Відокремлені прикладки
1. Поширені прикладки, виражені іменником – загальною назвою, що стоять після означуваного слова – загального іменника:
Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають злотоголово
Примітка. Одиничні прикладки, які відносяться до загального іменника, відокремлюються, якщо означуваний іменник має пояснювальні слова, наприклад:
Нічка в чорному – вдова – сипле зорі з рукава (В.Сторожук).
Ніс у дзьобі когось довгоносий лелека, натомився, сердега, та й сів у капусті спочити (В. Сторожук).
2. Поширені та непоширені прикладки, які стоять після означуваного іменника – власної назви. Це найчастіше прізвища, імена, псевдоніми людей, географічні назви, які потребують уточнення, наприклад:
Ксенія, мати, багато вже начулася синових розповідей (Є. Гуцало).
У цю хвилину рипнули двері, й на порозі наче вродився, хоч його й не сіяли, Остап Сирокваша, їхній сільський кравець (Є. Гуцало).
3. Поширені та одиничні прикладки, які стосуються особового займенника, незалежно від місця в реченні, наприклад:
Вони, старі майстри-віртуози, були схожі один на одного, наче брати-близнюки…
Всміхнулась йому, хліборобові, доля – дарує такий запашний коровай!
4. Поширені прикладки, які стоять перед означуваним словом, вираженим загальним чи власним іменником, якщо мають додаткове обставинне значення, переважно причинове та допустове, наприклад:
Син білявого дня і чорнявої ночі, вечір-мулат підійшов до порога [вечір є мулатом (чому?), тому що він син білявого дня і чорнявої ночі]
Мандрівник вічний – невблаганний час іде вперед [час іде вперед (чому?), тому що він мандрівник вічний
5. Власна назвав ролі відокремленої прикладки (поширеної або одиничної), якщо стоїть після означуваного слова і служить для пояснення або уточнення загального іменника (перед такою прикладкою можна вставити слова а саме, тобто, а звуть його), наприклад:
І зустріне нас гетьман козацький, сам Хмельницький Богдан
В нього дуже смішне прізвище –Замриборщ
6. Прикладки, які до означуваного слова приєднуються за допомогою сполучника як (з додатковим відтінком причиновості), а також слів тобто (себто, цебто), або(= тобто), чи(= тобто), наприклад, зокрема, а саме, особливо, як-от, навіть, родом, на ім’я, на ймення, на прізвище, так званий, інакше і под., наприклад:
Лаврін, як менший син, мав право зостатися в батьковій хаті
А хто не має історії, тобто минулого, – не матиме, звісно, й майбутнього
Грицько Шамшур товаришував із Костем, на прізвище Матрос-Марусик, ще з дитячих літ
7. Тире виділяються прикладки (переважно поширені), які стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставляти а саме, а також прикладки, пояснювальне значення яких підкреслюється автором, наприклад:
За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки
На плоті поплелися огірки – рідня, далека сонцю-гарбузові
Руханка
Прикладку,� що поєднується� як �не відокремлюємо
Олекандр Мурашко широко відомий як портретист
Замінити на тире
Олекандр Мурашко широко відомий - портретист
У ролі кого
Прикладку,� що поєднується� як � відокремлюємо
Як фольклорист, Франко з палким інтересом ставився до народної творчості
Причина того, що стверджується у реченні