Микола Гоголь. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба» (переклад М. Садовського й М. Рильського,� за ред. І. Малковича). Сюжет твору.�Внутрішній епічний розмах твору. Піднесено-героїчний образ головного героя – Тараса Бульби. Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Вплив творчості �М. Гоголя на розвиток українського письменства
Земля України, це вона
вигодувала, виховала Гоголя і то не лише фізично, а – що
важливіше – духовно, з
дитинства наділивши його
красою своєю поезії, буянням пісенної творчості, епічною величавістю дум, фантастикою казок, переказами і легендами, барвистою образністю – усіма багатющими плодами народного духу.
О. Гончар
Микола Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року на Потавщині в багатодітній сім’ї — був третьою дитиною із дванадцяти.
Мати Гоголя вважалася першою красунею Полтавщини, була видана заміж у 14 років за удвічі від неї старшого чоловіка.
Вважають, що саме мати сприяла розвитку в письменника релігійно-містичних відчуттів.
Його учнівські твори, за оцінками вчителів, були досить посередніми, добре встигав тільки в російській словесності та в малюванні.
Відчував пристрасть до рукоділля. В’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, шив собі шийні хустки.
Гоголь любив готувати й пригощати друзів варениками та галушками.
У кишенях Гоголь завжди носив солодощі, які постійно жував. Особливо любив гризти шматочки цукру, тому руки були липкими.
Гоголь соромився свого носа і художників просив згладжувати на портретах цей недолік.
Письменник у заповіті за сім років до смерті писав, щоб тіло його поховали тільки у випадку явних ознак розкладання. Це потім стало причиною містичних припущень, ніби письменника поховали в стані летаргічного сну.
За спогадами сучасників, до смерті письменник ставився спокійно. Однією з причин, які призвели до цього у віці майже 43 років, називають добровільне позбавлення себе їжі.
Опис майна Гоголя після смерті засвідчив, що його речі були обносками й показували повну байдужість письменника до зовнішнього вигляду в останні місяці життя. У той же час він залишив більше двох тисяч рублів на благодійність.
У житті Гоголя є "біла пляма" — восени 1829 року він зникає разом із "петербурзькими адресами". Дослідники припускають, що Микола Васильович провів цей час на Волині (потім він чудово опише в «Тарасі Бульбі» місцеві замки та природу).
Гоголь писав твори переважно стоячи. А спав лише сидячи. Зріст його був 160 см.
Письменник ходив по вулицях і алеях міст зазвичай із лівого боку, тому постійно зіштовхувався з перехожими. А ще Микола Васильович дуже боявся грози. За словами його сучасників, негода погано діяла на його слабкі нерви.
Письменник обожнював мініатюрні видання. Не люблячи і не знаючи математики, він виписав математичну енциклопедію тільки тому, що вона була видана у форматі
10,5 × 7,5 см
Сучасні фахівці в галузі психіатрії проаналізували тисячі документів і прийшли до абсолютно певного висновку про те, що ніякого психічного розладу в Гоголя не було. Можливо, він страждав на депресію, і якби до нього було застосовано правильне лікування, великий письменник прожив би набагато довше…
Чому Гоголь писав про Україну?
1828 року юний Микола Гоголь приїхав до Санкт-Петербурга з чітким наміром зробити кар’єру. Він розумів, що для того, щоб досягти визнання як письменник, потрібно писати російською мовою. Згодом видає три книжки оповідань і повістей, дія яких відбувається в Україні, але написані вони російською мовою, хоча й специфічно гоголівською, яка рясніла українськими словами та виразами.
Чому Гоголь не публікував твори �українською мовою?
Коли Гоголь прибув до Санкт-Петербурга, то швидко зорієнтувався, що, на відміну від української мови, українська культура була дуже популярною серед російської еліти. Оцінивши становище на літературному ринку, зрозумів, що краще, ніж будь-хто інший, підготовлений для написання творів, бо має глибокі знання з історії України та її культури.
Із 1826 року, будучи учнем Ніжинського ліцею, вів щоденник, до якого вписував уривки з документів історії України, багатий етнографічний матеріал (народні звичаї, ігри, одяг, традиційні страви), фольклор (легенди, приказки, прислів’я), літературні уривки (старі українські вірші та витяги з «Енеїди» Котляревського).
Письменник уклав українсько-російський словник, у якому пояснював значення деяких українських слів.
У його сім’ї зберігалася пам’ять про культуру українського бароко 17–18 ст.
Аналізуючи стиль Гоголя, у 1902 році відомий
філолог і професор І. Мандельштам дійшов висновку, що «мовою душі» письменника була українська, оскільки думав Гоголь українською, а тоді, пишучи, перекладав російською. Це виявляється і в лексиці (використання українізмів, просторічних слів, фразеологізмів тощо), і в синтаксисі.
Рік написання: з 1833 по 1842 рік (з перервами)
Уперше опублікована в збірці «Миргород» в 1835 році (9 розділів); у 1842 р. в другому томі своїх «Сочинений» Гоголь умістив нову редакцію повісті (12 розділів).
Перекладів твору українською мовою налічується понад десяток, але найкращим вважається переклад М.Садовського, який користувався обома авторськими редакціями. Він був надрукований у 1918р., пізніше творчо відредагований Є. Поповичем та І. Малковичем (1998р., вид-во
“А-ба-ба-га-ла-ма-га”)
ЖАНР
ІДЕЯ
ТЕМА
У роботі над “Тарасом Бульбою” Гоголь використав велику кількість історичних досліджень: “Історію русів”, “Історію про козаків запорозьких” Мишецького, “Опис
України” Боплана.
ЖАНР: історична повість.
ІДЕЯ: уславлення
військового товариства,
звеличення подвигу, патріотизму, відданості ідеї захисту рідної землі.
ТЕМА: зображення
історичних подій
ХVІ – ХVІІ століття в Україні, побуту, звичаїв Запорозької Січі; безмежна любов до Батьківщини.
У роботі над “Тарасом Бульбою” Гоголь використав велику кількість історичних досліджень: “Історію русів”, “Історію про козаків запорозьких” Мишецького, “Опис
України” Боплана.
захист рідної землі;
моральний вибір;
єдність, згуртованість –запорука перемоги;
кохання, вірність, самопожертва;
стосунки батьків і дітей;
честь і зрада.
ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ
Вважають, що прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорізького Низового Охрим Макуха
РЕАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ОСОБИ У ТВОРІ �
Гетьман Остряниця
Северин Наливайко
М. Гоголь зближує часи ХV-XVII століть, створюючи умовний час, у якому сконцентрувалася українська історія, незламний дух козацтва.
Композиція твору
Складові сюжету | Епізоди з твору |
Експозиція | |
Зав’язка | |
Розвиток дії | |
Кульмінація | |
Розв’язка | |
Композиція твору
Складові сюжету | Епізоди з твору |
Експозиція | розповідь про історичні обставини, на тлі яких відбуватимуться події; знайомство з Тарасом та його синами. |
Зав’язка | побут козаків на Січі, початок війни з Польщею. |
Розвиток дії | облога міста Дубно, у ході якої показані життєві цінності головних героїв; зрада Андрія |
Кульмінація | кульмінаційних моментів в повісті кілька; вбивство Тарасом сина; муки Остапа, який потрапив в полон до ворога. |
Розв’язка | смерть Тараса Бульби, якого заживо спалили на вогнищі. |
зосередження на розкритті внутрішнього світу героїв;
наявність релігійної свідомості;
головний герой твору пов’язує свою долю з долею народу, з боротьбою за національну незалежність;
козаки вольові, мужні, духовно багаті;
мова твору піднесена, емоційна, насичена яскравими народнопоетичними засобами художньої виразності
ОЗНАКИ РОМАНТИЗМУ У ТВОРІ
Складіть інформаційне ґроно �до образу Тараса Бульби
запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва;
веде життя, повне негод і небезпек;
ходив у бойові походи й проти турків, і проти ляхів;
нещадно карає польських магнатів і захищає пригноблених і знедолених;
людина величезної волі й великого розуму;
не був створений для сімейного життя;
зворушливо ніжний до товаришів;
Цитатна характеристика Тараса Бульби
| Цитати |
опис зовнішності | « … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…»; «… посивілою в козацьких справах головою»; |
запальний | «старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився»; |
переваги | «Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога»; |
Цитатна характеристика Тараса Бульби
| |
упертий | «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…»; |
чудовий оратор | «…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці»; |
думка старшого сина | «Усе, старий, знає, а ще й прикидається»; |
Тарас Бульба вважає | «Я – козак». |
Чи не надто жорстоко Тарас Бульба покарав Андрія за зраду? Відповідь аргуметуйте.
ТАК
НІ
План характеристики образу Остапа�
1.Остап – головний герой повісті, старший син Тараса Бульби.
2.Продовжувач справи батька.
3.Риси характеру героя.
4.Портрет Остапа.
5.Життєвий шлях героя.
6.Стосунки з батьком, братом, козаками.
7.Ставлення Остапа до матері.
8.Вірність обов’язку перед батьком, товаришами, батьківщиною.
9.Ставлення автора до героя.
Риси характеру Остапа
вірний товариш
незламний
мужній
сміливий
вольовий
витривалий
План характеристики образу Андрія�
1.Андрій – головний герой повісті, молодший син Тараса Бульби.
2.Тонка, ніжна натура, вміє цінувати красу.
3.Риси характеру героя.
4.Портрет Андрія.
5.Зрада батька, брата, товаришів, батьківщини.
6.Життєвий шлях героя: безславна смерть зрадника, який у пам’яті народу буде пов’язаний лише з ганьбою й зневагою.
7.Стосунки з батьком, братом, козаками.
8.Почуття обов’язку перед товаришами, коханою.
9.Ставлення Андрія до матері.
10.Ставлення автора до героя
Риси характеру Андрія
пристрасний
відчайдушний
сміливий
здатний до необдуманих учинків
запальний
«Тарас Бульба» — російсько-українсько-польський історичний фільм 2009 р. режисера Володимира Бортко, знятий за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя.