4 of 14

С в е т о н і й Тр а н к в і л л ((бл. 70–140 рр. н. е.) — римський історик та письменник).�

На шістнадцятому році життя він втратив батька. Одружився з Корнелією, дочкою Цини, який чотири рази був консулом. Диктатор Сулла ніякими засобами не міг добитися щоб він розлучився з нею. Тому, позбавлений жрецького сану і посагу дружини і родового спадку, він був причислений до ворогів диктатора і навіть вимушений був переховуватись. ПРИГАДАЙТЕ ЧОМУ?ЯКУ ПОЛІТИКУ ВІВ СУЛЛА?Не дивлячись на страждання від хвороб і лихоманку він був вимушений кожну ніч міняти сховище, відкупаючись грошима від нишпорок, поки де добився собі помилування.
Будучи квестором він поховав тітку Юлію і дружину Корнелію, виголосивши за звичаєм поховальну промову з трибуни. В його промові він так сказав про предків: «Рід моєї тітки Юлії походить по матері від царів, по батькові ж від безсмертних богів і богині Венери, до якого і належить моя фамілія. Саме тому наш рід наділений недоторканістю, як царі, які могутністю вище за всіх людей, і благоговінням, як боги, яким підвладні навіть царі»

5 of 14

Що розповідають грецькі та римські історики про риси характеру Юлія Цезаря?�

«Його готовності наражати себе на небезпеку не дивувалися, всіх вражала його здатність витримувати незгоди, які, на перший погляд, перевищували його тілесні сили, бо він був слабкої статури, з білою й ніжною шкірою, страждав від головного болю… Проте він не посилався на слабке здоров’я, щоб вести розніжене життя. Навпаки, військова служба правила йому за ліки від слабосилості. Він прагнув частими походами, простим харчуванням, постійним перебуванням під відкритим небом і різними перешкодами подолати свою кволість і загартувати тіло. Розповідають, що коли Цезар перейшов Альпи і їхав через якесь нужденне містечко з нечисленним населенням, друзі, сміючись, жартома запитали: «Невже й тут мають місце змагання за посади, суперництво за перше місце і чвари серед знаті?». На це Цезар цілком поважно відповів: «Щодо мене, то я волів би бути тут першим, ніж у Римі другим». Іншим разом, уже в Іспанії, читаючи на дозвіллі якусь книжку про Александра Великого, Цезар надовго поринув у глибоку задуму, потім навіть пустив сльозу. Здивовані друзі запитали його про причину цього. Тоді він відповів їм: «Невже вам не здається, що немає в мене підстави для смутку, якщо Александр у моєму віці правив стількома народами, а я досі не здійснив жодного славетного подвигу?» (Плутарх)

�

6 of 14

«До друзів він був завжди уважний і добрий: коли одного разу він їхав з Гаєм Оппієм через глухий ліс і того звалила раптова хвороба, він поступився йому єдиним дахом, а сам ночував на голій землі під відкритим небом. А коли він уже був при владі, то деяких людей найнижчого звання він підніс до почесних посад і у відповідь на закиди прямо сказав, що, якби він був зобов’язаний своїм становищем розбійникам і головорізам, він і їм відплатив би з такою самою вдячністю.

Про його велику пристрасть до вишуканості й розкоші повідомляє багато хто. Так, говорять, що він заклав і відбудував за великі гроші віллу біля озера Немі, але вона не зовсім йому сподобалася, і він зруйнував ЇЇ дощенту, хоча був ще бідний і в боргах. Гарних і вчених рабів він купував за такими нечуваними цінами, що сам ніяковів і забороняв записувати їх у книги» (Светоній).

Про які риси Юлія Цезаря довідуємося з джерел?
Чи був, на вашу думку, Юлій Цезар видатною особистістю?

7 of 14

Цезар й інші�

…Іншим разом Цезаря в дорозі зненацька застала хурделиця, і він попросив притулку в хатині якогось бідняка. Тут була лише одна кімнатка, яка ледве могла б служити одній особі. Тоді Цезар так озвався до друзі : «Те, що найпочесніше, слід давати найсильнішим, а те, що найнеобхідніше, — найслабшим». Із цими словами він велів господарю відпочивати в кімнаті, а сам разом з іншими спав під навісом перед дверима хатини.

8 of 14

«…Зовсім інакше склалося його подальше життя, коли йому довелося вести війни й ходити в походи, наслідком яких стало завоювання Галлії. Він виявився воїном і полководцем, який ні в чому не поступається жодному з найбільш гідних подиву та найвидатніших воєначальників світу - усіх їх Цезар своїми подвигами перевершив.
Так, одні з них не можуть рівнятися з ним щодо суворості місць, у яких він змушений був воювати, других він перевершив розміром завойованої країни, третіх - кількістю й силою переможених ворогів, четвертих - труднощами, яких зазнав, воюючи з дикими й віроломними племенами, п’ятих - людяністю та милосердям у поводженні з полоненими, шостих - щедрістю та вдячністю своїм воїнам і, нарешті, всіх - тим, що виграв найбільше битв і знищив найбільшу кількість ворогів.

Як давній грецький історик Плутарх оцінює полководницький хист Юлія Цезаря?

Серед своїх воїнів Цезар користувався такою любов’ю й відданістю, що навіть люди, які під іншим керівництвом нічим особливим не відзначалися, показували небачену відвагу й ішли у вир небезпек заради слави Цезаря.

Бойовий дух і славолюбство (серед вояків) Цезар сам виховував і підтримував насамперед тим, що щедро роздавав нагороди й почесті, даючи цим зрозуміти, що нагромаджує на війнах багатства не для власної розкоші й утіхи, а береже їх як загальне добро для відзначень за ратні заслуги, за собою лишаючи тільки право нагороджувати тих, хто цього заслуговує»

(Плутарх).

9 of 14

Як автор джерела ставився до Цезаря? Чому воїни та ветерани були вірною опорою Цезаря?�- Що довідуємося про Гая Юлія Цезаря як про політика та державного діяча з праці Светонія «Життя дванадцяти цезарів»?�

«Закінчивши війну, він відсвяткував п’ять тріумфів: кожен зі своєю особливою розкішшю й оздобленням.
Своїм старим легіонерам він видав зі здобичі по двадцять чотири тисячі сестерціїв, не рахуючи двох тисяч, виплачених ще на початку міжусобної війни. Він наділив їх землею, але не суцільною смугою, щоб не зганяти колишніх власників. Народу він роздав по десять мір зерна і по стільки ж фунтів оливкової олії, грошима ж - по триста сестерціїв, обіцяних раніше, і ще по сотні за те, що довелося чекати. Додатково він влаштував бенкет, а також роздавав м’ясо, а після іспанського тріумфу - ще два обіди.
Видовища він улаштовував найрізноманітніші: і битви гладіаторів, і театральні вистави по всіх кварталах міста й усіма мовами, і перегони в цирку, і змагання атлетів, і морські битви…
Потім він зосередився на впорядкуванні державних справ. Він оновив сенат, до старих патриціїв додавши нових. Вибори він поділив з народом: за винятком здобувачів консульства, половину кандидатів обирали за бажанням народу, половину - за призначенням Цезаря.

10 of 14

Історичний портрет.
Читаючи фрагменти твору давньо-римського письменника й історика Светонія, визначте риси характеру Цезаря. Складіть його історичний портрет, послідовно відповідаючи на запитання і наводячи приклади з поданих історичних джерел.
1. Які риси характеру допомогли Цезарю стати великим полководцем?
2. Які риси характеру свідчать про його талант державного діяча?
3. Які риси характеризують його як людину?
4. За які чесноти шанували Цезаря сучасники?

11 of 14

Давньоримський письменник Светоній «Життя дванадцяти цезарів. Божественний Юлій»�

…Ось що він зробив за дев’ять років свого командування. Усю Галлію, за винятком союзних племен, перетворив на провінцію. Першим з римлян напав на зарейнських германців і переміг їх. Він напав і на британців, до тих пір незнайомих, вимагаючи з них викупу і заручників. Серед великих успіхів він лише тричі зазнав невдачу.
По завершенні війни він відсвяткував п’ять тріумфів. Під час понтійського тріумфу несли напис: «Прийшов, побачив, переміг».
Воїнів він цінував не за рід чи багатство, а лише за мужність.

1 of 14

2 of 14

3 of 14