1 of 15

ТЕМА: Правопис не , ні з прислівниками

2 of 15

Самостійна незмінна частина мови

Означає ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки

Відповідає на питання: як? де?коли? куди? чому ? cкільки?

ПРИСЛІВНИК

3 of 15

    • незмінність

Морфологічна ознака

    • обставина,
    • рідше присудок

Синтаксична роль у реченні

4 of 15

Правопис не, ні з прислівниками

    • Невпинно, ненароком,
    • нізвідки

Разом

    • Не вперше, не вчора, не байдуже;
    • ні сюди, ні туди

Окремо

5 of 15

Правопис не з прислівниками

РАЗОМ

6 of 15

Правопис не з прислівниками

Правопис не з прислівниками

ОКРЕМО

7 of 15

Правопис ні з прислівниками

РАЗОМ

8 of 15

9 of 15

Узагальнимо:

10 of 15

невимушено –

несподівано –

недорого –

неподалік –

Перевір себе, дібравши синоніми:

11 of 15

невимушено – вільно

несподівано – раптом

недорого – дешево

неподалік – близько

Правильна відповідь:

12 of 15

невчасно,

не тепло, а холодно

незабаром

ніде

Попрацюємо (робота з текстом)

То дощ пуститься невчасно, то влітку не тепло, а холодно так, що кожуха не знімаєш. Людина завжди намагалася передбачити, що незабаром може статися. За спостереженнями виникали прикмети. Ніде на початку травня не зацвіла горобина – осінь буде пізньою

13 of 15

Я редактор:

не/весело; не/важко; не/безплідно, а результативно; не/близько, а далеко; не/боязко, а впевнено; не/порушно; не/впинно; не/вдало; не/забаром; не/гайно; не/голосно, а тихо; не/нароком; не/задовго; не/квапом; не/мало, а достатньо; не/минуче; не/рідко; не/швидко, а повільно.

14 of 15

Циферблат годинника на розі

хуртовини снігом замели…

Нам з тобою, видно, по дорозі,

бо ішли й нікуди не прийшли…

Л. Костенко Хуртовини

Недумано, негадано

забігла в глухомань,

де сосни пахнуть ладаном

в кадильницях світань.

Де вечір пахне м'ятою,

аж холодно джмелю.

А я тебе,

а я тебе,

а я тебе

люблю! Л.Костенко

15 of 15

Я не забуду тебе ніколи, ніколи

Не забуду тебе ніколи, ніколи

З ким не була б і де!

Океан Ельзи “Ніколи”

Крізь сльози бачу як тремтять долоні,

Був під дощем в твоїм полоні

І бігти мені нікуди,

А кидати все – нізащо!

Та в двері чужі розкуті

Іти не стане краще...

Арсен Мірзоян “Кінець кохання”