському Донбасі. На початку ХХІ століття. Проте час у книжці — доволі умовна величина.

...Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі. ...Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім.

​

​

​

«Слов’янськ. Початок війни» — це документальне дослідження та хронікальний літопис найважливіших епізодів битви за місто Слов’янськ Донецької області, захоплення якого загоном бойовиків Гіркіна-«Стрєлкова» 12 квітня 2014 року стало початком гібридної збройної військової агресії РФ на українському Донбасі. Кожен розділ книжки має символічну назву зі словом «перший», яка відбиває суть того, що відбувалося навесні 2014 року: «Перша кров», «Перша зрада», «Перша страта», «Перший бій», «Перша перемога»… У книжці використано архівні фото й записи інтерв’ю з ключовими військово-політичними керівниками України, які ухвалювали головні рішення в ті буремні часи. Також у кожному з епізодів з’являються спогади героїв, що безпосередньо брали участь у тих драматичних, героїчних і трагічних подіях. Автор книжки — Артем Шевченко, директор Департаменту комунікацій МВС України. �

Унікальна жива книга! Перша жива книга про війну на Сході України. Ти, шановний читачу, відчуєш, як у твоє БМД влучає РПГ, ти будеш намагатися допомогти пораненому товаришу, ти відчуєш атмосферу напруги, знаходячись в оточенні, ти будеш читати справжній лист дівчини своєму коханому на фронт. І для цього тобі потрібна лише книга «Сліди на дорозі» та смартфон. Близько 100 QR кодів розставлені по тексту, дозволять вам поринути у події, описані в книзі. Ви зможете побачити на своєму смартфоні оригінальні відео та фотоматеріали реальних подій, що описані в книзі. Жодної постанови, увесь матеріал був знятий на фронті в 2014 році. Пориньте у життя головного героя з головою, відчуйте книгу своєю душею.

​

​

​

Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі – плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. Маленький український гарнізон Аеропорту денно й нощно відбиває атаки супротивника, який значно переважає його у живій силі й техніці. Але тут, у цьому зруйнованому до підвалин Аеропорті, підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним. Із кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їхню нелюдську живучість та впертість приречених. Кіборги, своєю чергою, ворогів прозвали орками.��

​

​

​

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.��

Книга "Волонтери: Сила небайдужих" розповідає про волонтерство, як суспільне явище, що потужно заявило про себе з 2014 року, коли свідомі громадяни долучились до розбудови та забезпечення українського війська. 

Ця книжка написана військовим капеланом, який постійно здійснює своє служіння в зоні АТО, стоїть пліч-о-пліч із тими, про кого пише, підтримує їх і проводжає в останню путь. Вона – про друзів і для друзів, а тому написана з любов’ю та щирою вдячністю. Тут зібрані тексти про глибоке і про глибоко людське, про духовний вимір людського досвіду війни та про справжню любов, здатну перемінити людину на сонце, а наш спільний біль – на радість спільної надії. Адже хлопці, про яких ідеться, – молоді офіцери Збройних Сил України, – втілення відданої та жертовної служби своєму народу, щирої, щедрої та до кінця вірної любові. Відтак книжка водночас є даниною світлій пам’яті тим, хто в час, коли Україну огорнула темрява і страх, запалав соняхами на полях української журби.

​

За кожною подією цієї війни, які колись проаналізують військові аналітики та стратеги, – Кримом весни 2014-го і Донецьком, горою Карачун і ДАПом, Іловайськом і Дебальцеве – сотні життів їх безпосередніх учасників: живих, які особисто розкажуть про себе на цих сторінках, та мертвих, голосом яких стануть їх рідні та побратими. Подвиг льотчиків з бригади морської авіації у Ново-федорівці, що врятували з Криму унікальну військову техніку; історії донецьких «ультрас», з яких народився добровольчий батальйон «Донбас»… Й інший бік цієї війни – політичні та фінансові оборудки і те, що називають «небойовими втратами».��

Метою написання «Хроніки Іловайської трагедії» було прагнення автора зберегти і оприлюднити правдиву картину Іловайської операції в тому вигляді, в якому вона залишилися в пам’яті її учасників. До цього унікального видання увійшли свідоцтва понад півтори сотні бійців і офіцерів, від добровольців до вищого керівництва Сектора «Б», було згадано імена, прізвища та позивні близько семисот бійців добробатів і підрозділів ЗСУ. Окрім того, Романові Зіненку довелося переглянути, перевірити й хронологічно розібрати сотні публікацій, відео- і фотоматеріалів, що стосуються боїв під Іловайськом. Результати окремих журналістських досліджень, а також звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України також вміщені на сторінках цієї книжки. Переважна більшість зібраних фактів оприлюднена вперше. Перша частина видання висвітлює хронологію подій, що відбувалися 7–24 серпня 2014 року, коли бої точилися як в Іловайську, так і навколо нього. Друга частина видання висвітлює період з 25-го по 31 серпня 2014 року – від Дня Незалежності до відходу українських військових з Іловайська.

​

​

​

Війна в Україні розгорнулася не лише на східному фронті: інакші, але так само важливі бої невтомно тривають на фронтах візуальних мистецтв, літератури, журналістики... Ця книга є спробою панорамного погляду на перебіг воєнних подій на Донбасі 2014-2015 рр. у баченні журналістів Телевізійної Служби Новин. Попри власний патріотизм та співпереживання з українськими військовими ці репортери не зраджують журналістським стандартам і намагаються залишатися об’єктивними у висвітленні подій на сході України. «Війна очима ТСН» – це 28 проникливих історій. Їх герої – журналісти, які невтомно їздять у відрядження до зони АТО. Органічне поєднання авторських есе та фотографій роблять цю книгу одним з важливих документальних свідчень нашого часу.��