НОВІТНІ ЗМІНИ ЗАКОНОДАВСТВА�В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ
Викладання навчальних предметів «Основи правознавства» у 9 класі та «Правознавство» для учнів 10–11 класів у 2022/2023 навчальному/році обумовлене особливостями національної правової системи в умовах дії правового режиму воєнного стану та повномасштабної збройної агресії РФ проти України. Це потребує поєднання у викладанні загальних питань права з урахуванням законодавчих змін, пов’язаних із введенням воєнного стану та створенням правових умов для підвищення обороноздатності держави, захисту національної безпеки і територіальної цілісності.
Однією із новел навчальної програми «Основи правознавства» (9 клас) є питання, присвячені надзвичайному та воєнному стану. В цьому контексті важливим є донесення до учнів змісту спеціально-правового характеру названих адміністративно-правових режимів, що полягає в особливій процедурі їх введення, зміні функціонування органів публічної влади, обмеженні окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб. Особливо слід звернути увагу на повноваження військового командування та військових адміністрацій під час дії режиму воєнного стану, а також на правові основи національного спротиву (територіальна оборона, рух Опору та підготовка громадян України до національного спротиву) й забезпечення участі цивільних осіб у захисті України.
У новому навчальному році серед законодавчих змін із питань загальноправового регулювання, що були прийняті до введення воєнного стану, необхідно враховувати наступні Закони України:
«Про корінні народи України» від 01.07.2021 No 1616-ІХ,
«Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 No 1702-ІХ,
«Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» від 22.09.2021 No 1770-ІХ,
«Про медіацію» від 16.11.2021 No 1875-ІХ,
«Про Службу військового капеланства» від 30.11.2021 No 1915-ІХ,
«Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо
спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від
14.12.2021 No 1941-ІХ.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО КОРІННІ НАРОДИ УКРАЇНИ» ВІД 01.07.2021 № 1616-ІХ
Стаття 1. Поняття корінного народу України
1. Корінний народ України - автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.
2. Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.
Стаття 3. Склад, мета і завдання національного спротиву
1. Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.
2. Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.
Стаття 7. Керівництво національним спротивом
1. Загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України через Міністра оборони України.
2. Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється:
1) на всій території України - Головнокомандувачем Збройних Сил України через Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України;
Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 No 1702-ІХ
Стаття 1. Визначення терміна
1. Антисемітизм - певне сприйняття євреїв, що виражається як ненависть до євреїв. Риторичні та фізичні прояви антисемітизму спрямовані на євреїв чи неєвреїв та/або їхню власність, установи, релігійні місця єврейської громади.
Стаття 2. Основні прояви антисемітизму
1. Проявами антисемітизму є:
заперечення у праві самоідентифікації осіб єврейського походження;
заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди особам єврейського походження;
висловлення неправдивих відомостей, ненависницьких та таких, що озлоблюють, заяв про осіб єврейського походження;
публічні висловлювання, пов’язані із засудженням осіб єврейського походження як колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення, скоєні однією особою або групою осіб незалежно від етнічного походження чи віросповідання;
заперечення факту переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни (Голокост);
виготовлення, поширення будь-яких матеріалів, що містять антисемітські висловлювання, а також публічне використання матеріалів, символів та зображень антисемітського змісту;
умисне пошкодження або руйнування будівель, інших споруд, що належать особам єврейського походження, єврейським громадам та громадським єврейським організаціям, а також релігійних або культових споруд (будинків) з мотивів антисемітизму;
умисне пошкодження, руйнування або осквернення місць поховань осіб єврейського походження, пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам єврейського походження, з мотивів антисемітизму;
нетерпимість до осіб неєврейського походження, які були ідентифіковані як особи єврейського походження;
заклики до антисемітизму.
Закон України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» від 22.09.2021 № 1770-ІХ
Цей Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
медіація - позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів
медіаційна угода - письмова угода учасників правовідносин про спосіб врегулювання всіх або певних конфліктів (спорів), які виникли або можуть виникнути між ними, шляхом проведення медіації. Медіаційна угода може укладатися у формі медіаційного застереження в договорі або у формі окремої угоди
медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію
Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Закон України «Про медіацію» від 16.11.2021 No 1875-ІХ
Законом запроваджено спрощену процедуру прийняття до громадянства України (з поданням відповідної декларації) для іноземця, який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України.
Законом внесено зміни до низки статей Закону України "Про громадянство України", якими спрощено для деяких категорій осіб (зокрема тих, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України) та вдосконалено правила набуття громадянства України за територіальним походженням, прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України.
Законом, зокрема, передбачена можливість подання декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України такими категоріями осіб:
які в установленому законодавством України порядку проходять/проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України;
які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України;
які мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом і зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності.
«Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 No 1941-ІХ
В умовах бойових дій на території України необхідно актуалізувати
теми програмового матеріалу, присвячені правовому і соціальному захисту
внутрішньо переміщених осіб, забезпеченню прав і свобод громадян на
тимчасово окупованій території України, правовому статусу біженців та осіб,
які потребують тимчасового захисту, а також осіб, зниклих безвісти за
особливих обставин.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення
будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, де введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Після введення воєнного стану в Україні відбулися значні зміни у кримінальному законодавстві України, а саме:
– посилення кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України (державна зрада, диверсія);
– посилення кримінальної відповідальності за мародерство (статті 185-187, 189, 191 Кримінального кодексу України);
– забезпечення юридичної відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність (зокрема, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтею 111¹ Кримінального кодексу України строком від 10 до 15 років; криміналізація колабораційної діяльності (стаття 111¹ Кримінального кодексу України);
– криміналізація дій, пов’язаних із несанкціонованим поширенням інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи
інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 114² Кримінального кодексу України);
– скасування кримінальної відповідальності у випадках добровільної здачі зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв;
– запровадження кримінальної відповідальності за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги (стаття 201² Кримінального кодексу України);
– доповнення переліку обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння в умовах дії воєнного стану обставиною виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності
України (стаття 43¹ Кримінального кодексу України).
Під час дії воєнного стану зупинено застосування окремих норм трудового законодавства України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, яким тимчасово змінено норми Кодексу законів про працю України щодо укладення трудового договору, змін істотних умов праці, розірвання трудового договору з ініціативи працівника або роботодавця,
встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку, оплати праці,
порядку надання відпусток, призупинення дії трудового договору.