Виконала: студентка групи ПВШ-2021з
Усата Наталія Василівна
Науковий керівник: к.псих.н., доцент Дмитрова Т.В.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВНУТРІШНЬО-ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В НОВИХ УМОВАХ ПРОЖИВАННЯ
Об'єкт дослідження: життєстійкість особистості
Предмет дослідження: особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб
.
Мета роботи: провести теоретичне та емпіричне вивчення особливостей життєстійкості внутрішньо переміщених осіб в нових умовах проживання
Гіпотеза дослідження - показник життєстійкості внутрішньо-переміщених осіб залежить від значної кількості психологічних чинників, врахування яких у програмі психологічного тренінгу може сприяти її розвитку.
.
Завдання дослідження:
Методи та методики дослідження:
Теоретичний висновок
Результату тесту життєстійкості С. Мадді
Рівень життєстійкості респондентів (n=60)
Результату тесту життєстійкості С. Мадді
Показники рівнів залученості, контролю та прийняття ризику у респондентів (n=60)
Результату тесту загальної самоефективності
Рівень загальної самоефективності респондентів (n=60)
Результати Самоактуалізаційного тесту «САТ»
Результати опитувальника копінг-поведінки в стресових ситуаціях» (n=60)
Програма тренінгу «Життєстійкість та психічне здоров’я особистості під час війни, як зберегти та підтримати»
Модуль 1. Вплив психотравми на людину, родину, громаду. Проблеми ВПО та їхні наявні ресурси.
Модуль 2. Аналіз зовнішніх та внутрішніх ресурсів для досягнення поставленої мети.
Модуль 3. Особистісні якості, що сприяють зростанню самоефективності та життєстійкості.
Динаміка змін рівня життєстійкості за «Тестом життєстійкості» С. Мадді після експерименту
Рис. 7. Динаміка змін рівня життєстійкості в контрольній та експериментальній групах
Динаміка змін рівня самоефективності за методикою «Тест загальної самоефективності» після експерименту
.��
В результаті теоретико-експериментального дослідження феномену життєстійкості у внутрішньо-переміщених осіб та проведення тренінгової програми «Життєстійкість та психічне здоров’я особистості під час війни, як зберегти та підтримати» вдалось дійти висновку, що у внутрішньо-переміщених осіб показник життєстійкості залежить від низки психологічних чинників (насамперед самоефективності, прийняття/неприйняття себе і окремих своїх якостей та інші), врахування яких у програмі психологічного тренінгу дозволило сприяти зростанню рівня життєстійкості особистості.
Таким чином, гіпотеза дослідження підтверджена, перспективи подальших досліджень полягають у практичному впровадженні та оцінюванні ефективності психологічної програми розвитку життєстійкості у внутрішньо-переміщених осіб в залежності від терміну та важкості психотравмуючої події, вікової категорії осіб та наявності психосоціальної державної підтримки.
Висновок:
Дякую за увагу