УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО ПЕРІОДУ КОЗАЧЧИНИ
«ЯК ДАЛЕКО КОЗАЦЬКА ШАБЛЯ ЗАСЯГАЛА ТАК ДАЛЕКО Й КОЗАЦЬКА ВЛАДА МАЄ БУТИ.»
ГЕТЬМАН УКРАЇНИ
ІВАН ВИГОВСЬКИЙ
НАРОДНІ ПРИСЛІВ’Я:
« КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»
«ЗРОДУ - ВІКУ КОЗАК НЕ БУВ І НЕ БУДЕ КАТОМ»
«НА КОЗАКУ Й РОГОЖА ПРИГОЖА» « КОЗАК У ДОРОЗІ, А НАДІЯ В БОЗІ»
« НЕ ТОЙ КОЗАК, ХТО ПОБОРОВ, А ТОЙ ХТО ВІДВЕРНУВ»
« СТЕП ТА ВОЛЯ – КОЗАЦЬКА ДОЛЯ»
УПЕРШЕ СЛОВО «КОЗАК» ЗГАДУЄТЬСЯ
У ПЕРВІСНІЙ МОНГОЛЬСКІЙ ХРОНИЦІ
1240 РОКУ
В ХІУ СТ. «КОЗАК» ОЗНАЧАВ
ВІЛЬНУ ЛЮДИНУ, ШУКАЧА
ВІЙСЬКОВИХ ПРИГОД
У словнику половецької мови "Соdeх Сumanicus" (1303 р.) "козак" перекладено як "страж, конвоїр".
З 1055 року половці почали переможно оволодівати степовими просторами України.
Йшли вони курінями (так в половців називалися роди), які ділились на коші (сімейства), і називались вони козаками ("ко" — небо", "зак" — захищати).
В степу на південно-східних рубежах Русі в кінці XII ст. виникають військові об'єднання з русів і половців,
які формувались не по родовій або етнічній ознаці, а як спільна сила, яка захищала кордони Київської Русі.
В цьому середовищі народилося і слово "гетьман" (вожак).
Спільні прикордонні загони половців та русів, стали тією силою, яка першою вчинила відчайдушний опір монголо-татарським завойовникам.
Коріння українського козацтва сягає ще в часи половецьких куренів.
Період кінця XII — першої половини XIII ст. характеризується як перший етап формування та розвитку українського козацтва.
З другої половини XV ст. починається відродження українського козацтва на пустопорожніх землях,
у безкраї простори Дикого Поля ринув потік селян-втікачів з Галичини, Волині, Полісся, Поділля.
Першопричиною відродження тут козацтва були "ухідництво" та "добичництво".
ОСЕЛЯЮЧИСЬ ЗА ПОРОГАМИ ДНІПРА, КОЗАКИ БУДУВАЛИ СІЧІ.
СІЧ – ЗАСІДКА, ДЕРЕВ’ЯНЕ УКРІПЛЕННЯ ІЗ СІЧЕНИХ ДЕРЕВ, ВІДОМЕ З ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В ІХ СТ.
Козаки розорювали "пустопорожні" землі, займалися мисливством, рибальством, бджільництвом.
Їх життя було небезпечним: доводилося не тільки обробляти землю, а й оборонятись від нападів татар.
На нових землях склався своєрідний козацький лад.
Козаки об'єднувалися у громади і всі важливі питання обговорювали та розв'язували на радах. Тут обирали козацьку старшину.
Перші магнати, що організували козаків,
були православними неспольщенними
українцями. Вони знайшли в козаках
ідеальних оборонців кордонів від
татарських наскоків
Зосередження значних коштів в руках козацтва у другій половині XVI ст. стало базою створення реєстрового козацтва.
5 червня 1572 року король Сігізмунд ІІ Август своєю грамотою доручив набрати "певний почет" з козаків, які мали одержувати платню від Речі Посполитої та запровадити контроль над Запоріжжям.
Перший загін складався з 300 "низових козаків
В 1578 році королем Стефаном Баторієм, було набрано на державну службу реєстровий полк у 500 козаків.
Наприкінці XVI ст. до реєстру входило 1000 козаків.
Після цього реєстр то збільшувався то зменшувався, то розпускався, то знову відновлювався.
У 1553-1554 рр. Д.Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги і збудував за дніпровими порогами на віддаленому острові Мала Хортиця форт, що мав стати заслоном від татар.
Так, Вишневецький заснував Запорозьку Січ, яка вважається колискою українського козацтва.
ІВАН ПІДКОВА
В 1550 РОЦІ ПРИВІВ НА ЗАПОРІЖЖЯ
КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК
ГОСПОДАР МОЛДАВІЇ,
УСПІШНІ ВІЙНИ З ТУРКАМИ
СТРАЧЕНИЙ УКАЗОМ КОРОЛЯ ПОЛЬЩІ
ІВАН ПІДКОВА
ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
НАЩАДОК ВОЛИНСЬКИХ КНЯЗІВ, З РОДУ РЮРИКОВИЧІВ.
В 1552 РОЦІ З 300 КОЗАКАМИ ЗАСНУВАВ ФОРТЕЦЮ НА ОСТРОВІ МАЛА ХОРТИЦЯ.
УСПІШНІ ПОХОДИ ПРОТИ ТУРОК
«НАЙБІЛЬШИЙ ВОРОГ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
“БАЙДА” – ЛИЦАР ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО
СТРАЧЕНИЙ В ТУРЕЦЬКІЙ НЕВОЛІ
ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
КРИШТОФ КОСИНСЬКИЙ
РОДОМ ЗІ СТАРОГО ШЛЯХЕТНОГО РОДУ
ОЧОЛИВ ПОВСТАННЯ ПРОТИ
ПОЛЬСЬКИХ ПАНІВ
СТАВ ЗАХИСНИКОМ ПОНЕВОЛЕНОГО
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
КРИШТОФ КОСИНСЬКИЙ
СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО
ПОХОДИВ З ДРІБНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПАНСТВА
ОБ’ЄДНАВ КОЗАЦТВО І ОЧОЛИВ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ ПРОТИ
РЕЧІ ПОСПОЛИТОЮ ТА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
ЖОРСТКО ЗАКАТОВАНИЙ У ВАРШАВІ
СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО
ІВАН СІРКО
ЛЕГЕНДА - ЛЮБИМЕЦЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ РОДОМ ІЗ СЕЛА МЕРЕФА НА ХАРКІВЩИНІ
ІМ’Я СІРКА СТАЛО ПОСТРАХОМ ДЛЯ ТАТАСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ.
ЛИСТ ЗАПОРОЖЦІВ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ.
ПЕРБУВАВ В МОСКОВСЬКОМУ ПОЛОНІ МАВ
НЕПОХИТНИЙ АВТОРИТЕТ СЕРЕД КОЗАЦТВА
ІВАН СІРКО
ПЕТРО КАЛНИШЕВСЬКИЙ
ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТ, ОСТАННІЙ КОШОВИЙ АТАМАН
ПОХОДИВ З УРАЇНСЬКОЇ ШЛЯХТИ.
ЗАХИСТ ПРАВ ТА КОЗАЦЬКИХ ВОЛЬНОСТЕЙ
УЧАСТЬ У РОСІЙСКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІЙНАХ, НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО
РУЙНАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ, АРЕШТ КОШОВОГО АТАМАНУ
27 РОКІВ ЗАСЛАННЯ У СОЛОВЕЦЬКОМУ МОНАСТИРІ
ПЕТРО КАЛНИШЕВСЬКИЙ
ДАНИЛО АПОСТОЛ
КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ
Військові фінанси
Система управління складалася з трьох ступенів:
Генерального, полкового та сотенного урядів.
Генеральний уряд був центральним органом управління.
Він очолював всю систему управління і був постійно діючим органом.
До Генерального уряду входили генеральні старшини, які керували окремими галузями управління.
Найближчою до гетьмана державною особою був генеральний писар.
Він керував зовнішніми відносинами та канцелярією, через яку проходили всі документи як до гетьмана, так і від нього.
Генеральний обозний, генеральний осавул та генеральний хорунжий
займались військовими справами, відповідали за боєздатність війська та його матеріальне забезпечення.
Тактика дій
козацького війська
ПОХІД
У поході полки й сотні йшли з своїми обозами, та артилерією (на п’ять - десять козаків був один віз).
На ворожій території перед військом йшли розвідники.
Коли військо залишалося в одному місці на довгий час, то будувались намети або курені та створювалася ціла система маяків-гляд з відповідною сигналізацією (вогневою, руховою).
Козаки вміло вели розвідку навіть у стані ворога, цим займалися пластуни та розвідники, що переодягались купцями.
У поході військо йшло між рядами возів, що в разі небезпеки замикалися у щільну фортецю.
НАСТУП
КІННОТА
ПІШІ КОЗАКИ
ЛЕГКА ПІХОТА
КІННОТА
Бій починала кіннота, яка наступала на ворога лавою, тобто, шикуючись півколом, атакуючи таким чином противника з флангів та фронту одночасно.
Спершу вона стріляла по ворогу з луків, пістолів, рушниць, а потім зблизька вела бій списами і шаблями.
Особливо відзначалася у військовій майстерності піхота, яка була головним родом козацького війська і вважалася найкращою в Європі.
Під час бою кінноти, піхота непомітно виходила з табору і якнайближче підповзала до ворога, копала шанці і вела рушничний вогонь.
Піхота застосовувала особливу тактику. Шикувалася в три шеренги: перша шеренга - стріляла, друга – подавала рушниці, а третя їх заряджала, що давало можливість вести безперервний вогонь по противнику
Козацька артилерія у бою мала другорядне значення.
Гарматою, як правило, розпочинали бій. Під час бою артилерія застосовувалася рідко.
ДІЇ КОЗАКІВ ХАРАКТЕРІЗУВАЛИСЯ
ВИСОКОЮ МАНЕВРЕНІСТЮ НА ПОЛІ
БОЮ, СТРІМКОСТЮ АТАКИ,
ШИРОКИМ ЗАСТОСУВАННЯМ
ФЛАНГОВИХ УДАРІВ ТА УДАРІВ У ТИЛ
ПРОТИВНИКА
У НАСТУПІ КОЗАКИ ДІЯЛИ «ЛАВОЮ»
АБО ЗІМКНОТОЮ КІННОЮ МАСОЮ
ЛАВА – БОЙОВИЙ ПОРЯДОК
ЗАСТОСОВУВАВСЯ З МЕТОЮ ВНЕСТИ
ПАНІКУ У ДІЇ ПРОТИВНИКА, ПРИХОВАТИ
ІНШІ ТАКТИЧНІ ДІЇ
При врахуванні особливостей місцевості застосувався тактичний прийом - “вентер” (риболовний прилад, що нагадує мішок)
Частина козаків заманювала противника до засідки, а основна частина здійснювала оточення та знищення.
ОБОРОНА
Козаки першими використали метод окопування в землі,
який виявився надійнішим засобом захисту під час перестрілки в степовій місцевості, ніж важкі панцир і кольчуга.
В обороні козаки спішувались, відбивали атаку неприятеля вогнем з рушниць та гармат, після чого атакували його у кінному строю.
Найвищим зразком військового мистецтва козаків був бій у так званому таборі — рухомій фортеці.
Це було чотирикутне рухоме укріплення з возів, усередині якого знаходилося військо.
Піхота виходила для бойових дій із-за возів, а в разі небезпеки замикалась у щільну фортецю.
На високому рівні у запорожців була розвідувальна та сторожова служба.
Створювалася ціла система вишок із відповідною сигналізацією (вогнем, рухами) — прообраз світлового телеграфу.
Сигнал про небезпеку від самого кордону послідовно передавався до козацького війська.
Козаки вміло вели розвідку, навіть у стані ворога.
ОЗБРОЄННЯ
Вони були озброєні шаблями, рідше — короткими списами, стрілами, а також вогнепальною зброєю: мушкетами, пістолями, самопалами, рушницями.
Запорожців називали «рушничним військом», бо рушниця була найважливішою козацькою зброєю.
У козаків були також бойові молотки (келепи), якірці, рогульки, що застосовувались у боротьбі проти ворожої кінноти.
Порох, кулі, зброю запорожці виготовляли самі або ж діставали в бою.
Крім того, кожний козак повинен був мати сокиру, косу, лопату, шнури та інші матеріали для будівництва укріплень і перешкод.
Військовий флот війська становили виключно чайки, які називали байдаками.
Вони були невеликі — 20 м завдовжки і 3—4 м завширшки, з обох боків мали по 15—20 весел, посередині кріпили щоглу з вітрилом; були озброєні легкими гарматами і брали на борт 50—70 осіб.
Запорожці використовували також трофейні турецькі галери.
РОЗПОРЯДОК ДНЯ
Козаки суворо дотримувалися розпорядку дня.
За сигналом (церковним дзвоном) вони вставали до сходу сонця, молилися і йшли, незважаючи на пору року, на річку купатися.
Потім снідали в куренях. Після сніданку — спільна молитва у церкві, прання білизни, лагодження одягу, зброї, човнів, укріплень, інші роботи.
Щодня проводилася
бойова підготовка:
змагання на конях, стрільба з вогнепальної зброї, долання ровів і загорож, бій на шаблях «до першої крові» та ін. За сигналом (постріл фортечної гармати) козаки йшли обідати.
Після обіду співали пісні та думи, слухали розповіді старших, гру кобзарів.
Частина козаків готувалася до служби у наряді (охорона фортеці, шляхів, переправ).
Військовий осавул разом із курінним отаманом проводив огляд підрозділів, що заступали на чергування, відправляв на виконання бойового завдання.
Після вечері хто грав на скрипці, сопілці, бандурі, хто співав пісень, хто брав участь у козацьких танцях.
Згодом уся Січ, крім вартових, поринала у сон.
ЖОВТЕНЬ 1608 РОКУ ПОХІД 12 ТИСЯЧ КОЗАКІВ ПІД ПРОВОДОМ
ГЕТМАНА САГАЙДАЧНОГО НА МОСКВУ,
ВЗЯТТЯ МІСТ ЛИВНІ, ЄЛЄЦЬ, КОЛОМНА
ПЕРЕХІД ЧЕРЕЗ РІЧКУ ОКА,
ОБ’ЄДНАННЯ З ПОЛЬСЬКИМ ВІЙСЬКОМ ПІД ЧАС ВЗЯТТІ МОСКВИ УЧАСТІ І НЕ ПРИЙМАЛИ. ВИКОНАННЯ ТРИВАЛОГО МАРШУ
ЖОВТІ ВОДИ ТРАВЕНЬ 1648 ПЕРША ПЕРЕМОГА НАД ПОЛЬШЕЮ У ВИЗВОЛЬНІЙ ВІЙНІ 1648-1645 РОКІВ ОБ’ЄДНАННЯ РЕЄСТОРОВИХ ТА ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ. ДОПОМОГА КРИМСЬКОГО ХАНА. РОЗГРОМ 30-ТИСЯЧНОГО ВІЙСЬКА ГЕТЬМАНА ПОТОЦЬКОГО
.
ТРАВЕНЬ 1648 РОКУ 5000 КОЗАКІВ ТА 1500 ТАТАР
ПІД КОРСУНЕМ РЗГРОМИЛИ 18 ТИСЯЧНЕ ПОЛЬСКЕ ВІЙСЬКО
ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИЧНОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ПРИЙОМУ
“ЗАСІДКА”
ПИЛЯВЦІ ВЕРСЕНЬ 1648
ВІЙСЬКО Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
ПРОТИ 80 ТИСЯЧ ПОЛЯКІВ
ПІХОТА У ВІДКРИТОМУ БОЮ ЗДОБУЛА
ПЕРЕМОГУ НАД КІННОТОЮ,
«ТАКТИЧНИЙ МІШОК» - ПРИЙОМ КОЗАКІВ
БЕРЕСТЕЧКО ЛИПЕНЬ 1651 РОКУ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО -100ТИСЯЧ ПОЛЬСКЕ ВІЙСЬКО – 150 ТИСЯЧ ЗРАДА КРИМСЬКОГО ХАНА
ПОЛЬСКЕ ВІЙСЬКО – 150 ТИСЯЧ
300 ЛИЦАРІВ- КОЗАКІВ, ЯКІ ПРИКРИВАЛИ ВИХІД З ОБЛОГИ, ПРОТИСТОЯЛИ БАГАТОТИСЯЧНОМУ ВІЙСЬКУ ВСІ - ЯК ОДИН МУЖНЬО СКЛАЛИ ГОЛОВИ
БАТОГ ТРАВЕНЬ 1652
ТАКТИКА НЕСПОДІВАНОГО НАСТУПУ ТА ПОВНОГО ОТОЧЕННЯ ВОРОГА ПОВНИЙ РОЗГРОМ ПОЛЬСЬКОГО БІЙ ПІД БАТОГОМ ПОРІВНЮЮТЬ З ПЕРЕМОГОЮ ГАННІБАЛА НАД РИМЛЯНАМИ
КОНОТОП ЧЕРВЕНЬ 1659 РОКУ
4000 КОЗАКІВ ГЕТЬМАНА ВИГОВСЬКОГО
ОБОРОНЯЛИ КОНОТОП ВІД 200 ТИСЯЧНОГО
МОСКОВСЬКОГО КОРПУСУ КНЯЗЯ ТРУБЕЦЬКОГО
ЗАСТОСУВАННЯ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД І ВОДНИХ
ПЕРЕПОН ТА ЗАМАНЮВАННЯ ДО НИХ ПРОТИВНИКА
РОЗГОМ ЦАРСЬКОГО ВІЙСЬКА
Розглянувши організацію козацького війська ми можемо зробити певні висновки.
По-перше козацьке військо дійсно було незалежним політсистемним утворенням, котре згодом набуло всіх ознак держави.
Унікальність козацтва в тому, що початкова відсутність чіткого устрою не завадила створити міцну державу, де владу мав саме народ.
Отож організація війська запорізького заслуговує уваги.
Після російсько-турецької війни 1768-1774рр. татарсько-турецька загроза була знищена, і тим самим було ліквідовано єдину причину, яка раніше робила для російської влади доцільним існування Запорозької Січі.
Відтепер Запорожжя представляло собою лише перепону на шляху імперських планів використання Причорномор’я.
З ініціативи імператриці Катерини ІІ 4 травня 1775 р. доля Січі була вирішена при височайшому дворі.
15 червня 1775 р. війська генерала Текелія раптово оточили Січ, де стояв тільки невеликий гарнізон, і зажадали його капітуляції.
Після бурхливої військової ради, зваживши сили сторін козаки вирішили скласти зброю.
10 липня 1775 р. вийшов сенатський указ який поклав край надіям козаків на відродження Січі.
У 1783 р. козацькі полки, що залишились, були приєднані до регулярного війська Росії, а частина козаків переселилася на Кубань та організувала Задунайську Січ.