Масові репресії в Радянській Україні.
Історія України
10 клас
Боротьба за владу у 1923 – 1929 рр. закінчилася перемогою Й. Сталіна, який досяг необмеженої влади в партії і державі.
Тоталітаризм – це політичний лад, за якого державна влада зосереджується в руках однієї політичної партії чи особи, яка, знищуючи демократичні свободи громадян, підпорядковує собі все суспільство, утримуючи його в стані страху і терору, силою нав'язуючи суспільству свою ідеологію, спосіб життя і навіть характер мислення.
Репресії – каральні заходи і покарання населення державними органами безпеки і внутрішніх справ в тоталітарному суспільстві.
«Націонал-ухильництво» – ідеологічний штамп, що вживався в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувався тих членів компартії, які «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей».
«шумськізм»
«хвильовізм»
«волобуєвщина»
«скрипниківщина» (від 1933 р.)
Репресії проти працівників радянського і партійного керівництва.
Репресії творчої інтелігенції.
Репресії наукової інтелігенції.
Репресії так званої ленінської гвардії.
«Хвильовий — це певна сукупність рис, це озброєний ворог, це поза всім іншим розгорнений націоналізм, це явище, що має свою вагу і тим дуже небезпечне.»
— Станіслав Косіор
Олександр Шумський,
в'язничні світлини.
Миколу Скрипника піддали гострій критиці й звільнили від керівництва народним комісаріатом освіти. Можливо тому, не маючи іншого виходу, Скрипник запобіг неминучій ліквідації, вчинивши самогубство
7 липня 1933 р..
Боротьба з «шкідництвом».
Агітаційні радянські плакати.
«Шахтинська справа» 18 травня – 6 липня 1928 р.
Справа над 53-ма спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю.
Справа «Спілки визволення України» 1929 – 1930 рр.
Справа над 45-ма членами «Спілки визволення України», яких звинувачували у підготовці збройного повстання з метою відновлення самостійної «буржуазної України» (серед звинувачених вчені, письменники, культурні діячі: С. Єфремов, В. Чеховський, М. Слабченко, А. Ніковський, Й. Гермайзе та ін.).
Члени «Спілки визволення України» під час судового процесу. м. Харків, 1930 р.
Процес «Українського національного центру» (УНЦ) 1931 р.
Процес над колишніми діячами Центральної Ради (М. Грушевський, В. Голубович та ін.).
Справа «Польської військової організації» 1933 – 1935 рр.
Сфабрикована ДПУ/НКВС УСРР «cправа» проти активістів польської національної роботи в УСРР, спричинена відмовою більшовицького керівництва СРСР від раніше проголошеної політики «коренізації».
1934 р. – арешт і знищення українських кобзарів і лірників.
Пам'ятний знак репресованим кобзарям в Харкові.
Після загадкового вбивства С. Кірова 1 грудня 1934 р. почалася наступна хвиля боротьби з «ворогами народу».
Сергій Кіров
ГУЛАГ
(рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) — у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів.
Мапа розташування таборів ГУЛАГу.
Великий терор
«Процес військових» 1937 р.
Справа «антирадянського правотроцькістського блоку» 1938 р.
«Безбожна п'ятирічка» 1932 – 1937 рр.