Серпнева зустріч вчителів �природничої освітньої галузі

Питання для обговорення:�

1. Організаційні моменти.
2. Методичні рекомендації викладання інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» , біології та хімії.
3. Методичні рекомендації викладання географії.
4. ⁎Атестація педагогічних працівників у світлі законодавчих змін.

​

• Блог Для вчителів біології, екології та інтегрованих курсів, модератором якого є Мирна Л.А.

http://visnyk.hoippo.km.ua/infomain/1731-blog-dlya-vchitelv-bologyi-ekologyi-ta-prirodoznavstva.html

​

​

​

Навчальний рік триває �з 1 вересня 2023 року по 6 червня 2024 року

Варто пам’ятати,

що дотримання вимог сигналів сповіщення «Усім увага! Повітряна тривога!» є обов’язковим для всіх учасників освітнього процесу.

​

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ» у 2023/2024 н.р.

Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.). Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795.

https://osvita.ua/school/program/program-5-9/83143/

Посилання на електронні підручники для 5, 6 класів

• https://pidruchnyk.com.ua/1718-piznaiemo-pryrodu-bida-5-klas.html
• https://pidruchnyk.com.ua/2653-piznaiemo-pryrodu-6-klas-bida.html
• https://www.geneza.ua/sites/default/files/ebooks/Гільберг_ПізнаюПририроду_П_6кл.pdf

Групи у viber

• Пізнаємо природу 5-6 класи
• Пізнаємо природу 6 кл НУШ Гільберг
• Пізнаємо природу 5 кл НУШ
• Біологія _ 7 кл НУШ «Генеза»

​

• Робочі зошити:

Для 6 кл https://www.geneza.ua/product/1139

​

​

​

• Збірники завдань:

https://www.facebook.com/groups/interestingbioS/permalink/1228123647742263/

​

На основі модельної програми вчителем складається навчальна програма та календарно – тематичне планування. Можна одним документом (географія).

При цьому враховуємо регіональний аспект.

Календарно – тематичне планування

Згідно з модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу. 5–6 класи», метою вивчення інтегрованого курсу є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, прагне діяти в щоденних ситуаціях спілкування з природою відповідно до екологічних принципів поведінки, використовує природознавчі знання для дотримання правил здорового способу життя.

Інтегрований курс «Пізнаємо природу» базової школи має�чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується під час організації:

• спостережень у природі,
• проведення експериментів,
• виконання практичних робіт і вправ,
• моделювання,
• розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань та досліджень,
• організацію уроків-екскурсій,
• роботу з науково-популярною літературою, інтернет-ресурсами тощо.

Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок

• роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації,
• передбачають розв’язання природничих, екологічних та соціально-економічних завдань,
• здійснення порівняльного аналізу,
• проведення мінідосліджень, дискусій, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових і рольових ігор, творчих робіт,
• індивідуальних і колективних проєктів,
• написання есе, повідомлень, виступів тощо.

• Практичні роботи проводяться на уроці. Рішення щодо оцінювання (всіх робіт чи вибірково) приймає вчитель.
• Учитель сам визначає, які з запропонованих практичних робіт проводить.
• Тематика досліджень, проєктів може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми.

Теми дослідницьких проєктів – орієнтовні. Академічна свобода вчителя полягає в тому, що він може змінити предмет дослідження. Однак робота над певною методикою дослідження та проблематикою має відповідати програмі.

Наприклад, моделювання будови квітки може бути замінене на моделювання іншого об’єкту живої природи відповідної складності (наприклад, членистоногої тварини), але не на теоретичне вивчення будови квітки, опосередковане спостереження за нею або вимірювання її параметрів.

Основні види оцінювання

• Поточне та формувальне (тематичне)
• Підсумкове (семестрове, річне)

+ скористуватись вже готовими критеріями

+ адаптувати

+ самостійно розробити

+ оприлюднити

�

Тематичне оцінювання пропонують здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без проведення подібних робіт . У 5-6 класах немає обов’язкових контрольних робіт.

​

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Під час здійснення підсумкового оцінювання використовують завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів: учень досліджує природу, здійснює пошук та опрацьовує інформацію, усвідомлює закономірності природи.

​

Семестрові оцінки підлягають коригуванню. Річна оцінка виставляється на основі семестрових. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри.

Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.

Стандартні контрольні та самостійні роботи, тестові завдання відходять у минуле. Контроль груп загальних результатів слід проводити з використанням різнорівневих завдань. Це мають бути завдання:

• на впізнавання навчального змісту, його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком;
• завдання на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;
• завдання на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової;
• завдання на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту, для виконання яких потрібно самостійно відшукати шлях розв’язання проблеми, дібрати доступну інформацію і пристосувати її до наданої умови, поєднати й доцільно використати елементи знання чи вміння з інших тем, оцінити об’єкт чи явище.

4 групи результатів навчання:

1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження.

​

2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту.

​

3. Усвідомлення розмаїття та закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства.

​

4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці).

​

• ПРО 1

​

​

• ПРО 2

​

​

• ПРО 3

​

​

​

​

• ПРО 4

Приклад заповнення лівої сторінки журналу обліку навчальних досягнень здобувачів освіти у ІІ семестрі за бальною системою

Приклад заповнення правої сторінки паперового журналу, що відведена для інтегрованого курсу природничої освітньої галузі

Оцінювання результатів навчання учнів урегульовано такими документами:

• Закон України «Про освіту» (2017 р.):
• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р
• Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289:
• Лист МОН України №4.5/2303-21 від 06.08.2021 «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі/5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»;
• Лист МОН № 1/9530-22 від 19.08.22 року «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 7–11 класів);
• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (чинні для 7-11 класів).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ У 2023/2024 Н.Р.

У 2023/2024 навчальному році навчання біології в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

• 7-9 класи – Навчальна програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804. Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України
• 10-11 класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407
• 10-11 класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України

7-11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

Кількість годин на вивчення біології :

• у 7 класі – 2 години на тиждень;
• у 8 класі – 2 години на тиждень;
• у 9 класі – 2 години на тиждень
• на рівні стандарту в 10 класі – 2 години на тиждень;
• на профільному рівні в 10 класі – 5 годин на тиждень;
• на рівні стандарту в 11 класі – 2 години на тиждень;
• на профільному рівні в 11 класі – 5 годин на тиждень;
• на академічному рівні – 1,5 години на тиждень

Оцінювання:

• Практичні робіти – обов'язково
• Лабораторні роботи – підлягають фронтальному оцінюванню
• Лабораторні дослідження – не оцінюються
• Проєкти. Кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному навчальному проєкті.

Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється

Дотримання правил безпеки життєдіяльності є обовʼязковим при проведенні занять із біології та передбачає здійснення інструктажів:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ У 2023/2024 Н.Р.

Розподіл годин:

• 7 кл. – 1,5 год.,
• 8, 9 кл. – 2 год. на тиждень,

На рівні стандарту:

• 10 кл – 1,5 год
• 11 кл – 2 год

Профільний рівень:

• 10 кл – 4 год,
• 11 кл – 6 год

​

• https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

Під час викладання хімії у 2023/2024 н.р. рекомендуємо педагогам звернути увагу на наступні аспекти:

• Приділити належну увагу проведенню інструктажів з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти на уроках хімії та заповненню журналів реєстрації інструктажів. За потреби оновити інструкції (1 раз на 5 років).

​

• Підготувати та оновити документацію щодо початку навчального року (паспорт кабінету хімії, план роботи кабінету, перспективний план роботи, провести за потреби інвентаризацію (та/або списання) обладнання, технічних засобів навчання, реактивів, витратних матеріалів тощо.

​

• Звернути увагу на інформаційну безпеку при використанні різних джерел інформації, у т.ч. перевіряти адреси сайтів, які будуть рекомендовані для навчання здобувачам освіти.

​

• Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати відповідно до орієнтованих вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Кількість зошитів:

• 1 робочий,
• 1 для практичних та лабораторних робіт,
• 1 для контрольних робіт (можна писати на окремих аркушах)

• На початку навчального року провести діагностичні роботи.
• Контрольні роботи: 1 (обов'язкова)- на семестр, 2 (обов'язкових) - на рік.
• Контрольні роботи НЕ проводити в понеділок 1 уроком і в п'ятницю 7 уроком.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

• Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі й за лабораторні (практичні) роботи.
• Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення семестрової контрольної роботи з біології в кінці семестру.

Її проведення не передбачено.

• Оцінка за ведення зошитів з біології та хімії не виставляється.
• Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

​

Особливості:

• Лабораторний дослід – оцінюється вибірково; займає частину уроку; перед дослідом проводиться інструктаж із записом у класному журналі.
• Практична робота з хімії займає весь урок, оцінюванню підлягають усі роботи учнів. На сторінці оцінювання навчальних досягнень учнів знизу робиться вертикальний запис: Практична робота № (ставиться номер роботи з освітньої програми). На початку практичної роботи вчитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку».

Проєкти

Згідно з програмою, упродовж навчального року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий).

Захисту проєктів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку (у такому разі в класному журналі в графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального проєкту» із зазначенням його теми, або окремий урок (якщо виконання навчального проєкту відбувається на уроці, у класному журналі робиться запис «Навчальний проєкт» із зазначенням його теми).

Онлайн-ресурси:�

Моделі 3D:

• про тварин: https://sketchfab.com/search?category=animals-pets&q=education&sort_by=-relevance&type=models ;
• про людське тіло (15 відео з 3D анімаціями та поясненнями):https://www.zygotebody.com/ https://play.google.com/store/apps/details?id=net.imaios.eanatomy .

Інтерактивні лабораторні роботи та симуляції:

• https://phet.colorado.edu/uk/simulations/filter?subjects=biology&sort=alpha&view=grid ;
• https://www.explorelearning.com/index.cfm?method=cResource.dspResourceExplorer&browse=Science/Grade+9-12/Biology

Бази тестових завдань:

• https://www.classtime.com/sessions/welcome ;
• https://naurok.com.ua/test ;
• https://vseosvita.ua/test ;

Атестація педагогічних працівників у світлі законодавчих змін

Основними актами законодавства з питань атестації є:

• Закони України «Про освіту» (статті 50, 59) та «Про повну загальну середню освіту» (статті 48, 51) ;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року N1109 (http://surl.li/jjvun) «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800

(http://surl.li/osjo) «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» зі змінами (далі – постанова № 800) ;

• Положення про атестацію педагогічних працівників (http://surl.li/erqta) , затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 (набирає чинності 01 вересня 2023 року)

О.Єгерсько виділив одинадцять змін в атестації педагогічного працівника за новим Положенням:

• осучаснення процедури проведення засідання атестаційної комісії;
• збільшення автономії закладів освіти;
• визначення вимог до роботи секретаря атестаційної комісії;
• змінення вимоги до голосування;
• спрощення норми щодо підписання протоколу та атестаційних листів;
• змінення вимоги щодо вивчення практичного досвіду педагога;
• скасування вимоги щодо присутності педагога на засіданні атестаційної комісії;
• змінення вимоги до позачергової атестації;
• змінення дати збільшення оплати праці;
• визначення сертифікації як проходження атестації;
• визначення вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій педагогам закладів дошкільної освіти

Особливості атестації:

• атестація педагогічних працівників є обов’язковою (п.4 р.1 Положення), може бути черговою або позачерговою (п.4 р.1)., проводиться з дотриманням академічної доброчесності
• педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством;
• підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації; мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, необхідний для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин (5 кредитів ЄКТС) упродовж п’яти років, педагогів закладів дошкільної освіти - не менше 120 годин (4 кредити ЄКТС).

• успішне проходження сертифікації та наявність чинних сертифікатів (один раз протягом його дії) зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної (збереженням присвоєної) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання;
• педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження при умові підвищення кваліфікації з навчальних предметів.
• педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одному і тому чи різних закладах освіти (зокрема керівники закладів освіти, які викладають предмети або здійснюють іншу педагогічну роботу), атестуються за кожною з посад.

​

• До 10 жовтня – атестаційна комісія складає і затверджує список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році.
• Заяви пишуть (до 12 грудня) , ті кого не внесли в списки, а вони мають бажання атестуватись.