������Презентація посібника:� «Застосування прийомів �мотивації �навчальної діяльності �при вивченні  �історії»

Автор вчитель історії КЗ « Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №47 Маріупольської міської ради Донецької області» Фуріна О.А.

Головна мета:

• Створити освітнє середовище, де учень відчуває внутрішню потребу вчитися;
• Зацікавити учнів предметом та підвищити їхню активність на уроках;
• Ввімкнути, завести пружину цікавості, розпалити інтерес до вивчення

конкретної теми;

• Сприяти кращому засвоєнню матеріалу через розвиток критичного

мислення та розвивати його через залучення до активного пошуку

відповідей

Про що цей посібник?

Основною ідеєю посібника є практичні рекомендації щодо використання нестандартних прийомів мотивації на уроках історії. Це допомога у пошуку рішення на питання: «Як, для когось, нудну історію, перетворити в захоплюючий предмет, повний відкриттів, а не заучувань?»

• Посібник містить прийоми, ідеї яких виникли під час 30 річного досвіду роботи і апробовані на уроках історії як в офлайн, так і в онлайн форматі

На кого розрахований посібник?

• Вчителі історії загальноосвітніх навчальних закладів, які прагнуть зробити навчання цікавим і результативним та відійти від рутинного викладання.

• Студенти педагогічних вишів як джерело практичного інструментарію для підготовки до уроків, приклад сучасної організації освітнього процесу, що базується на залученості та зворотньому зв'язку.

• Учні 6–11 класів, для яких розроблені специфічні завдання з урахуванням вікових особливостей та тем програми

Структурованість посібника

Матеріал організований за етапами уроку, що дозволяє системно керувати увагою учнів:

1. Розділ І. Первинна мотивація. Прийоми для початку уроку (активізація уваги, створення ефекту здивування та несподіванки). Переважно розвиває пізнавальний інтерес та критичне мислення.
2. Розділ ІІ. Мотивація виконання роботи. Підтримка та посилення інтересу під час вивчення нової теми (робота з джерелами, образами, фактами) та закріплення матеріалу. Фокусується на предметних (історичних/мовних) та соціальних навичках.
3. Розділ ІІІ. Рефлексія: Мотивація завершення уроку, аналіз результативності та постановка цілей на майбутнє. Формує навичку самоаналізу та оцінювання власної діяльності.

• Обсяг: 41 сторінка перевірених методів та зразків завдань.

Практичне застосування

У посібнику викладено 23 прийоми мотивації навчальної діяльності учнів. Кожний прийом має назву, опис, доступний і зрозумілий вчителю, мету та практичне застосування (приклад «як можна, а не тільки так»:

​

Ці прийоми чудово лягають у систему ключових компетентностей НУШ.

1. Вільне володіння державною мовою. Формується через висловлювання думок, тлумачення фактів та дискусії.

Прийоми: «Поетичний сюрприз», «Афоризм», «Незакінчені речення», «Включаємо творчість», «Словесне рівняння».

2. Інформаційно-цифрова компетентність. Робота з даними, їх пошук, аналіз та критичне оцінювання.

Прийоми: «Джерела інформації», «Віртуальна екскурсія», «Хмара слів», «Правда — брехня» (перевірка фактів).

3. Громадянські та соціальні компетентності. Розвиток здатності розуміти минуле, вивчати роль особистості та працювати в соціумі.

Прийоми: «Віч-на-віч з історичною постаттю», «Збираємо факти про історичну постать», «Історична паралель», «Історичні плітки», «Вагомі аргументи».

4. Культурна компетентність. Осмислення творів мистецтва, літератури та історії як частини світової культури.

Прийоми: «Оживи картину», «Поетичний сюрприз», «Вгадай емоції героїв», «Віртуальна екскурсія».

5. Критичне мислення та навчання впродовж життя. Вміння ставити цілі, шукати рішення та аналізувати власний прогрес (рефлексія).

Прийоми: «Відстрочена загадка», «Постановка проблемного завдання», «Неоголошена тема в кросворді», «Квиток на вихід», «Яскрава пляма».

�

​

Переваги впровадження

Використання запропонованих прийомів дозволяє вчителю:

• Сформувати внутрішню мотивацію, яка є стабільнішою за оцінки чи покарання. Дитина вчиться не заради оцінки, а через інтерес до процесу.
• Залучити учнів до самостійного пошуку та аналізу інформації.
• Розвивати креативність та оригінальність мислення школярів. Учні не бояться помилятися, стають винахідливішими та ініціативнішими.
• Зробити історію «живою» наукою, а не просто переліком дат.
• Розвивати емпатію - здатність розуміти і розділяти емоційний стан учасників історичних процесів, дивитися на світ їх очима і без осуду.
• Емоційно збагатити учнів, перетворити навчання в захопливу подорож, що краще фіксується в памяті.

Практика показує, що на уроках, де приділяється увага мотивації, міняється роль учителя. Він – організатор і помічник учнів, він створює умови, сприяє розвитку діалогу, співробітництва, пробуджує пізнавальний інтерес школярів, робить процес навчання захоплюючим. На таких заняттях панує особлива атмосфера творчості і вільного вибору. Відбувається   не лише розвиток інтелекту, а й збагачення емоційної сфери, формування адекватної самооцінки.

​

Спочатку учнів приваблює форма пізнання, а потім радість самостійного відкриття, відчуття подолання перешкод.

«Нехай думки, закладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого, —процентами з нього.”

Фома Аквінський,

середньовічний філософ