Валерія Чередніченко,� учитель української мови� Єлизаветівського ЗЗСО І-ІІІ ст.�

«Сучасні педагогічні тенденції та перспективи подолання освітніх втрат на уроках української мови в 11 класі»

За період із 2020 року й до сьогодні освітня система України постраждала значно серйозніше, ніж освітні системи більшості інших країн. Це пов’язано з тим, що значна частина українського учнівства й студентства не може повернутися до нормального режиму навчання вже більш, ніж упродовж чотирьох років: спочатку на заваді цьому була пандемія COVID-19, а із лютого 2022 року – повномасштабна військова агресія російської федерації проти України.

Говорячи про освітні втрати, більшість дослідників зосереджують свою увагу на втратах у навчанні, що пов’язані з когнітивними навичками учнів, прогалинами в знаннях, недосягненням учнівством очікуваних результатів навчання, що визначені освітніми програмами, тощо. Зосередження саме на навчальному компоненті освіти зрозуміле, адже, по-перше, цей аспект підлягає об’єктивному вимірюванню, а по-друге, навчальні втрати можуть мати найбільш відчутні наслідки як на рівні індивіда, так і на рівні суспільства.

​

​

​

Водночас, з огляду на те, що освіту в Україні розуміють як єдність навчання, виховання, розвитку й соціалізації особистості, втрати в освіті не варто ототожнювати лише з навчальними втратами. У широкому сенсі освітні втрати означають втрату можливостей для всебічного розвитку учнів – інтелектуального, соціального, емоційного, психологічного тощо. Відповідно видається доцільним у межах родового поняття «освітні втрати» умовно виділити три взаємопов’язані компоненти:

​

• навчальні втрати (у розумінні втрати знань, умінь, навичок, ставлень);
• виховні втрати;
• зниження темпу розвитку особистості.

Освітні (навчальні) втрати (learning loss) — це будь-яка втрата знань, умінь, навичок або уповільнення чи переривання академічного прогресу через великі прогалини або паузи в навчанні конкретного учня. Вони можуть бути спричинені: пропусками занять, неефективним викладанням, плановими перервами в освітньому процесі (канікули), незапланованими перервами в навчанні, пов’язаними із соціальними кризами, природними катаклізмами тощо.

В Україні втрати в навчанні учнівства пов’язані не лише з карантином 2020-2021 років, а й із повномасштабною війною. Починаючи від 24 лютого 2022 року чимало українських учнів не мають змоги повернутися до традиційного навчання в закладах освіти.

​

Проте навіть у відносно безпечних регіонах навчання учнівства в очному чи змішаному форматі постійно переривається через повітряні тривоги, вимкнення світла тощо. Війна в Україні значно ускладнила доступ учнівства до освіти та сильно впливає на її якість. Загалом можна виділити низку проблем, що можуть позначитися на результатах навчання українського учнівства в умовах війни.

Що найбільше перешкоджало організації освітнього процесу?

Через бойові дії частина закладів освіти в Україні була частково чи повністю зруйнована. Діти, які навчалися в таких закладах, змушені або навчатися дистанційно, або відвідувати інший заклад освіти, що може знаходитися на значній відстані від дому, а іноді й в іншому населеному пункті.

Для учнівства, яке проживає на територіях, що розташовані в зонах активних бойових дій, навчання можливе лише в дистанційному форматі, що, як зазначалося вище, має багато недоліків. Окрім цього, суттєвою проблемою є психологічний стан дітей і вчителів.

Учнівство, яке було вимушене переїхати в інші регіони України або ж за кордон, часто втрачає звичне коло спілкування та зв’язок зі своїм закладом освіти. Адаптація до нових умов потребує часу та може призвести до серйозного стресу.

Наразі неможливо дізнатися, як саме відбувається освітній процес на тимчасово окупованих територіях. Однак безперечним є те, що через бойові дії та окупацію повноцінного навчання на цих територіях немає.

Що найбільше перешкоджало організації освітнього процесу?

Через масовані ракетні обстріли в період із жовтня 2022 року до середини лютого 2023 року по всій території України регулярно вимикали світло. Це, безперечно, суттєво ускладнило освітній процес, особливо для тих учнів та вчителів, які працюють дистанційно.

Оголошення повітряної тривоги означає, що урок переривається й учні мають перейти в укриття (навіть якщо навчання відбувається дистанційно). Через повітряні тривоги освітній процес може перериватися на години, іноді по декілька разів на день.

Користування електронними підручниками.

Інша проблема — це наявність та облаштованість укриттів.

Серед заходів, які можна розглядати як потенційні для подолання навчальних втрат в Україні, є такі:

• другорічництво;
• навчання під час канікул;
• репетиторство за державний кошт;
• створення інтеграційних класів;
• перегляд та адаптація освітніх програм;
• розроблення додаткового контенту з ключових навчальних тем;
• розроблення додаткового якісного освітнього контенту, акцентованого на темах, що потребують надолуження;
• методична підготовка вчителів до роботи з учнями, які мають навчальні втрати;
• посилення шкільної автономії та взаємодії й співпраці (колаборації) вчительства.

​

Варто зауважити, що жоден з перелічених заходів не є панацеєю для подолання втрат у навчальних досягненнях учнівства. Усі ці, а також інші потенційно доцільні кроки можуть мати позитивний вплив лише в комплексі, за продуманої їх організації та врахування ризиків.

​

​

​

Великі відстані

долаються маленькими кроками.

Програма подолання освітніх втрат з української мови в 11 класі, розрахована на 2023-2024 н.р.

​

Платформа ВШО

​

​

​

​

 “Вчися вухами ” від ГО “Смарт освіта”. Аудіоуроки для 8–11 класів з української мови та літератури

«Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, працювати разом – це успіх!»

Генрі Форд