ІЗ ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ�КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

ТВОРЧЕ КРЕДО

Учитель, який передає дитині лише знання, - це ремісник; той, хто виховує характер, - справжній митець своєї справи.

Софія Русова

​

​

​

​

ЯКИМ Я БАЧУ ВИХОВАНЦЯ

​

НАХИЛИ ЗДІБНОСТІ

​

​

​

ПОТРЕБИ ІНТЕРЕСИ

​

​

​

ХАРАКТЕР САМОСВІДОМІСТЬ

​

ОСОБИСТІСТЬ

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ

​

• ОСОБИСТІСТЬ
• ВПЛИВ КОЛЕКТИВНОГО ОСЕРЕДКУ

​

• ВПЛИВ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ

​

• САМОВДОСКО-НАЛЕННЯ

​

• ВПЛИВ БАТЬКІВ

​

• ВПЛИВ УЧИТЕЛЯ

​

• ВПЛИВ СУСПІЛЬСТВА, ВЛАДИ

​

СКЛАДОВІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

РОДИНА

• СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС РОДИНИ, МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК, СТАН ЗДОРОВ’Я РОДИНИ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
• МОРАЛЬНО-ДУХОВНІ ЦІННОСТІ, ПРИКЛАД, АВТОРИТЕТ. ПІДТРИМКА, МУДРІСТЬ, ТРАДИЦІЇ, ЗАХИСТ

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

• ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОШУК, МЕТОДИЧНА РОБОТА, РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИХОВАТЕЛЯ ТА ВЧИТЕЛЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ В ПРАКТИКУ РОБОТИ
• УЧИТЕЛЬ ЖИТТЯ, АВТОРИТЕТ, ЗНАННЯ, ПРИКЛАД, УСМІШКА, СПОКІЙ, ПІДТРИМКА, РАДІСТЬ, ДУХОВНІ ЦІННОСТІ

СОЦІАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ

• ВІДПОВІДНІСТЬ СОЦІАЛЬНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ
• НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ, НАРОДНІ ІДЕАЛИ, НАЦІОНАЛЬНІ ТА ДУХОВНІ ЦІННОСТІ, НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ, ПОТРЕБА СЛУЖІННЯ ІНТЕРЕСАМ НАРОДУ

ЗМІСТ І НАПРЯМИ РОБОТИ

​

• Робота здійснюється поетапно за принципом наступності та безперервності.
• Утвердження принципів загальнолюдської моралі.
• Створення умов для реалізації здібностей учнів.
• Вироблення системи ціннісних орієнтацій у вихованців.
• Сприяння тому, щоб зміст і форми індивідуального впливу допомагали кожному з учнів знайти себе, самоствердитись.
• Сприяння розвитку організаторських умінь і навичок учнів, становлення їхнього іміджу.
• Обрання лідерів та формування активу, навчання виконавської дисципліни.
• Забезпечення належного рівня загальної культури поведінки у ставленні до себе і до оточуючих.
• Поглиблена індивідуалізація виховної роботи за допомогою тестів, спостережень, бесід. Рольових ігор тощо.
• Створення умов для співробітництва з батьками.
• Максимальне використання у роботі з учнями досвіду самовиховання, здатності до самоаналізу, самооцінки.

​

НАПРЯМКИ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

• КЛАСНИЙ КЕРІВНИК
• ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ

​

• УЧНІВСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

​

• БАТЬКИ

​

• ГРОМАДСЬ-КІСТЬ

​

• ПОЗАШ-
• КІЛЬНЕ СПІЛКУВАН-НЯ

​

​

​

СІМ СХОДИНОК ДО ОСВІТНЬОЇ МЕТИ

Батьківська домівка, приклад батьків, традиції родини

Вчитель як взірець, друг, наставник

Цілісна, натхненна, професійно і життєво зріла особливість

Вплив суспільства, влади, традицій народу

Взаємозв’язок з колективом

Вплив засобів масової інформації, літератури, мистецтва

Самовдосконалення, формування життєвої мети

КООРДИНАЦІЙНА НАПРАВЛЕНІСТЬ� МОЄЇ РОБОТИ

​

​

​

​

​

РОБОТА З УЧНЯМИ РОБОТА З БАТЬКАМИ

​

​

​

РОБОТА З ПСИХОЛОГОМ РОБОТА З УЧИТЕЛЯМИ-

ПРЕДМЕТНИКАМИ

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

СХЕМА РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

​

​

​

​

Батьківська Батьківські Предметні Уроки,

рада збори гуртки клуби за

інтересами

Індивідуальна робота

​

​

Актив класу Діяльність Індивідуальна

дитячої робота

організації

СХІД

​

СХІД – спілка хлопчиків і дівчаток

Класний керівник

Батьки

Вчителі-предметники

Учнівський колектив

РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА� З УЧНІВСЬКИМ КОЛЕКТИВОМ

• Вивчення особистості учня.
• Індивідуальна робота.
• Психолого-педагогічні спостереження.
• Вивчення умов проживання дитини в сім’ї.
• Вивчення громадської думки про учня вчителів, однокласників, друзів.
• Педагогічна діагностика ( анкети, тести ).
• Організація вивчення колективу.
• Зв’язок з органами учнівського самоврядування.
• Бесіди з учителями - предметниками.
• Педагогічні спостереження за характером відносин між школярами.
• Бесіди з батьками.

Структура органів �класного самоврядування

Постійно діючі доручення:

• лідер класу;
• староста класу;
• заступник старости.

​

Постійно діючі групи за інтересами:

• редколегія газети

“ Цікавинки сьогодення ”;

• дисципліна і порядок;
• організатори дозвілля.

Колектив учнів класу

Тимчасові доручення:

• чергування по класу, школі;
• прибирання пришкільної території;
• оформлення літопису класу;
• догляд підручників;
• ремонт меблів.

Ініціативні творчі групи:

• організація свят, конкурсів, спортивних змагань, екскурсій, походів на природу;
• участь у загальношкільних заходах.

ФОРМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

• ВІДВЕРТІ РОЗМОВИ;
• ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ;
• ДИСПУТИ, ДИСКУСІЇ;
• КЛАСНІ МАЙСТЕРНІ;
• РИНГИ ПРОФЕСІЙ;
• РОЛЬОВІ ІГРИ;
• ЗАОЧНІ ПОДОРОЖІ;
• ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РОЗВАГИ;
• СВЯТА І ЗМАГАННЯ;
• ТУРНІРИ, АУКЦІОНИ;
• ЗАХИСТИ ПРОЕКТІВ;
• АКЦІЇ;
• ГРА-ЄРАЛАШ;
• КТС;
• СИТУАТИВНІ ПРАКТИКУМИ.

Вихователь є творцем цікавих для дітей �і різноманітних форм роботи.

Головне завдання педагога, з одного боку, допомогти кожному проявити себе, а з іншого - створити умови для отримання в групі відчутного позитивного результату, значущого для всіх членів колективу. Вплив педагогів у групових формах направлений також на розвиток гуманних взаємин між дітьми, формування у них комунікативних умінь. У зв'язку з цим важливим засобом є приклад демократичного, поважного, тактовного ставлення до дітей самого педагога.

​

Індивідуальні форми роботи : бесіда, відверта розмова, консультація, обмін думками (це форми спілкування), виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги в конкретній роботі, спільний пошук рішення проблеми, завдання.

Групові форми роботи: діяльність активу, творчі групи, мікрогрупи, органи самоврядування; засідання, години спілкування з елементами тренінгу, випуск стіннівок, рольові ігри, інтерактивні ігри.

У цих формах педагог проявляє себе як рядовий учасник або як організатор.

Ці форми можуть діяти самостійно, а найчастіше вони супроводжують один одного. Їх завдання: розпізнати учня, відкрити його таланти, виявити все цінне, що властиве його характеру, прагненням, а також все, що заважає йому проявити себе.

Для кожної особистості потрібний свій конкретний, індивідуалізований стиль взаємин. Важливо розташувати до себе дитину, викликати її на відвертість, завоювати довіру, розбудити бажання поділитися з педагогом своїми думками, сумнівами.

колективні форми роботи �класного керівника з школярами

Конкурси, спектаклі, концерти, виступи агітбригад, походи, спортивні змагання.

Свята гумору і веселі конкурси:,конкурс акторської майстерності, свята творчості естафета улюблених занять, турніри.

Свята народної творчості, суспільно-корисні, трудові колективні заходи.

Форми дозвільного спілкування:ігри активного відпочинку, інтенсивного навчання (ділові, тренінгу, повчальні і розвиваючі ігри).

ЧОГО МОЖНА ДОСЯГТИ, ОРГАНІЗОВУЮЧИ ІНТЕРАКТИВНІ ІГРИ З ДІТЬМИ:

• Допомогти дітям відчути єднання з іншими.
• Вселити у вихованців надію.
• Показати дітям, що означає повага.
• Допомогти ясно відчувати, досліджувати й аналізувати реальність.
• Допомогти навчитися приймати рішення.
• Вчити співчуттю.
• Допомогти розквіту особистості.
• Розвивати в дітях відкритість.
• Допомогти учням подолати свої жахи.
• Розвивати в дітях почуття гумору.
• Розвивати сильні сторони характеру.

БАТЬКІВСЬКИЙ ДІМ – ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР, �ДЕ ФОРМУЄТЬСЯ І РОЗВИВАЄТЬСЯ ОСОБИСТІСТЬ.

• ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР
• БАТЬКИ СТВОРЮЮТЬ УМОВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ

​

• СТЕЖАТЬ ЗА ВИКОНАННЯМ РЕЖИМУ ДНЯ

​

• СТВОРЮЮТЬ МІКРОКЛІМАТ ДЛЯ ДИТИНИ
• (КОМФОРТ, ЗАХИЩЕНІСТЬ)

​

• КЛАСНИЙ КЕРІВНИК НАЛАГОДЖУЄ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ БАТЬКАМИ І ШКОЛОЮ

​

МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ СІМ’Ї

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ВКЛЮЧЕНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

БЕСІДА

УЗАГАЛЬНЕННЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ІНТЕРВ’Ю

ТВІР

АНКЕТУВАННЯ

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ВЧИТЕЛІВ, УЧНІВ І БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

​

• ВСТАНОВЛЕННЯ АТМОСФЕРИ ДОВІРИ У ДІТЕЙ І БАТЬКІВ У ЗДІЙСНЕННІ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ.

​

​

​

• ФОРМУВАННЯ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ ДІТЕЙ ТА ЇХ БАТЬКІВ У ЗДІЙСНЕННІ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ.

​

​

• ВИХОВАННЯ ПОЧУТТІВ ОСОБИСТОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТВОРЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ В СІМ’Ї І КОЛЕКТИВІ, ДЕ ВИХОВУЄТЬСЯ ДИТИНА.

​

​

​

• БЕЗПОСЕРЕДНЯ УЧАСТЬ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ У КЛАСНИХ ПОЧИНАННЯХ.

ФОРМИ ПЕДАГОГІЧНОГО �ВСЕОБУЧУ БАТЬКІВ

ЛЕКТОРІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

​

​

​

​

РОЛЬОВІ ІГРИ СЕМІНАРИ

​

​

​

​

ТЕСТУВАННЯ АНКЕТУВАННЯ

​

​

​

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

ПЕДАГОГІЧНИЙ

ВСЕОБУЧ БАТЬКІВ

Завдання батьківського лекторію

• Створення сприятливої атмосфери у спілкуванні вчителі – батьки – громадськість.
• Залучення батьків до співпраці, участі у житті школи, їхніх дітей.
• Піклування про нормальний розвиток взаємин у кожній родині – сім’ї.
• Засвоєння теоретичних знань, отриманих батьками, підкріплення виступів прикладами з досвіду виховної діяльності батьків.
• Спонукання батьків до спільної діяльності з дітьми.

ОСНОВНІ ФОРМИ РОБОТИ �БАТЬКІВСЬКОГО ЛЕКТОРІЮ

​

• ЛЕКЦІЇ, БЕСІДИ, СПІВБЕСІДИ;
• ЗУСТРІЧІ З ЦІКАВИМИ ЛЮДЬМИ: ПСИХОЛОГАМИ, ПРАЦІВНИКАМИ ЮСТИЦІЇ, ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ;
• ОБМІН ДОСВІДОМ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї;
• ЗАНЯТТЯ: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ;
• ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ;
• ТЕСТУВАННЯ, АНКЕТУВАННЯ;
• ПЕДАГОГІЧНІ ПРАКТИКУМИ, “КРУГЛІ СТОЛИ”;
• ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ;
• СПІЛЬНІ ВЕЧОРИ: ДІТИ – БАТЬКИ – ВЧИТЕЛІ (РОДИННІ СВЯТА).

​

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ �З БАТЬКІВСЬКОЮ ГРОМАДСЬКІСТЮ

• “ПЕДАГОГІЧНИЙ ДЕСАНТ”;
• “ДЕРЕВО РОДОВОДУ”;
• “У СІМЕЙНОМУ КОЛІ”;
• “РОДИННИЙ МІСТ”;
• “НАРОДНА СВІТЛИЦЯ”;
• “ДЕНЬ ДОБРИХ СПРАВ”;
• “ВЕЧІР ВЕЛИКОЇ РОДИНИ”;
• “ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ”;
• “БАТЬКІВСЬКИЙ РИНГ”;
• “КЛАСНІ МАЙСТЕРНІ”;
• “ДНІ ДОВІР’Я”;
• “АУКЦІОНИ РОДИННОЇ ПЕДАГОГІКИ”;
• “ТВОРЧИЙ МАРАФОН”.

​

​

​

ЗАЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ� ДО СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• ПОХОДИ
• ЗМАГАННЯ
• СВЯТА
• ПРЕЗЕНТАЦІЇ
• АКЦІЇ “ШКІЛЬНЕ ПОДВІР’Я”, “МИЛОСЕРДЯ”, “ВЕТЕРАН ЖИВЕ ПОРУЧ”, “УЧИТЕЛЬ НЕ ПОВИНЕН БУТИ САМОТНІМ”,”МАРШ ПАРКІВ”, “ЛЕЛЕЧЕНЯ ДОБРА”
• КЛАСНІ МАЙСТЕРНІ
• ТРЕНІНГОВІ ЗАНЯТТЯ
• ВИСТАВКИ-ПРЕЗЕНТАЦІЇ
• ЗАОЧНІ ПОДОРОЖІ
• ФЕСТИВАЛІ, КОНКУРСИ
• ЕКСКУРСІЇ
• РЕМОНТНІ РОБОТИ

​

Учні мого класу відзначаються свідомою дисципліною, активністю, самостійністю. Толерантність – наш головний принцип.� Мій досвід як класного керівника складається із 4 – ох випусків, і кожен з них залишив свій слід у моєму серці. Мої діти пішли в широке бурхливе життєве море. Але своєю роботою я майже задоволена. Чому майже? Тому що праця вчителя і класного керівника завжди дає наснагу, настанову на самоаналіз, саморозвиток. Кожний випуск – це не кінець педагогічного шляху, а тільки початок нового.