�� Робота з поняттями щодо розробки� Стратегії розвитку � Іршанської територіальної громади� на 2022 - 2027 роки та формування � Стратегічних Напрямів розвитку �

Розвиток – це процес перманентних перетворень та змін наявного стану суб’єкту у досконаліший стан з вищими параметрами якісних характеристик, які виникають як накопичений результат зростання відповідних кількісних показників.

• Місцевий розвиток, чи розвиток територіальних громад у високорозвинених країнах світу має пряме відношення до

«місцевого економічного розвитку».

Місцевий економічний розвиток (МЕР) – це :

• - спільна робота місцевих людей заради досягнення сталого економічного зростання, яке принесе економічні вигоди та покращення якості життя для всіх членів громади ;
• - діяльність підприємств, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін, спрямована на максимізацію економічних ресурсів громади. МЕР підвищує добробут, можливості працевлаштування та якість життя громадян ;
• - процес, у якому державні та місцеві органи влади, бізнес і неурядові (громадські) організації працюють разом задля створення кращих умов для економічного зростання і додаткової кількості робочих місць.

Сталий розвиток – це :�(«стійкий», «постійний», «усталений», «збалансований», «зрівноважений» )�

• сучасна найбільш поширена концепція взаємодії суспільства і природи, якою зараз керуються передові країни світу. Сталий розвиток є узгодження між економічним та соціальним розвитком суспільства і збереженням довкілля. Основою сталого розвитку є паритетність відносин у тріаді:

людина – господарство – природа;

• процес розбудови держави на основі узгодження і гармонізації економічної, соціальної та екологічної складових з метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь (Концепція сталого розвитку України).

ФОРМУВАННЯ СКЛАДОВИХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

• Сталий розвиток не може відбуватися без економічного розвитку. І хоча економічний розвиток сам по собі не гарантує соціального благополуччя, якості життя, збереження життєдіяльності та екологічної безпеки, без економіки вони взагалі неможливі. Рівноцінна присутність економічної, соціальної та екологічної складової забезпечує сталість розвитку, його збалансованість та повноцінність.

• Філософія будь-якого бізнесу однозначна – максимізація прибутків. За своєю природою бізнесу непритаманно опікуватися створенням суспільного продукту, дбати за екологію чи раціональне використання невідтворюваних ресурсів, турбуватися про соціально незахищених людей чи займатися меценатством, тощо. Однак висока якість життя, розвинута економіка, сприятливий діловий клімат, доброзичливе середовище сприяють формуванню культури життя, праці та відпочинку, орієнтованої на сталий розвиток. Високоприбутковий бізнес у стабільній економіці завиграшки сплачує податки, бере на себе соціальну відповідальність, меценатствує, створює суспільний продукт, дбає за якість життя громади, екологію та безпеку.

Ієрархія відповідальності бізнесу перед суспільством за сталий розвиток опирається, в першу чергу, на його дохідність, стабільність та захищеність і представлена пірамідою

При розробці планів сталого місцевого розвитку слід опиратися на шість базових постулатів:

• 1 Економічний розвиток створюється бізнесом.
• 2.Робочі місця забезпечують добробут громади і впливають на зростання як індивідуальних доходів мешканців, так і на зростання сукупного суспільного продукту.
• 3. Місцева влада та громадські організації створюють умови для розвитку бізнесу.
• 4. Розвинута інфраструктура є головним елементом конкурентоспроможності громади.
• 5. Якісні послуги, що надаються місцевою владою громаді та бізнесу, є головним елементом конкурентних переваг.
• 6. Ефективне управління містом чи регіоном забезпечується системним менеджментом (планування, організація, мотивація, контроль), місцевими ресурсами, співпрацею зацікавлених осіб та тристороннім партнерством.

ПРАВИЛА В ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ВЛАД ДЛЯ� ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:

• Працювати над створенням високотехнологічних робочих місць та залученням продуктивних інвестицій (у т.ч. прямих іноземних інвестицій) .
• • Сприяти розвитку та диверсифікації бізнесу.
• • Розвивати інфраструктуру, впроваджувати енергоефективні технології , оптимізувати транспортні потоки та визначитися в поведінці із твердими побутовими відходами.
• • Розвивати партнерські стосунки з бізнесом , спонукати бізнес до соціальної,

екологічної та етичної відповідальності.

• • Стати партнером для громади, залучати громаду до співпраці та змінювати ментальність, формуючи корпоративну культуру громади.
• • Забезпечувати перманентне навчання персоналу.
• • Інтегрувати стратегічні плани у функціональну діяльність влади, враховуючи усі складові сталого розвитку.
• • Реформувати структуру управління розвитком відповідно до завдань та цілей стратегії .

Важливо!!!

• Планування (стратегічне планування) – це потужний метод системної діяльності на об’єднання зусиль активної громади, бізнес-спільноти та влади на створення партнерства, що працює в першу чергу над формуванням сприятливого ділового клімату та зростанням конкурентоспроможності для успішного зростання бізнесу та залучення інвестицій з метою вирішення питань, пов’язаних з рівнем життя всіх мешканців громади. Влада та активна громада у цьому сенсі є двигуном формування сприятливих умов для залучення інвестицій та розвитку бізнесу, а сам бізнес є двигуном економічного розвитку. Вдало складений стратегічний план допомагає території досягнути конкурентних переваг.

ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЧНИХ ПЛАНІВ:

• 1. Партнерство
• Партнерство у процесі розробки планів є дуже важливим і необхідним для сталості, особливо у середовищі, яке постійно змінюється. Відповідним чином, до участі у цьому процесі запрошуються всі зацікавлені сторони – представники органів влади, громадських організацій, асоціацій, бізнес-спільнот, підприємці, активні представники громади тощо. У процесі розбудови стратегії має відбутись досягнення консенсусу між бізнесом, громадою та владою щодо майбутніх очікувань громади.

2.Співпричетність та колективна участь

• Важливо заохотити посадовців, громадськість, всіх учасників та залучених сторін відчути «співпричетність» до процесу, розуміння позицій влади, бізнесу та громади. Це сприяє розбудові партнерства та взаєморозуміння у громаді, повної підтримки та залучення до програм та проектів. Всі учасники повинні відчувати свій вплив на процес місцевого розвитку.

3.Єдність стратегії і тактики

• Стратегія повинна бути трансформована у поточні плани – плани дій та конкретні проекти. Стратегічний план є комбінацією бачення, довгострокових стратегічних цілей та середньострокових оперативних цілей, заходів, програм та проектів, які треба впроваджувати, щоб досягнути цілей стратегії .

4. Прозорість та загальнодоступність

• Забезпечення прозорості процесів розроблення та реалізації стратегії , висвітлення їх у ЗМІ, широке обговорення результатів, доступність та можливість участі зацікавлених сторін.

5. Багатогранність

• Стратегія розвитку територіальної громади має бути розроблена таким чином, щоб, наскільки можливо, поєднувати економічні, соціальні та екологічні завдання. У тих випадках, коли таке поєднання є ускладненим, необхідно досягати певних компромісів.

6. Пріоритетність�

• Включення до стратегії головних напрямків,

реалізація яких дасть змогу забезпечити гармонійний розвиток території

• 7. Результативність

Спрямування всіх заходів, внесених до стратегії , на досягнення поставле-

них цілей.

​

​

8. Цілепокладання

• Чітке формулювання мети та конкретних стратегічних цілей.

9.Об’єктивність

• Вибір стратегічних цілей будується на діагностиці внутрішніх та зовнішніх умов території , стратегічному аналізі життєдіяльності громади.

10.Ефективність

• Визначення кількісного виразу співвідношення витрат і результатів поліпшення економічного та соціального стану території

​

11.Компетентність

• Забезпечення відповідності кола питань, на вирішення яких спрямована стратегія, та компетенції органів управління територіальним розвитком

12. Спадкоємність

• Залучення до процесу розроблення представників усіх зацікавлених сторін задля забезпечення спадковості в реалізації розробленої стратегії .

13. Альтернативність

Опрацювання альтернативних варіантів стратегії.

14.Ситуаційність

• Виявлення, оцінка, врахування впливу внутрішніх чинників та зовнішнього середовища, можливих варіантів розвитку залежно від їх комбінації

15. Безперервність та гнучкість

• Відбувається безперервний процес зворотного зв’язку між етапами процесу стратегічного планування через моніторинг та коригування. Підготовлений і затверджений стратегічний план піддається постійному моніторингу, аналізу та коригуванню. Кожен виконаний проект і кожне економічне покращення змінює середовище для майбутнього стратегічного планування.

16. Парадокс двоїстості

• З одного боку, стратегія є динамічним документом, що може і навіть мусить коригуватися, але, з іншого боку, її треба притримуватись та виконувати. Не можна змінювати у затвердженій стратегії пріоритетні напрямки розвитку, стратегічні цілі, але точно будуть змінюватися оперативні цілі, завдання програми чи проекти

​

​

17.Відповідність бюджету

• Стратегія має бути повністю інтегрована до бюджетного процесу, що забезпечить відповідність запланованих заходів, спрямованих на досягнення цілей, наявним фінансовим ресурсам та не дозволить їм перетворитися на «пусті побажання». Обмежений потенціал та часові рамки також позначатимуться на ступені досяжності очікуваних результатів

18.Орієнтація на потреби й інтереси людей

• Ефективна стратегія вимагає підходу, що ставить людей у центр уваги і забезпечує довготермінове покращення становища для громади

​

​

19. Ієрархія стратегічних планів

• Всі стратегічні плани, які стосуються різних сфер діяльності (стратегія сталого розвитку, енергозбереження, залучення інвестицій, стратегія водопостачання тощо), та відповідні їм плани дій повинні бути викладені у ієрархію пріоритетів і мати певний рівень підпорядкування.

20. Цілісність та інтегрованість

Розробка стратегічного плану громади здійснюється із урахуванням пріоритетів розвитку держави та регіону. Принцип визначає дотримання регіональних та загальнодержавних інтересів, а також використання системного підходу до побудови планів вищого чи нижчого рівня.

ЯКІ ВИГОДИ ВІД СТРАТЕГІЧНОГО� ПЛАНУВАННЯ? Стратегія:

​

• • підвищує спроможність громади пристосуватися до майбутніх подій, врахувати ризики,
• знайти узгоджену відповідь на потреби розвитку та протидіяти економічним та соціальним кризам;
• • допомагає втілити плани дій (цілі та завдання) місцевого розвитку громади;
• • сприяє ототожненню та гармонізації цілей членів громади, бізнесу, місцевої влади і тим
• самим забезпечує ефект «синергії »;
• • зменшує ризики непідготовленої спонтанної реакції на обставини, допомагає обминути перешкоди на шляху розвитку;
• • сприяє виправленню помилок та упущень у процесі прийняття поточних рішень;
• • допомагає раціонально використовувати обмежені ресурси;
• • підвищує результативність контролю за планами дій;
• • виконує роль декларації намірів та подає «сигнал інвесторам»;
• • допомагає отримати конкурентні переваги за нові інвестиції , робочі місця, мешканців і гостей.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ КАПІТАЛУ ГРОМАДИ

• Природний капітал. Він включає кількість та якість землі, води, атмосферного повітря, біоріз- номанітність флори та фауни, дари природи, корисні копалини, мінеральні та водні ресурси. Та-кож до нього відносять енергетичні ресурси, у тому числі з потенціалом відновлюваної енергії .
• Фізичний капітал. Іноді його називають побудований або створений капітал. Він включає будинки, споруди, комунальну, транспортну, соціальну та бізнес-інфраструктуру (тверду), житлово-комунальне господарство, інженерні мережі, дороги, транспорт тощо.
• Фінансовий капітал. Це бюджет ОМС, фінансові та реальні інвестиції від місцевого населення, бізнесу та зовнішніх суб’єктів, спонсорські, доброчинні та грантові кошти міжнародної технічної допомоги, позики міжнародних фінансових організацій.
• Людський капітал. Включає рівні освіти, стан здоров’я, конкретні професійні навички.
• Соціальний капітал. Це наявність співпраці та партнерства, мереж та об’єднань, єдиних цінностей та корпоративної культури у громаді, довіри до влади та до інших соціальних груп. Він включає також рівність доступу до освіти, охорони здоров’я, комунальних послуг, можливості працевлаштування тощо. Він стосується категорії «вихованих» ресурсів.
• Інноваційний капітал. Це нематеріальні знання, це також «вихований» ресурс, який має здатність творити креатив, ефективно використовувати природні, фізичні та людські ресурси, створюючи високу додану вартість і забезпечувати розвиток конкурентних переваг. Він може стосуватися приватного сектора, місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
• Використання саме капіталу, особливо людського, соціального та інноваційного, за участю інтелекту місцевих людей та їх креативу – має сформулювати конкурентні переваги і забезпечити фокусування планувального процесу (розставити стратегічні акценти) на стратегічних пріоритетах та цілях, які найкращим чином можуть привести до успіху в місцевому розвитку.

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

• Природні переваги – пов’язані з природним капіталом громади, тобто факторами, які надані природою, а не зроблені людьми, але які можуть стати місцевим особливим ресурсом для розвитку. Вони є цінні, але ефективністю їх використання можна управляти по різному.
• Загальні переваги – це такі, що пов’язані з фізичним, фінансовим та частково з людським капіталом (соціально-економічними факторами), які є результатом діяльності людини, але й існують також у інших громадах, тих, що мають аналогічні природні фактори.
• Унікальні переваги – це ті, що відрізняють громади від інших і не можуть бути легко скопійовані іншими. Це, власне, той креатив, який має громада, соціальний капітал, інноваційний капітал та інтелект людського капіталу, який дає змогу унікальним чином поєднати природний, фінансовий та людський капітал (природні та загальні переваги).

ДЯКУЮ

• Використані матеріали : «НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД»
• (/ Г.Васильченко, І. Парасюк, Н. Єременко / Асоціація містУкраїни – К., ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 2015. – 256с. .Посібник розроблено в рамках Проекту USAID ДІАЛОГ, який впроваджується Асоціацією міст України. Зміст посібника є відповідальністю АМУ і не обов’язково відображає думку USAID або Уряду США. Дозволяється вільно копіювати, перевидавати й розповсюджувати на всій території України всіма способами, якщо це здійснюються безоплатно для кінцевого споживача. Посилання на Асоціацію міст України є обов’язковим).
• Підготувала презентацію заступник голови Іршанської селищної ради

Галина Ширченко .

​