1 of 15

«Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми�про гармонію людини й природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних�почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»)

2 of 15

Після Тараса Шевченка Олександр Олесь – другий поет за кількістю творів, які покладено на музику. Її створювали Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Анатолій Кос-Анатольський, Левко Ревуцький, Григорій Вірьовка, Олександр Білаш, Георгій Майборода – загалом близько 80 композиторів.

Микола Лисенко

Кирило Стеценко

Анатолій Кос-Анатольський

Левко Ревуцький

3 of 15

Поезія Олександра Олеся «Чари ночі» (1904) увійшла до збірки «З журбою радість обнялась» і стала справжнім гімном життю, весні, коханню, що не може залишити байдужими молодих.

4 of 15

«Сміються, плачуть солов’ї» – це поезія, красу якої можна порівняти з красою квітів: є квіти, до яких не можна доторкнутись навіть люблячою рукою. Від дотику вони в’януть, Такі інтимні поезії Олександра Олеся. Настрій більшості з них просто неможливо передати. При спробі перекласти його на мову прози він в’яне й зникає…

Дослідник Василь Яременко

5 of 15

РОМАНС – невеликий за обсягом вірш або

музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.

6 of 15

Назва

«Чари ночі»

Автор

Олександр Олесь

Рік створення

Збірка

Рід

Жанр

Мотив

Ідея

Образи

7 of 15

Назва

«Чари ночі».

Автор

Олександр Олесь.

Рік створення

1903.

Збірка

«З журбою радість обнялася».

Рід

інтимна.

Жанр

романс.

Мотив

звеличення краси життя, сили й величі кохання.

Ідея

заклик цінувати молодість, насолоджуватися щасливими днями, які швидко минуть.

Образи

кохання, молодість, весна, природа (солов’ї, зорі, верби).

8 of 15

ЕПІТЕТИ

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

РИТОРИЧНЕ ПИТАННЯ

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ

ГІПЕРБОЛА

МЕТАФОРА

КОНТРАСТ

9 of 15

ЕПІТЕТИ: «шумляче море», «летюча мить життя», «струни золоті», «боги скупі... глухі й нечулі», «палкі обійми ночі»,

«верби п’яні», «свято радісне квіток»;

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

РИТОРИЧНЕ ПИТАННЯ: «Чому ж стоїш без руху ти, коли весь світ співає?»;

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ: «сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди», «весна рада», «лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче»;

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ: «Цілуй, цілуй, цілуй її, знов молодість не буде! Лови летючу мить життя!»;

ГІПЕРБОЛА: «уся земля тремтить», «весь світ співає»;

МЕТАФОРА: «весна іде», «весна рада», «летять до хмар тумани», «гнуться верби п’яні», «бенкет весна справляє», «погасне в серці багаття», «захолонуть груди»

КОНТРАСТ: «Гори! – життя єдина мить, для смерті ж – вічність ціла».

10 of 15

ГІМН ЖИТТЮ, КОХАННЮ

СОЛОВ’ЇНА ПІСНЯ, ЄДНАННЯ З ПРИРОДОЮ

МАГІЯ ВЕСНЯНОЇ НОЧІ, ЛЮБОВІ

ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ СКОРОМИНУЩОСТІ ЖИТТЯ

11 of 15

Вірш «Сміються, плачуть солов’ї» став романсом,

музику до нього написав композитор із народу, ім’я якого не збереглося. В обробках різних аранжувальників та професійних композиторів пісню виконували відомий оперний співак

Борис Гмиря та виконавиця народних пісень

Ніна Матвієнко.

12 of 15

Назва

«О слово рідне! Орле скутий!..»

Автор

Олександр Олесь

Рік створення

Рід

Жанр

Мотив

Ідея

Образи

Художні особливості твору

13 of 15

Назва

«О слово рідне! Орле скутий!..»

Автор

Олександр Олесь.

Рік створення

1907.

Рід

патріотична лірика.

Жанр

вірш-медитація.

Мотив

любов до рідної мови й заклик до її збереження.

Ідея

рідне слово має стати духовною зброєю народу .

14 of 15

Назва

«О слово рідне! Орле скутий!..»

Автор

Олександр Олесь

Образи

  • ліричний герой — людина-патріот, яка любить рідну мову й займає активну громадянську позицію;
  • діти — українці, які відцуралися рідного слова;
  • чужинці;
  • природа: орел, дерева, зорі, Дніпро, сонце, дощі;
  • предмети та явища: слово, шум, музика, спів, рев, меч.

Художні особливості твору

три частини композиції виконують роль тези, антитези й синтезу. Поезія вибудувана як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова.

15 of 15

Афоризми від Олександра Олеся

З тобою жити на одній землі,- яке велике щастя!»

Зникне мова - зникне й нація.

Для всіх ти мертва і смішна,

Для всіх ти бідна і нещасна,

Моя Україно прекрасна,

Пісень і волі сторона.

Бринить- співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

В землі лежала мова

І врешті вибилась на світ.