Рене Декарт (1596-1650)

• французький математик, філософ, фізик, фізіолог, творець системи координат в елементарній математиці

• «Cogito, ergo sum (лат. когіто, ерго сум) - Я мислю, отже, я існую»

• «Спостерігайте за вашим тілом, якщо хочете, щоб ваш розум працював правильно»

Яке значення мають знання про організм людини в нашому житті?

• Особливості вивчення організму людини

• Спрямованість сучасних біологічних досліджень організму людини

• Значення знань про людину для збереження її здоров’я

Біологія людини - наука, що вивчає походження, розвиток, будову, життєдіяльність, поведінку людини з метою застосування знань у різних галузях діяльності та вирішення основних проблем суспільства

Необхідні знання наук

Природничих

Біологічних

Медичних

Суспільних

Технічних

• хімія;

• антропологія;

• кардіологія;

• філософія;

• кібернетика;

• фізика;

• ембріологія;

• неврологія;

• історія

• інформатика

• географія

• генетика

• пульмонологія

​

​

Фундамент для біології людини

Анатомія – наука про будову організму людини

Фізіологія вивчає процеси життєдіяльності організму

Гігієна – вивчає нормальні умови для життєдіяльності організму

Основи сучасної біології людини було закладено:

Гіппократ

(460–377 рр. до н.е.)

давньогрецький лікар, реформатор античної медицини

Авіценна (Ібн Сіна)

(980–1037)

перський вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, теолог

Парацельс

(Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгайм)

(1493–1541)

швейцарський хімік, фармацевт, лікар епохи Відродження

Вільям Гарвей

(1578-1657)

англійський лікар, анатом, природознавець, засновник сучасної фізіології та ембріології

Павлов

Іван Петрович

(1849-1936)

російський хімік, лікар, фізіолог, невролог, творець вчення про ВДН

Внесок у розвиток біології людини зроблено українськими вченими:

Амбодик-Максимович

Нестор Максимович

(1744–1812)

акушер, педіатр

Шумлянський Олександр Михайлович

(1748-1795)

відомий акушер, гістолог, анатом, вчений-мікроскопіст,

Мечников

Ілля Ілліч

(1845–1916)

основоположник порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології

Пирогов

Микола Іванович

(1810-1881)

хірург, анатом і педагог, засновник військово-польової хірургії

Бец

Володимир Олексійович

(1834—1894)

анатом, гістолог, нейронауковець

Внесок у розвиток біології людини зроблено українськими вченими:

Філатов Володимир Петрович

(1875–1956)

офтальмолог, хірург, педагог

Чаговець

Василь Юрійович

(1873-1941)

фізіолог, основоположник електрофізіології

Амосов

Микола Михайлович

(1913-2002)

кардіохірург, трансплантолог, біокібернетик

Костюк

Платон Григорович

(1924-2010)

нейрофізіолог, біофізик

Богомолець

Олександр Олександрович

(1881—1946)

засновник української школи патофізіології, ендокринології і геронтології

Методи вивчення організму людини: спостреження, експеримент

Біохімічні

Фізичні

• визначення складу крові, травних соків, інших рідин організму

• світлова та електронна мікроскопія;
• електрокадріографія (ЕКГ);
• електроенцефалографія;
• рентгенографія;
• ультразвукове дослідження;
• метод ядерного магнітного резонансу (ЯМР);
• позитрон-емісійна томографія (ПЕТ);
• сканувальна електронна мікроскопія (СЕМ);
• трансмісійна електронна мікроскопія (ТЕМ);
• тощо

Антропометричні

• ріст;
• маса тіла;
• обсяг грудної клітини

Фізіологічні

• вимірювання артеріального тиску

Знання організму людини необхідні в різних галузях людської діяльності

Застосування біологічних знань у практичній діяльності людини:

• сільське господарство

вирощування рослин, розведення тварин, боротьби зі шкідниками, запобігання отруєнням пестицидами;

• промисловість

отримання харчових продуктів, натуральних тканин, антибіотиків;

• медицина

лікування й профілактики хвороб, збереження та зміцнення здоров'я людини, подовження тривалості життя;

• психологія

пізнання особливостей поведінки людини;

• техніка

створення пристроїв, апаратів для хірургії, протезування, кібернетики;

• мистецтво

створення художніх картин, скульптур;

• спорт

розвиток фізичних можливостей організму людини

Знання організму людини необхідні в різних галузях людської діяльності

Застосування біологічних знань у практичній діяльності людини:

Розв’язування проблем ХХІ століття

• перенаселення Землі в цілому та скорочення кількості населення в окремих регіонах;

• поширення інфекційних захворювань (СНІДу, пріонних, коронавірусної інфекції);

• лікування захворювань, частота прояву яких збільшується;

• визначення можливостей використання генетично модифікованих організмів (ГМО)

Основні напрями сучасних біологічних досліджень організму людини:

• дослідження процесів життєдіяльності з метою створення біотехнологій (наприклад, для лікування безпліддя, нанотехнологічного отримання й доставки ліків, отримання тканин та органів для трансплантації);

• вивчення спадковості й мінливості з метою розробки методів діагностики, лікування спадкових хвороб людини;

• вивчення закономірностей старіння для подовження тривалості життя;

• дослідження механізмів діяльності мозку (наприклад, для створення біокібернетичних систем сприйняття й збереження інформації);

• вивчення впливу на організм людини космосу (наприклад, для створення нових метеріалів, що захищають від дії космічних чинників);

• дослідження організму з метою конструювання нових технічних систем (наприклад, для створення роботів-андроїдів, нанотранзисторів, що слідкують за здоров’ям людини, систем штучного інтелекту)

Здоров’я людини - це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, який зумовлює високу працездатність та соціальну активність людини

Валеологія (від грец. valeo - здоров’я, логос - вчення) - вчення, яке має на меті формування, збереження та зміцнення здоров'я здорового індивіда

Гігієна (від грец. ὑγιεινός (гігієнос) – здоровий, цілющий), галузь медицини, що вивчає вплив факторів довкілля на здоров’я, працездатність і тривалість життя людини та розробляє заходи оздоровлення умов її життя і праці

Основні рекомендації щодо збереження здоров’я

• пізнайте свій організм;

• загартовуйтесь;

• живіть у злагоді з природою;

• правильно харчуйтесь;

• будьте добрими і милосердними;

• давайте організму навантаження;

• зміцнюйте впевненість, що ви здорові;

• обмежте вживання «штучних» ліків;

• бажайте здоров'я всім, хто вас оточує;

• найдіть у собі віру

Хвороба - це порушення нормальної життєдіяльності організму, у результаті чого знижуються його пристосувальні можливості

Класифікація хвороб

• за причинами виникнення

- інфекційні (вірусні, бактеріальні) та неінфекційні;

• за фізіологічними функціями

- хвороби дихання, кровообігу, травлення;

• за ознаками статі та віку

- жіночі, дитячі хвороби, хвороби старості тощо

Основні причини хвороб людини

• гіподинамія;

• неправильне харчування;

• стреси;

• порушення режиму праці й відпочинку;

• шкідливі звички;

• вплив хвороботворних організмів

• стан довкілля;

​

50% хвороб

пов’язані зі способом життя самої людини

Кожна людина має знати свій організм і дбати про власне здоров’я, що є найпершою потребою людини