«Педагогіка партнерства у національно-патріотичному вихованні дітей молодшого шкільного віку»�

Кухтяк С.Б.

методист відділу

дошкільної та початкової освіти

ТОКІППО

�Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити.� К. Д. Ушинський.

Національно-патріотичне виховання – це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів. 

У початкових класах закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, Батьківщини, виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.

Основною метою національного виховання на сучасному етапі є передання дітям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

​

​

МЕТА ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ :

​

​

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

​

• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

​

• визначення форм та способів своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства;

​

• підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;

• культивування кращих рис української ментальності;

• працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи. Формування мовленнєвої культури;

ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

​

- виховання правової культури, поваги до конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;�

- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне;

�

​

​

- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;�

- відновлення і вшанування національної пам’яті;

- формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відновлення національних інтересів та незалежності держави;

- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

Патріотизм сьогодні – це не мода, а виклик сучасності, біль душі кожного свідомого українця, материнські сльози, знівечена земля, що терзається у тортурах, гуркоті гармат, новин телебачення та преси, які неможливо бачити і чути без страху, постійного відчуття неспокою та тривоги за прийдешній та завтрашній день, це молитва за долю країни, в надії та сподіванні миру і спокою в кожному українському серці…

Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

​

Найголовнішою проблемою в усі часи і для всіх народів була і залишається проблема виховання. Дитина народжується як чистий аркуш паперу. Минає час, і на ньому з’являються рядки - думки, почуття, риси характеру та вчинки, а іноді – помилки й недоліки… Звичайно, доброта, чуйність, патріотизм, егоїзм чи боягузство не народжуються разом з людиною. Все це виховується. Щоб правильно спрямувати виховну роботу в потрібне русло, необхідно поставити особистість у центр виховної системи.

Україна переживає найбільше випробування у своїй боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. Тому зараз, як ніколи, важливе та актуальне питання формування громадянина - патріота України, захисника Вітчизни.

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ БУДЕ ЕФЕКТИВНИМ, ЯКЩО:

• здійснювати його ненав’язливо;
• поступово і дозовано впливати на почуття, переконання та діяльність вихованців;
• не нав’язувати патріотичні погляди зовні, але давати зразки кращого прояву патріотичних почуттів;
• залучати до участі у виховній роботі класу, школи батьків та громадськість;
• систематично використовувати ефективні елементи народної педагогіки, традиції національного виховання.

​

Навчально-виховна робота

Бесіди

Заняття

Тижні, декади

Уроки пам'яті

Уроки мужності

Загальноміські заходи

Загальношкільні заходи

ФОРМИ РОБОТИ

ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА

ВЧИТЕЛЬ

ВИХОВАТЕЛЬ

БАТЬКИ

ДІТИ

НАПРЯМКИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Модель

​

“Громадянин –

патріот України”

Патріотизм - одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту

Використовуючи в групі продовженого дня народні ігри та забави, розваги, естафети, видозмінюючи та пристосовуючи їх до сьогодення, вихователі формують свідомого громадянина, сприяють вихованню у нього патріотичних почуттів, моральних якостей, формують свідомого громадянина своєї держави.

Отже, патріотичне виховання на заняттях в групі продовженого дня здійснюється шляхом реалізації у повній мірі Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

​

Дякую за увагу!