Тема: Кукурудза
1. Система удобрення кукурудзи.
2. Посів кукурудзи.
3. Догляд за посівами.
4. Особливості збирання врожаю
( 1) ст.. 206-224
(2) ст.. 249-258
Науменко Г.В.
1. Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості ґрунту.
Добрива під кукурудзу вносять в три прийоми:
а) основне (під оранку);
б) в рядки при посіві;
в) підживлення (в період вегетації) .
Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив.
Для Лісостепу вона становить N80-140Р80-100К70-120- Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (80-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації.
Одночасно з сівбою найбільш вигідно застосовувати складні добрива: амофос, нітрофос, нітроамофоску в дозі 100 кг/га.
Залежно від стану посівів і основного удобрення ґрунту проводять дворазове підживлення кукурудзи азотними добривами (аміачна селітра, азотосульфат, аміачна вода, нітроамофоска та ін.).
Перше підживлення проводять після боронування сходів, а друге – під час міжрядного обробітку ґрунту перед викиданням волотей, з розрахунку N15-20P15-20К15-20.
Під кукурудзу вносять також мікродобрива як безпосередньо у ґрунт – при зрошенні разом з поливною водою в поєднанні з гербіцидами (гербігація), так і при передпосівній обробці насіння або одночасно з позакореневим підживленням рослин.
Серед сучасних мікродобрив, стимуляторів росту, антистресантів під кукурудзу використовують: поліфід, наномікс-зернові, нутрівант, мікрокат, амінокат, радостим, зеастим, разормін, квантум-кукурудза, квантум-аквасил, райкати, мікрогуміни, біокомплекси БТУ.
2. Насіння сучасних гібридів кукурудзи повинно мати високу сортову чистоту, типовість, енергію проростання (90%) та схожість (не менше 92%), бути відкаліброваним, протруєним та обробленим стимуляторами росту. В Україні існує мережа кукурудзокалібрувальних заводів де, насіння сушать, очищають, калібрують і протруюють. Заводи ретельно дотримуються технології, що особливо важливо, не допускають сортозмішування.
Насіння інкрустують, протруюють вітаваксом 200 ФФ, максимом XL, роялфло, преміс, реал, гаучо, пончо, круїзер, космос, семафор, февер, форс-зеа та іншими препаратами. Також обробляють сучасними стимуляторами росту, мікроелементами та такими препаратами, як: емістим, зеастимулін, поліфід, наномікс-зернові, нутрівант, мікрокат, амінокат, хелатин-зернові, радостим, біолан, біосил, гумісол.
Строки сівби кукурудзи залежать від ґрунтово-кліматичних умов районів. Висівають її у добре прогрітий ґрунт, коли середньодобова температура його на глибині 10 см досягає 10–12°С.
Кукурудзу на зерно і на силос висівають пунктирним і звичайним широкорядним способами. При вирощуванні кукурудзи важливе значення має забезпечення правильної густоти посівів.
Крім сівби кукурудзи у звичайні терміни, на практиці часто застосовують спеціальні терміни сівби – літні, післяукісні і післяжнивні з використанням кукурудзи на зелений корм.
Найкращим способом сівби є той, за якого насіння рівномірно розподіляється по площі. В цьому разі кожна рослина буде добре забезпечена світлом, вологою та елементами живлення, а посіви менше заростатимуть бур’янами.
Сіють за допомогою сівалок СУПН-8, СПЧ-6М,СУПН-12А, Веста 12 (УПС-12) і сівалок зарубіжного виробництва –Оптіма, Rapid, Gaspardo, Monosem, Kinze.
Отже, основна вимога до способу сівби – рівномірний розподіл насіння по площі. Вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується за дотримання густоти середньостиглих гібридів і сортів: у Степу густота рослин – 40–45 тис., у Лісостепу – 50–60 тис. і на Поліссі – 65–70 тис. рослин на 1 га.
При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20–25%, а високорослих пізньостиглих – зменшують на 15–20%. На силос 80–100 шт. рослин на 1 га, тобто на 10–15% більше, ніж на зерно.
У Лісостепу і на Поліссі при сівбі кукурудзи на вологих і важких ґрунтах насіння загортають на глибину 4–5 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару 6–7 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6–8 (до 10) см.
3. Основне завдання обробітку ґрунту після сівби – прискорити появу сходів. Він складається з таких прийомів: коткування, боронування, шлейфування.
Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі "білої ниточки", боронують впоперек рядків .
Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год.
У фазі 2–3 листочків посіви кукурудзи боронують. Боронування треба проводити після спадання роси з швидкістю руху агрегату 3–4 км/год.
Під час вегетації проводять 2–3 міжрядних обробітки. Перший раз міжряддя обробляють у фазі 3–4 листків. При міжрядному обробітку кожну секцію культиваторів КРН-4,2 і КРН-5,6, КРН-5,6-0,2, «Elvorti», Altair 4,2, Altair 5,6, Altair 8,4 (відповідно з шириною захвату шести- і восьмирядних сівалок) обладнують двома лапами-бритвами і однією стрільчатою лапою, за необхідності розпушення ґрунту.
Для міжрядного обробітку використовують сучасні просапні культиватори зарубіжних фірм Harvest 560, HL (GASPARDO).
Разом з першим міжрядним обробітком проводять підживлення рослин.
Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур'янів у рядках. При цьому швидкість руху агрегату має бути не менша 8-9 км/год, інакше не буде присипання бур'янів у рядках ґрунтом.
Підгортання стимулює створення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній зоні рядка. При необхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин не більше 30-40 см.
На сильнозабур'янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур'янів, застосовують гербіциди.
Правильне застосування на посівах кукурудзи сучасних високоефективних гербіцидів ґрунтової і післясходової дії дає змогу відмовитись від механічних заходів догляду за посівами, зекономити кошти на паливно-мастильні матеріали та запобігти додатковим втратам вологи у верхніх шарах ґрунту.
Паслін
чорний
Пирій
повзучий
Амброзія
полинолиста
Лобода біла
Високої ефективності у пригніченні однорічних і дводольних бур’янів можна досягти, застосовуючи ґрунтові досходові гербіциди: харнес 3–4 л/га, фронт’єр 900 1,5–1,7 л/га, трофі 3–4 кг/га, мерлін 0,13 л/га, аденго 0,35–0,5 л/га, примекстра Голд, люмакс.
Післясходові гербіциди: базагран 2 л/га, діален супер 1,0–1,5 л/га, мілагро 1,0–1,2 л/га, тітус 0,04–0,05 л/га, базис, майсТер 0,15 л/га, гроділ Максі 0,1 л/га, естерон 600 ЕС, пік 75 WG, ланцелот, калісто.
Добре зарекомендували себе в останні роки бакові суміші декількох гербіцидів з використанням біоприлипачів та пінознижувачів.
Підрахунок листків кукурудзи за шкалою ВВСН. Рахуються тільки листки, які відхилилися від горизонтального положення.
Серед комах, які знижують врожаї кукурудзи, найнебезпечніші багатоїдні шкідники: ковалики, чорниші, кукурудзяний метелик, озима совка, саранові. З специфічних шкідників злаків на цю культуру нападають шведська муха, стеблеві хлібні блішки.
Заходи боротьби.
1. Здійснення агротехнічних заходів, що сприяють поліпшенню росту і розвитку рослин, а звідси – і підвищенню стійкості останніх проти пошкоджень; велике значення мають боротьба з бур’янами, які є місцем відкладання яєць і кормом для гусені, міжрядний обробіток кукурудзи; зяблева оранка на глибину 25–32 см.
2. Випускання трихограми (20–50 тис. екз. на 1 га) у два строки: в початковий період відкладання яєць і на початку масової яйцекладки лучного і стеблового метеликів.
3. Обробка насіння кукурудзи такими препаратами, як пончо, гаучо, космос 250, круїзером 350.
4. Обприскування посівів інсектицидами, дотримуючись ЕПШ: децис Люкс 0,2–0,3 л/га, протеус 0,5 л/га, карате Зеон 0,15–0,3 л/га, конект 0,4–0,5 л/га, ежіо 0,18 л/га, кораген 0,1–0,15 л/га, БІ-58 1,5 л/га.
Кукурудза може пошкоджуватись такими хворобами: хвороби проростків і сходів, кореневі і стеблові гнилі, нігроспороз, гельмінтоспоріоз листя, пухирчаста сажка, летюча сажка, вірусні хвороби.
Захист від більшості хвороб здійснюється за допомогою агрозаходів - чергування культур у сівозміні, якісна сівба в оптимальні строки, застосування добрив у нормативному співвідношенні, своєчасне збирання.
Система заходів, спрямована на обмеження і запобігання розвитку хвороб, включає:
– створення і впровадження стійких до хвороб гібридів та сортів кукурудзи;
– дотримання сівозміни, розробленої для кожної екологічної зони;
– агротехнічні та запобіжні заходи;
– правильне внесення добрив під кукурудзу відповідно до агрохімічного аналізу ґрунту;
– своєчасне і якісне протруєння насіння;
– обприскування посівів фунгіцидами коронет 0,6–0,8 л/га+меро 0,5 л в період вегетації проти комплексу хвороб листя, фузаріозу качанів, летючої сажки.
Системи захисту кукурудзи від DuPont
4. У виробництві кукурудзу на зерно найчастіше збирають зерновими комбайнами у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням або з доочищенням на стаціонарі (ПП-10).
Кукурудзу на зерно починають збирати наприкінці воскової стиглості і закінчують у період повної стиглості.
У посушливих південних районах кукурудзу на зерно збирають у фазі повної стиглості при вологості качанів 16–18%. У більш північних районах зібрані качани досушують у спеціальних сушарках.
Кукурудзу на зерно збирають сучасними кукурудзозбиральними комбайнами КЗС-1218, John Deer, Claas-Lexion, Massey Ferguson, New Holland, Volvo BM, Challenger CH.
Кукурудзу на силос збирають у фазу молочно-воскової стиглості силосозбиральними комбайнами (КСК-100, Є-200, КС-2,6 та ін.) у молочно-восковій стиглості.
Подрібнену масу силосують, інтенсивно трамбують у траншеях і вкривають соломою. При збиранні у восковій стиглості застосовують комбайни, які подрібнюють масу на відрізки 0,7–0,8 мм.
Останнім часом, з метою максимального підсушування зерна і зниження енерговитрат, практикується надто пізнє або навіть зимове збирання кукурудзи.
Встановлено, що за тривалої дії мінусових температур зерно проморожується, набуває вигляду сухого і легко вимолочується з качанів.
Проте за підвищення температури зерно потребує негайного сушіння. Крім того, проморожена зернівка різко знижує міцність, травмується і подрібнюється в процесі обробки. �
Свіжозібране зерно кукурудзи містить підвищену кількість вологи, органічні й мінеральні домішки, тому є нестійким об’єктом під час зберігання та потребує негайної обробки. Обробка включає такі операції, як очищення смітного зерна, його сушіння, вентилювання, сортування у разі необхідності. Сухе зерно можна зберігати в полімерних зернових рукавах
За вмістом вологи свіжозібрану кукурудзу поділяють на різні категорії, залежно від чого спрямовують її на обробку чи зберігання. За вологості 14-15% зерно спрямовують на зберігання, 15,5-17% — на сушіння чи вентилювання, за вищої – тільки на сушіння.
�
При біологічному рослинництві, після збирання зерна, подрібнену листостеблову масу розстеляють на поверхні ґрунту. Пізніше її придисковують важкими боронами БДТ-7,0 і приорюють.
Подрібнену до 2-3 мм (не більше 4 мм) масу силосують з наступним інтенсивним трамбуванням у траншеях та вкривають плівкою, соломою.
При якісному трамбуванні зменшується вміст повітря і відбувається кисломолочне�бродіння, якщо є більше повітря - у силосній масі проходить�оцтове бродіння, якість силосу низька. Важливо також подрібнити зерно для кращого його засвоєння організмом тварин. Вологість силосу не повинна перевищувати 75%.
Контрольні питання:
Д/З Вирощування кукурудзи у сумішках.