Бойові дії в 1942–1944 рр.
Визволення України.
Розроблено викладачем Марченко І.В.
Сталінградська битва, яка тривала з 17 липня 1942 р. до 2 лютого 1943 р., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком визволення території України.
У ході загального контрнаступу війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволені й деякі інші населені пункти цього ж району.
Битва на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 р.) стала завершенням корінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту.
3 серпня 1943 р. початок битви за Харків.
23 серпня 1943 р.
Харків було звільнено
Донбаська операція (13 серпня –
22 вересня 1943) - стратегічна військова операція Збройних сил С
4 вересня 1943 року в ході Донбаської звільнили Калинівку, передмістя Горлівки.
5 вересня 1943 місто було повністю звільнено від німецької окупації, і одночасно ударні частини Південного фронту звільнили Артемівськ,
а
8 вересня 1943 р. звільнено - столицю Донбасу -- Сталіно (нині Донецьк)
21 вересня 1943 р. авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів —
21 вересня, Полтава — 23 вересня.
Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.
20 жовтня 1943 р. було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:
Перший Український — із Воронезького
фронту М. Ватутін)
Другий Український — зі Степового фронту
( І.Конєв )
Третій Український —із Південно-Західного
фронту (Р.Маліновський)
Четвертий Український — із Південного
фронту (Ф.Толбухін )
Вересень — листопад 1943 р. — героїчна битва за Дніпро
“ Східний вал” – система німецьких укріплень по Дніпру, тут передбачалося зупинити наступ радянських військ.
В ході операції значні сили Червоної Армії форсували річку, створили декілька стратегічних плацдармів на правому березі річки, а також звільнили місто Київ. Битва за Дніпро стала одним з найбільших битв у світовій історії.
Битва за Дніпро
1 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра.
14 жовтня 1943 р. було звільнене м. Запоріжжя.
25 жовтня 1943 р. м. Дніпропетровськ.
6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.
У визволенні Києва брала участь Перша окрема чехо-словацька бригада полковника Л. Свободи.
Чорнопіджачники (чорна піхота, чорносвитники) — умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення.
В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї.
Найбільш масово використовувались у 1943—1944 роках під час форсування Дніпра.
1943 р. ознаменувався розгромом гітлерівських військ на Лівобережжі.
Внаслідок форсування Дніпра склалися сприятливі умови для визволення Правобережжя.
Грудень 1943 — середина 1944 р. — бої за визволення Правобережної України.
Плани радянського командування на 1944 рік
Тактичні:
Стратегічні:
противника з території СРСР
Звільнення Правобережної України
24 січня – 7 лютого 1944 р.- Корсунь- Шевченківська операція (“Другий
Сталінград”)
Суть: оточення і знищення військ німецької армії “Південь”.
Значення: відкрито шлях до визволення Правобережної України.
24 грудня 1943 – 14 січня 1944 р.- Житомирсько- Бердичівська операція
Житомирсько-Бердичівська операція - 24 грудня 1943 р.- 14 січня 1944
Наступальна операція військ 1-го Українського фронту, що мала на меті знищення Корсунь-Шевченківського угруповання Вермахту й була частиною стратегічного наступу радянських військ на Правобережній Україні.
За п'ять днів ворожу оборону було прорвано на
300 км по фронту і до 100 км углиб. Активну участь у проведенні операції брали партизанські з'єднання під командуванням С.Маликова, О.Сабурова.
Внаслідок проведення Житомирсько-Бердичевської операції війська 1-го Укр. фронту просунулися у смузі завширшки до 700 км углиб на 80–200 км, майже повністю визволили Житомир. і частину Ровенської (нині Рівнен.) обл., міста Житомир, Новоград-Волинський, Біла Церква, Бердичів, Сарни та низку ін. населених пунктів. У ході операції було розгромлено 6 дивізій противника і остаточно зірвано спробу повторного захоплення гітлерівськими військами Києва.
Корсунь-Шевченківська операція -- 24 січня – 17 лютого 1944 р.
Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі.
У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ.
Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь. Цю операцію також називають «Сталінград на Дніпрі»
Рівненсько- Луцька операція -- 27 січня — 11 лютого 1944 р .
Майже водночас із Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався за складних умов заболоченої місцевості і бездоріжжя. Значну допомогу надали партизанські з’єднання Сабурова, Федорова, Бегми.
2 лютого 1944 р. були звільнені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.
Проскурівсько-Чернівецька операція - 4 березня – 17 квітня 1944 р.
Війська 1-го Українського фронту
з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були звільнені міста Проскурів, Кам’янєць-Подільський, Чернівці.
Радянські війська вийшли до передгір’ їв Карпат.
Звільнення Південної України
Нікопольсько-Криворізька операція -- 30- січня – 29 лютого 1944 р.
Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало особливого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилеглих територій — районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів
Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, звільнили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).
Одеська наступальна операція -- 26 березня – 14 квітеня 1944 р.
Наступальна операція військ 3-го Українського фронту (командувач генерал армії Малиновський Р. Я.) у взаємодії з Чорноморським флотом (командувач віце-адмірал Октябрьський П. С.) та у взаємодії з 2-м Українським фронтом (командувач — маршал Радянського Союзу Конєв І. С.)
За 17 днів Одеської наступальної операції війська 3-го Українського фронту за складних погодних умов подолали більш як 160 км, вигнали нацистських окупантів з Миколаївської та Одеської області. Сили Чорномор. флоту отримали можливість базуватися в Одесі, Миколаєві, Очакові.
Водночас, становище гітлерівців на Кримському півострові, які втратили надійний зв'язок з базами в Болгарії та Румунії, значно погіршилося.
Визволення Криму -- 8 квітня – 12 травня 1944 р.
Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників.
Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів.
8 квітня 1944 р.. почалися кровопролитні бої за Крим.
11 квітня була визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь.
5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь.
12 травня 1944р. Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ.
Депортація кримських татар
10 травня 1944 р. – поява доповідної записки Л. Берії до Сталіна з обґрунтуванням необхідності виселення з Криму татар.
“…Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи з небажаності подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу, НКВС СРСР виносить на Ваш розгляд проект рішення Державного Комітету Оборони про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо за доцільне розселити кримських татар у якості спецпереселенців в районах Узбецької РСР для використання на роботах як у сільському господарстві – колгоспах і радгоспах, так і у промисловості та на
будівництві…”
З подання Народного комісара внутрішніх справ Л.Берії Голові Державного комітету оборони Й.Сталіну. 10 травня 1944 р.
“Депортація” – вигнання, примусове переміщення окремих осіб, груп чи цілих народів за межі держави чи певного регіону.
Депортація кримських татар
18 – 20 травня 1944 р.
У травні 1944 з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених понад 80 % були жінки і діти. Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування на нових місцях проживання.
Основна причина:
- звинувачення в співпраці з
нацистськими окупантами.
Території, до яких
відбулася депортація:
• Узбекистан
• Казахстан
• Марійська АРСР
• Урал
Львівсько-Сандомирська операція -- 13 липня — 29 серпня 1944 р.
Стратегічна військова наступальна операція радянської армії проти військ нацистської Німеччини та Угорщини під час Великої Вітчизняної війни з метою звільнення Західної України і заняття Південно-Східної Польщі. Операція входить в число так званих 10 сталінських ударів.
Червона армія зайняла західні області України.
27 липня 1944 р. було визволено м. Львів,
м.Станіслав, м. Перемишль , Червона армія вступила на територію Польщі.
У результаті операції оточено 8 дивізій , розбито групу армій «Північна Україна», визволено Західну Україну і частину Польщі та створено сприятливі умови для подальшого наступу. Радянські війська втратили вбитими близько 65 тис. воїнів, противник – 78 тис. солдат і офіцерів убитими і 17 тис. полоненими.
Яссько-Кишинівська операція (20 — 29 серпня 1944 р. )
Стратегічна наступальна операція військ
2 Українського фронту і 3 Українського фронту у взаємодії з силами Чорноморського флоту (команд. — адмірал П.Октябрьський) та Дунайської військової флотилії (команд. — контр-адмірал С.Горшков), проведена
20—29 серпня 1944 з метою розгрому німецької групи армій "Південна Україна".
У результаті цієї операції оточено 18 гітлерівських дивізій, знищено групу армій «Південна Україна». Було завершено звільнення південних областей України та Молдови. Румунія вийшла з фашистського блоку й оголосила війну Німеччині. Глибокий прорив оборони противника на широкому фронті відкрив радянським військам можливість стрімкого наступу в глибину Румунії, на територію Угорщини та Болгарії.
Карпатсько-Ужгородська операція (9 вересня — 28 жовтня 1944 р.)
Складова частина стратегічної Східнокарпатської наступальної операції. 0 операції.Проводилася з 9 вересня до 28 жовтня військами Четвертого Українського фронту, яким на той час командував І. Петров.
У ході операції радянські війська
завдали серйозної поразки німецької 1-й танковій армії, повністю розгромили угорську 1-шу армію й завершили визволення УРСР в її довоєнних кордонах. У ході операції було також звільнено частину території Словаччини та створено передумови для розвитку наступу на війська противника на будапештському напрямку.
Звільнено :
станцію Лавочне – 8 жовтня 1944 р.
м. Ужгород – 28 жовтня 1944 р.
Втрати України в роки війни
цивільне населення -- 4 млн осіб
армія -- загинуло 1,3 млн воїнів
військовополонені -- знищено 1,4 млн осіб
вивезено до Німеччини-- 2,4 млн осіб
зруйновано 714 міст (40% усіх міст СРСР, знищених війною), селищ, понад
28 тис. сіл, 647 тис. житлових будинків, 10 млн осіб залишилося без даху над головою.
знищено 16159 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС.
Вивезено в 1943 - 1944 рр. мільйони тонн зерна, тисячі тонн м'яса і м'ясних виробів, олії, цукру, мільйони тонн фуражу та картоплі.
Внесок українців у роки війни
У радянських збройних силах, що воювали з фашизмом, 6 млн чоловік, або кожен п’ятий воїн, були з України, 3 млн з них загинули, кожен другий, що залишився живим, повернувся інвалідом
У діючій армії працювало 16 тис. лікарів з України
120 тис. українців брали участь у складі військ США, Канади, Франції, польських та чехословацьких формувань.
Україна була центральним плацдармом бойових дій. За перемогу над силами фашизму, за трагічні помилки і прорахунки радянського державного і військового керівництва український народ заплатив дорогою ціною
У лавах Червоної армії несло службу 127 тис. жінок з України. Жінки боролися у партизанських загонах, антифашистському підпіллі
Внесок українців у роки війни
За мужність і відвагу в боях на фронтах Другої світової війни 2,5 млн воїнів — жителів України нагороджено орденами і медалями СРСР (із 7 млн загальної кількості відзначених у Радянській армії), 2072 українці удостоєні звання Героя Радянського Союзу, із них 32 — двічі, а один тричі (льотчик Іван Кожедуб)
27 жінкам, які народилися в Україні, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Всього в боях за Україну брало участь 53 жінки — Герої Радянського Союзу (серед них 28 росіянок, 21 українка, 2 татарки, карелка і єврейка)
Радянські партизани і підпільники України за самовіддану боротьбу з ворогом одержали майже 63,5 тис. урядових нагород ( із 152 тис. нагород партизанів і підпільників по всьому СРСР)
Двома Героями Радянського Союзу і водночас повними кавалерами орденів Слави є українці: І. Драченко — з Черкащини і П. Дубинда — з Херсонщини
Внесок українців у роки війни
Українські фронти відіграли вагому роль в остаточному розгромі Німеччини та її союзників у Європі.
Український народ дав Збройним силам понад 300 полководців і воєначальників.
Більше половини радянських фронтів та армій, що діяли проти гітлерівців, очолювали українці — А. Єфременко, С. Тимошенко, Р.Малиновський,
І. Черняхівський, П. Рибалко, К. Москаленко та інші.
1941-1945 рр. понад 100 концертних бригад виступало на фронтах та перед трудівниками тилу. Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка створив 22 бригади, які на фронтах дали 920 концертів.
Усього на фронті працювало 50 операторів українських кіностудій. За роки війни вони відзняли 300 документальних фільмів і кіносюжетів.