УКРАЇНСЬКЕ ПОЕТИЧНЕ КІНО – ДРАМА ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Найстрашніше – проґавити прекрасне

Сергій Параджанов

​

​

Українське поетичне кіно -

• мистецьке явище з неперервними творчими традиціями (О.Довженко – режисери-шістдесятники – О.Санін);

​

• спосіб філософсько-естетичного переосмислення долі українського народу;

​

• втілення драматичної долі України.

Чинники формування� поетичного кіно

Творчі дискусії про шляхи розвитку кінематографу : вибір між комерційним кіно та кіно - мистецтвом ;

Цивілізаційні зрушення в долі українського народу:

• індустріалізація,
• формування урбанізованого суспільства,
• руйнування природного екологічного середовища,
• політика денаціоналізації українського народу,
• руйнування традиційного високодуховного світогляду,
• підміна вічних морально-етичних цінностей філософією споживання.

​

�«Я належу до табору поетичного»

“Любіть працю на  землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим”.

Сава Зарудний, “Поема про море”

​

Олександр Довженко – засновник поетичного кіно: “Арсенал”, “Звенигора”, “Земля”, “Мати”, “Щорс”, “Поема про море”, “Зачарована Десна”, “Україна в огні”

« Найстрашніше – проґавити прекрасне »

"Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності й казки…“

Журнал "Екран" (Польща), 1966 рік

Сергій Параджанов “Тіні забутих предків” – маніфест українських дисидентів

«Історія неймовірної краси, та ще й з українським корінням»

Юрій Іллєнко мріяв і жив: “Прощайте голуби”, “Криниця для спраглих”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах з чорною ознакою”, “Молитва за гетьмана Мазепу”.

Його стихія — українська класика.

Його цікавили

по-справжньому глибинні особистості..

Лариса Кадочникова

���������Іван Миколайчук - душа �українського поетичного кіно

В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців.

«Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко»

Сергій Параджанов

Майстри поетичного кіно

Іван Драч - кіносценарист

Леонід Осика – режисер фільму

“Камінний хрест”;

Олесь Санін відроджує поетичне кіно сьогодні (фільм “Мамай”)

Художньо-стилістичні ознаки українського поетичного кіно

Епічність – увага на доленосності цивілізаційних змін

� Актуалізація душевного стані героїв – стимул до духовного самовдосконалення

Мова символів – засіб кодування змісту та ідеї

Автентичність – відчуття вічного оновлення світу – символ незнищенності нації

Доля українського поетичного кіно

“Певний час прийоми так званого “поетичного кіно” з їх наголосом на абстрактній символіці з різко підкресленим етнографічним орнаментом трактувались окремими кінематографістами мало не як провідні прийоми розвитку кіномистецтва на Україні. Ці погляди, можна сказати, подолано”.

Із виступу В.Щербицького на пленумі ЦК КПУ,

травень 1974 р.

​

«Якщо Іллєнко не хоче , щоб з ним трапилося те, що трапилося з Мазепою після Полтави, то хай закопає свій сценарій в себе на городі»

Секретар ЦК КПУ з ідеології В.Маланчук

​

Українське поетичне кіно –� оспівана національна ідея

• Поетичне кіно – мистецьке вираження громадянської та світоглядної позиції кіномитців.

​

• Поетичне кіно – засторога українців від загрози висихання духовних джерел під впливом цивілізаційних змін.

​

• Поетичне кіно – жертва радянської репресивної машини в епоху “розстріляного Відродження” та боротьби з інакомисленням у добу застою.

​

• Поетичне кіно – мистецька альтернатива “масовій культурі”.

​