Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон»
(«У всякого своя доля…»)
9 клас Українська література
Вчитель Якубенко Т.С.
Урок № 47 06.03. - 10.03.23
Тема:
Серед офіцерів, що доброзичливо ставилися до поета, зокрема, були: хорунжий Уральського війська М. Ф. Савичев, лікар С. Р. Нікольський, сотники Ахмет Хаїров і Ф. Ю. Чаганов, прапорщик В. О. Михайлов, підпоручик В. П. Воронцов, підпоручик О. Є. Фролов, поручик К. Зелінський. Окрім Зелінського, дружні стосунки з Шевченком мали й інші польські політичні засланці — унтерофіцери М. Мостовський, Ф. Фіялковський і Ф. Куліх; рядові І. Плащевський і С. Пшевлоцький, який у 1857 році передав книгу «Естетика» Саме згадані офіцери — значною мірою сприяли зближенню коменданта укріплення й солдата Шевченка .Людина розумна й гуманна, підполковник Маєвський користувався серед підлеглих пошаною і приязню, через заборону поету листуватися, комендант навіть згодився одержувати й відсилати його листи. У Шевченка з'явилася можливість листуватися з друзями, які час від часу надсилали йому гроші. Окрім цього комендант запросив Шевченка вчити двох своїх невеликих синів, саджав його за один стіл зі своїми гостями-офіцерами.
Дорогою із заслання художник малював краєвиди й портрети. У Нижньому Новгороді довідався, що йому заборонено в’їзд до обох столиць. За зиму 1857-1858 рр. створив багато портретів, малюнків, редагував і переписував свої поезії періоду заслання, написав нові поетичні твори, серед них — триптих «Доля», «Муза», «Слава». Діставши дозвіл на проживання в столиці, 8 березня поет покинув Нижній Новгород і виїхав через Москву до Петербурга. Він жив у відведеній йому майстерні Академії мистецтв. Як художник, Т. Шевченко після заслання найбільшу увагу приділяв гравіруванню, у цьому жанрі він став справжнім новатором.
“Дари в Чигирині” – офорт (різновид гравюри), який належить до серії з шести офортів,створених Шевченком у Санкт-Петербурзі у березені-травні 1844 року.
За задумом автора, твір мав входити до альбому офортів “Живописна Україна”, присвяченому історичному минулому, народному побуту, звичаям та природі України. Передбачалося, що альбом буде виходити окремими випусками по 12 естампів на рік з пояснювальним текстом до кожного комплекту. На гроші від продажу альбому Тарас Шевченко хотів викупити з кріпацтва своїх родичів. Задум Шевченка про створення періодичного художнього видання не втілився в життя, наприкінці 1844 року вийшов перший і єдиний альбом з шести офортів, серед яких і “Дари в Чигирині”.Під зображенням рукою Шевченка вигравіювана назва: “Дары въ Чигрыни 1649 року”. Зліва від назви — пояснювальний текст українською мовою, написаний за тодішнім правописом:
“Изъ Царяграда, изъ Варшавы и Москвы, прыбували послы зъ великими дарами еднать Богдана и народъ Украинскій уже вольный и сильный. Султанъ, окроме великого скарбу приславъ Богданови червоный оксамитовый жупанъ на горностаевій хутри шталтъ княжой — порфиры, булаву и шаблю, одначе рада (опрыче Славного лыцаря Богуна) присудыла еднать Царя Московського”.
На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т. Шевченко написав вірш «Чигрине, Чигрине...». Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення. Авторський підзаголовок — комедія — указує не лише на жанр твору, а й на спосіб відображення дійсності в ньому.
Якщо у вірші «Чигрине, Чигрине...» Т. Шевченко вводить образ юродивого, то в поемі «Сон» ліричний герой постає в іншій іпостасі — у бурлескній масці простака. Пригадайте цей образ у вступі до «Гайдамаків», періодично автор одягає маску селянина-простака й у поемі «Сон»: у вступі, потім у петербурзькому епізоді — звідси й селянська манера оповіді (Петербург — город на болоті, у царя Петра І «якимсь листом / Голова повита»). Саме простакові вдається осягнути істину, яку не здатні побачити вчені й царські вельможі.
Учбове завдання
усне: знати тему за презентацією
вчити уривок за посиланням:
Використані
«Українська література» 9 клас Авраменко
ілюстрації
Підготувала Якубенко Т.С.