Терешко Л.Б.

• Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа.

• Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері.
• А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."

• Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів дохристиянства, і було пов'язане з язичницькими культами. Ось як її переповідають...
•  Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. І Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив:
•  — Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я.
•  Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо.
•  І гукнув старший брат Тур:
•  — Се моє!
•  Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур.
•  — Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице.
•  — Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр.
•  Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба.

​

• Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

• Саме на Великдень всі мами і бабусі роблять крашанки і печуть Паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні і духм’яні. Змалечку дітки нетерпляче чекають Великодня, як найголовнішого свята.
• Паску починають пекти в чистий четвер

• Писанки-яйце декороване традиційними символами, які пишуться з допомогою воску та барвників.
• Писанка є символом Великодня.
• Саме слово «писанка» походить від слова «писати», а це означає, що наші предки писали на яйці, і більшість писанкових символів є свідченням цього. Інструмент який використовували для цього зветься писачок

Що за дивнії яєчка�наша курочка знесла!�Намальоване гніздечко,�ще й пташиночка мала,�навкруги – барвисті квіти,�жовті, сині гілочки...�Чи здогадуєтесь, діти,�що це? Певно – писанки!

• Крашанки-яйця пофарбовані одним кольором, без візерунків.
• Найчастіше господині використовують природні барвники.
• Для червоного кольору-сік буряка.
• Для зеленого-сік шпинату.
• Для фіолетового- відвар синьої капусти.
• Для жовтого-спецію куркуми.
• Для коричневого-лушпиння цибулі.

​

Крапанки

На фарбоване яйце краплями воску наносять візерунок іншого кольору чи кольорів. Такі яйця називають крапанками. Крапки символізують зерно, інколи –зірочки, якими рясно всипаний небосхил

Драпанка

Для її створення на пофарбованій одним тоном поверхні яйця гострим предметом

(голкою,лезом) видряпують візерунки

​

• Мальованкою називають яйце розмальоване фарбами за допомогою пензлика. Найчастіше це дерев’яні, декоративні писанки

Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах:

«Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".

• �Найдавнішими вважаються крашанки  - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.��Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.��Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.��Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.��Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.��Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.��Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.��Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.��Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

�Сонце�Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний Бог - був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

• Хрест�Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.��

символ завиток на писанці.

Завиток-символ життєвої сили і зародження життя

​

• Безкінечник, або кривулька�Знак однієї з найголовніших стихій - води.  Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.

• Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями�Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.

• Птаха символізує людську душу. Існує повір’я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини

• Образ квітів пов’язаний із дітьми. Писанка із квітами допомагала людині одужати.

Великдень – одне з найголовніших церковних свят у році. Діти полюбляють цікаві великодні традиції та щороку із нетерпінням чекають на свято. Чого тільки варте розфарбовування писанок, а також бої крашанками.