ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гістології, цитології та ембріології

​

д.мед.н. Степаненко О.Ю., к.мед.н. Мар’єнко Н.І.

​

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Серцево-судинна система включає:

серце,

кровоносні судини –

• артерії,
• вени,
• капіляри.

• Серцево-судинна система (ССС) є депо крові і, переміщуючи кров по організму і регулюючи інтенсивність кровотоку і рівень кровопостачання органів, забезпечує виконання функцій крові:

​

• - трофічної;
• - дихальної;
• - екскреторної;
• - інтегративної;
• - регуляторної - перенесення гормонів, факторів росту, цитокінів;
• - участь в запальних та імунних реакціях.

Серце

• забезпечує надходження крові в судинну систему.

Великі артерії

(аорта, легенева артерія та ін. магістральні судини)

• під тиском переносять кров у дистальні ділянки судинного русла і перерозподіляють її.

Середні і дрібні артерії

• регулюють локальний кровотік:

​

• приносять кров до органів,
• забезпечують розподіл крові всередині органів.

Артеріоли

• забезпечують надходження крові в капіляри.

Капіляри

• здійснюється обмін речовин між кров'ю і тканинами.

Венули

• збирають кров з капілярів.

Вени

• забезпечують повернення крові до серця

Судини

СЕРЦЕ

13

Серце

м'язовий орган,

який ритмічно скорочується і

забезпечує циркуляцію крові в судинній системі.

Серце

• 4 камери:

праве та ліве передсердя,

правий та лівий шлуночки.

​

Праву та ліву половини серця розділяють міжпередсердна та міжшлуночкова перетинки.

Серце

Між передсердями та шлуночками сполучення забезпечують передсердно-шлуночкові отвори, які закривають клапани:

справа – тристулковий,

зліва- мітральний.

Серце

У праве передсердя впадають верхня та нижня порожнисті вени;

У ліве передсердя впадають 4 легеневі вени;

Із правого шлуночка виходить легеневий стовбур;

Із лівого шлуночка виходить аорта.

Серце

До складу стінки серця входять три оболонки:

1) внутрішня - ендокард,

2) середня - міокард

3) зовнішня - епікард.

Серце

До складу стінки серця входять три оболонки:

1) внутрішня - ендокард,

2) середня - міокард

3) зовнішня - епікард.

Серце

До складу стінки серця входять три оболонки:

1) внутрішня - ендокард,

2) середня - міокард

3) зовнішня - епікард.

​

Зовні серце покрите перикардом, що має два листка: вісцеральний (епікард) та парієтальний.

Ендокард

За будовою відповідає шарам вени м’язового типу.

Ендокард

1. ендотелій;

2. підендотеліальний шар – пухка сполучна тканина;

3. м’язово-еластичний шар (гладенькі міоцити та еластичні волокна);

4. зовнішній сполучнотканинний шар.

Міокард

• складається з двох тканин:
• серцевої м'язової
• та сполучної.

Міокард

• Волокна міокарду оточують камери серця;
• утворюють шари.

Міокард

• Сполучна тканина міокарду (строма) містить судини і нерви.

Серцева м’язова тканина

• Не підконтрольна свідомому контролю.

Серцева м’язова тканина

• Складається із окремих клітин – кардіоміоцитів (а не м’язових волокон).

Серцева м’язова тканина

• Стовбурових клітин немає – кардіоміоцити не регенерують.

Серцева м’язова тканина

• Кардіоміоцити мають розгалужену форму.
• Ядро розташоване в центрі клітини.
• Скорочення відбувається за рахунок міофібрил, аналогічних міофібрилам скелетних м’язів.

​

Серцева м’язова тканина

• Між кардіоміоцитами є анастомози – містки, що забезпечують єдність структури серця.

​

Серцева м’язова тканина

• Клітини формують стрічкоподібно-сіткоподібну структуру.

Серцева м’язова тканина

• Кардіоміоцити поєднуються між собою за допомогою вставних дисків.

​

Серцева м’язова тканина

• Вставний диск – спеціалізована структура, що забезпечує механічну фіксацію кардіоміоцитів один до одного та поширення хвилі збудження.

​

Серцева м’язова тканина

• Вставний диск включає дві плазматичні мембрани сусідніх клітин, що поєднуються за допомогою десмосом та адгезивного контакту (забезпечують фіксацію) та нексусів (забезпечують поширення нервового імпульсу).

​

Кардіоміоцити

• Усі кардіоміоцити розділяють на:
• Типові (скоротливі) – забезпечують скорочення серця
• Атипові, які розділяють на секреторні та провідні

Провідна система серця

• Формування імпульсу відбувається в синусно-передсердному вузлі.
• Потім він передається в передсердя і атріо-вентрікулярний вузол.

• Потім швидко поширюється по пучку Гіса і його гілкам, переходить на стінку шлуночків і по волокнах Пуркіньє - до скорочувальних кардиомиоцитів.

Кардіоміоцити,

що забезпечують проведення імпульсу,

забезпечують також ритмічне скорочення серця.

Клітини провідної системи серця

• Пейсмекерні, Р-клітини (генерують імпульси із частотою 68-80 у хвилину) – водії ритму
• Проміжні – проводять сигнал, але можуть генерувати імпульси (водії ритму ІІ порядку)
• Волокна Пуркін’є – проводять сигнал до скоротливих кардіоміоцитів. Розташовані під ендокардом.

Волокна Пуркін’є – клітини провідної системи серця.

Розташовані під ендокардом.

Секреторні кардіоміоцити

• розташовуються в передсердях.

​

• Виділяють гормон – передсердний натрійуретичний фактор.

​

• Він викликає стимуляцію діурезу, розширення судин, пригнічення секреції альдостерону, кортизону, вазопресину, зниження артеріального тиску.

Кардіоміоцити

Перикард

• Має два листка: зовнішній, або парієтальний;
• внутрішній, або вісцеральний – епікард.
• Порожнина перикарду заповнена рідиною, яку виробляють клітини мезотелію.

​

​

​

Перикард

Зовнішній, або парієтальний листок покритий мезотелієм (одношаровий плоский епітелій), під яким розташований шар сполучної тканини.

​

​

Перикард

Зовнішній, або парієтальний листок покритий мезотелієм (одношаровий плоский епітелій), під яким розташований шар сполучної тканини.

​

​

Епікард

• внутрішній, або вісцеральний, листок серцевої сумки - перикарда;
• покритий одношаровим плоским епітелієм – мезотелієм, під яким знаходиться сполучнотканинний шар.

​

​

​

Епікард

• внутрішній, або вісцеральний, листок серцевої сумки - перикарда;
• покритий одношаровим плоским епітелієм – мезотелієм, під яким знаходиться сполучнотканинний шар.

​

​

​

Епікард

• внутрішній, або вісцеральний, листок серцевої сумки - перикарда;
• покритий одношаровим плоским епітелієм – мезотелієм, під яким знаходиться сполучнотканинний шар.

​

​

​

Клапани серця

складаються зі щільної волокнистої сполучної тканини

яка покрита на обох поверхнях ендотелієм.

«Скелет» серця

• це опорна структура:
• до нього приєднуються м'язові волокна,
• з ним пов'язані клапани серця.
• складається з щільної сполучної тканини з ділянками хрящової тканини.

СУДИНИ

Судини

Артерії

Артеріоли

Капіляри

Венули

Вени

Судини

Артерії

Артеріоли

Капіляри

Венули

Вени

Мікроциркуляторне русло –

малі судини

Макроциркуляторне русло –

великі судини

Судини

• Макроциркуляторне русло – транспортне, забезпечує транспорт крові від серця до мікроциркуляторного русла (артеріальна частина) та назад до серця (венозна частина). Включає артерії та вени.
• Мікроциркуляторне русло – метаболічне, забезпечує обмін речовин у тканинах та органах. Включає малі судини – артеріоли, капіляри, венули.

Артерії

Артеріоли

Капіляри

Венули

Вени

Судини макроциркуляторного русла

Артерії та вени

Стінка складається з трьох оболонок:

1) внутрішньої – інтими (tunica intima),

2) середньої – медії (tunica media),

3) зовнішньої – адвентиції (tunica adventitia)

Стінка складається з трьох оболонок:

1) внутрішньої – інтими (tunica intima),

2) середньої – медії (tunica media),

3) зовнішньої – адвентиції (tunica adventitia)

Intima

1. Ендотелій – одношаровий плоский епітелій
2. підендотеліальний шар – пухка сполучна тканина.

Ендотелій

Одношаровий плоский епітелій.

• Звуження та розширення судин для регуляції артеріального тиску;
• Регулювання згортання крові;
• Ангіогенез – формування нових судин.

​

Media

Будова медії залежить від типу судини.

Містить гладенькі міоцити, колагенові та еластичні волокна, еластичні мембрани – у залежності від типу та підтипу судини.

Media

Adventitia

Пухка сполучна тканина.

​

У великих судинах адвентиція містить vasa vasorum – судини судин.

АРТЕРІЇ

Артерії

1. Інтима: ендотелій, субендотеліальний шар.
2. Медія: внутрішня та зовнішня еластичні мембрани, між ними гладенькі міоцити або еластичні мембрани.
3. Адвентиція: пухка сполучна тканина

Артерії

1. Інтима: ендотелій, субендотеліальний шар.
2. Медія: внутрішня та зовнішня еластичні мембрани, між ними гладенькі міоцити або еластичні мембрани.
3. Адвентиція: пухка сполучна тканина

Артерії

За принципом будови стінки артерії поділяються на:

• 1 - еластичні,
• 3 - м'язово-еластичні,
• 2 - м'язові.

Артерії

За принципом будови стінки артерії поділяються на:

• еластичні,
• м'язово-еластичні,
• м'язові.

Артерії м'язового типу

• Серед артерій мають найменший діаметр;
• складають більшість артерій організму;

​

• вони регулюють кровотік в органах.

Артерії м'язового типу

• Середня оболонка містить:
• Внутрішню еластичну мембрану
• циркулярно розташовані гладенькі міоцити
• Зовнішню еластичну мембрану

​

Артерії м'язового типу

• Середня оболонка містить:
• Внутрішню еластичну мембрану
• циркулярно розташовані гладенькі міоцити
• Зовнішню еластичну мембрану

​

Артерії м'язового типу

Еластичні волокна знаходяться у вигляді внутрішньої еластичної мембрани і зовнішньої еластичної мембрани.

Артерії м'язового типу

Еластичні волокна знаходяться у вигляді внутрішньої еластичної мембрани і зовнішньої еластичної мембрани.

Артерії еластичного типу�

• Серед артерій мають найбільший діаметр (аорта і легеневий стовбур)
• мають широкий просвіт, відносно тонку стінку.
• кров рухається з високою швидкістю, під великим тиском.

​

​

​

​

Артерії еластичного типу�

• Середня оболонка містить еластичний каркас, що складається з 40-70 вікончастих еластичних мембран.
• Гладенькі міоцити – поодинокі або відсутні взагалі.

​

​

​

​

Артерії еластичного типу�

• Середня оболонка містить еластичний каркас, що складається з 40-70 вікончастих еластичних мембран.
• Гладенькі міоцити – поодинокі або відсутні взагалі.

​

​

​

​

Артерії еластичного типу�

• Середня оболонка містить еластичний каркас, що складається з 40-70 вікончастих еластичних мембран.
• Гладенькі міоцити – поодинокі або відсутні взагалі.

​

​

​

​

Артерії м’язово-еластичного типу�

• Серед артерій мають середній діаметр (основні гілки аорти, магістральні артерії кінцівок та ін.)
• В їх стінці, в середньому шарі, представлені як еластичні, так і м'язові елементи у різних пропорціях.

​

​

​

​

​

Артерії

ВЕНИ

Вени

• За будовою схожі із артеріями.

Вени

1. Інтима: ендотелій, субендотеліальний шар.
2. Медія: гладенькі міоцити або пухка сполучна тканина.
3. Адвентиція: пухка сполучна тканина

Вени

• Відмінності із артеріями:
• менша товщина стінки і більший просвіт у порівнянні зі стінкою відповідної артерії;

Вени

• Відмінності із артеріями:
• більш сильний розвиток адвентиції
• і слабкий - інтими і середньої оболонки в порівнянні з артеріями;

Вени

• Відмінності із артеріями:
• наявність клапанів.

Вени

• Відмінності із артеріями:
• наявність клапанів.

Вени

• Відмінності із артеріями:
• відсутність еластичних мембран;
• слабкий розвиток циркулярного м'язового шару; більш часте поздовжнє розташування ГМК;

Вени

• Відмінності із артеріями:
• На гістологічному препараті через наявність еластичних мембран артерії не спадаються та через скорочення мають хвилястий контур інтими.
• Вени спадаються (мають овальний або 8-подібний просвіт) та мають гладенький контур інтими.

Вени

За ступенем розвитку м'язових елементів у стінці вени їх підрозділяють на:

• Вени безм'язового (або волокнистого) типу – не мають міоцитів.
• Вени м'язового типу – мають міоцити у середній оболонці. Підрозділяються на вени зі слабким, середнім та сильним розвитком м’язів.

Вени безм’язового типу

• розташовуються в органах, що мають щільні стінки, з якими вони міцно зростаються своєю зовнішньою оболонкою.
• Венозні сиснуси головного мозку, вени кісток, печінки та селезінки.

Вени м’язового типу

Вени м’язового типу

• 1 - зі слабким розвитком м'язових елементів (дрібні і середні вени верхньої частини тіла).

Вени м’язового типу

• 2 - із середнім розвитком м'язових елементів
• (дрібні і середні вени нижньої частини тіла).

​

• Можуть мати клапани.

Вени м’язового типу

Вени м’язового типу

3 - із сильним розвитком м'язових елементів - великі вени нижніх частин тіла.

Мають клапани.

МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО

Судини мікроциркуляторного русла

• До мікроциркуляторного русла відносять судини діаметром менше 100 мкм, які видно лише під мікроскопом.
• Вони грають головну роль в забезпеченні трофічної, дихальної, екскреторної, регуляторної функцій судинної системи, розвитку запальних та імунних реакцій.

​

Судини мікроциркуляторного русла

• До мікроциркуляторного русла відносять:

​

• Артеріоли
• Прекапіляри
• Капіляри
• Посткапіляри
• Венули
• Артеріоло-венулярні анастомози
• Лімфатичні капіляри

Судини мікроциркуляторного русла

Артеріоли

Прекапіляри

Капіляри

Посткапіляри

Венули

Артеріоло-венулярні анастомози (шунти)

Артеріальна ланка включає артеріоли і прекапіляри

• Артеріоли - судини діаметром 50-100 мкм
• Середня оболонка має один - три шари гладких міоцитів.
• Вони утворюють прекапілярні сфінктери. Сфінктери регулюють кровонаповнення окремих груп капілярів.

​

Артеріальна ланка включає артеріоли і прекапіляри

• Артеріоли - судини діаметром 50-100 мкм
• Середня оболонка має один - три шари гладких міоцитів.
• Вони утворюють прекапілярні сфінктери. Сфінктери регулюють кровонаповнення окремих груп капілярів.

​

Капіляри

​

• Найменші кровоносні судини, які забезпечують обмін речовин у тканинах та органах.

Капіляри

​

• Діаметр капілярів = 3-12 мкм.

Капіляри

​

• Стінка капілярів утворена
• ендотелієм і
• базальною мембраною.

​

• В розщепленнях базальної мембрани лежать перицити.

Капіляри

​

• Стінка капілярів утворена
• ендотелієм і
• базальною мембраною.

​

• В розщепленнях базальної мембрани лежать перицити.

Капіляри

• Типи капілярів:
• Безперервний (соматичний)
• Фенестрований (вісцеральний)
• Синусоїдний

Капіляри

• Типи капілярів:
• Безперервний (соматичний)
• Фенестрований (вісцеральний)
• Синусоїдний

Капіляри

1 – соматичний - з безперервною ендотеліальною вистілкою.

• Зустрічаються в: м'язах, легенях, шкірі, в ЦНС.

Капіляри

2 - вісцеральний (фенестрованого типу).

в ендотелії є пори - фенестри - діаметром 50-80 нм.

Розташовані в:

• нирковому тільці,
• ендокринних органах,
• слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту.

Капіляри

3 – синусоїдний - ендотелій та базальна мембрана не суцільні.

Мають великий діаметр (до 30-40 мкм).

​

Ці капіляри знаходяться в печінці, селезінці, кістковому мозку і корі наднирника.

Венозна ланка включає посткапіляри, збірні і м'язові венули

1. посткапіляри - судини діаметром 12-30 мкм, що утворюються в результаті злиття кількох капілярів.�

​

Венозна ланка включає посткапіляри, збірні і м'язові венули

2. збірні венули діаметром 30-50 мкм утворюються в результаті злиття посткапілярних венул.

3. м'язові венули (до 100 мкм) характеризуються добре розвиненою середньої оболонкою, в якій в один ряд лежать ГМК.�

​

Венозна ланка включає посткапіляри, збірні і м'язові венули

2. збірні венули діаметром 30-50 мкм утворюються в результаті злиття посткапілярних венул.

3. м'язові венули (до 100 мкм) характеризуються добре розвиненою середньої оболонкою, в якій в один ряд лежать ГМК.�

​

Анастомози (шунти)

Артеріоло-венулярні анастомози - судини діаметром 30-500 мкм, що зв'язують артеріоли і венули і забезпечують юкстакапіллярний кровотік у мікроциркуляторному руслі.

Анастомози (шунти)

Розрізняють:

• Справжні (істинні) шунти – непроникна судина зі спеціальними сфінктерними структурами. Газообмін не відбувається.
• Напівшунти – проникна для газів коротка судина капілярного типу. Відбувається газообмін, кров, що надходить у венулу – змішана.

І – АВА без спеціального сфінктерного механізму

ІІ – АВА зі спеціальним сфінктерним механізмом:

А – анастомоз типу замикаючої артерії

Б – простий анастомоз епітеліоїдного типу

В – складний анастомоз епітеліоїдного типу (клубочковий)

ІІІ – атиповий анастомоз (напівшунт)

Лімфатичні судини

Розрізняють:

• Лімфатичні капіляри

​

• Великі лімфатичні судини

Лімфатичні капіляри

• Лімфатичні капіляри - діаметром 30-200 мкм, сліпо починаються в тканинах.

Лімфатичні капіляри

• За будовою подібні до кровоносних капілярів.
• Починаються сліпо;
• Не мають базальної мембрани.

Лімфатичні судини

• лімфатичні судини утворюються в результаті злиття декількох лімфатичних капілярів.
• За будовою стінки вони схожі з венами м’язового типу і містять клапани.

Лімфатичні судини

• Грудна протока - найбільша лімфатична судина - за будовою нагадує нижню порожнисту вену.

​

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!