Активація пізнавальної

діяльності студентів

засобами інформаційно-

комунікаційних технологій

Презентація до реферату

2026

Викладач спецдисциплін електротехнічного напрямку

Людмила ХАРЛАМПОВИЧ

Актуальність теми

• Цифровізація освіти змінює способи організації навчального процесу.

• Студенту важливо не лише засвоювати знання, а й уміти самостійно знаходити, аналізувати та застосовувати інформацію.

• ІКТ створюють умови для інтерактивності, індивідуалізації та самостійної роботи.

• Мета: визначити можливості ІКТ для активізації пізнавальної діяльності та умови їх ефективного використання.

2

Пізнавальна діяльність студентів

Що це?

Активний процес засвоєння знань, формування умінь,

розвитку мислення та творчих здібностей.

Пізнавальна активність

Інтерес, запитання, дискусія,

самостійний пошук,

виконання творчих і практичних завдань.

Мета активізації

Перетворити студента з пасивного

споживача інформації

на активного суб’єкта навчання.

Ключові чинники

Мотивація, проблемність, практична спрямованість,

інтерактивність, зворотний зв’язок.

3

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті

• Системи управління навчанням та електронні освітні платформи.

• Сервіси відеоконференцій і цифрової комунікації.

• Інтерактивні дошки, презентації, онлайн-тести та опитування.

• Хмарні сервіси та засоби спільної роботи.

• Мультимедійні ресурси, симулятори, віртуальні лабораторії.

• Інструменти штучного інтелекту.

4

Як ІКТ активізують пізнавальну діяльність?

Мотивація

Динамічність, наочність,

мультимедійність та інтерактивність.

Взаємодія

Опитування, дискусії, вікторини,

спільні проєкти

та миттєвий зворотний зв’язок.

Індивідуалізація

Різні формати матеріалів,

темп роботи та рівні складності завдань.

Самостійність

Пошук інформації, електронні ресурси,

цифрові продукти та проєктна діяльність.

5

Розвиток критичного і творчого мислення

• Оцінювання достовірності цифрових джерел.

• Порівняння різних позицій та аргументів.

• Розпізнавання маніпулятивного та недостовірного контенту.

• Створення презентацій, відео, інфографіки, подкастів і цифрових проєктів.

• Формування інформаційної та цифрової грамотності.

6

Методи активізації засобами ІКТ

• Проблемне навчання — пошук і обґрунтування власного рішення.

• Метод проєктів — створення конкретного цифрового продукту.

• Вебквест — пошук і критичне опрацювання інформації.

• Перевернуте навчання — теорія до заняття, практика під час заняття.

• Гейміфікація — елементи гри для підвищення залученості.

• Онлайн-тестування та формувальне оцінювання — швидкий зворотний зв’язок.

7

Педагогічні умови ефективності ІКТ

• Методична доцільність: технологія має відповідати освітній меті.

• Активна роль студента: цифровий інструмент має спонукати до діяльності.

• Відповідність рівню цифрової компетентності учасників.

• Доступність та цифрова інклюзія.

• Інформаційна безпека, авторське право та академічна доброчесність.

• Баланс цифрових і традиційних форм навчання.

8

Роль викладача в цифровому середовищі

• Організатор і фасилітатор навчальної діяльності.

• Добирає цифрові ресурси відповідно до освітніх результатів.

• Створює проблемні та практикоорієнтовані завдання.

• Організовує індивідуальну й групову роботу.

• Забезпечує якісний зворотний зв’язок.

• Формує критичне мислення та відповідальне використання цифрових технологій.

9

Переваги та ризики цифровізації

Переваги

Мотивація • наочність

• самостійність • індивідуалізація

• зворотний зв’язок • доступ до ресурсів

Ризики

Інформаційне перевантаження

• поверхове сприйняття • відволікання

• залежність від готових відповідей

Штучний інтелект

Корисний для генерації ідей, матеріалів та підтримки навчання, але потребує перевірки результатів

і дотримання академічної доброчесності.

10

Висновки

• ІКТ мають значний потенціал для активізації пізнавальної діяльності студентів.

• Найбільший ефект дає поєднання цифрових технологій з активними методами навчання.

• Студент має бути активним суб’єктом пошуку, аналізу, створення та застосування знань.

• Ефективність ІКТ визначається не кількістю технологій, а їх педагогічною доцільністю.

• Цифрове навчання сприяє формуванню самостійного, критично мислячого та цифрово компетентного фахівця.

11

Основні джерела

• Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти. Київ : Атіка, 2009.

• Жалдак М. І. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання математики. Київ, 2002.

• Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. Київ, 2006.

• Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ, 2004.

• UNESCO. ICT Competency Framework for Teachers. 2018.

• UNESCO. Guidance for Generative AI in Education and Research. 2023.

• European Commission. Digital Education Action Plan 2021–2027. 2020.

12