2 of 13

ЕМІГРА́ЦІЯ (від лат. emigratio – виселення, переселення) – вимушене або добровільне переселення корінних мешканців з Батьківщини до іншої країни на постійне проживання чи на деякий час з політичних, соціальних, економічних, релігійних та інших причин.

3 of 13

Хвилі української еміграції

Перша хвиля (кінець ХIХ – початок ХХ ст.). У літературі цю хвилю називають «трудовою еміграцією».

Друга хвиля (між Першою та Другою світовими війнами) була викликана не тільки економічними, а й соціально-політичними чинниками. Її основу становили переважно ті, хто був не згодний з режимами, які встановились після війни, або ті, хто зі зброєю боровся проти радянської влади.

Третя хвиля (кінець другої світової війни - 80-і роки), отримала назву «політичної». Основними її представниками стали антирадянські елементи, військовополонені та люди, вивезені до Німеччини на примусові роботи, які з різних причин не змогли повернутися на батьківщину.

4 of 13

Празька школа

Празька школа - група українських поетів та письменників, які у 1920-х роках опинилися за кордоном, переважно у Європі, і тривалий час мали своїм культурно-організаційним центром Прагу.

«Празька школа» охоплює творчість Юрія Липи, Юрія Клена, Олекси Стефановича, Олександра Олеся, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги, Леоніда Мосендза, Євгена Маланюка.

5 of 13

Що вирізняє митців �“Празької школи”

Створення концепції національно свідомого українця;
Ідея утвердження державності України;
Ностальгія за Україною;
Історичне осмислення минулого України (історіософічна тема);
Елітарність та потяг до високого мистецтва.

Майже для всіх “пражан” був характерний напрям неоромантизму, однак кожен із цих поетів та поетес мав неповторний авторський стиль.

6 of 13

Юрій Дараган

(1894-1926)

Родоначальник школи, мав значний вплив на творчість її поетів саме історіософськими мотивами.

Народився він у Єлисаветграді 16 березня 1894 року.

Після проголошення УНР вступив до рядів українського війська. Коли УНР зазнала поразки, його інтернували в табори Калішу і Шеп'юрне (Польща)

1923 р. вступив до Українського педагогічного інституту в Празі.

Увійшов в історію української літератури збіркою «Сагайдак» (1925).

Центральною в ліриці Ю. Дарагана є тема України.

7 of 13

Леонід Мосендз

(1897-1948)

Народився 20 вересня 1897 р. в місті Могилеві-Подільському.

Під час громадянської війни воював у лавах війська Петлюри. 1920 р. разом із розбитою армією УНР відступив до Польщі. 1922 р. переїхав до Подєбрад і навчався на хіміко-технологічному факультеті Української господарської академії. У 1931 р. захистив докторську дисертацію з проблеми переробки нафти. Перу Л. Мосендза належать збірки новел «Людина покірна» (1937), «Відплата» (1939), поеми «Вічний корабель» (1940), «Каніт-ферштан» (1945), збірка поезій «Зодіак» (1941).

Мосендз творив «наукову» поезію, сміливо в її образну тканину включав філософські мотиви, поняття й лексику з точних наук, розширюючи естетичне поле лірики.

8 of 13

Олег Ольжич

(1907-1944)

Народився 8 липня 1907 року в Житомирі в родині визначного українського поета Олександра Олеся (Кандиби). До 16-ти років жив в Україні. Середню освіту закінчував здобувати у Празі. Будучи студентом Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті.

Ольжичева лірика як продовження Олесевої традиції наповнена вольовими інтонаціями, зумовленими боротьбою національної еміграції за незалежність України, заглиблена в проблематику історичної долі.

9 of 13

Олена Теліга

(1907-1942)

Народилася 21 липня 1907 р. в Петербурзі. Під час революції родина повернулася до Києва. 1923 р. разом з мамою Олена нелегально емігрувала до Чехо-Словаччини. У Празі закінчила історико-філософський факультет Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова.

Коли фашисти окупували Україну, у вересні 1941 р. разом з похідними групами українського підпілля прибула до Рівного, а з жовтня уже діяла в Києві. За жорстких умов окупаційного режиму організувала літературно-мистецьке життя, очолила Спілку письменників України, редагувала український журнал «Літаври». 9 лютого 1942 р. Була заарештована, а 21 лютого цього ж року разом з іншими борцями розстріляна в Бабиному Яру.

10 of 13

Олекса Стефанович

(1899-1970)

Народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милятин (тепер Рівненська область) в родині православного священника. 1919 р. закінчив Волинську духовну семінарію в Житомирі. 1922 р. Стефанович емігрував до Чехо-Словаччини, де закінчив філософський факультет Празького Карлового університету (1928). 1944 р. Стефанович залишив Прагу, виїхавши до Німеччини. У 1949 р. поет оселився у США.

Друкуватися почав з 1923 р. в емігрантських журналах «Нова Україна», «Веселка», «Український студент». У Празі поет видав збірки «Поезії» (1927), «Стефанос» (1938).

11 of 13

Оксана

Лятуринська

(1902-1970)

Народилася 1 лютого 1902 р. на хуторі біля містечка Вишнівець (тепер Тернопільська область) в родині військового офіцера. Навчалася в Кременецькій українській гімназії.

Після смерті матері Оксана утекла до Німеччини, а 1924 року нелегально приїхала до Чехо-Словаччини.

У Празі стала студенткою філософського факультету Карлового університету та Української студії пластичного мистецтва. Уже на початку 30-х років утвердилась як художниця й скульптор. Водночас друкувала свої поезії в журналах «Вісник», органічно ввійшла в коло поетів «празької школи». Збірки «Гусли» (1938), «Княжа емаль» (1941) побачили світ у Празі, збірка «Веселка» (1956) — у США.

Перу О. Лятуринської належать книга новел «Материнка» (1946), збірка віршів для дітей «Бедрик» (1956).

12 of 13

Євген Маланюк

(1897-1968)

Народився 2 лютого 1897 р. в родині військового в Новоархангельську. Після закінчення Єлисаветградського реального училища вступає до політехнічного інституту в Санкт-Петербурзі. 1917 р., коли почалася боротьба за українську державність, Маланюк стає старшиною у війську УНР. 1920 р. опиняється в Галичині, потім у Польщі, Чехо-Словаччині.

На цей період припадає становлення Маланюкового таланту та вихід першої збірки під назвою «Стилет і стилос» (1925). Маланюк (за власним висловом) змінив зброю воїна (стилет) на перо поета (стилос) і став лідером «празької школи».

1929 р. виїздить до Варшави. Навколо Є. Маланюка та Юрія Липи, котрий теж переїхав до Варшави, об'єднуються українські письменники, створюється нова літературна громада під назвою «Танк».

1 of 13