Ресурси України як критерій визначення геополітичного статусу

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»

�

Струкевич

Олексій Карпович,

завідувач кафедри філології та гуманітарних наук, доктор історичних наук, професор

​

• e-mail: strukevychOK@gmail.com

​

Питання� для самоконтролю:�

• Доведіть, що використання сучасних технологій дає Україні можливість зближуватися з ЄС і навіть стати для нього постачальником енергоносіїв.
• Кількома фактами доведіть, що недостача енергоносіїв в Україні – це лише наслідок бездіяльності української влади.
• Назвіть приклади успішного включення України у світовий поділ праці.
• Чому сентенція про вічне відставання України від країн Західної цивілізації є нісенітницею?
• Виділіть напрями зміцнення Україною свого геоекономічного статусу.
• Доведіть, що енергетичні ресурси України ні в якому разі не можна вважати вичерпаними.
• Експосол США в Україні Річард Пайєт створджує, що Україна послідовно перетворюється у наддержаву. У якому сенсі?

​

Ресурси, що визначають�геополітичну роль держави

• Ще попередник геополітики як науки Ф.Ратцель сформулював принцип життєвої енергії держави: держава як живий організм живиться енергією свого простору (геобіосередовища).
• Тому сьогоднішня лекція стосуватиметься питань забезпеченості України природними ресурсами, насамперед мінеральними, енергетичними, частково, сільськогосподарськими.
• Наступний принцип, який виділив Ф.Ратцель – принцип формування народу і нації не лише з географічного простору, але й зі створеного людською працею капіталу і спогадів, що ствановить духовну основу народу, нації.
• Тому у сьогоднішній лекції ми поговоримо про окремі прояви розвитку нашого промислового капіталу.
• Про духовну основу народу, нації ми говорити не будемо. Про неї ми багато спілкувалися в інших лекціях і, особливо, аналізуючи питання української ідентичності.
• І все ж згадаємо, хоча б про те, що шкодить нашому духовному становленню як нації.

Нісенітниця про наше �вічне відставання�

• Нашою свідомістю гуляє стереотипна притча: Українець запитує японця: «На скільки років Україна відстала від Японії?» Той відповідає: «Назавжди». І, мовляв, - це велика непереборна істина.
• Але хай зітхає той, хто погано вчився. З кінця ХІХ ст. відомий закон нерівномірності й стрибкоподібності розвитку країн світу, насам-перед завдяки використанню наук.-технологічних запозичень.
• Приклад США, Німеччини.
• Ні одна країна не є приреченою. Ті ж самі японці. Після програшу у 2 світовій війні мали вщент зруйновану країну з двома уцілілими містами та промисловими підприємствами у них.
• Загалом, уціліло 4 міста включаючи столиці, які промисловості тоді не мали. з якоюсь промисловістю.
• 6 міст американські військові свідомо не бомбардували, щоб провести випробування атомної зброї.
• До того ж Японія характеризувалася феодальним землеволодінням у селі, олігархічними об’єднаннями у промисловості, затурканим патріархальними звичаями селянством, відсутністю демократії у суспільстві загалом.

​

Природні ресурси України

• Тривалий час в українців формували уявлення про недостатність природних ресурсів. Так, під час зустрічей Кучми і Путіна це вилилося у формулювання Кучми, що ми нічого не можемо без співробітництва з РФ. На підтвердження було сказано, що Україна самістійно може хіба що «свєклу виращівать».
• Можливо, такі уявлення у старшого покоління пов’язані з радянськими підходами про переважання російських природних багатств над українськими. Водночас Україна займає дуже високе місце в світі за ресурсозабезпеченістю.
• Третина світових запасів чорноземів.
• Надра України ховають у собі 117 видів корисних копалин. Займаючи лише 0,4% суші, де мешкає 0,8% землян, Україна володіє 5% світових запасів сировини. Це дає нам статус якщо не провідної, то забезпеченої мінеральною сировинною держави.
• За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Велику Британію, Францію, ФРН, Канаду.
• За запасами й видобутком залізних, марганцевих, титанових та цирконієвих руд Україна наприкінці 20 століття посідала провідне місце серед країн світу. Фактом є наше лідерство у Європі за покладами бурштину, поступаємося ми тільки Ро
• У нашій країні сконцентровано близько 9% світових покладів залізних руд, що відповідає 5-му місцю в світі та 1-му в Європі.
• сії.

Критичні корисні копалини і Україна

• Україна забезпечує близько 3% світового видобутку залізних руд, посідаючи 6-те місце в світі та 1-ше в Європі.
• В Україні видобувають понад 42% світових запасів марганцевих руд.
• У нашій країні сконцентровано близько 7,7% світових запасів та 6% світового видобутку ільменіту – мінералу, у якому міститься близько 30% титану. Україна посідає 11-те місце в світі та 2-ге в Європі (після Норвегії) за його покладами. Тим часом, у Брюселі ще у 10-му році констатували, що успішний розвиток економіки Євросоюзу залежить і залежатиме від імпорту корисних копалин. Виділено було 17 видів корисних копалин: сурма, берилій, борати, хром, кобальт, коксівне вугілля, флюорит, галій, германій, індій, магнезит магнієвий, природний графіт, ніобій, фосфорна порода, метали платинової групи, важкі та легкі рідкоземельні елементи. Припинення їх імпорту означало б зупинку промислового виробництва ЄС у певних сферах.
• У США майже немає власних запасів марганцевих і хромових руд, бокситів, руд нікелю, кобальту, ртуті, сурми, олова, танталу, ніобію й азбесту. Саме на них багаті надра України.
• Однак жодну з корисних копалин, що належать до критичної мі-неральної сировини, Україна до США та ЄС не постачає.
• Національна геологічна галузь взагалі не має стратегії користування надрами, відповідно, відсутня і методологія виділення критичної мінеральної сировини, щоб з’ясувати, що не можна експортувати, а що навіть розумно експортувати.

Де шукати перспективи для України?

• Але захоплюватися експортом сировини – остання справа. Економічні закони показують, що країни-постачальники завжди залежать від країн-переробників.
• До речі, наша сировинна залежність від РФ свідчить лише про недолугість українського керівництва.
• Перспективи України заховані у зверненні до нових технологій.
• Японія розраховує збільшити потужність електростанцій з використанням водневого палива і до 2030 року наростити його споживання до 10 млн тонн на рік. Японія запланувала припинити продажі нових бензинових автомобілів до 2035 року. (Концерн «Ауді» - до 2030 р.) Цей план пов'язаний з більшою метою – до 2050 року стати країною з нульовим викидом вуглецю –декарбонізація.
• 8.07.2020 Єврокомісія представила Європейську водневу стратегію, яка започатковує нову технологічну революцію. Вона передбачає використання водню як одного з найважливіших джерел енергії при переході на чисті технології. Він не виділяє при згорянні газів, що сприяють зміні клімату.
• Стратегію презентував віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.
• Постачальником водню для Європи може стати Україна.

Воднева стратегія Європи і Україна

• За його словами, план ЄС складається з трьох етапів. Брюссель пропонує виробляти в Євросоюзі до 2024 року майже мільйон тон водню, а до 2030 - 10 мільйонів тон.
• До 2050 року планується створення самодостатньої водневої індустрії, яка замінить викопні палива у всіх секторах, де цього не зможуть зробити вітрогенератори або сонячні панелі.
• Для України вагомо, що ЄС покладає сподівання на Україну як одного з пріоритетних партнерів у постачанні водню до Європи.
• «Ми працювали саме на цей результат, адже він відповідає потенціалу та європейським амбіціям України", - цитує пресслужба МЗС міністра Дмитра Кулебу. 
• На автономних полігонах в Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській і Харківській областях створені моделі мереж з врахуванням їх регіональних особливостей. З 6 серпня тут розпочалося проведення експериментів.
• Дослідженнями займаються працівники Інституту газу, Інститут електрозварювання, Фізико-механічний інститут та Інститут вугільних енерготехнологій, а також Івано-Франківський університет нафти і газу, Львівськая політехніка та, звичайно КПІ ім. Ігоря Сікорського.

​

Продовження водневої теми

• Сподіваються на 20 млрд євроінвестицій до 2030 р. з 430 млрд.
• Український потенціал визначається як другий у Європі. "Україна має другий у Європі потенціал відновлюваної енергетики: Херсонська, Одеська, Миколаївська, Запорізька області здатні забезпечити половину потреб країн Євросоюзу в електроенергії.
• Тут буде побудовано до 10 ГВт потужностей для виробництва "зеленого" водню.

​

Міжнародні �транспортні коридори

• Перспективи відкриваються і у використанні транспортних коридорів, які виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах.
• На 2018 р. таких МТК у Європі виділено 10. З них 4 проходять через Україну.
• Це: Коридор № 3. БерлінЦе: Коридор № 3. Берлін  — ДрезденЦе: Коридор № 3. Берлін  — Дрезден — ВроцлавЦе: Коридор № 3. Берлін  — Дрезден — Вроцлав — Краків — Львів — Київ;
• Коридор № 5.ВенеціяКоридор № 5.Венеція — ЛюблянаКоридор № 5.Венеція — Любляна — БудапештКоридор № 5.Венеція — Любляна — Будапешт — УжгородКоридор № 5.Венеція — Любляна — Будапешт — Ужгород — Львів — Київ;
• Коридор № 7. Дунайський (водний); (Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна)
• Коридор № 9. Гельсінкі — Санкт-Петербург — Санкт-Петербург — Москва — Санкт-Петербург — Москва — Калінінград — Санкт-Петербург — Москва — Калінінград — Київ — Санкт-Петербург — Москва — Калінінград — Київ — Кишинів — Санкт-Петербург — Москва — Калінінград — Київ — Кишинів — Бухарест — Санкт-Петербург — Москва — Калінінград — Київ — Кишинів — Бухарест — Димитровград — Санкт-Петербург — Москва — Калінінград — Київ — Кишинів — Бухарест — Димитровград — Александруполіс ;
• За результатами досліджень англійського інституту «Рендел» щодо коефіцієнта транзитності Україна займає перше місце в Європі, але ступінь використання транспортної інфраструктури України ще досить низький. Незважаючи на всі заяви українських очільників.
• У 1992 р. для розвитку транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ і Каспійське море в Центральну Азію, була висунута ідея МТК TRACECA (Transport Corridor Europed Caucasus Asia) — транспортний коридор Європа — Кавказ — Азія), що є компонентом міждержавної програми Tacis.
• На конференції в Афінах в жовтні 1996 року до програми TRACECA були включені Україна і Монголія. 

​

МТК Продовження

• Україна пропонує включити до мережі МТК:
• Гданськ-Одеса (Балтійське море-Чорне море, Польща, Україна).
• МТК «Євроазіатський» (ЄАТК) Чорноморськ (Одеса) — Поті (Батумі) — Тбілісі — Баку (Україна, Грузія, Азербайджан).
• МТК «Європа — Азія» (Німеччина, Італія, Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Україна, Росія, Казахстан, країни Середньої Азії та Китай).
• Скільки дасть приросту до нашого зростання активне використання нашого транзитного потенціалу в цифрах не знаю.
• Але як історик точно знаю, що Київ почавши використовувати своє транзитне становище став центром імперії.
• Сьогоднішні футурологи стверджують, що в ХХІ ст. все більшої сили набиратимуть не держави, а навіть окремі міста, регіони, через які проходитимуть потоки товарів, людей, ідей, фінансів, технологій.
• Геополітична ситуація навколо України вирівнюється, тому в України з’являється перспектива стати великою державою.

​

Перспективи використан-�ня власних веглеводнів

• Нас за десятки років привчили вважати, що Україна не має своїх покладів вуглеводнів. Яскравим проявом цих страхів було демонстративне закручування крану для України.
• Ще знаємо, що газ у нас був, що Україна в минулому велика газова держава, яка лідирувала в усіх галузях газовох промисловості: розвідка, видобування, транспортування, спорудження підземних сховищ.
• На жаль, за 70 років інтенсивного видобутку для СРСР і країн РЕВ з надр України викачали 2 трлн м3 газу. Газові запаси Ук-раїни спустошено. А людство, за підрахунками вчених, ще 50 років, буде використовувати газ як основне джерело енергії.
• Тому цілком природним виглядає, що у 2017 р. Україна імпортувала нафти і нафтопродуктів на 5 млрд дол. Близько 3 млрд витратила на газ. Куди ж діватися, мовляв. При цьому у собівартості продукції енергоносії складають від 40 до 70 %.
• Проте, виявляється Україна має більш ніж достатньо своїх газу та нафти.

Газ

​

• За доповіддю акад. О.Лукіна (Ін-т геологічних наук НАНУ) на засіданні Президії НАНУ 7.11.2018 р.
• Балансові запаси вільного газу, за даними на кінець 2018 р. становлять близько 900 млрд м3 (893,16 млрд м3) і 200 млн т. нафти.
• Водночас, нерозвідані (перспективні) ресурси станом на 2017 р. оцінювалися у близько 4,6 трлн м3.
• Поряд з цим є ще нерозвідані запаси Рифтогенно карбонатні комплекси (РКК) запаси газу у них оцінюють у 5 трлн м3.
• У нафтогазоносних регіонах є геологічні (антиклінальні) пастки. У них знаходиться близько 500 млрд. м3. газу.
• Протягом 1986 – 1998 рр. українські геологи виявили газові родовища у кристалічному фундаменті ( у північній частині Дніпровсько-Донецької западини і на північних околицях Донбасу. Проте ці перспективні дослідження просто перестали фінансувати. І навіть приблизних оцінок цих запасів ніхто не робив.
• Отже ресурси вільного газу в рази перевищують наявні виявлені (гарантовані )ресурси.

​

Нетрадиційні й альтернативні джерела газу

• Поряд з вільним газом надр Україна має у своєму розпорядженні газ нетрадиційних і альтернативних джерел. Насамперед газ з чорних сланців, завдяки якому США у 2009 р. Вийшли в лідери газовидобутку. В Україні виявлено дві великі площі – Олеську (на тер Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської обл.) і Юзівську (на тер Харківської і Донецької обл.) Але геологорозвідувальні роботи було скомпроментовано, договори з кампаніями Шелл і Шеврон розірвано.
• Попутно припускають, що у ряді українських чорносланцевих формацій є такі, що харакеризуються аномально високою гелієносністю. Саме цікаве, є підстави очікувати високий вміст ізотопу Не3. До речі освоєння місяця цікавить людство саме запасами Не3.
• Україна має також альтернативні джерела вуглеводнів: метан підземних вод і чорноморські газогідрати. У своїй доповіді О.Лукін назвав ці ресурси газу «величезними, практично невичерпними». Але дослідження цих стратегічних запасів оцінюється не як першочерговий напрям геологорозвідки. Зараз промисловиків більше цікавлять підгідратні поклади вільного газу, але пошукам перешкодила окупація Криму.

Водень земних надр

• Пріоритетним сьогодні є буріння глибоких і надглибоких понад 6 км скважин у Дніпровсько-Донецькій западині. Мінімальна оцінка можливого приросту запасів дорівнює 1,5 трлн м3.
• Крім того за радянського часу просто ігнорували газові родовища у мезозойських відкладах піску і глини. А для їх добування достатньо свердловин у 2 км. А це доволі великі поклади наприклад Локачинське близько 7 млрд м3.
• Крім того ніхто не використовує водень вугільних шахт Донбасу та залізорудних родовищ Криворіжжя. А там спостерігається навіть струминний вихід газу з глибин. За підрахунками вчених у 1971 р. З усієї площі Кривого Рогу потік водню за одну добу складав 120000 м3.
• Такий водень використовують для побутових потреб у Малі, Туреччині та ін. країнах, але не в індустріальній, поки що, Україні.

Повторна експлуатація та біодизель

• Зрештою, можна отримувати газ та нафту зі старих, мовляв, виснажених родовищ. Адже за радянських технологій показники нафтовилучення становили близько 35%, конденсатовилучення – 35-40%, газовилучення 75-90 %.
• Тим часом, у світовій практиці до 30% поточного видобутку нафти і газу забезпечується саме завдяки відновленню недіючих свердловин. А в Україні стоять тисячі законсервованих сведловин
• Маємо і світового рівня бурове устаткування. Так, наші бури для високоабразивних порід витримують 1500 годин роботи, тоді як зразки світових виробників – 100-300 годин.
• Нарешті, Україна може щороку легко виробляти 7,8 млрд м3 біометану – найдешевшого газу.
• Використання біомаси практично необмежене. У Швеції 60% тепла з біомаси. 15% біодизеля не потребує навіть переналаштування двигуна.
• Отже Україна може забезпечувати себе вуглеводнями та ще й експортувати їх. Так у 1970-х в УРСР добувалося 60 млрд м3 газу.
• При сучасних технологіях Україна може добувати принаймні 40 млрд м3 і зберігати названі вище грошові кошти.

​

​

Джерела коштів на розвиток

• Проте частина з родовищ належать, наприклад, екс-міністру Е.Ставицькому, що втік з України, а родовища викупив російсько-український олігарх Павло Фукс. Ще Ставицький мав дозволи на розробку. Але ні він ні наступник не поспішають із розробкою.
• Звідки взяти кошти?
• Володимир Лановий д.е.н., ексміністр економіки, ексвіце-прем’єр.
• 28.11.2020 стверджує, що Україна за рік через панування фінансової олігархії, державні монополії, владну корупцію щороку втрачає 35-37 млрд. долл. Е. Блінкен говорить про 40 млрд.
• Втрати, точніше, обсяги тіньової економіки в Україні дорівнюють річній доходній частині держбюджету.
• 3% з держбюджету може дати скорочення військових витрат. Сьогодні це 5%. Можна звести до 2%, як наприклад у сусідній Польщі. Але ж як гарантувати при 2% свою безпеку.
• Та дуже просто: треба якомога швидше вступати в НАТО. І 3% в кишені.
• До того ж вступ до НАТО одразу ж забезпечив кількакратне зростання інвестицій. У Болгарію вдвічі, у Польщу в 4 рази.

​

Про наш промисловий �потенціал і втрачені можливості

• Україна – одна з 8 авіаційних держав світу.
• Мрія досі найбільший літак світу.
• Руслани найбільш затребувані ваговози. Всі великовантажні перевезення для потреб НАТО здійснюються ними.
• Україна виробляє вертольотні двигуни. Лише недавно їх почала ви-робляти РФ. І то краде в Укр. головні деталі, наприклад т.зв. лопатки.
• Про те, що високотехнологічне виробництво перспективне, засвід-чує такий факт 1 кг літака дорожчий 1 кг золота. Тому перспективи матимуть лише ті країни, які розвиватимуть виробництво, пов’язане з високою часткою доданої вартості.
• Проте лунають думки: «А може нам не морочитися з цією точною технікою. Може достатньо с/г. Адже с/г теж дуже перспективне.
• Так, думка слушна, за уточнення, що використовуватимуться сучасні сільськогосподарські технології.
• Світове с/г стає високоінтелектуальною галуззю. Насамперед мова про МБК.
• Тим часом українські чорноземи настільки виснажені, що за вміс-том гумусу ще наприкінці ХХ. дорівнювали сірим лісовим грунтам.

Минуле й майбутнє �української космонавтики

• Україна могла б бути сьогодні одним з лідерів космонавтики. Серед українських творців космічної техніки киянин Гліб Лозино-Лозинський. Брав активну участь в проектуванні реактивних винищувачів МіГ-15, МіГ-17. А в МіГ-21 та МіГ-25 відігравав уже провідну роль.
• З 1965 р. Лозино-Лозинський зайнявся розробкою легкого одномісного космічного літака «Спіраль».
• З 1976 р. очолив НВО «Молнія», де розроблялися орбітальні кораблі «Бор» та «Буран».
• Наприкінці 1980-х рр Лозино-Лозинський розробив багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС» у складі летючого аеродрому «Мрія» та пілотованого космічного літака «Блискавка».
• 1994 р. система МАКС отримала всі можливі нагороди й відзнаки на всесвітньому авіасалоні в Брюсселі.

Втрачені можливості в космонавтиці

• За допомогою системи МАКС Україна могла б виводити вантажі в космос для різних країн світу в 50 разів дешевше, ніж це робили Союзи і Шатли.
• При цьому виведення орбітального літака в космос забирало б не 2 доби, як у «Шатла» чи «Союза», а всього 3 години.
• Водночас, Україні не потрібен був стаціонарний космодром. Його функцію виконували б літаки «Мрія».
• Вагома деталь. Літаки «Мрія» це не найпотужніші у світі ваговози. Це летючий космодром, який використовують лише як ваговоза.
• Стан космонавтики
• На думку Олега ФЕДОРОВА, який є директором Інституту космічних до-сліджень НАН України та ДКА України «українська космонавтика знаходиться в стані кризи. З 50 тис. працівників у галузі залишилося 20 тис.»
• З 1991 по 2020 Україна здійснила 154 запуски ракет із виведення в космос різноманітних апаратів.
• Ще недавно нам належав рекорд виведення в космос 34 супутників одночасно. Тепер рекорд у І.Маска 143.
• У різні роки Україна забезпечувала від 3 до 12% космічних польотів.

​

Стан космонавтики

• Сьогодні участь у прогрмах Морський старт» «Антарес», «Галілео».
• Міжнародний проект ERA-PLANET для вирішення проблем сталого розвитку Землі.
• КБ Південне завершує у 2020 власний науковий проект мікро супут-ника «Іоносат-Мікро» для дослідження іоносфери має і прикладне значення щодо попередження природних катастроф на Землі.
• Ентузіасти КПІ створюють наносупутник POLYITAN формату CUBESAT
• На щастя космічні технології актуальні протягом десятиліть і вітчизняна ракета-носій «Зеніт» 1985 р. є відносно молодою і має перспективи для використання.
• Досвід переговорів з іноземними партнерами свідчить про невели-кий рівень інтересу до наших можливостей, але слід бути оптимістом.
• 28.05.2020 голова Держкосмосу Володимир Усов заявив, що вже у 2023 – 2024. Україна буде запускати ракети в космос методом повітряного старту, що забезпечить «можливість незалежного доступу для України до космосу». Таким чином Україна виходить на ринок космічних послуг як для державних, так і приватних компаній.

​

Включення до світового �поділу праці може бути найнесподіванішим

• Це не обов’язково ракети. Це можуть бути колеса для залізничних потягів. Так «Інтертайп» В.Пінчука виробляє 2/3 усіх коліс Європи для вантажних потягів. А з грудня 2020 р. розпочав виробництво і для пасажирських швидкісних, зокрема, для «Дойче Банн». Інтертайп, єдиний з колишнього СРСР, хто зумів вийти на ринок цієї міцної і високоточної продукції.
• Конкурентоспроможним на світових ринках є українське виробництво титану, що його застосовують у аерокосмічній промисловості, будівництві, медицині, виготовленні спортивного інвентарю. Нині в світі лише Україна, Китай та США мають повний цикл виробництва титанового прокату. Світовим стандартам якості відповідає феронікель українського виробництва, що налагоджене в селищі Побузьке.
• Підприємство «Енергомашспецсталь» своєчасно і в повному обсязі за-вершило виконання договору з виготовлення валків для австрийскої компнії Primetals Technologies. Заключна партия валків готується до відвантаження у США для гарячопрокатного стану «2400» в США. (За угодою 2019 р.)
• Зрештою, наша країна має використовувати усі можливості для вигідної торгівлі з державами світу. За виключенням, звичайно, з державами-агресорами, окупантами. У 2020 р. Україна продала горілки на 19 млн дол. А купила на 7,3. Тобто на кожний ввезений літр Україна вивезла 2,6 літра. В Польщу, Казахстан, США, Естонію, Грузію, Азербайджан.
• У 2018 р. Ураїна експортувала до США продукції на 1, млрд. долл. і шоколад переважив метал.

​

Експорт та перспективи с/г виробництва в Україні

• Рівень продовольчої безпеки США, Японії, Канади, Франції, Німеччини є визначальним фактором сили та авторитету країни. Україна належить до небагатьох країн з найвищим рівнем продбезпеки.
• ТОП-10 продуктів харчування, що експортує Україна: соняшникова олія ($2,9 млрд); кукурудза ($2,3 млрд); пшениця ($2 млрд); свиріпа або ріпак ($700 млн); соєві боби ($600 млн); ячмінь ($460 млн); м'ясо птиці ($380 млн); цукор ($150 млн);
• "Україна увійшла до топ-3 експортерів сільськогосподарських продуктів до ЄС. З листопада 2018 року по жовтень 2019 року Україна експортувала сільськогосподарських продуктів до ЄС на 7,3 млрд євро”, - йдеться у повідомленні. Третє місце після США і Бразилії.
• за прогнозами експертів у 2028 – 2030 рр. Україна перетвориться у експортера №1 зернових та олійних культур у світі.
• Це не ми себе хвалимо, а експосол США в Україні Річард Пайєт назвав Україну «аграрною наддержавою».
• Найбільшими імпортерами української сільгосппродукції в 2018 році були Індія, куди було експортовано продукції АПК на суму понад 1,8 млрд дол., Китай – 1,2 млрд. дол., Нідерланди – 1,2 млрд. дол., Іспанія – 1 млрд. дол. і Єгипет – 0,9 млрд. дол.
• за обсягами зростання експорту аграрної продукції в країни ЄС в травні 2019 року Україна посіла перше місце в світі.

​

Політичні перспекттиви

• «Реалії складаються дуже, дуже позитивно для України, але, я б сказав, не дуже добре для президента Зеленського», - сказав “Голосу Америки” Джеймс Шерр, старший співробітник Естонського інституту закордонної політики в центрі оборонних досліджень у Таллінні.
• Президент Д.Байден і новий державний секретар США Блінкен, переконані, що Україні треба серйозно братися за проблеми, які перешкоджали українсько-американським відносинам упродовж останніх 30 років. Йдеться про розбудову в Україні справді вільноринкової економіки, а це означає звільнення української політичної та економічної системи від панування фінансово-промислових груп», - вважає Джеймс Шерр.
• Якщо внутрішніх змін в Україні не буде, «то не буде й грошей США на фінансову допомогу Україні», наголошує коментатор, нагадуючи, що без американської згоди не буде і рішення Міжнародного валютного фонду про виділення раніше узгоджених кредитів для Києва.

​

Перспективи щодо РФ

• Одним з наслідків демографічної кризи в Росії експерти називають зміну в майбутньому етнічно-конфесійного складу населення. Так, на сьогодні, офіційно, мусульман у РФ лише 10 млн (зі 146 млн населення, включно з населенням окупованого Криму). Проте ці дані в багатьох викликають скепсис. За словами голови Ради муфтіїв Росії Равіля Гайнутдіна, через 15 років 30% населення РФ становитимуть мусульмани.
• "Це не криза, це катастрофа" — так нещодавно оцінив демографічні й етнічно-конфесійні зміни керівник патріаршої комісії (Москва)з питань сім'ї, захисту материнства та дитинства протоієрей Дімітрій Смірнов.
• "Нам, як державі російській, лишилося років тридцять. У європейській частині житимуть мусульмани, а в азіатській — китайці», - підсумував московський протоієрей.
• Це зовсім не означає, що ми можемо заспокоїтися. Замість імперської загрози з боку РФ постануть нові виклики з боку нових державних утворень на теренах РФ.

​

​

Рекомендована література

• Лукін О.Ю. Про перспективи нарощування видобутку нафти і газу в Україні. Доповідь Президії НАНУ від 7.11.2018 р.
• Космос і Україна. Київ, 2011.
• Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року. - Київ, 1998.
• Економічна історія України і світу / Царенко О.М., Захарчук А.С. – Навчальний посібник. Суми, 2000.
•  Воднева старатегія України http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6708
• ПРОФЕСОР СТЕПАН КУДРЯ: МИ ПРАЦЮВАЛИ НАД ВОДНЕВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ ЩЕ 30 РОКІВ ТОМУ�https://kosatka.media/uk/category/blog/news/professor-stepan-kudrya-my-rabotali-nad-vodorodnymi-tehnologiyami-eshche-30-let-nazad

Тестові завдання

• 1. На думку експосла США в Україні Р.Пайєта Україна стрімко набуває статусу наддержави у сфері:
• А) Виробництва коліс для європейських залізниць;
• Б) виробництва водню для ЄС;
• В) аграрного виробництва;
• Г) це нісенітниця.

​

• 2. Господарські перспективи для України слід шукати у:
• А) добуванні нетрадиційних запасів вуглеводнів;
• Б) включенні до «водневої статегії ЄС»
• В) нарощуванні аграрного виробництва;
• Г) розвитку переробної промисловості.

​

​

• Відповіді надсилайте на адресу: strukevychok@gmail.com

​

Практичні завдання

1. Опираючись на текст презентації та підручники, кількома фактами доведіть, що недостача енергоносіїв в Україні – це лише наслідок бездіяльності української влади.

2. Опираючись на текст презентації та підручники, знайдіть приклади успішного включення України у світовий поділ праці.

​

• Відповіді надсилайте на адресу: strukevychok@gmail.com

​