СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ІНФОРМАТИКИ НА ОСНОВІ МОДЕЛЬНИХ
АНАТОЛІЙ ВАНЧИЦЬКИЙ
ОФІЦІЙНИЙ САЙТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ�MON.GOV.UA
Інформатична освітня галузь
Інформатика. 5-6 класи
Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н. В., Барна О. В.).
Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.).
Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Пасічник О. В., Чернікова Л. А.).
Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Завадський І. О., Коршунова О. В., Лапінський В. В.).
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Радченко С. С., Боровцова Є. В.).
Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Козак Л. З., Ворожбит А. В.).
https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/informatychna-osvitnia-haluz/
Інформатична освітня галузь
Інформатика. 7-9 класи
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.)
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Завадський І. О., Коршунова О. В., Твердохліб І. А.)
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н. В., Барна О. В.)
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Пасічник О. В., Козак Л. З., Ворожбит А. В.)
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Громко Г.Ю., Шевчук П.Г, Ковбаса В.М.)
https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/informatychna-osvitnia-haluz/
�1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА�
Відповідно до статті 1, п. 7,8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» поняття «модельна навчальна програма», «навчальна програма» розглядаються у такому значенні:
п.7. Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процес.
Така модельна навчальна програма розробляється на основі Державного стандарту базової середньої освіти
п.8. Навчальна програма – документ, що визначає послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу освіти в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, школи мають конкретизувати освітні навчальні програми, а вчителі мають право розробляти навчальні програми самостійно.
В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм або навчальних програм), що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, у тому числі навчальні програми за вибором.
Згідно з Професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»
Виконання трудової функції Г «Управління освітнім процесом» при формуванні прогностичної компетентності в описі трудових функцій п.6 вказано Г1.2.У.3: «Розробляти навчальні програми на основі модельної програми»;
в орієнтовному описі професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників п.7 вказано Г1.2.: «Планує освітній процес на основі освітньої програми закладу освіти і навчальних програм з предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, особливостей освітньої діяльності закладу освіти» - для кваліфікаційних категорій («спеціаліст», «спеціаліст ІІ категорії», «спеціаліст І категорії»).
«Розробляє навчальні програми на основі модельних навчальних програм (індивідуально або у складі творчих груп)» – для кваліфікаційної категорії педагогічних працівників «спеціаліст вищої категорії».
�2. ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗАКЛАД ОСВІТИ МАЄ ВРАХОВУВАТИ НИЗКУ ЧИННИКІВ:�
�3. РОЗРОБЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ПРЕДМЕТА, ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ �(У ТОМУ ЧИСЛІ БІЛІНГВАЛЬНИХ КУРСІВ) МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ ДВОМА ШЛЯХАМИ:�
а) на основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти, якій надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України.
Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.
б) створення авторської навчальної програми.
�4. СПІЛЬНІ РИСИ МОДЕЛЬНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ. �
У Державному стандарті для кожної освітньої галузі окреслена мета навчання з певного предмета. Далі йдуть групи результатів навчання: загальні, конкретні результати навчання і орієнтири для оцінювання.
Основа будь-якої програми – формування наскрізних умінь.
Наскрізні вміння стосуються кожної з визначених законом «Про освіту» компетентностей. Водночас кожна освітня галузь робить внесок у розвиток кожної компетентності (це називається компетентісним потенціалом освітньої галузі). Наприклад, природнича освітня галузь розвиває не тільки компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, а в тій чи іншій мірі й решту компетентностей.
�У ЦЕНТРІ УВАГИ РОЗРОБНИКІВ ПРОГРАМ ТАКОЖ МАЮТЬ БУТИ ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ:�
5. ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ МОДЕЛЬНА І НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМИ?
Модельна навчальна програма | Навчальна програма |
Визначає орієнтовну послідовність та окреслює очікувані результати навчання учнів. | Конкретизує ці послідовності та результати й чітко їх визначає. |
Визначає зміст предмета чи інтегрованого курсу, що викладається, а також різновиди діяльності учнів. | Описує це більш конкретно та детально. |
Не визначає кількості годин викладання. | Визначає мінімальне й максимальне навантаження з певного предмета чи курсу. |
Отримує гриф від держави. | Затверджує педрада закладу освіти. |
Не є остаточною, не з нею вчитель іде в клас. | Фіксує бачення не просто досягнення очікуваних результатів, а з прив’язкою цих результатів до кожного уроку; Відбувається подальша деталізація результатів навчання – від очікуваних результатів за розділом та темою (що визначає модельна програма) до очікуваних результатів кожного уроку. |
5. ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ МОДЕЛЬНА І НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМИ?
Модельна навчальна програма | Навчальна програма |
Дає лише загальні рекомендації, як часто й що саме оцінювати? | Відображає розроблену кожним учителем систему оцінювання свого предмета. |
Не дає конкретних пояснень щодо вивчення предмету. | Дає широкий простір для авторської думки та креативу під час її створення. |
Результати навчання вибудовуються в певній логічній послідовності: визначають послідовність досягнення очікуваних результатів у розрізі розділу чи теми тощо. | Автори програми мають продумати, у якій логічній послідовності відбуватиметься оволодіння темою, вона може не співпадати з пропонованою. |
Призначена для упорядкування логіки та послідовності отримання результатів навчання. | Ця логіка далі має розкриватися в навчальній програмі. |
Не має достатньо інформації, щоб створити дієву навчальну програму. | Навчальна програма конкретизує модельну програму, може містити міжгалузеві проєкти. |
�6. ОРІЄНТОВНІ РОЗДІЛИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ�
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА).
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ПРЕДМЕТУ (ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ)).
ІІІ. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.
ІV. ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА.
�7. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ�
ТИТУЛЬНА СТОРІНКА
На титульному аркуші зазначається:
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)
При формулюванні вступної частини (пояснювальної записки) навчальної програми необхідно скористатися пояснювальною запискою відповідної модельної навчальної програми з предмету (інтегрованого курсу)
У пояснювальній записці можуть зазначатися основні положення щодо ролі та значення навчального предмета (інтегрованого курсу):
нормативні підстави навчальної програми;
базові ідеї навчального предмета;
мета і завдання предмету (інтегрованого курсу) відповідно до Державного стандарту;
принципи наступності та концентричності (повторюваності);
пріоритети викладання;
структура навчального предмету (інтегрованого курсу);
компетентнісний потенціал;
навчально-методичне забезпечення;
оцінювання результатів навчання;
шляхи реалізації навчальної програми;
особливості організації освітнього процесу;
практична спрямованість навчальної програми.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Формат основної частини (змісту) навчальної програми предмету (інтегрованого курсу) може бути реалізований через використання змістовних компонентів відповідної модельної програми, що містить перелік очікуваних результатів навчання, пропонований зміст навчального предмета, рекомендовані види навчальної діяльності та додаємо лише розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо.
Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається вчителем/вчителькою у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета/інтегрованого курсу.
Враховуючи очікувані результати навчання, визначених навчальною програмою в обсязі не меншому, ніж визначено відповідною модельною навчальною програмою або Державним стандартом, вчитель самостійно може змінювати кількість годин.
В Державному стандарті базової середньої освіти вимоги до результатів навчання учнів визначено за освітніми галузями.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:
Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема:
доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент історичний, освітній, культурний та інше. Наприклад, екскурсії в природу, на підприємства, вивчення творів місцевих письменників, відвідування музеїв, ознайомлення з пам’ятками культури та історії рідного краю тощо;
розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо;
доповнювати тематику практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.
Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.
Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.
Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.
Педагоги можуть:
обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі;
адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу;
додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.
�ІІІ. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ДЛЯ УКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ�
Зазначаємо:
1. Модельну навчальну програму.
2. Державний стандарт початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688 Київ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text
3. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 Київ ttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898
4. Методичні рекомендації щодо створення модельних навчальних програм для 5-9 класів: Міністерство освіти і науки України. 21 березня 2021 р. Київ https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/03/25/metod.pdf
5. Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
6. Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України№ 235 від 19 лютого 2021 р. Київ https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
7. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/
�ІV. ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА�
Можна включати:
а) Інструменти оцінювання:
формувальне оцінювання (аналіз портфоліо, самооцінювання, взаємооцінювання, чек-листи, сигнали руками та інші);
адаптовані критерії оцінювання предметних та особистісних результатів учнів;
критерії оцінювання до кожного з видів роботи учнів, зазначених у змісті навчальної програми.
б) Методика спостереження за наскрізними уміннями і навичками учнів (7-9 класи).
в) Ресурси для фахової підготовки та підвищення кваліфікації вчителя.
�8. РЕАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ�
Під час реалізації навчальної програми вчителю варто надавати учням чіткі інструкції щодо обов’язкових результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи, що можуть бути забезпечені передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності.
Учитель має академічну свободу, що надає йому право самостійно обирати програмне забезпечення, методи та форми організації освітнього процесу, розробляючи навчальну програму, конструювати компетентнісний урок так, щоб учні могли самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички, розвинути свою компетентність.
Методичні прийоми, які використовуються на уроках, треба добирати з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання учнів, що відображені в Державному стандарті та навчальній програмі.