• Назва: "Чума"
• Автор: Альбер Камю
• Рік: 1947
• Літературний рід: епос
• Жанр: філософський роман-притча; роман-парабола
• Стиль: екзистенціалізм

​

Екзистенціалі́зм або філософія існування — напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі.

• Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла (мешканців алжирського міста Оран проти чуми); у символічному значенні: боротьба проти нацизму та фашизму.

• Ідея: люди доброї волі здатні перемогти конкретне зло, але не можуть знищити його як категорію світобудови. Тож єдине, що "винна" і повинна людина, - це бути і завжди залишатися Людиною.

​

• Композиція: 5 частин
• Роман "Чума" у творчості А. Камю знаменує перехід від анархічно-руйнівного бунтарства до захисту загальнолюдських цінностей: протистояння злу, відповідальності й солідарності. На думку самого Камю, роман "Чума" засвідчив його перехід від "етапу абсурду" до "етапу протесту".

​

Образ головного героя

Бернар Ріє – головний герой роману “Чума”, місцевий лікар, він же оповідач подій, що відбуваються в романі. Ріє стоїчно бореться з епідемією чуми, в образі якої Камю показав будь-яке стихійне лихо, тобто прояв загального Зла.

Опис з твору

«На вигляд років тридцяти п’яти. Ріст середній. Широкоплечий. Лице майже квадратне. Очі темні, погляд прямий, вилиці видаються. Ніс великий, правильної форми. Волосся темне, стрижеться дуже коротко. Рот чітко змальований, губи пухкі, майже завжди щільно стиснуті. Схожий трохи на сицилійського селянина – такий же засмаглий, з синяво чорною щетиною і до того ж ходить завжди в темному, втім, йому це йде. Хода швидка. Переходить через вулицю, не сповільнюючи кроку, і майже кожен раз непросто ступає на протилежний тротуар, а легко сплигує на узбіччя. Машину водить неуважно і дуже часто забуває відключити стрілку повороту, навіть повернувши в потрібному напрямку. Ходить завжди без капелюха. Вигляд людини добре обізнаного ».

У романі герой думає про оточуючих, він воліє говорити «ми», а не «я», відчуваючи свою прилученість до доль інших людей. Вдобавок Ріє вже не «сторонній», а «свій», «місцевий». Ніхто, крім нього, лікаря, не розкаже достовірно про епідемію чуми. Лікар соціальний за родом своїх занять: неможливо уявити собі лікаря, який «усунувся» від людей. Ріє поспішно попереджає читача, що постарається бути точним. Саме тому він посилається на «документи», на «свідчення».

• Ріє – практик, «лікуючий лікар».
• У цьому його сила, в цьому і його слабкість.
• Він та інші, йому подібні, – не герої, а «санітари».
• У них немає ідей, немає ні найменшого бажання здійснювати що-небудь героїчне.
• Більше того, героїзм, ідеї, ідеали, претензії на перебудову світу – все це здається «санітарам» Альбера Камю чимось небезпечним.
• Справжньою суттю буття залишається для автора невиліковність зла. Адже чума – це не тільки символічний образ війни і фашизму, а й ще одне уособлення абсурдності навколишнього світу.

• Ріє схожий на Сізіфа, якому Камю присвятив філософське есе «Міф про Сізіфа».
• Ріє проявляє терплячість і твердість у боротьбі з чумою – найбільшим злом.
• Він врешті-решт приходить до ідеї незнищенності чуми, тобто Зла, але лікує людей.
• Лікує, хоча його не очікує легка перемога. Можливо – цієї перемоги ніколи і не буде.
• І його нелегка ноша, то тягар, який він несе кожен день, покотиться вниз, як тільки Ріє досягне вершини.

​

Питання

1. Як звати головного героя?
2. Жанр твору?
3. Професія головного героя?
4. Рік написання?
5. Що таке екзистенціалізм?
6. Скільки частин твору?
7. З яким міфічним героєм Камю утотожнює Ріє? Чому?
8. Назва міста, в якому описуються події?
9. Які капелюхи більш за все подобались Бернару?
10. З якої причини Бернар ходив дуже повільно?

​

​

​

​

​

1. Бернар Ріє
2. Філософський роман-притча
3. Лікар

​

​

4. 1947

5. Напрям у філософії, що досліджує людину, яка здатна до вибору власної долі.

6. 5

​

7. З Сізіфом

8. Оран

9. Він не носив капелюхів.

10. Він завжди ходив швидко.