сучасний урок і виклики часу

сучасний урок у контексті НУШ

типологія і структура

сучасні технології на уроці

Урок у початковій школі

в контексті сучасних викликів

Підготувала Верига Є. І.

Вчитель Борбинського ліцею

(на основі інтернетматеріалів

Рівненського ОІППО)

1. Чи варто давати дитині тільки ті знання, які потрібні будуть у житті, і як дізнатися, що їй знадобиться в майбутньому?

2. Як формувати компетентності і як їх виміряти (оцінити)?

3. Яким має бути сучасний урок за типологією та структурою?

4. Яким має бути конспект уроку і чи потрібно його готувати взагалі?

5. Яким має бути оцінювання на сучасному

уроці?

6. Як? Що? Чи?..

СУЧАСНИЙ УРОК

• мотивований до набуття знань і вмінь
• оволодіває провідними прийомами навчальної діяльності

• забезпечує впровадження Держстандарту
• створює освітню програму

• розуміють логіку

організації освітнього

процесу

• сприяють розвитку
• компетентностей

своїх дітей

учитель

учень

школа

батьки

УРОК

• бачать можливості

своєї участі в освітньому процесі

• створює належне освітнє середовище

• бере активну участь у навчальному процесі
• вільний у висловленні думок
• відповідальний за власні рішення і вчинки

• створює власну освітню програму
• створює освітнє середовище
• володіє інноваційними методиками і технологіями
• працює на засадах

педагогіки партнерства

• є агентом змін

що пропонується?

що слід урахувати?

що потрібно для успіху?

світовий та вітчизняний

досвід

як навчати?

освітні тренди 2019 року

СУЧАСНИЙ УРОК І ВИКЛИКИ ЧАСУ

навички ХХІ століття

Ми переорієнтовуємо навчання з засвоєння величезної суми знань, на освоєння компетентностей, необхідних для життя в XXI столітті (Лілія Гриневич, Міністр освіти України)

ЩО ПРОПОНУЄТЬСЯ?

Школа буде відходити від того, що дитина повинна знати, що таке іменник і прикметник, і вміти знайти його в реченні. Буде викладатися вміння висловлюватися. Якщо хтось захоче вивчати філологію і присвятити цьому життя, для таких буде старша профільна школа (Оксана Винницька, радник Міністра освіти).  

Нова українська школа дає відповідь на запитання, що важливіше: набуття професії чи передумова для повного щасливого життя? Якщо освіта буде зводитися тільки до навчання професії, то стане серйозною загрозою не лише для людини, але й для держави (Маріанна Онуфрик, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень).

Андреас Шлейхер,

експерт з питань

освіти, розробник і

куратор

дослідження PISA

1. Минуле дбало про передачу знань від вчителя до учня, майбутнє – про спільне набуття знань і досвіду.

2. У минулому різних учнів навчали однаково; тепер шкільні системи повинні прийняти розмаїття і запровадити індивідуалізовані підходи до навчання.

ЯК НАВЧАТИ?

3. У традиційній школі вчителі мали чіткі інструкції про те, що вони мають вчити учнів. Сучасні освітні системи дотримуються іншої моделі: існують чіткі цілі, чого мають навчитись учні, проте вчителі – як незалежні професіонали – самотужки можуть визначити, як тих цілей досягнути.

4. У минулому учнів навчали за однією стандартною програмою. У майбутньому вчитель будуватиме підхід до навчання на основі захоплень і розвитку здібностей учнів.

5. Минуле дбало про контроль якості, майбутнє – про забезпечення якості.

6. Держава визначає напрямки й цілі навчання, проте відповідальність за методику повинні взяти на себе вчителі. Професіоналізм та професійна автономія не означають, що вчителі роблять, що вважають правильним у конкретній ситуації, – вчителі обирають варіанти із практик, визначених як ефективні в межах цієї професії. Не можна сприймати свободу як заклик поводитися виключно на власний розсуд.

1. Життя несправедливе – звикайте.
2. Нікого не хвилює ваша самооцінка. Від вас чекають справ перш за все.
3. Після школи ви не будете відразу заробляти $60 000 на рік і не станете віце-президентом з особистим водієм, поки не заробите на те й інше.
4. Ви вважаєте, що вчитель надто вимогливий? Почекайте, коли станете начальником ви.
5. Продавати гамбургери — для вас соромно? Ваші дідусі й бабусі так не вважали: для них це була можливість почати життя.

ПОРАДИ ДЛЯ ЖИТТЯ ВІД БІЛЛА ГЕЙТСА

Сучасне виховання в дусі тотальної політкоректності виростило покоління дітей, відірваних від реального життя, і в майбутньому їм буде складно вижити в суворому і складному житті, де часто доводиться приймати нелегкі рішення.

Білл Гейтс, засновник корпорації Microsoft,

один з найбагатших чоловіків планети

6. Якщо у вас щось не вийшло, не варто звинувачувати батьків і не треба хникати. Вчіться на своїх помилках.
7. Ваші батьки не завжди були такими нудними, як зараз. Вони стали такими, турбуючись про вас: годуючи, одягаючи, оплачуючи рахунки. Тому перш ніж почнете рятувати світ від покоління своїх батьків, наведіть порядок у власній кімнаті. 
8. У деяких школах не ставлять поганих оцінок і дають вам стільки спроб, скільки потрібно для правильної відповіді. Це не має нічого спільного з реальним життям. У житті ти або лідер, або невдаха.
9. Життя не поділене на семестри. У вас не буде літніх канікул, і знайдеться небагато роботодавців, які зацікавлені в тому, щоб ви знайшли себе. Усе доведеться робити самому у вільний час.
10. Життя – не телебачення. У вас не вийде увесь день сидіти в кафе і розмовляти з друзями. Більше часу ви проводитимете за робочим столом. 
11. Будьте товариським з “ботанами”. Цілком імовірно, що згодом ви працюватимете на одного з них.

НОВА ШКОЛА: ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

Перш ніж учити дітей запам'ятовувати, їх потрібно вчити думати, мислити, аналізувати факти і явища навколишнього світу.

Кожний день має збагачувати розум, почуття, волю дітей.

В.Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник

ПОРАДИ ШАЛВИ АМОНАШВІЛІ

У дитячих роботах шукайте не помилки, а успіхи. Якщо хоч одне слово в реченні написане правильно – це успіх. Я підкреслюю це зеленим: "Молодець!"

Ваш урок має бути подарунком для дитини. Кожному має щось припасти під час уроку.

Найкраща ваша наука — присісти навпочепки поряд з учнем і попросити тихенько прошепотіти вам на вухо відповідь на запитання, яке ви поставили всьому класу й кожній дитині водночас.

Найбільше варто пишатися слабкими учнями. Там, де оголюється проблема, потрібна ваша допомога. Врятуйте учня-лінька, неорганізованого учня, невмотивованого учня — це буде мірилом вашої сили.

ПОРАДИ ШАЛВИ АМОНАШВІЛІ

Шкільні оцінки не визначають особистість вашої дитини. Оцінка не передбачить її долю. Оцінкам не присвятили хвалебних од ні поети, ні композитори.

На уроці ставте запитання всьому класу, а відповідь шукайте в кожному з учнів. Вчительська робота — адресна.

Ви думаєте, що даєте учням основи наук, але вже завтра більшість цих знань стануть неактуальними, адже вони змінюються швидко. Давати треба щось, що знадобиться і зараз, і через 10 років, і завжди.

Не нав’язуйте дітям своїх думок про будь-що. Лише пропонуйте. А якщо в школі знання пробують нав’язати з криками, претензіями та роздратуванням — учень навряд це прийме в себе.

ОСВІТНІ ТРЕНДИ 2024 РОКУ

за версією гендиректора освітньої платформи edX

Ананта Агарваля

Акцент у розвитку освіти буде на

• так званих «гібридних навичках» — однієї професії на все життя недостатньо, людина потребуватиме різних навичок, навчання ставатиме більш персоналізованим
• багатоканальності освіти — поряд із навчанням, що вимагає фізичної присутності викладача, зростатиме роль онлайн-освіти, причому такої, щоб людина відразу могла набуті нею навички застосовувати у власній діяльності
• «м’яких» навичках — комунікативні навички, вміння працювати в команді, критичне мислення та здатність швидко приймати рішення залишатимуться основними навичками, яких роботодавці очікуватимуть від працівників і яких система освіти повинна навчати учнів

НАВИЧКИ ХХІ СТОЛІТТЯ

яких потрібно навчити дітей сьогодні, щоб вони були затребувані завтра

1. Перехід на компетентнісну модель освіти передбачає, крім інших напрямів, підготовку педагогів.
2. Компетентнісний підхід ґрунтується на знаннях; без базових знань немає компетентностей.
3. Дитиноцентризм не потакання дитині, а формування та розвиток з урахуванням особистісних можливостей.
4. Мотивація – це не тільки і не стільки "легко" і "цікаво", скільки прагнення подолати вершину, досягти прогресу.
5. Сучасний урок – це спільна праця вчителя та учнів.
6. Професійна автономія – це не вседозволеність, а застосування ефективних практик.

РОБИМО ВИСНОВКИ

СУЧАСНИЙ УРОК У КОНТЕКСТІ

НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

предметні

компетентності

підходи до навчання

змістові

лінії

компетентнісні

завдання

ключові

компетентності

шляхи формування компетентностей

вільне володіння державною мовою

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій

екологічна компетентність

навчання впродовж життя

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей

культурна компетентність

інші компетентності, передбачені стандартом освіти

математична компетентність

підприємливість та фінансова грамотність

інформаційно-комунікаційна компетентність

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА

УКРАЇНСЬКА

МОВА

УКРАЇНСЬКА

ЛІТЕРАТУРА

мовленнєва

мовна

діяльнісна

соціокультурна

Л

І

Т

Е

Р

А

Т

У

Р

Н

А

емоційно-ціннісна

загальнокультурна

літературознавча

компаративна

від традиційних «повідомлювальних» методів до інноваційних технологій

від засвоєння системи знань, умінь і навичок – до формування ключових і предметних компетенностей

від накопичення знань – до компетентних практичних дій і вчинків

від монологічного викладу - до педагогіки творчої співпраці і діалогової взаємодії

У ЦІННОСТЯХ, МЕТІ

І РЕЗУЛЬТАТАХ

У ЗМІСТІ ОСВІТИ

У ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ВИМАГАЄ ЗМІН

1

підвищення рівня мотивації учнів

2

опертя на суб'єктний досвід школярів

3

застосування набутих знань та досвіду на практиці

4

формування навичок отримувати інформацію з різних джерел

5

підвищення рівня самостійної та творчої активності

6

інтенсифікація освітнього процесу

різні види контролю за процесом навчання

7

8

9

формування ціннісних орієнтирів особистості

створення ситуації успіху

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ПЕРЕДБАЧАЄ

Інтерактивні технології: метод проектів, дебати, ігрові технології, інтерактивні методи тощо.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Критичне мислення: аналіз, синтез, порівняння, оцінювання інформації; уміння бачити проблеми, ставити запитання, приймати рішення.

Самостійна навчально-дослідницька діяльність як ефективний засіб формування практичних умінь і навичок.

Компетентнісні завдання навчального процесу з метою формування готовності діяти в ситуаціях, наближених до життєвих.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

особистісно

зорієнтованого

навчання

проектно-дослідницька

інтерактивного

навчання

комп'ютерні

критичного

мислення

інформаційні

Технологія колективно-групового навчання

Технології ситуативного навчання

Технології опрацювання дискусійних питань

Технологія кооперативного навчання

• Метод “Прес”
• Займи позицію
• Дерево вражень
• Шкала думок

• Робота в парах
• Коло ідей
• Акваріум
• Робота в групах
• Ротаційні “трійки”

• Дерево рішень
• Мікрофон
• Мозковий штурм
• Навчаючи – учусь
• Незакінчене

речення

• Рольові ігри
• Імітаційні ігри
• Судове слухання
• Громадське

слухання

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

РІВНІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1. Запам’ятання

2. Розуміння

3. Застосування

4. Аналіз

5. Синтез

6. Оцінювання

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

1. Мотивувати учнів, створювати умови для самомотивації.
2. Застосовувати інтерактивні технології: метод проектів, дебати, ігрові технології, інтерактивні методи тощо.
3. Застосовувати проблемне навчання, яке допомагає самовираженню, самореалізації особистості.
4. Учити висловлювати власну точку зору, вислуховувати думки товаришів, доходити порозуміння.
6. Учити критично мислити.
7. Залучати учнів до використання комп'ютера як потужного інструмента здобуття та обробки інформації.
8. Організовувати самостійну навчально-дослідницьку діяльність.
9. Періодично змінювати ролі учнів на уроці з метою формування готовності діяти в ситуаціях вибору.
10. Вчити планувати власну навчальну діяльність, рефлексувати її та досягнуті результати.

ЯК ЕФЕКТИВНО ФОРМУВАТИ КОМПЕТЕНТНОСТІ?

Фасилітатор – той, хто допомагає вчитися, полегшує вирішувати проблеми, сприяє саморозвитку, самовдосконаленню.

Тьютор – домашній учитель, репетитор, який працює з дитиною індивідуально: організує навчання, оцінює результати, проектує наступні кроки в навчанні.

НОВІ РОЛІ ПЕДАГОГА

Коуч – тренер, який не дає знання, а вчить самотужки вирішувати завдання, шукати шляхи досягнення поставлених цілей.

СУЧАСНИЙ УРОК : ТИПОЛОГІЯ І СТРУКТУРА

традиційні

типи уроків

сучасні типи уроків

нетрадиційні типи уроків

типи уроків НУШ

структура уроку

урок-дослідження

Сучасні типи уроків

СУЧАСНІ ТИПИ УРОКІВ

1. Особистісно зорієнтований урок.
2. Компетентнісно орієнтований урок.
3. Урок за технологією розвивального навчання.
4. Урок за технологією проектного навчання.
5. Урок за технологією інтенсивного навчання.
6. Біоадекватний урок.
7. Урок за технологією інтерактивного навчання.

Орієнтовані здебільшого на підвищення інтересу

учнів до навчання, а не на його результативність.

Нетрадиційні типи

уроків

Уроки у формі змагань та ігор:

конкурс, турнір, КВК, рольова гра, вікторина

Уроки у формі суспільної практики: дослідження, інтерв'ю, репортаж

Уроки у формі публічного спілкування:

прес-конференція, аукціон, дискусія, діалог, панорама, телеміст, усний журнал

Уроки-фантазії: урок-казка, урок-сюрприз

Уроки-імітації діяльності установ і організацій: суд, учена рада та ін.

СКЛАДОВІ УРОКУ-ДОСЛІДЖЕННЯ

ПРОБЛЕМИ

визначення та формулювання проблем у процесі аналізу тексту

ГІПОТЕЗИ

АРГУМЕНТИ

застосування на практиці

підтвердження гіпотез прикладами

ВИСНОВКИ

озвучення гіпотез, відкидання хибних думок

СТРУКТУРА КОМПЕТЕНТНІСНО УРОКУ

(за О.Пометун)

СТРУКТУРА ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ

МОТИВАЦІЙНИЙ

ЕТАП

• забезпечення емоційної готовності до уроку
• актуалізація суб'єктного досвіду
• актуалізація опорних знань

ЕТАП

ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ

ТА ПЛАНУВАННЯ

• повідомлення теми уроку
• визначення очікуваних результатів
• формулювання особистісних цілей

ЕТАП

ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ

РЕФЛЕКСИВНО-

ОЦІНЮВАЛЬНИЙ

ЕТАП

• засвоєння теорії
• виконання практичних завдань

• рефлексія
• завдання додому

ПІДГОТОВКА УРОКУ

календарний

план

конспект

уроку

зразок

конспекту уроку

аналіз

конспекту

уроку

нормативна

база

технологічна

карта

уроку

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

​

Лист МОН № 1/9-630 від 05.12.2014 року "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя"

☝ Міркуємо!

– Конспект уроку обов'язковий?

ВИМОГИ ДО КАЛЕНДАРНОГО

ТА ПОУРОЧНОГО ПЛАНІВ

Формулюються в компетентнісному вимірі й мають бути зорієнтованими на очікуваний результат:

у меті уроку планує навчальний, розвивальний і ціннісний складники компетентності;

ключові слова: допомогти, сприяти, плекати

УЧИТЕЛЬ

на етапі цілевизначення і планування ставлять цілі і визначають завдання для їх реалізації

на етапі рефлексії аналізують процес і рівень досягнення поставлених мети і цілей

СПІЛЬНО

УЧНІ

УЗГОДЖЕННЯ МЕТИ Й ЦІЛЕЙ УРОКУ

РОЗРОБКА УРОКУ

Оцінка – це той вузол, те перехрестя, на якому зустрічаються всі учасники шкільного життя: діти, батьки, вчителі, адміністрація.

Спробуємо відповісти на запитання: «ЩО, ЯК і ДЛЯ ЧОГО з навчальних досягнень школяра оцінюють сьогодні вчителі і що пропонується?

Що пропонується?

​

Критерії оцінювання навчальних досягнень мають бути відомі учням (і батькам), вони мають їх розуміти і керуватися під час виконання завдань. Кожна виставлена оцінка має обґрунтовуватися вчителем.

​

У процесі оцінювання навчальних досягнень учнів учителі повинні дотримуватися принципів академічної доброчесності, тобто на виставлення оцінки не впливають жодні інші чинники, крім результатів навчання.

ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

 Кінцевим продуктом навчання стають не знання самі по собі, а вміння ефективно їх використовувати в різних формах і проявах, тобто компетентності.

знання

володіння поняттєвим апаратом з конкретної предметної галузі

діяльність

здатність застосовувати набуті знання для розв’язання стандартних і нестандартних завдань

​

цінності

ставлення до життєво важливих й особистісно або суспільно значущих проблем

ТРИВИМІРНА СТРУКТУРА ОЦІНЮВАННЯ ЗА КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

ОЦІНЮВАННЯ В КОМПЕТЕНТНІСНОМУ ВИМІРІ

тематичне встановлює рівень засвоєння вивченої теми (розділу)

ФОРМУВАЛЬНЕ

семестрове: встановлює рівень засвоєння навчальних досягнень за семестр

ПІДСУМКОВЕ

річне: встановлює рівень засвоєння навчальних досягнень за рік

• здійснюється у процесі навчання
• перевіряє, як триває процес навчання
• виявляє сфери, де необхідне покращення
• ідентифікує недоліки й усуває їх
• допомагає учням учитися один в одного

ДПА: встановлює відповідність освітнього рівня учнів державним вимогам

ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

Формувальне і підсумкове оцінювання підпорядковані різним цілям: формувальне – підвищити якість, підсумкове – оцінити якість. Влучну аналогію  навів експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його, – це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт – це підсумкове оцінювання. Наочно ілюструє таке оцінювання й малюнок:

ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

Юло Вооглайд — відомий естонський соціолог, соціальний психолог, філософ, освітній експерт, почесний професор Тартуського університету. Він заснував в Естонії три експериментальні інноваційні школи та продовжує працювати над реформуванням освіти в країні.

Цілі уроку:

1. Чи були забезпечені мотиваційна готовність і позитивний настрій?
2. Чи актуалізував учитель суб’єктний досвід учня?
3. Наскільки конкретно були сформульовані цілі уроку?
4. Чи обговорювалися вони з учнями?
5. Чи мали учні можливість внести свої зміни і доповнення до пропонованого переліку цілей?
6. Чи стали цілі особистісно значущими для школярів?

АНАЛІЗ УРОКУ

Форми спілкування і роботи:

1. Чи був учитель толерантним у стосунках з учнями?
2. Яка форма спілкування переважала: монолог, діалог, полілог?
3. Які форми роботи переважали: фронтальна, індивідуальна, парна, групова, кооперативна?
4. Чи були запропоновані різні види завдань?
5. Які із завдань переважали: репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі, творчі?

Способи діяльності:

1. Чи стимулював учитель школярів до самостійного їх вибору і форм виконання?
2. Чи виявлялися найбільш особистісно значущі способи навчальної діяльності учнів?
3. Чи враховувалися індивідуальні пізнавальні можливості учнів, темп навчання?
4. Чи надавалася допомога учням, які не встигають за темпом роботи класу?
5. Чи створювалася ситуація успіху на уроці?

Рефлексія:

1. Чи проводилося оцінювання процесу виконання завдань?
2. Які форми для цього застосовувалися: самоконтроль, взаємооцінка, колективна думка, якісь інші?
3. Чи оцінював учитель оригінальність суджень, правильність та раціональність шляхів розв’язання проблем?
4. Чи набували учні навичок цілевизначення, планування, рефлексії, оцінювання?

Домашнє завдання:

1. Чи диференціювалися домашні завдання, можливість їх вибору?
2. Чи аналізувалися домашні завдання?
3. Чи обговорював учитель з учнями підсумок уроку (що дізналися, що сподобалося, що ні, що хотілося б повторити на наступному уроці)?

ЗВЕРТАЙТЕСЯ –

ДОПОМОЖЕМО!

Рівненський

ОІППО

(0362) 64-96-60