1 of 20

ГОЛОВНІ Й ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

2 of 20

БЛИСКАВКА

Синтаксис – це…

… розділ науки про мову, що вивчає словосполучення й речення.

Пунктуація – це…

… розділ науки про мову, що вивчає розділові знаки.

Словосполучення – це…

… змістове й граматичне поєднання двох повнозначних слів.

3 of 20

БЛИСКАВКА

Головним є слово,…

… від якого ставиться питання.

Залежним називається…

… слово, до якого ставиться питання.

4 of 20

ПІДМЕТ

ПРИСУДОК

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Відповідає на питання:

хто? що?

Відповідає на питання:

що робить предмет?

що з ним роблять?

яким він є?

хто він такий?

що він таке?

5 of 20

ДОПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ (усно)

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПІДМЕТА

ПРИКЛАД

Іменником у Н.в.

?

Займенником у Н.в.

?

Числівником у Н.в.

Сорок вісім ділиться на три.

Неозначеною формою дієслова

?

Словосполученням

Батько з дітьми поїхали на екскурсію.

6 of 20

ДОПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ (усно)

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРИСУДКА

ПРИКЛАД

Дієсловом

?

Прикметником

?

Іменником

Книжка –найкращий порадник.

7 of 20

Секрети синтаксису

  • Речення, граматична основа яких складається з підмета й присудка, називаються двоскладними.

​

​

  • Речення, які мають один головний член (тільки підмет або тільки присудок) називаються односкладними.

8 of 20

Кодовий диктант.

  • Теплий, погожий ранок.
  • Розвидняється.
  • Сонечко сміливіше розправило промінчики-руки.
  • Не спить вже моє місто.
  • Прокинувся і я.
  • Радію новому дню.

Позначте цифрою 2 двоскладні речення, а 1 – односкладні.

Код: 112221.

9 of 20

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

ДОДАТОК

предмет

питання непрямих відмінків іменника

іменник, займенник, інші частини мови

Користуючись опорними словами розкажіть про додаток.

ДОДАТКОМ називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

10 of 20

�Додаток виражається тими самими частинами мови, що й підмет:�

  • ІМЕННИКОМ: Прошкандибала осінь (по чому?) ПО СТЕРНІ (Л.Костенко);
  • ЗАЙМЕННИКАМИ: Хлопці вирішили чекати (кого?) своїх (Ю. Яновський);
  • ЧИСЛІВНИКАМИ: Семеро (кого?) одного не ждуть (Народна творчість);
  • ЧАСТКАМИ: Категоричного «ні» від нього не почули.

11 of 20

��Визначте, які з виділених слів є додатками,� а які підметами. Думку аргументуйте��

  • Легкі тумани вкривають сонні долини.
  • Небо заступили хмари.

​

У поданих реченнях і підмети, і додатки відповідають на однакове питання що?

Щоб розрізнити їх, треба від присудка ставити

ДВА ПИТАННЯ:

до підмета — хто? що?,

до додатка — кого? що?

​

12 of 20

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Користуючись опорними словами розкажіть про означення.

ОЗНАЧЕННЯ

ознака предмета

який? чий? котрий?

прикметник, займенник, рідше - іменник

ОЗНАЧЕННЯМ називається другорядний член

речення, який вказує на ознаку предмета

й відповідає на питання який? чий? котрий?

скільки? (у всіх їхніх відмінкових формах).

13 of 20

Порахуйте кількість означень у реченнях.

У чарівному світі народної казки черпали творче натхнення найвидатніші митці.

У чарівному світі народної казки черпали творче натхнення найвидатніші митці.

І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні.

І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні.

14 of 20

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

ОБСТАВИНА - це другорядний член речення, що вказує на спосіб дії, місце, час, причину, мету й відповідає на питання як? яким чином? де? куди? звідки? коли? доки? з якої причини? з якою метою?

Користуючись опорними словами розкажіть про обставину.

ОБСТАВИНА

спосіб дії, місце, час, причина, мета

як? яким чином? де? куди? звідки? коли? доки? з якої причини? з якою метою?

прислівником або іменником у непрямому відмінку з прийменником

15 of 20

Прийменник не може бути членом речення, бо він є службовою частиною мови. Прийменник входить до складу другорядного члена речення, тому його треба підкреслювати разом із самостійним словом:

​

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.

​

16 of 20

Інформаційна картка

Батько стояв біля столу.

БІЛЯ ЧОГО? чи ДЕ?

Щоб правильно визначити члени речення, слід зважати на ступінь конкретності чи абстрактності іменника. Іменник з конкретним значенням більше тяжіє до додатка, а іменник з менш конкретним значенням (особливо, якщо має просторове значення)- до обставини.

Батько стояв (біля чого?) біля столу.

Батько працював (де?) у полі.

Батько працював у полі.

У ЧОМУ? чи ДЕ?

17 of 20

Запишіть текст. Доберіть заголовок, розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть члени речення. Поясніть значення виділеного словосполучення й слова

День був ясний сонячний та теплий. Починалося бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло. Сонце ходило на небі низько але ще добре припікало косим промінням.Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. (За І.С.Нечуй-Левицьким)

18 of 20

Побудуйте й запишіть речення за схемами. У ролі присудків використай дієслова читати, відпочивати, мандрувати.

  1. означення+підмет+присудок
  2. підмет+присудок+означення+додаток
  3. означення+підмет+присудок+означення+додаток
  4. обставина+ присудок+означення+підмет

19 of 20

Мовна розминка

  • Що називається реченням?
  • Які є члени речення?
  • Які ви знаєте головні члени речення?
  • Як ще їх можна назвати?
  • Що таке присудок?
  • Що таке підмет?
  • Які знаєте другорядні члени речення?
  • Чи можна про другорядні члени речення сказати, що вони менш важливі, ніж головні? Чому?

20 of 20

«Бортовий журнал»

Що мені було відомо з цієї теми?

Що нового я дізнався?