Життя поляків , євреїв, німців на території України

9 клас

Виберіть один народ , що проживав в 19 столітті на території України та підготуйте слайд. (Одна тема 3 учні . ) Свій слайд підписуйте

Поляки, німці, євреї.

Поляки

Поляки становили значний відсоток на теренах сучасної України ще за часів раннього середньовіччя. Ярослав Мудрий, після походів на Польщу 1030—1031 рр., захопив полонених і розселив їх у долині річки Рось, де вони займалися сільським господарством, а пізніше асимілювалися.

​

У Києві існував окремий польський квартал поблизу Лядської брами, де у XII ст. була заснована католицька місія.

Підготувала Федоренко Елизавета

Євреї

Єврейська спільнота — одна з найдавніших, що мешкає на території України. Переважна більшість українських євреїв є нащадками одного із найчисельніших субетносів єврейського народу — ашкеназі. Зараз в Україні проживає приблизно 300 тисяч осіб з єврейським корінням

Голокост євреїв і масові розстріли часів Другої світової війни в київському Бабиному Яру та по всій території України забрали життя більш ніж половини українського єврейства. Нащадки ж тих, хто вижив, були примусово асимільовані радянською владою. Повноцінне відновлення спільноти та поступова відбудова синагог, яких колись в Україні було до 800, почалося вже із розпадом Радянського Союзу.

Наприкінці XIX ст. на території сучасної України мешкало 2590 тис. євреїв (9,0 % населення), що становило майже чверть єврейського населення світу. Євреї були другим за чисельністю народом після українців (72,0 %), випереджаючи росіян (8,8 %) і поляків (4,4

З 1989 в Києві діє Бібліотека імені Ошера Шварцмана — бібліотека єврейської літератури.

Підготувал презентацію Лужанський Дмитро

Німці

На початку ХІХ ст. розпочинається німецька колонізація півдня України. Тут були вихідці із західної частини Німеччини: Бадену, Вюртембергу, Ельзасу, Рейнланд-Пфальцу. За переписом 1897 року в південній Україні жило 345 тисяч німців. Дуже активно німці колонізували Волинь, створюючи там сільськогосподарські поселення. На 1897р. в цьому регіоні нараховувалося приблизно 200 тисяч німців. В цей період переважну більшість німців України становлять мешканці сіл. Німецькі громади зберігали свою мову і культуру, чому сприяло розвинуте внутрішнє самоврядування з німецькою мовою як офіційною. Проте всі привілеї німцям було скасовано в 1871 році (на них поширили військовий обов''язок і російську мову як офіційну), суттєво обмежили й самоврядування. Через окремішність і самоізоляцію німецьких громад контакти з українцями були епізодичними. Приплив німців на Галичину не був надто великим у вказаний період через аграрне перенаселення краю. Великий вплив мали німці на Буковині, йдеться про німецький осередок в Чернівцях (“малий Відень”), про найважливіші урядові посади на Буковині, що належали німцям.

Кравченко Єлизавета

ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ. Поляки (самоназва Polacy) – народ (етнос), що належить до західнослов'ян. підгрупи слов'ян. мовної групи. У давньорус. і староукр. писемних пам'ятках відомі як "ляхи", мешканці "Лядської (Ляської) землі". В 10–11 ст., коли сформувалися Польс. і Давньорус. д-ви, навряд чи існувала чітка територіальна межа між поляками і русинами. Не існувало і мовного бар'єру між носіями давньопольс. і давньорус. діалектів. Перший відомий випадок поселення "ляхів" на теренах сучасної України стався 1031, коли київ. кн. Ярослав Мудрий "посадив" захоплених у поході на Польщу бранців у Пороссі. Представники Рюриковичів і Пястів укладали численні міждинастичні шлюби, завдяки чому у столицях рус. князівств з'являлися поляки у складі почтів польс. князівень. Рус. міста відвідували поляки-купці і катол. місіонери (найвідоміший з них – Гіацинт (Яцек) Одровонж, який наприкінці 1220-х – на поч. 1230-х рр. заснував у Києві і Галичі (давньому) домініканські монастирі).

Німці

XIX ст. відкрило нову сторінку в історії німецького переселення на територію України, переважно на Волинь та Північне Причорномор’я. Здебільшого вони утворювали суцільні поселенські острови, які згодом перетворювалися на німецькі національні райони та округи. Вони користувалися значними правами і привілеями, фактично стояли одноосібно від місцевої влади, яка не завжди позитивно ставилась. Поселяючись переважно в сільській місцевості, спираючись на вла­сний менталітет, побут, специфіку общинного та сімейного життя, вони тривалий період майже повністю були відгороджені від впливів українського населення та органів місцевої влади, зберігаючи недоторканою власну самобутність.

​

На 1914 р. на території України проживало 800 тисяч членів німецької національної громади, з них 476 тисяч проживало на території Південної України.

​

Важливим було значення колонізації у тому, що завдяки їй стали поширюватися нові інтенсивні технології вирощування зе­рнових, нові сільськогосподарські культури, агротехнічні нововведення. Позитивні результати були в еконо­мічній сфері. В галузі освіти німці також дали безперечно гарний приклад місцевому населенню, вважаючи будівництво школи та громадських споруд, взаємодопомогу першочерговою справою громади.

Коваленко Микола