«Народні інструменти»
Народна музика
Народні інструменти
БАНДУРА
Струнно-щипковий лютневий інструмент крилоподібної форми; Спосіб гри - ковзаючий, глісандоподібний, з широким застосуванням паралельних інтервальних та акордових, паралельних й розхідних гамоподібних зворотів по всьому грифу і приструнках, за винятком (на відміну від кобзи) притискання пальцями струн до грифа.
���������������������������Кобза
Кобза - український лютнеподобний струнний щипковий музичний інструмент з 4-ма (і більше) парними струнами. Кобза складається з корпусу і грифа, на грифі розташовані 8-10 нав'язаних ладів за допомогою яких на кожній струні можна отримати звуки хроматичної гами. Також були інструменти без ладів. Попередником кобзи є маленький лютневідний інструмент ймовірно тюркського або булгарського походження
ЦИМБАЛИ
Цимбали (бойківське - цимбал, закарпатське - цимбали). У традиції українців розрізняють два найпоширеніші типи цимбалів: найархаїчніші і, найімовірніше, автохтонного походження - бурдонні (у лемків та бойків) та пізніші і, вочевидь, напливові - мелодичні (на інших територіях України);
ГУДОК
Гудок — триструнний скомороший музичний інструмент з корпусом грушевидної форми, на якому грали лукоподібним смичком. Під час гри стоячи корпус упирали до грудей, сидячи - ставили на коліно. Мелодію здебільшого грали на одній струні, дві інші звучали як бурдонні, тобто на постійній висоті.
СОПІЛКА
ТРЕМБІТА
Трембіта (локально бойківське - "трумбета") - мундштучний сигнальний інструмент лемківських, бойківських та гуцульських пастухів. На Гуцульщині також вживається у весільному, колядницькому, похоронному обрядах.
ОКАРИНА
Окарина - назва походить від італійського Ocarina - "гусеня". Її форма зазвичай нагадує голову гусака. Окарина - рід Свистково- сосудоподібної флейти з пристроєм для вдування повітря і декількома отворами. Точну дату народження цього стародавнього музичного інструменту вказати не можливо
КОЗОБАС
ДУДА( ВОЛИНКА)
Волинка (загальноукраїнське - "коза", "дуда", гуцульське - "дудка", "дудки") - відомий широко колись інструмент групи шалмеїв. Зараз зберігся лише на Гуцульщині;
БУГАЙ
Бугай (бербениця) - акомпануючий фрикційний музичний інструмент, який за тембром нагадує ревіння бугая. Невеличка діжечка, в якій верхній отвір обтягнуто шкірою. До шкіри в центрі прикріплено пучок конячого волосся. Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся і залежно від того, де зупиниться рука, змінюється висота звучання.
БУБОН
Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві таріолчки — брязкальця. Відомий з давніх часів. Бубон — це круглий тонкий дерев"яний обруч, з одного боку натягнений шкірою. З протилежного боку натягують жильні струни або дротики, на які підвішують дзвіночки. У спеціальні прорізи монтують металеві брязкальця, що за формою нагадують тарілки від барабана, тільки в мініатюрі.
Фізкультхвилинка “Гопак”
Ї
зак
хав
най
Ду
за
ко
к
о
б
л
с
о
п
і
с
к
р
и
п
б
а
н
д
у
р
е
м
б
і
з
к
к
р
т
т
а
1.
2.
3.
4.
5.
“Козак Бандурист” невідомого автора 19 століття
Дякую за увагу