Сучасні цілі, �мета й завдання громадянської та історичної освіти. �Чинники якісної освіти������
Сучасні цілі, �мета й завдання громадянської та історичної освіти. �Чинники якісної освіти������
Сучасні цілі, �мета й завдання громадянської та історичної освіти. �Чинники якісної освіти������
Нова українська школа – �це школа для життя у ХХІ столітті
Нова українська школа - це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета - створити школу, у якій буде приємно навчатися і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у житті.
НУШ - це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислуховуються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятися висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. (Л. Гриневич)
Що змінюється???
У Ч Н І
В Ч И Т Е Л І
А Д М І Н І С Т Р А Ц І Я Ш К І Л
Б А Т Ь К И
30 ВЕРЕСНЯ 2020 РІК
Для кожної із освітніх галузей визначено:
- мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;
-компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання;
- обов’язкові результати навчання учнів;
(5—6, 7—9 класи).
Головна мета шкільної громадянської та історичної освіти - розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції (ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової середньої освіти).
Згідно з Державним стандартом �базової середньої освіти (2020)
Щоденний труд учителя – це знахідки, новації,
У молодих й досвідчених – різноманітність ідей!
Винагорода вчителю – не орден, не овації.
Досягнення учителя – це успіхи дітей.
Ключові чинники
якісної освіти:
Учитель як учасник освітнього процесу виступає основною з’єднувальною ланкою у ланцюжку
«учитель – учні – батьки – колеги – адміністрація».
Виклики перед вчительством
в умовах реалізації Концепції НУШ:
Новий вчитель – рушійна сила Нової української школи.
Висококваліфікований вчитель нового покоління:
В умовах реформування освіти на засадах Концепції «Нова українська школа» з’являються нові соціально-професійні ролі педагога в освітньому процесі:
Тьютор
Тьютор – особа, що веде індивідуальні або групові заняття із учнями, репетитор, наставник. У тьютора свій стиль і привід для спілкування з учнями. Якщо завдання учителя-консерватора – безпосереднє управління освітнім процесом, то тьютор підтримує навчання і супроводжує самоосвіту.
У підсумку вчитель відповідає за передавання певної суми знань, а тьютор бере участь у пошуку знань, постійно формуючи індивідуальну відповідальність за отримані знання.
Агент змін
Агенти змін – лідери, потрібні для мобілізації людей та ресурсів для вирішення різноманітних і складних проблем, з якими зіштовхуються сьогодні система освіти.
Менеджер
У ролі менеджера вчитель має вміти чітко спланувати час, зміст навчальних видів діяльності, необхідні матеріали, організацію освітнього середовища тощо.
Фасилітатор
Фасилітатор – це вчитель, який стимулює та скеровує процес самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів, підтримує прагнення до самореалізації, самовдосконалення та саморозвитку.
Фасилітатор не зацікавлений у підсумках обговорення конкретних питань, не представляє інтереси жодної
з груп-учасників чи персоналій і не бере прямої участі
в обговоренні, але несе відповідальність за якісне виконання завдань і є радше супровідником навчальної групи у їхньому особистому розвитку.
Завдання учителя-фасилітатора – організація спілкування всіх учасників з нейтральної сторони, налагодження ефективного обміну думками так, щоб розбіжності були подолані і було прийнято рішення.
Модератор
Модератор – це наставник, керівник, який здійснює підтримку і організацію активної роботи групи.
Роль учителя – це роль модератора і фасилітатора. Не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходити інформацію і критично опрацьовувати її, читати не для учителя і батьків, а для себе, застосовувати знання на практиці у життєво важливих ситуаціях, математику практикувати не задля математики, а для життя, через маніпуляції з різними об’єктами.
Коуч
Коуч – це тренер, здатний зробити з людини чемпіона. Коучинг дозволяє не тільки ефективно розв’язувати навчальні завдання учнів, але й сприяє створенню згуртованої команди. Коуч допомагає знайти відповіді на власні запитання підопічних, відпрацьовує (відтреновує) до автоматизму різні життєві та професійні ситуації.
Джерела коучингу в позитивній, когнітивній й організаційній психології, в уявленні про усвідомлене життя й можливості постійного й цілеспрямованого розвитку людини.
Ментор
У контексті педагогічних посад ментор як термін почали використовувати в значенні синоніма до слів «учитель», «порадник», «наставник», «консультант». Людина, що зацікавлена в розвитку знань, умінь, навичок та міжособистісних стосунків своїх вихованців.
На відміну від наставника, ментор самостійно встановлює інтенсивність та напрямок навчання.
Завдання ментора – допомагати тоді, коли дитина просить про допомогу. І хоча ці два терміни часто вживаються як синоніми, є доволі суттєва відмінність між наставниками та менторами. Перший призначається, щоб допомогти досягнути цілі групи, колективу, установи, закладу, компанії. Другого можна вибрати, щоб досягнути індивідуального зростання.
Без постійного підвищення кваліфікації та самоосвіти неможливі професійне становлення та професійний розвиток учителя історії та суспільствознавчих дисциплін.
Модель сучасного вчителя історії та громадянської освіти – майстра своєї справи, гармонійно поєднує
у собі високий рівень професійності та компетентності, неординарні особисті й творчі якості.
Нові принципи освіти вимагають від кожного вчителя високого професіоналізму, опанування та застосування сучасних педагогічних технологій і нових методів навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу та раціоналізму, а також готовності до змін в контексті реалізації змісту реформи освіти.
Сучасний урок- основа ефективної і якісної освіти
Підготовка уроків історії в НУШ має ґрунтуватися на основі осмислення основних компонентів методики навчання історії:
1) завдання навчання історії в школі;
2) його зміст;
3) організацію навчального процесу;
4) пізнавальні можливості учнів;
5) результати навчання.
Пропоную розглянути дані компоненти в іншій послідовності та за допомогою питань:
1. Хто вони?
2. Яка головна ідея?
3. Який мінімум фактажу?
4. Як структурувати матеріал?
5. Які види робіт запропонувати?
6. Як перевірити досягнення?
Діти, народжені після 2000
1. Вони не ставлять питань, вони гуглять;
Питати дорогу в перехожих не потрібно. Адже, є Google Maps.
2. Сприйняття та аналіз інформації - характерна особливість покоління Z.
Робити домашку, переписуватися з друзями на фоні ввімкненого відео - запросто. Для них це буденність.
3. Нелюбов до чітких графіків
та дедлайнів.
Відмова від точних меж не означає, що вони не виконують своїх обов’язків. Просто для дітей такі обов’язки як квест краще: виконав, взяв нагороду, пішов далі.
4. Широке коло знайомств завдяки Інтернету.
Багато друзів у Facebook, вподобайки на дописах своїх вчителів в Instagram. Покоління Z - майстри нетворкінгу.
5. Вони швидко засвоюють інформацію, але коли її обмаль - стає нудно.
1. Хто вони?
Подобається
Гугл, який знає набагато більше й краще, ніж звичайний вчитель.
Доступність інформації тягне за собою небажання її запам’ятовувати.
Не здатні зрозуміти
Z-ти» також не завжди здатні зрозуміти, чому вони повинні перебувати в школі в певний час і хто сказав, що математика має бути після фізкультури.
Такі діти найбільш продуктивно навчаються та виконують свої хатні обов’язки не тоді, коли це комусь зручно або потрібно, а коли вони мають відповідний настрій.
Спілкування
Проблема в спілкуванні у реальному житті.
Діти не готові налагоджувати тісні зв’язки. Більшість часу вони проводять в інтернеті. Якщо людина не сподобалася - у чорний список. Усе, діалог закінчено. Проблема соціалізації покоління Z - одна з найголовніших.
Ознаки
1. Нетерплячість (виросли в онлайн-середовищі та звикають до того, що їхні бажання завжди будуть виконані у віртуальній реальності, але щоб зробити це в реальному житті, часто недостатньо просто натиснути на кнопку).
2. Зосередження на короткострокових цілях (у всьому прагнуть отримати негайні результати, як в Інтернеті).
3. Залежність від Інтернету (сидять у соціальних мережах, грають в Інтернет-ігри, постійно розповідають про своє життя в блогах і спілкуються в контакті, Skype тощо).
Ознаки
4. Фрагментарність образного мислення (не виховані на книгах, а тому максимум, що вони можуть читати, це будь-які статті, найчастіше – міні-новини, формат твітів і статусів у соціальних мережах).
5. Швидко стають дорослими (виросли в епоху економічної депресії; а від них усі очікують тільки одного – бути успішним).
6. Орієнтація на використання (знають, чого хочуть і як це отримати, тому мають у своєму арсеналі десятки аргументів, які використовують, коли просять щось у батьків).
Ознаки
7. Цінують чесність, тому в соціальній мережі відкриті (багато хто живе у світі фантазій, але деякі пишуть правдиво та чесно, інколи – дуже відкрито, чим шокують старше покоління).
8. Віртуальний світ на першому плані (у виборі між особистою зустріччю та спілкуванням у кіберпросторі віддадуть перевагу другому способу).
9. Техніку знають краще, ніж розуміють почуття людей (запитують не у вчителів і батьків, а в Інтернеті, тому збільшується комунікативна відстань дітей від їхніх батьків і переривається ланцюг соціального наслідування, передавання досвіду).
10. Розумні виконавці (легко піддаються впливу).
Специфічні
психологічні особливості
1. Гіперактивність.
Нині збільшується число
так званих «дітей індиго»
або дітей з дефіцитом
уваги та гіперактивності.
Їм важко довго залишатися зосередженими .
У таких дітей часто виникають проблеми з успішністю,
хоча при цьому вони можуть бути обдарованими в
певних сферах діяльності. Так, наприклад, наймолодший
сертифікований спеціаліст Microsoft – пакистанець Шафай
Тобани, – якому 8-років; стільки ж років має
наймолодший мільйонер.
Специфічні
психологічні особливості
2. Схильність до
доклінічних форм аутизму.
Це не вид психічного
розладу, а спосіб взаємодії
зі світом людей, які з дитинства занурені в себе й
нездатні спілкуватися з іншими. Власне, це
своєрідний захист від проблем сучасного життя, по
суті – спосіб десоціалізації. Такі діти стають менш
товариськими, живуть у віртуальному світі фантазій і
поступово стають інтровертами. Водночас це трактується
як дитячий егоцентризм – думати виключно про себе
Специфічні
психологічні особливості
3. Сенсорна депривація.
Занурюючись в Інтернет, діти
отримують менше сенсорних
сигналів із навколишнього світу.
Відчуття світу може стати менш
чуттєвим: притупляється сприйняття запахів, звуків реального світу,
спостерігається спад здатності до співпереживання, емпатії;
4. Побудова ідентичності.
Дитина насамперед активно експериментує зі своєю ідентичністю,
пошуком свого соціального «Я», освоюючи в Інтернеті різні соціальні
ролі. Водночас спроби приміряти на себе різні маски можуть
призвести до того, що ідентичність застрягне на стадії дифузної
ідентичності – смутного, нестійкого уявлення про самого себе.
У результаті може затягнутися процес самовизначення, переходу від
дитинства до юності й далі.
Відомий американський експерт у сфері освіти дорослих і дітей Дж. Коатс у праці «Покоління та стилі навчання» дає такі поради сучасним вчителям щодо побудови адекватного стилю навчання учнів, які відносяться до «Покоління Z»:
Добре структурувати навчальний процес. Покоління Z росте в дуже «впорядкованому» світі та потребує такого ж порядку й логічної послідовності від навчання. Його представники бажають точно знати, що і в які терміни від них вимагається – ця інформація має бути дуже докладною.
Забезпечити «зворотній зв'язок». Сучасні учні завжди хочуть знати, наскільки точними є їхні припущення, чи правильно вони розуміють матеріал, чи роблять помилки, тому вдячні вчителю за увагу та участь.
Зробити навчальний матеріал «яскравим і візуальним». Покоління Z найкраще сприймає візуальну інформацію.
Скоротити та візуалізувати інформацію.
Текстові матеріали повинні бути простими
для розуміння, структура тексту має
відповідати його змісту, а ключові моменти
ї – виділені візуально. Крім того, для
цього покоління дуже важливим є
підбиття підсумків за кожним етапом навчання – і майже негайна
постановка завдань до наступного етапу.
Керувати мудро. Учні не будуть зневажати вчителя, якщо вони відчувають, що їхні знання в деяких питаннях більш глибокі, ніж його. Однак вони безумовно бажають, щоб учитель надав їм можливість продемонструвати ці знання, і будуть дуже вдячні, якщо він проявить щирий інтерес. Представники цього покоління хочуть, щоб наставник був здатним і мудрим керівником, а не "все знав".
Спілкуватися усно. Використовуйте методики, які включають усний обмін інформацією між учнями: вербалізована інформація швидше і краще зберігається в пам'яті. Спілкування учнів між собою стимулює пам'ять і робить навчальний процес більш динамічним.
Подавати матеріал в
оптимістичному тоні
Позитивізм мислення сприяє розумовій активності.
Ставити перед учнями зрозумілі й реальні цілі.
Представники «покоління Z» готові робити все максимально ефективно, але для цього вони повинні знати, що саме вимагається від них. Також учитель повинен допомогти зрозуміти, навіщо учневі потрібна певна інформація, і надати найкращу можливість скористатися нею.
Використовувати ефективно час. Представники покоління Z не здатні утримувати увагу на будь-чому понад 15-20 хв. Поділіть навчальний час на певні інтервали, протягом яких в учнів буде змінюватися вид діяльності.
Не перевантажувати інформацією. Покоління Z хоче отримувати «сконцентровані» знання. Крім того, вони свідомо ігнорують етапи уроку, спрямовані на «закріплення» матеріалу за допомогою його багаторазового повторення: як тільки суть навчального матеріалу їм стає зрозумілою, подальше повторення того ж матеріалу стає «недоречним».
Пропозиції вітчизняних практиків
- забезпечити доступ учнів до змісту або презентацій уроку, щоб вони могли ще раз переглянути й осмислити вивчений матеріал;
- розробити й надати блок вправ для розуміння тексту прочитаного із невеликими тестовими завданнями та творчою роботою, де потрібно висловити власну думку з певного питання;
- звернутися із проханням оформити або заповнити абстрактну схему, яка буде виділяти ключові моменти уроку або встановлювати взаємозв’язок між поняттями теми.
Пропозиції вітчизняних практиків
- надати алгоритм мотивованих кроків для досягнення конкретної мети;
- розробити рекомендації або список корисних порад щодо оптимізації роботи, економії часу, уникнення помилок тощо;
- доповнити теорію практикою, щоб учні змогли оцінити ефективність запропонованої методології.
Пропозиції вітчизняних практиків
- рекомендувати список використаної літератури та додаткових джерел інформації з теми, тому що сучасне покоління звикло будувати свій алгоритм отримання інформації;
- повідомити, на основі яких критеріїв буде відбуватися загальне оцінювання, скільки балів вони будуть отримувати за своєчасне виконання завдань і скільки будуть утрачати, якщо не встигнуть (діти, які постійно грають у комп'ютерні ігри, звикли до системи заохочень і покарань);
- розробити своєрідний візуальний лічильник балів, щоб учні могли бачити миттєві позитивні або негативні зміни залежно від докладених або недокладених зусиль; правила гри не потрібно змінювати протягом усього навчального року; варто дотримуватися встановлених вимог, щоб не втратити довіру учнів.
В закладах середньої загальної освіти навчаються учні покоління Z. Від того, чого ми їх навчимо і як виховаємо, залежить наше теперішнє й майбутнє.