Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, - я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.

Олена Теліга

• Старанням вцілілих друзів виходили посмертно її книжки за кордоном: “Душа на сторожі” (1946), “Прапори духу” (1947), “Олена Теліга. Вибране” (1977). Лише в 1999 р. у Києві була видана книжка “Олена Теліга. О краю мій…”, що вмістила твори, документи, біографічний нарис. У перші роки незалежності в столиці з’явилась вулиця її імені.

• Моральний заповіт нащадкам (“Сучасникам”);
• Сила духу, незламність вибору (“Пломінний день”);
• Відчуття радості людського буття (“Радість”).

У тих, хто її знав, в їх пам’яті завше вона лишиться стрункою, рівновирізьбленою, вип’ятою вгору, - вся тремтяча життям постать чарівної жінки і пророчиці, яка в свою темну епоху била на сполох.

• У 1994 році було створене Всеукраїнське товариство ім. Олени Теліги, яке заснувало Міжнародну літературно-мистецьку премію її імені. Першими лауреатами цієї престижної премії стали уславлена поетеса Ліна Костенко (2000), літературознавець Михайлина Коцюбинська (2001), педагог-філолог Ніна Марченко (2002).

• З 1998 р. товариство щорічно проводить Всеукраїнський конкурс-фестиваль “Щоб далі йти дорогою одною” на краще виконання творів Олени Теліги. Товариство влаштовує виставки, наукові конференції, створює табори відпочинку для дітей, організовує зустрічі з лауреатами премії ім. Олени Теліги, випускає журнал “Жіночий світ”.

• Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя. Цей безкомпромісно сформульований принцип… до снаги сповідувати тільки незламним духом.