1 of 24

Володимир Сосюра. «Любіть Україну!».

Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви

творчості поета. Любов до Батьківщини

як важливий складник життя людини

2 of 24

«Такий я ніжний, такий тривожний...»�Ти весь, поете, в цих словах! �Твій кожен вірш, рядок твій кожний�Життя тривожністю пропах.�Ти теплу ніжність до людини�узяв, як хліб, у творчу путь.�Хто шлях обрав собі єдиний,�Тому із нього не звернуть. � � Максим Рильський

3 of 24

Складник життя

Мої асоціації

4 of 24

Складник життя

Мої асоціації

Чому, на твою думку, варто усвідомлювати різні складники життя та

розуміти їхню взаємодію?

Вдячність

Момент

Сім’я

Дружба

Крихкість

Сум

Мозаїка

Маленький шматок

Тепло

Цінність

Підтримка

5 of 24

Психологічне люстерко

Поміркуй, як можна навчитися оптимістичного ставлення до життя.

6 of 24

Навчитися оптимістичного ставлення до життя — це процес, який вимагає практики та усвідомлених зусиль. Ось кілька шляхів, які можуть допомогти:

1. Зміна мислення

  • Фокус на позитивному

2. Практика прийняття

  • Важливо усвідомити, що не все в житті залежить від нас. Якщо щось неможливо змінити, спробуй прийняти це як частину життя і знайти способи рухатися вперед.

3. Ставлення до невдач

  • Дивися на помилки як на уроки. Кожна проблема — це шанс навчитися чомусь новому.

4. Оточення

  • Спілкуйся з оптимістичними людьми.
  • Обмежуй час із тими, хто постійно скаржиться, або з новинами, які викликають стрес.

5. Догляд за собою

  • Регулярний спорт або навіть прогулянки на природі покращують настрій.
  • Займайся тим, що приносить задоволення.

6. Довгострокова перспектива

  • Дрібні невдачі стають менш важливими, якщо дивитися на них у контексті усього життя.

7. Маленькі радості

  • Робити щось приємне для себе та інших.

Пам’ятай, що оптимізм — це не про заперечення проблем, а про вибір концентруватися на тому, що можна зробити, і вірити, що зміни на краще можливі.

7 of 24

Ключ розуміння

Як уважаєш, чи може поезія допомогти чітко уявити найважливіше в житті?

8 of 24

Ключ розуміння

Ознайомся з цитатою і поміркуй, наскільки вона актуальна?

«Україна починається з тебе» (В’ячеслав Чорновіл — український політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, учасник руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в’язень СРСР).

9 of 24

Біографічне люстерко

Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Сосюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота».

Предки батька нібито з французів на прізвище де Соссюр – дід так і підписувався. Його батько, Микола Володимирович, кресляр за фахом, будучи людиною непосидючою і різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем.

Мати поета займалася домашнім господарством. Дитячі роки майбутнього письменника минули в селищі Третя Рота (тепер м.Лисичанськ Луганської області), куди переїхала сім’я Сосюр.

Третя Рота. Худ. Іларіон Горох, друг Сосюри

з дитячих років

Мати поета з донькою Вірою

10 of 24

Біографічне люстерко

Володимир Сосюра закінчив сільську школу і поступив до сільськогосподарського училища на станції Ями Бахмутського повіту.

З 12 років Володимиру довелося працювати в шахтах Донбасу. Працював у бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. брати участь в Громадянській війні: спочатку на боці Украінськой Народної Республіки, потім – на боці Червоної Армії.

Першого вірша Володимир Сосюра написав у 14 років.

У 1916-1917 рр. вперше публікуються вірші В. Сосюри в бахмутській «Народній газеті» і лисичанських газетах "Голос рабочего" і "Голос труда".

Завод «Донсода» в селі Верхньому

11 of 24

Біографічне люстерко

Після закінчення війни Володимир Сосюра навчався в Комуністичному Університеті в Харкові, з 1923 року – на робітфаку при Харківському інституті народної освіти. З цього року він частіше і частіше пише великі поетичні твори.

У цей час він був учасником літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.

Його називають співцем краси і кохання.

12 of 24

Біографічне люстерко

Війна 1941 року застає В. Сосюру в Кисловодську. Він повертається до Києва і за рішенням урядових інстанцій разом з іншими письменниками старшого віку виїздить до Уфи. У роки війни працював військовим кореспондентом газети «За честь Батьківщини», брав участь у роботі українського радіокомітету, виступав як пропагандист і агітатор, не один раз виїжджав на фронт.

1944 р. поет повертається до Києва.

У повоєнні роки В. Сосюра багато пише. 1951 року з’являється патріотичний вірш «Любіть Україну!», який став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.

13 of 24

Біографічне люстерко

Любов до України стала причиною розлучення Володимира Сосюри із першою дружиною Вірою Каперівною Берзіною, колишнім політруком, що не вірила в таку державу, як Україна. Цій жінці Володимир Сосюра присвятив поему «Робфаківка», з якої можемо прочитати такі рядки:

Ми з тобою зійшлися в маю,

ще не знав я, що значить ідея.

Ти й тоді Україну мою:

не любила, сміялася з неї.

Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Марією Гаврилівною Даниловою, з якою познайомився у Сталіно. Вона була на 12 років молодшою, закінчила балетну школу в Києві. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир.

В поезії Сосюри тих часів зображуються суперечності його доби: типова для українського інтелігента неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов‘язку, відразу після виходу була заборонена збірка його поезій «Серце» (1931), а також розпочинається конфлікт з комуністичною партією, членом якої він був з 1920. На тлі голодної смерті мільйонів українських селян, і репресій та розстрілів діячів української культури це довело Сосюру до межі психічного розладу. І за даними істориків його навіть зачиняють у божевільні «за розпорядженням».

14 of 24

Біографічне люстерко

Поет помер 8 січня 1965 року від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.

.

15 of 24

Пам'ятник В. Сосюрі в м. Лисичанськ

Луганської області��

Пам'ятна монета НБУ номіналом у 2 гривні присвячена 100-річчю від дня народження Володимира Сосюри��

Марка України 1998 р.

Вшанування пам’яті В. Сосюри

16 of 24

Історія написання вірша «Любіть Україну!»

Після визволення України від нацистських загарбників у 1944 році виникла потреба підняти національний дух українців для відродження Батьківщини. Це спонукало Володимира Сосюру написати вірш-заклик «Любіть Україну!». Під час війни поезію друкували на листівках, які скидали з літаків на окуповані території та публікували на перших сторінках центральних російськомовних видань. Однак після війни поетичний шедевр жорстко розкритикувала радянська влада. У газеті «Правда» 1951 року вийшла стаття «Проти ідеологічних збочень у літературі», у якій Володимира Сосюру звинуватили в «буржуазному націоналізмі» за вірш «Любіть Україну!».

17 of 24

«Удар страшного і несподіваного грому з безхмарного неба, редакційна стаття "Правди", в якій мене за вірш "Любіть Україну", за любов до України "в стягів багряному шумі" названо, по суті, націоналістом за те. що я нібито пишу за Україну поза часом і простором і що Україна ("між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками!")... Справа в тому, що "Правда" критикувала перший варіант "Любіть Україну", написаний у 1944 році… а в збірці "Щоб сади шуміли", за яку я був нагороджений Сталінською премією 1-го ступеня, був надрукований вірш "Любіть Україну", в якому рядок: "Без неї—ніщо ми..." я замінив рядком: "між братніх народів...", щоб показати Україну не ізольовано од своїх соціалістичних побратимів і посестер.

Але "Правда" почала мене бити за перший варіант "Любіть Україну", що під цим віршем підписалися б такі недруги українського народу, як Петлюра і Бандера...

І скільки я не казав, що я виправив "Любіть Україну", мені не вірили і били до самозабуття.

Корнійчук на пленумі письменників України кричав на мене:

— За який націоналістичний гріш ви продалися?

А Малишко вмістив в газеті "Радянська Україна" цілий підвал, у якому "доводив", що раз я був у петлюрівських бандах, то мені не можна вірити, що я на кожному вирішальному етапі становлення Радянської влади на Україні "був не з нами".

Його стаття була, по суті, ідеологічним ордером па мій арешт…»

З того часу поезія стає забороненою для читачів, Володимира Сосюру перестають друкувати, і він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає лише зі смертю Сталіна 1953 року.

18 of 24

Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Поезія Володимира Сосюри «Любіть Україну» перекладена 69 мовами світу, а також її слова покладені на музику

19 of 24

Заповни таблицю: які емоції в тебе викликала поезія Володимира Сосюри «Любіть Україну!». З яким кольором вона асоціюється?

20 of 24

Словникова робота

Канонади-часте стріляння

з багатьох гармат

Багнет-колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик

Негода – зіпсована погода

І в хмарах отих пурпурових…

21 of 24

Бесіда за змістом прочитаного

До кого звертається поет у вірші?

Чому В. Сосюра називає Україну вишневою, а її мову солов'їною?

Як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!..

Яку роль відіграє рефрен «Любіть Україну»?

Відшукайте в тексті приклад анафори та поясніть її роль.

Розтлумачте метафору «Україна — купина».

Чим необхідно довести свою любов до рідного краю?

Якою В. Сосюра зображує Україну?

Як у вірші згадано воєнне лихоліття?

Чому ця поезія досі актуальна?

22 of 24

23 of 24

Мотив

Ідея

Зображення поетичного образу України, її величі та краси

Возвеличення палкої любові українців до рідного краю, до своєї Батьківщини

24 of 24

Художні засоби:

епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, краса, вічно жива і нова, очі ніжно-карі, багряні стяги, хмари пурпурові, весни світлі і щирі, небо голубе;

порівняння: «як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…», «як порох і як дим», «як та купина»;

гіперболи: «без неї ніщо ми, як порох і дим», «люби її кожну хвилину», «вічні ми будемо з нею»;

персоніфікації: Україна «живе у стежках, у дібровах»; «в огні канонад, що на захід женуть чужинців…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь», «гудуть батареї»;

риторичні звертання: «Любіть Україну!», «Юначе», «Дівчино!»

анафора: «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним.