Сучасні педагогічні технології
План��1. Історія виникнення технологічного підходу в освіті. �2. Освітні і педагогічні �технології. �3. Технологія і методика. �4. Теоретичні основи педагогічної технології. �5. Класифікація педагогічних технологій.
Термін “технологія” походить від грецького Techne- мистецтво, і logos -наука, �вчення. �Тобто “технологія” - це наука про майстерність, мистецтво здійснювати �виробничий процес.
М.В.Кларін: ��Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх �особистісних, інструментальних і методолічних засобів, використовуваних для �досягнення педагогічної мети. �� �За визначенням ЮНЕСКО:��“Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і �визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і �людських ресурсів в їх взаємодії, які ставлять своїм завданням оптимізацію форм �освіти”.
Поняття “педагогічна технологія” (за Г.К.Селевко) представимо 3 аспектами:
1) науковим: педагогічна технологія - це частина педагогічної науки, яка вивчає, розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектує педагогічні процеси;
2) процесуально-описовими: алгоритм, сукупність цілей, змісту і засобів для досягнення запланованих результатів навчання;
3) процесуально-дієвим: як технологічний процес, функціонування всіх особистих, інструментальних, методологічних, педагогічних засобів.
Співвідношення понять “освітня технологія” і “педагогічна технологія”
Ієрархія і взаємозв’язок понять «технологія» в педагогіці
Освітні
технології
Педагогічні
технології
Навчальні
технології
Виховні
технології
Технології
управління
Змістовий взаємозв’язок понять педагогічної технології
1 – освітні технології
2 – педагогічні технології
3 – технології навчання (виховання, управління)
4 –педагогічна техніка
1
2
3
4
Співвідношення понять “методика” і “педагогічна технологія”
Класифікація педагогічних технологій за В.Гузєєвим
1. Універсальні, які використовують при викладанні будь-якого предмету;
2. Обмежені – при викладанні кількох предметів;
3. Специфічні – для одного-двох предметів.
Класифікація педагогічних технологій за Г.К.Селевко
Інтерактивні технології навчання – �це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.
Мета інтерактивного навчання – �створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.
Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо - навчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.
В основі інтерактивного навчання лежать принципи:
Основні переваги інтерактивних технологій навчання
Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати.
Класифікація інтерактивних вправ��1. Інтерактивні технології кооперативного навчання
1.1. робота в парах,
1.2. ротаційні (змінювані) трійки,
1.3. два – чотири – всі разом,
1.4. карусель,
1.5. робота в малих групах,
1.6. акваріум.
2. Технології колективно-групового навчання
2.1. обговорення проблеми в загальному колі,
2.2. мікрофон,
2.3. незакінчені речення,
2.4. мозковий штурм,
2.5. навчаючи – учусь,
2.6. ажурна пилка,
2.7. аналіз ситуації,
2.8. вирішення проблем,
2.9. дерево рішень.
3. Технології ситуативного моделювання
3.1. симуляції або імітаційні ігри,
3.2. спрощене судове слухання,
3.3. громадські слухання,
3.4. розігрування ситуацій за ролями.
4. Технології опрацювання дискусійних питань
4.1. метод ПРЕС,
4.2. займи позицію,
4.3. зміни позицію,
4.4. неперервна шкала думок,
4.5. дискусія,
4.6. дискусія в стилі телевізійного ток-шоу,
4.7. оцінювальна дискусія,
4.8. дебати.
Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість. Кожний вчитель може самостійно вигадувати нові форми роботи із класом
Структура уроків при застосуванні інтерактивних методів
Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання і т. ін. Займає не більш 5 % часу заняття.
Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття (5 % часу).
Мета — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. З метою економії часу можлива інформація в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в книзі учня є інформація, достатня для виконання завдань: з нею ознайомлюються до початку уроку. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно — прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування (10% часу заняття)
Мета — практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.
Послідовність проведення цього етапу така:
1. Інструктування — вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.
2. Об'єднання в групи, розподіл ролей.
3. Виконання завдання, під час якого вчитель виступає як організатор, помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання один з одним.
4. Презентація результатів виконання вправи. Інтерактивна частина заняття займає близько 60 % його часу.
Мета — усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі питань: що нового дізналися? яких навичок набули? наскільки це може бути корисно в житті? Крім того, можна задати питання із проведення самого уроку: що було найбільш вдале, що ще сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі питання. Для опрацювання результатів бажано лишити до 20 % часу уроку.
Інтерактивні технології навчання в початковій школі
Основні пункти
Правила мозкового штурму є такі.
1. Жодної критики!
2. Запозичення інших ідей є нормальним явищем.
3. Бажана велика кількість ідей.
4. Оцінка приходить пізніше.
Щоб вдосконалити якість ідей, надайте час дітям, щоб вони написали свої ідеї спочатку індивідуально.
Вправа допомагає зламати стереотипи робити роботи лівої мозкової півкулі, логічного, раціонального мислення. Використовується як розминка.
(Напис на дошці: ШБІАСНТЬАЛІНТЕИР.)
Закресліть у цьому рядку шість літер таким чином, щоб літери, які залишаються (без зміни своєї послідовності), складали б добре знайоме слово. (Банани)
На практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити "відкриття”, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву