1 of 82

МОВА ЯК ЧИННИК ��ЄДНАННЯ СУСПІЛЬСТВА

Всеукраїнські наукові читання за участі молодих учених

«Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту»

Круглий стіл

2 of 82

��Я на сторожі коло їх �Поставлю слово��“Подражаніє 11 псалму”, 1859 р.��І чужому научайтесь,�Й свого не цурайтесь… �� “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”, 1845 р. ��

3 of 82

Мовна поведінка та мовні уподобання київського студентства��(соціолінгвістичне дослідження)

Кравченко Людмила Олександрівна, доцент, канд. філол. наук.

4 of 82

Опитування проводили:

Кравченко Людмила Олександрівна, доцент, канд. філол. наук.,
Коломийцева Вікторія Віталіївна, доцент, канд. філол. наук.

За активної підтримки та допомоги

членів кафедри сучасної української мови (завідувач – проф. МойсієнкоА. К.), а саме:

доц. Арібжанової І.М., доц. Бас-Кононенко О.В.,

доц. Костич Л.М., доц. Різника С.М.,

асист. Шевеля С.О., асист. Строкаля О.М.;

членів кафедри української філології для неспеціальних факультетів (завідувач – доц. Ткаченко Л.О.),
колег із інших факультетів.

5 of 82

1. Опитування проводили

упродовж березня 2015 року

методом анкетування студентів

Київського національного університету імені Тараса Шевченка на гуманітарних та природничих факультетах,

а також студентів економічного факультету Національного університету

“Києво-Могилянська академія”.

2. Обсяг вибірки – 1211 осіб.

3. Із них жіночої статі – 757,

чоловічої статі – 429,

не зазначили – 25.

6 of 82

Стать респондентів

7 of 82

Респонденти

Представники гуманітарних факультетів

– 572 особи:

Інститут філології – (перекладачі, західна філологія та сходознавство – 195,
україністи та фольклористи – 227).
Юридичний факультет – 78.
Економічний факультет НаУКМА – 72.

Представники природничих факультетів

– 639 осіб

(механіко-математичний, фізичний, радіофізичний, біологічний, хімічний факультети, факультет кібернетики, Військовий інститут та Інститут геології).

8 of 82

Респонденти

Представники гуманітарних факультетів	Представники природничих факультетів
47%	53%
572 особи	639 осіб

9 of 82

Національність респондентів

українці	1125	93%
не вказали	36	3%
росіяни	21	1,70%
інші:	29	2,30%

інші:	29
кримські татари	5
громадянин світу	4
грузин	4
поляк	4
укроп	3
єврей	3
азербайдж.	2
американець	1
італієць	1
людина	1
монгол	1
кацапчик	1
полінезієць	1

10 of 82

Самовизначення національної ідентичності

Серед опитаних студентів – 93% українців, про що свідчить рядок в анкеті “національність”.

Однак на самовизначенні національної ідентичності студентів яскраво позначилися глобалізаційні процеси.

Більше 9 % респондентів зараховують себе до громадян світу.

11 of 82

12. Ким Ви себе усвідомлюєте за національністю?

А) українцем / українкою	Б) росіянином / росіянкою	В) порівну українцем та росіянином	Г) громадяни-ном світу	Д) інше
82,74%	1,40%	4,29%	9,24%	2,55%

12 of 82

Мета дослідження:

виявити ставлення сучасного студентства до української мови;

спрогнозувати майбутню мовну ситуацію України, враховуючи сучасну мовну ситуацію в молодіжному середовищі та уподобання студентів.

13 of 82

Сучасний стан мовної ситуації в студентському середовищі.

Ставлення студентів до мовної ситуації в сучасній Україні.

Прогнозування мовної ситуації України в майбутньому.

Заходи щодо покращення мовної ситуації.

14 of 82

Сучасний стан мовної ситуації в студентському середовищі

15 of 82

1. Яка Ваша рідна мова?��

А) українська	В) і українська, і російська	Б) російська	Г) інша
64,07%	22,62%	11,89%	1,40%

16 of 82

Майже 64 % студентів вважає рідною мовою українську, що відповідає рівню опитуваних киян у 2006 році.
Тоді як у 2012 році цей показник зменшився до 45 %.
Усе це налаштовує на позитив, якби не реальне функціонування української мови в середовищі студентства, а саме:

- у родині,

- на перервах в університеті,

- із друзями.

17 of 82

2. Якою мовою говорите в родині?

А) українська	Б) російська	В) і українська, і російська	Г) інша
42,27%	33,52%	22,70%	1,48%

18 of 82

Якщо порівняти відповіді на останні два питання, то виявляється, що хоч 64 % студентів вважають українську рідною, у родині спілкуються українською лише близько 42%.
Тоді як показник двомовних залишається незмінним.
А показник тих, хто спілкується в родині російською, збільшується втричі щодо показника тих, хто вважає рідною російську мову.

19 of 82

Висновки

1. Очевидно, 22 % опитаних студентів із російськомовних родин почали усвідомлювати, що українська мова є одним із основних засобів національної ідентифікації, і тому свідомо визначали українську рідною мовою.
2. Російськомовні студенти готові переходити на спілкування українською мовою, потрібно лише створювати відповідні умови й усіляко заохочувати це.

20 of 82

Зіставляючи відповіді студентів гуманітарних факультетів та природничих на питання “Якою мовою говорите в родині?”, значних розбіжностей не виявили.
Однак гуманітарії більше послуговуються українською мовою, ніж студенти природничих факультетів.
Зокрема, майже половина (46%) гуманітаріїв у родині спілкуються українською, третина – російською, тоді як лише 39 % студентів природничих факультетів (на 7% менше) послуговуються українською і більше третини – російською.
Двомовний у родині кожен п’ятий студент-гуманітарій і кожен четвертий студент природничого факультету.

21 of 82

2. Якою мовою говорите в родині?�Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) українська	Б) російська	В) і українська, і російська	Г) інша
гуманітарні факультети	46%	32%	20,50%	1,40%
природничі факультети	39%	35%	24,70%	1,30%

22 of 82

Спілкування в неофіційній сфері

Однак показники вживання української мови поза родиною в неофіційній сфері спілкування істотно знижуються, зокрема на перервах в університеті до 37%, а з друзями поза університетом до 27% у бік двомовності та суржику.
При цьому відносно стабільний показник тих, хто послуговується російською мовою. Він майже збігається із показником користування російською мовою в родині і не залежить від респондентів гуманітарних та природничих факультетів. Це близько третини опитаних.
Висновок: мовну нестійкість у молодіжному середовищі за інерцією виявляють студенти з українськомовних родин.

23 of 82

5. Якою мовою розмовляєте на перервах в університеті?

А) українська	Б) російська	В) і українська, і російська	Г) інша
36,82%	29,89%	32,20%	0,74%

24 of 82

Зіставлення відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів показало,
що гуманітаріїв, які надають перевагу українській мові, спілкуючись на перерві, майже на 15% більше, ніж таких студентів природничих факультетів.

Також на 6 % більше гуманітаріїв, ніж природничників, які спілкуються з друзями українською мовою поза межами університету.

25 of 82

5. Якою мовою розмовляєте на перервах в університеті?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) українська	Б) російська	В) і українська, і російська	Г) інша
гуманітарні факультети	45%	28%	26%	0,50%
природничі факультети	30%	31%	38%	0,80%

26 of 82

6. Якою мовою розмовляєте з друзями поза університетом?

А) українська	Б) російська	В) і українська, і російська	Г) суржик	Д) інша
27,08%	29,89%	33,44%	8,00%	2,00%

27 of 82

6. Якою мовою розмовляєте з друзями поза університетом? �Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) українська	Б) російська	В) і українська, і російська	г) суржик
гуманітарні факультети	31%	29%	6,70%	33,30%
природничі факультети	25%	32%	35%	8%

28 of 82

Такі низькі показники спілкування українською мовою не в офіційній сфері змушують замислитись.

Соціолог Ганна Залізняк, спираючись на проведене соціолінгістичне дослідження в 2006 році в п’яти великих містах України, вивела залежність світоглядних переконань громадян від мови спілкування.

29 of 82

Ганна Залізняк

“Громадяни, які прагнуть об’єднання з Росією, виявляються скоріше російськомовними, аніж україномовними, будуть визнавати російську своєю рідною (або вважати рідними обидві мови) та вимагати для неї преференції на законодавчому рівні.
При цьому підтримка надання російській мові статусу офіційної, як правило, супроводжується бажаннями приєднатися до Росії…
Громадяни, які в повсякденному користуванні спілкуються переважно українською мовою, більшою мірою схильні підтримувати незалежність України”.

30 of 82

Цей висновок був опублікований ще в 2008 році, задовго до військової агресії Росії проти України.

А думка Олега Скрипки, висловлена в грудні 2014 року й підкріплена беззаперечними фактами, повністю це підтвердила.

33 of 82

Ставлення студентів до мовної ситуації в сучасній Україні

34 of 82

Ставлення до двомовності в ЗМІ

У ЗМІ досить часто використовують формат двох мов в одній програмі, хибно вважаючи, що це буде об’єднувати країну. Один ведучий говорить російською, а інший українською, що нагадує радянських Штепселя і Тарапуньку.
Наприклад, на каналі ICTV ранкова програма (там два журналісти ведуть програму російською й разом з ними журналістка – українською);
на всіх каналах упродовж тривалого часу паралельно писали “Єдина країна”, “Единая страна”;
пісенні програми тощо.
Але ж це один із прийомів русифікації населення України, які масово застосовувалися в 70-80-і роки минулого століття.
Окрім подальшого поширення суржику й вироблення невдалої практики переключення мовних кодів, нічого іншого цей прийом не дасть. А тим паче в аспекті згуртування країни нічого позитивного не буде.

35 of 82

Л.Масенко�щодо мовної ситуації України 1970 – 1980-их років

По суті була розроблена «чітка програма механізму денаціоналізації через етап двомовності –
молодше покоління слід навчити перемикати мовленнєвий код з українського на російський,
а далі – перехід цього покоління на російську одномовність –
лише справа часу».
Такий висновок зробила Л.Масенко, проаналізувавши всі постанови, накази та програми 1970 – 1980-их років.

�

36 of 82

7. Як Ви ставитесь до вживання двох мов у публічній, зокрема масмедійній, сфері?

А) негативно	Б) позитивно	В) мені байдуже	Г) не замислювався
38,72%	28,24%	22,62%	10,40%

37 of 82

Ставлення до двомовності в ЗМІ

Майже 40 % опитаних студентів негативно ставляться до цього явища,
третина – байдужих і тих, хто не замислюється над цим,
і ще третина, яка по суті збігається з кількістю російськомовних студентів у родині та неофіційній сфері спілкування, сприймає двомовність у ЗМІ позитивно.
При цьому гуманітаріїв, що дали негативну оцінку двомовності майже половина, тоді як природничників лише третина.
Спонукає до роздумів і показник тих, кому байдуже або не замислювався над явищем двомовності в ЗМІ: серед природничників таких майже половина, а серед гуманітаріїв – чверть.

38 of 82

7. Як Ви ставитесь до вживання двох мов у публічній, зокрема масмедійній, сфері?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) негативно	Б) позитивно	В) мені байдуже	Г) не замислювався
гуманітарні факультети	48%	28%	14%	10,30%
природничі факультети	31%	28%	30%	10%

39 of 82

Вживання української мови за останній рік

Близько двох третин опитаних (64%) вважають, що загальна ситуація вживання української мови в Україні за останній рік змінилася на краще. З них близько 27% помічають значні зміни на краще.
Доволі високий показник свідчить про пробудження національної свідомості українців і розуміння ролі української мови в націєтворчих процесах, на що, поза будь яким сумнівом, вплинули події останнього року.
Зміни на гірше помітили лише 5% студентів, а ще 18,5% вважають, що нічого не змінилося.
Частині студентів важко було визначитися з правильною відповіддю.

Таких виявилося близько 12%.

40 of 82

10. Як, на Вашу думку, змінилася загальна ситуація щодо вживання української мови в Україні за останній рік?

А) відбулися значні зміни на краще	Б) відбулися незначні зміни на краще	В) нічого не змінилося	Г) відбулися незначні зміни на гірше	Д) відбулися значні зміни на гірше	Е) важко відповісти
27,41%	36,66%	18,41%	2,64%	2,55%	11,97%

41 of 82

Престиж української мови в різних сферах мовлення

Аналізуючи відповіді студентів щодо престижності української мови, помітили чітку тенденцію розмежування офіційної сфери спілкування від неофіційної.
Якщо поєднати відповіді “Престижно” й “Скоріше престижно”, то реципієнти престижно спілкуватися українською вважають у державних закладах та закладах освіти – відповідно
трохи менше 90% у державних установах, і
більше 80% у закладах освіти.
При цьому відсоток опитаних, яким важко відповісти на поставлене питання, близько 10%.

42 of 82

11. Як Ви вважаєте наскільки сьогодні престижна українська мова в таких сферах мовлення, як:� Спілкування в державних закладах

А. Престижно	Б. Скоріше престижно	В. Скоріше не престижно	Г. Не престижно	Д. Важко відповісти
58,87%	28,24%	3,38%	1,07%	8,42%

43 of 82

11. Як Ви вважаєте наскільки сьогодні престижна українська мова в таких сферах мовлення, як:� Спілкування в закладах освіти (школи, ВНЗ)

А. Престижно	Б. Скоріше престижно	В. Скоріше не престижно	Г. Не престижно	Д. Важко відповісти
56,97%	25,68%	4,95%	1,56%	10,81%

44 of 82

Престиж української мови в різних сферах мовлення

Ступінь престижності української мови у сфері бізнесу знижується аж до 58%. Цікавим є факт, що в студентів, очевидно, сфера бізнесу не асоціюється з державними установами.
Подібна ситуація складається і під час спілкування з незнайомими людьми,
і в закладах сфери послуг (магазинах, кафе тощо).
При цьому частка студентів, яким важко відповісти на такі питання, досягає 23%.
Прикро, що в сфері послуг спілкуватися українською мовою вважають скоріше не престижно аж 17% студентів.

45 of 82

11. Як Ви вважаєте наскільки сьогодні престижна українська мова в таких сферах мовлення, як:� Спілкування у сфері бізнесу

А. Престижно	Б. Скоріше престижно	В. Скоріше не престижно	Г. Не престижно	Д. Важко відповісти
36,74%	20,97%	11,89%	8,09%	22,29%

46 of 82

11. Як Ви вважаєте наскільки сьогодні престижна українська мова в таких сферах мовлення, як:� Спілкування з незнайомими людьми на вулиці

А. Престижно	Б. Скоріше престижно	В. Скоріше не престижно	Г. Не престижно	Д. Важко відповісти
29,64%	27,33%	13,54%	5,45%	24,02%

47 of 82

11. Як Ви вважаєте наскільки сьогодні престижна українська мова в таких сферах мовлення, як:�Спілкування в закладах сфери послуг (магазинах, кафе тощо)

А. Престижно	Б. Скоріше престижно	В. Скоріше не престижно	Г. Не престижно	Д. Важко відповісти
23,03%	33,52%	17,34%	5,11%	20,97%

48 of 82

Прогнозування мовної ситуації України в майбутньому

49 of 82

Мова як чинник державотворення

Третій блок питань мав спрямування виявити думки студентів щодо майбутнього української мови в нашій державі.
Передусім хотілося з’ясувати, який статус українській мові вони надають і яка мова, на їхню думку, здатна об’єднати громадянське суспільство.
Результати опитування приємно вразили:
більше 70% студентів вважають, що українська мова здатна згуртувати українську громаду,
і близько 80% бачать її єдиною державною.

50 of 82

13. Чи вважаєте Ви, що українська мова є одним із основних об’єднавчих засобів у формуванні громадянського суспільства України?�

14. Чи вважаєте Ви, що державною мовою в Україні повинна бути лише українська?

А) так	Б) ні	В) не замислювався
70,85%	17,17%	11,97%

А) так	Б) ні	В) не замислювався
77,78%	15,44%	6,85%

51 of 82

Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

Звісно, гуманітарії виявилися більш свідомими, ніж студенти природничих факультетів.
Вони надають українській мові важливішу роль в об’єднанні суспільства.
Таких виявилося близько 80%, що на 15 % більше за природничників.
Студенти природничих факультетів менше замислюються над цим питанням (їх 16 %).

52 of 82

13. Чи вважаєте Ви, що українська мова є одним із основних об’єднавчих засобів у формуванні громадянського суспільства України?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) так	Б) ні	В) не замислювався
гуманітарні факультети	79%	14%	7%
природничі факультети	64%	20%	16%

53 of 82

Однак щодо державної мови, то і гуманітарії, і природничники майже одностайні.
Державною мовою вони бачать лише українську – відповідно
84% опитаних студентів-гуманітаріїв,
73% студентів природничих факультетів.

54 of 82

14. Чи вважаєте Ви, що державною мовою в Україні повинна бути лише українська?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) так	Б) ні	В) не замислювався
гуманітарні факультети	84%	12%	4%
природничі факультети	73%	18%	9%

55 of 82

Статус державної мови

Майже дві третини студентів вважають, що сучасний стан вживання української мови в усіх сферах мовлення не відповідає її статусу «державної».
Тобто українська мова ще не посіла належного їй місця в Україні.
Хоч загальний стан вживання української мови за роки Незалежності суттєво покращився, однак він ще дуже далекий від ідеалу.

56 of 82

16. Як, на Вашу думку, чи відповідає сучасний стан вживання української мови в усіх сферах мовлення її статусу «державної»?

А) мова вживається в більшому обсязі	Б) мова вживається в необхідному обсязі	В) мова вживається в меншому обсязі	Г) важко відповісти	Д) інше
4,21%	21,46%	63,83%	9,41%	1,07%

57 of 82

16. Як, на Вашу думку, чи відповідає сучасний стан вживання української мови в усіх сферах мовлення її статусу «державної»?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) мова вживається в більшому обсязі, ніж цього вимагає статус	Б) мова вживається в обсязі, що відповідає її статусу	В) мова вживається в меншому обсязі, ніж вимагає статус	Г) важко відповісти	Д) інше
гуманітарні факультети	3,80%	17%	71%	7%	0,90%
природничі факультети	4,70%	25%	57%	11%	2%

58 of 82

Підтвердженням цієї думки стали відповіді студентів на питання:
“Як Ви вважаєте, українська мова має вживатися в Україні в більшому обсязі, ніж тепер, в такому самому чи меншому?”

Більше 70% студентів вважають, що українська мова має вживатися в більшому обсязі.
Звісно ж, гуманітаріїв із такими поглядами більше, ніж природничників.

59 of 82

18. Як Ви вважаєте, українська мова має вживатися в Україні в більшому обсязі, ніж тепер, в такому самому чи меншому?

А) в більшому обсязі, ніж тепер	Б) в такому ж обсязі, як тепер	В) в меншому обсязі, ніж тепер	Г) важко відповісти
71,51%	15,68%	1,98%	10,32%

60 of 82

18. Як Ви вважаєте, українська мова має вживатися в Україні в більшому обсязі, ніж тепер, в такому самому чи меншому?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів �

	А) в більшому обсязі, ніж тепер	Б) в такому ж обсязі, як тепер	В) в меншому обсязі, ніж тепер	Г) важко відповісти
гуманітарні факультети	80%	12%	1,30%	6%
природничі факультети	63%	19%	2,50%	14%

61 of 82

Висновки

1. Студенти усвідомлюють роль української мови в державотворчому процесі на сучасному етапі.
2. Вони готові до розширення сфер побутування української мови.
3. Їм для цього потрібно дати всі інструменти (починаючи із законів, освіти і закінчуючи культурними заходами).

62 of 82

Заходи щодо покращення мовної ситуації

63 of 82

Національне та мовне відродження

Потужні джерела впливу на суспільство:

освіта,
засоби масової інформації,
культура,
соціальні мережі в Інтернеті.

64 of 82

Освіта

1. У вишах має бути обов’язковий курс з української мови (наприклад, «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Культура українського мовлення», «Основи наукових досліджень» тощо) на всіх спеціальностях.
2. Безкоштовні курси української мови за державної підтримки.
3. Просвітницькі проекти в мережі Інтернет.

65 of 82

Українська мова повинна бути на всіх ланках освіти (від садочка, школи до вишу й професійного застосування)

Попередні дослідження соціолінгвістів демонструють неухильне зростання кількості шкіл та вищих навчальних закладів з українською мовою навчання за період Незалежності України.
Це дає змогу українській мові завойовувати більший простір.

66 of 82

Українська мова в школах

Розподіл учнів загальноосвітніх навчальних закладів за мовами навчання

з 1995 по 2007 у відсотках (О.Калиновська)

	1995 - 1996	2000-2001	2004-2005	2005 -2006	2006 -2007
українською	5858	70	77	78	70
російською	5844	26	22	24	20

67 of 82

Українська мова у вишах

Розподіл студентів ІІІ – ІV рівнів акредитації за мовами навчання з 1995 по 2007 у відсотках (О.Калиновська)�

	1995 – 1996	2005 -2006	2006 -2007
українською	51	82,1	83
російською	40	7,7	6

68 of 82

15. Чи вважаєте Ви, що у вишах має бути обов’язковий курс української мови (наприклад, «Культура українського мовлення», «Ділова українська мова», «Українська мова фахового спрямування» тощо)?

А) для всіх спеціальностей	Б) тільки для гуманітарних спеціальностей	В) тільки для філологів	Г) не треба, достатньо шкільної програми
58,71%	22,21%	10,98%	7,92%

69 of 82

Майже 60% опитаних студентів вважають, що курс “Українська мова фахового спрямування”(або «Культура українського мовлення», «Ділова українська мова» тощо) повинні бути для всіх спеціальностей на всіх факультетах у вищих навчальних закладах.
Такої думки навіть 45 % опитаних студентів природничих факультетів.
Серед гуманітаріїв так вважають 73%.

70 of 82

15. Чи вважаєте Ви, що у вишах має бути обов’язковий курс з української мови (наприклад, «Культура українського мовлення», «Ділова українська мова», «Українська мова фахового спрямування» тощо)?� Порівняння відповідей респондентів гуманітарних та природничих факультетів

	А) для всіх спе-ціальностей	Б) тільки для гуманітарних спеціальностей	В) тільки для філологів	Г) не треба, достатньо шкільної програми
гуманітарні факультети	73%	14%	6,60%	6,80%
природничі факультети	46%	30%	15%	9%

71 of 82

Курси для всіх охочих, здебільшого для тих, хто давно закінчив навчання. � Безкоштовним курсам української мови на волонтерських засадах потрібна державна підтримка.

72 of 82

У мережі Інтернет відкрився Портал мовної політики

73 of 82

Проект «Мова – ДНК нації»

74 of 82

Українські кафедри університетів проводять просвітницьку роботу

75 of 82

Обстоювати права української мови як державної у всіх сферах життя

77 of 82

Боротися за чистоту мовного ландшафту

78 of 82

Українська мова в ЗМІ

Дублювання фільмів українською мовою.
Створення українського кіно.
Вимагати ставити українські програми не в нічний, а в денний час.
Мова телепередач повинна бути українська.

79 of 82

Культура

Повинні бути квоти на українську музику.
Відроджувати фольклорні традиції.
Розвивати фолькмузику.
Проводити українські мистецькі заходи.

81 of 82

Захистимо цих дітей рідним словом!

Боєць "Азову" повернувся додому

82 of 82

Література

Бестерс-Дільгер Юліане Українська, російська та англійська мови у сприйнятті українців (на матеріалі всеукраїнського опитування 2013 року) // Українське мовознавство. №1(44)/2014. – С.69 – 80.

Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва: день нинішній і прийдешній. – К.: Урок Української, 2002. – 32 с.

Залізняк Г.М. Сучасна мовна політика і кияни // Наукові записки НаУКМА. Т. 137. Філологічні науки. – К., 2012. – С.20 – 24.

Калиновська О. Мовна ситуація в сфері освіти // Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації / за ред. Юліане Бестерс-Дільгер. – К. : Видавничий дім "Києво-могилянська Академія", 2010. – С196 – 2331.

Масенко Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір. – К.: Вид.дім “КМ Академія”, 2004. – 163 с.

Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації / за ред. Юліане Бестерс-Дільгер. – К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2010. – 363 с.