Масові репресії в Радянській Україні.

Історія України

10 клас

Боротьба за владу у 1923 – 1929 рр. закінчилася перемогою Й. Сталіна, який досяг необмеженої влади в партії і державі.

Тоталітаризм – це політичний лад, за якого державна влада зосереджується в руках однієї політичної партії чи особи, яка, знищуючи демократичні свободи громадян, підпорядковує собі все суспільство, утримуючи його в стані страху і терору, силою нав'язуючи суспільству свою ідеологію, спосіб життя і навіть характер мислення.

Репресії – каральні заходи і покарання населення державними органами безпеки і внутрішніх справ в тоталітарному суспільстві.

«Націонал-ухильництво» – ідеологічний штамп, що вживався в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувався тих членів компартії, які «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей».

Репресії проти працівників радянського і партійного керівництва.

Репресії творчої інтелігенції.

Репресії наукової інтелігенції.

Репресії так званої ленінської гвардії.

• Передчуваючи наближення тотального терору, після арешту свого приятеля письменника Михайла Ялового на знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції 13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників «Слово», покінчив життя самогубством.

«Хвильовий — це певна сукупність рис, це озброєний ворог, це поза всім іншим розгорнений націоналізм, це явище, що має свою вагу і тим дуже небезпечне.»

​

— Станіслав Косіор

​

Олександр Шумський,

в'язничні світлини.

Миколу Скрипника піддали гострій критиці й звільнили від керівництва народним комісаріатом освіти. Можливо тому, не маючи іншого виходу, Скрипник запобіг неминучій ліквідації, вчинивши самогубство

7 липня 1933 р..

Боротьба з «шкідництвом».

Агітаційні радянські плакати.

«Шахтинська справа» 18 травня – 6 липня 1928 р.

Справа над 53-ма спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю.

Справа «Спілки визволення України» 1929 – 1930 рр.

Справа над 45-ма членами «Спілки визволення України», яких звинувачували у підготовці збройного повстання з метою відновлення самостійної «буржуазної України» (серед звинувачених вчені, письменники, культурні діячі: С. Єфремов, В. Чеховський, М. Слабченко, А. Ніковський, Й. Гермайзе та ін.).

Члени «Спілки визволення України» під час судового процесу. м. Харків, 1930 р.

Процес «Українського національного центру» (УНЦ) 1931 р.

​

Процес над колишніми діячами Центральної Ради (М. Грушевський, В. Голубович та ін.).

Справа «Польської військової організації» 1933 – 1935 рр.

Сфабрикована  ДПУ/НКВС УСРР «cправа» проти активістів польської національної роботи в УСРР, спричинена відмовою більшовицького  керівництва СРСР від раніше проголошеної політики «коренізації». 

1934 р. – арешт і знищення українських кобзарів і лірників.

• У грудні 1933 року пленум Всеукраїнського комітету спілки працівників мистецтв з ініціативи Андрія Хвилі оголосив кобзу та бандуру «класово ворожими», після чого почалося викорінення цих інструментів та явища кобзарства.
• За однією з версій, з'їзд начебто відбувся взимку 1934—1935 року в Харкові в Харківському оперному театрі.
• За деякими припущеннями на цей з'їзд енкаведисти зігнали та вбили від 200 до 1234 українських кобзарів.

​

Пам'ятний знак репресованим кобзарям в Харкові.

Після загадкового вбивства С. Кірова 1 грудня 1934 р. почалася наступна хвиля боротьби з «ворогами народу».

Сергій Кіров

ГУЛАГ

• ГУЛАГ, ҐУЛАҐ, ГУТАБ

 (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) — у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів.

Мапа розташування таборів ГУЛАГу.

Великий терор

• Інша поширена назва цього історичного періоду — «Єжо́вщина» — пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов.
• «Великий терор» отримав назву за книжкою Роберта Конквеста The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties (1968) «Великий терор: сталінські чистки 30-х років». За кордоном поширений термін «Велика чистка» ( «The Great Purge»).

​

«Процес військових» 1937 р.

• Під час репресій в Червоній армії загинуло більше вищих офіцерів, аніж за роки війни.

​

Справа «антирадянського правотроцькістського блоку» 1938 р.

• На пленумі ЦК КП(б)У було відзначено велику засміченість «троцькістськими та націоналістичними елементами» Київського та Харківського обкомів КП(б)У.
• Загалом 46 членів Київського обкому було виключено з партії, 32 з них заарештували як «ворогів народу».

«Безбожна п'ятирічка» 1932 – 1937 рр.