Усвідомлення і вивчення проблеми освітніх/навчальних та освітніх/навчальних розривів

Сутність понять та їх взаємозв'язок: у вітчизняному освітньому законодавстві відсутні такі терміни, як «освітні/навчальні втрати» чи «освітні/навчальні розриви». Немає також однозначного їх наукового трактування

Якою термінологією користуватися для фаховості дискусій? У науковому просторі України побутують взаємозамінні поняття «освітні втрати» / «навчальні втрати» / «втрати в навчанні» / «освітні прогалини» / «прогалини в навчанні», «освітні розриви» / «розриви в навчальних досягненнях» тощо.

Навчальні втрати - будь-які втрати знань, умінь, навичок та/або уповільнення чи переривання академічного прогресу через паузи чи погіршення умов навчання для конкретного учня (УЦОЯО)

Виховні втрати - порушення особистісного та соціального розвитку зростаючої особистості, яке виникає унаслідок науково-методичної невідповідності суспільним викликам чи системного порушення цілеспрямованого виховного процесу, що призводить до деформації її особистісних цінностей та моделей поведінки (Інститут проблеми виховання НАПН України, зокрема психологічні втрати здобувачів освіти проявляються у депресії, зростанні страху, тривожності та стурбованості, втраті мотивації до навчання, апатії, розгубленості та неуважності (підвищення кваліфікації учителів не менше 10 % академічного часу)

Незавершене навчання - ситуація, коли учні не завершили курс навчання, який вони мали б завершити за навчальний рік (призупинення навчання; отримання меншого обсягу знань/вмінь, ніж передбачено освітніми стандартами за навчальний рік; отримання меншого обсягу знань/вмінь, що є необхідними для успішного навчання у подальшому після закінчення школи та на ринку праці)

Навчальні розриви - значна та стійка різниця в академічній успішності між різними групами (категоріями) учнівства. Найчастіше навчальні розриви спостерігаються між учнями, які походять з родин із різним соціальним статусом, різної статі (хлопцями та дівчатами), іммігрантами та корінними мешканцями, тими, хто проживає й навчається в місті та селі тощо

Прогалина/розрив у досягненнях означає будь-яку значну і стійку різницю в академічній успішності або освітніх досягненнях між різними групами учнів, наприклад, між білими учнями і представниками меншин, або учнями з домогосподарств з високим і низьким рівнем доходу

Прогалина/розрив у можливостях стосується ресурсів - нерівний або несправедливий розподіл ресурсів і можливостей

Мірило (критерій), відповідно до якого виявляють величину втрат кожного конкретного здобувача освіти в Україні (вимоги освітніх програм та стандартів для певного етапу здобуття освіти)

Точку відліку

Інструментарій вимірювання

Дані рівня навчальної успішності учнів «на вході» (наприклад, інформація про знання та вміння учнів у доковідний та довоєнний період на відповідному рівні освіти)

Порівнювані дані «на виході» (інформація про знання і вміння учнів на тому самому рівні освіти після певного періоду зупинки навчання внаслідок пандемії COVID-19 чи війни)

Вхідні дані

Вихідні дані

Державна підсумкова атестація (ДПА після закінчення кожного рівня освіти (у 4, 9 та 11 класах), але в Україні уже четвертий рік поспіль ДПА не проводиться

Міжнародне дослідження PISA (2018 року та 2022 року) як найбільш об’єктивне вимірювання. Дослідження 2018 року зафіксувало, що 26% українських підлітків не досягли базового рівня читацької грамотності, 36% - математичної та 26% - природничо-наукової (немає національного компонента)

Моніторинг ДСЯО в Україні якості організації дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти (лютий 2022 року)

Вітчизняний загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти» (2018, 2021). Перший цикл цього моніторингу є надійним джерелом даних про те, що знають і вміють українські четвертокласники. Другий цикл цього дослідження засвідчив погіршення результатів учнів як із читання, так і з математики

Заплановано 15.09-06.10.2023 провести в Україні з ініціативи ДСЯО на онлайн-платформі у вибірці з 232-х шкіл перше міжнародне Дослідження соціально-емоційних навичок 10- і 15-річних учнів, яке проводить Організація соціально-емоційних навичок у 15-ти країнах світу

Підготовлено «Стратегія освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року» (УЦОЯО, 2019), що схвалена Колегією Міністерства освіти і науки України, в якій рекомендується розглянути можливість створення централізованої бази, яка б містила всі дані, отримані у процесі державної підсумкової атестації (ДПА) та інших освітніх оцінювань, а також передбачено різні сценарії оцінювань та необхідні моніторинги (як міжнародні, так і національні) на різних рівнях освіти. В умовах нинішніх реалій цей документ потребує оновлення

Варто продовжити загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, перший етап якого відбувся у травні цього року (дослідження рівня знань учнів 6 та 8 класів із математики та української мови, , а другий етап – у перспективі

Необхідно створити Національну програму подолання освітніх втрат та освітніх розривів на рівні загальної середньої освіти, спричинених пандемією COVID-19 та повномасштабною війною в Україні, на період 2023-2030 pp., яка міститиме комплекс заходів щодо розвитку системи освітніх оцінювань на рівні загальної середньої освіти в Україні

Стандартизовані тестування на всіх або щонайменше на ключових етапах навчання

Довготривалі загальнодержавні моніторинги якості освіти на репрезентативних вибірках

Локальні моніторинги успішності окремих категорій учнівства в опануванні окремими предметами, розділами освітніх програм тощо

Централізовані онлайнові платформи для вимірювання навчальних втрат і надолуження навчального матеріалу

Провести національний моніторинг глибини навчальних втрат шляхом індивідуального тестування учнів на різних рівнях освіти з усіх ключових навчальних предметів, які є обов’язковими для вивчення

Виокремити ядро знань предметів з інваріативної частини, яким повинні оволодіти учні для переходу в наступний клас, і робити орієнтири на нього (щоб виявити ті теми, з яких учні мають прогалини і на які варто звернути увагу)

Розробити стандартизовані інструменти для оцінювання успішності учнів, які є запорукою якості та порівнюваності результатів освітніх вимірювань результатів навчання у рамках кожного циклу. Зразок - діагностувальні тести з української мови та математики у межах ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти» в межах проекту «Супровід урядових реформ в Україні» на вебплатформі "Всеукраїнська школа онлайн" (це первинне тестування). Після надолуження прогалин рекомендовано провести вторинне діагностування.

Запровадити адаптивне комп’ютеризоване тестування під час підсумкового оцінювання, коли комп’ютерна система при виборі тестових завдань підлаштовується під рівень учня і завдяки цьому здатна оцінити учня за більш короткий час, ніж під час традиційного тестування

Самостійна робота учнів (визнали 84% керівників міських шкіл та 78% сільських)

Виділення додаткових годин для індивідуальних та групових консультацій

Розроблення гейміфікованих цифрових освітніх ресурсів

Створення платформ репетиторства чи/або тьюторингу

Другорічництво

Навчання під час канікул

Репетиторство за державний кошт

Створення інтеграційних класів

Перегляд та адаптація освітніх програм

Розроблення додаткового контенту з ключових навчальних тем

Розроблення додаткового якісного освітнього контенту, акцентованого на темах, що потребують надолуження

Методична підготовка вчителів до роботи з учнями, які мають навчальні втрати

Посилення шкільної автономії та взаємодії й співпраці вчительства

Ті, хто перебуває на тимчасово окупованих-територіях, через відсутність доступу до української освіти

Ті, хто перебуває на деокупованих територіях, через складні життєві обставини, труднощі в організації забезпечення очного навчання, брак кадрів, відсутність підручників і навчальних посібників, обмежені можливості використання технічних засобів для навчання у дистанційному форматі

Ті, хто перебуває на контрольованій Україною території поблизу зон активних бойових дій, через відсутність нормальних умов життя й неможливість брати участь в освітньому процесі навіть у дистанційному форматі

Ті, хто перебуває на контрольованій Україною території у відносно віддалених від активних бойових дій регіонах, через тривалі перебої з електропостачанням та доступом до інтернет-зв’язку, зупинки освітнього процесу внаслідок повітряних тривог

Ті, хто перебуває за кордоном, через труднощі в організації навчання за екстернатною або сімейною формами

Охопити кожну дитину та утримати її в школі

Оцінити її поточний рівень знань

Пріоритезувати базові знання/навички (фундаментальні основи), передусім з читання і математики

Підвищити інтенсивність наздоганяльного/компенсаторного навчання, щоб надолужити пропущений матеріал/втрачені знання

Розвивати психосоціальне здоров’я та благополуччя

У Великій Британії запроваджено урядову Програму наставництва, яка передбачає, що викладацький склад поєднує три групи: програми онлайн-викладання, онлайн-репетиторства та заняття зі студентами університетів у ролі викладачів. ) А ще існують так звані програми надолуження (експеримент у ЗЗСО Житомирщини)

В Іспанії кваліфіковані викладачі (ментори, які пройшли відбір, отримують плату та різні вигоди ) проводять онлайн-навчання, репетиторство, надають психосоціальну та емоційну підтримку

В окремих штатах США на оплачуваній основі організовано офлайн-репетиторство у групах по 2-6 школярів

У Італії збільшують штат школи (2022 року на 24 тисячі), щоб на кожного вчителя припадало менше дітей

У Сенегалі для всіх школярів, які не засвоюють шкільну програму з 1-го до 5-го класу, створили двомісячні літні курси

У Німеччині набирають помічників вчителів з-поміж педагогів-пенсіонерів та студентів педагогічних закладів вищої освіти, які допомагають із повторенням матеріалу, а також створюють безкоштовні державні курси підготовки школярів до іспитів

У європейських країнах (Великій Британії) спільно з громадською організацією "Навчай для України" та Світовим Банком успішно реалізується масштабний проект «Освітній суп» (2022). Це безоплатні онлайн-заняття у формі академічного тьюторингу для учнів 5-11-х класів з української мови, математики та історії України (охоплено 7000 дітей і 500 учителів)

Ліквідація цифрового розриву в освіті: країнами ЄС схвалили політичну ініціативу для підтримки стійкої й ефективної адаптації систем освіти та навчання до цифрової ери - «План дій щодо цифрової освіти на 2021-2027 роки» як довгострокове стратегічне бачення високоякісної, інклюзивної та доступної європейської цифрової освіти

Андреас Шляйхер, директор із питань освіти в Організації економічного співробітництва та розвитку, запропонував такі поради: сформувати нове бачення освітнього процесу, а тоді надолужувати прогалини; паралельно з навчанням передбачити емоційну підтримку; використовувати цифрові технології; використати програми наставництва, які довели свою ефективність у світі; зробити усе, щоб не залишати дітей на повторний рік