Сонячна активність та її вплив на Землю

Сонячна активність

— це складний комплекс різноманітних утворень на сонячній поверхні:

• факелів (ділянок з підвищеною яскравістю),
• плям (ділянок із зниженою яскравістю),
• протуберанців (короткочасних яскравих сплахів).

Сонячна активність змінюється циклічно. Існує 11-річний цикл активності Сонця.

Під час цих явищ відбувається вихід на поверхню Сонця сильних локальних магнітних потоків

Сонячні плями �та протуберанці

Сонячними плямами називають активні ділянки в фотосфері

Температура речовини у них менша, ніж навколо (близько 4500К)

Розміри плям близько 40 000 км, а іноді і 180 000 км.

​

Факели

Факели - світлі утворення, які супроводжують плями .

Утворюються на ділянці поруч з плямою, де потік енергії більший.

Протуберанець

Протуберанець - викиди сонячної речовини, яка піднімається над поверхнею і утримується магнітним полем

Довжина може сягати до 200 000 км, а товщина — до кількох тисяч кілометрів. .

Спалахи

Створюються над сонячними плямами у хромосфері

Спалах розпочинається із швидкого зростання температури корони до 40 млн К та сплеску м'якого рентгенівського випромінювання. За своєю яскравістю сплахи перевищують яскравість фотосфери на 50 %.

Спалах і викид речовини з поверхні Сонця

Речовина нагрівається, виникає потужне електромагнітне випромінювання, а в міжпланетний простір викидається вузький струмінь частинок високої енергії зі швидкостями 3000 — 30000 км/с.

Структура магнітного поля в ділянках спалаху

Перед початком спалаху над поверхнею Сонця виникає зона, де магнітне поле на невеликому відрізку різко змінюється за величиною та напрямом.

Вплив сонячної активності на Землю

Полярне сяйво

Магнітні бурі

Через 1-2 доби після спалаху на Сонці підсилений потік сонячного вітру досягає Землі

Під дією потоку земна магнітосфера стискається