РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 РОКУ

Мета

• З”ясувати передумови та причини революції в Російській імперії, хронологічні межі цієї події, а також наслідки революції для Росії та країн учасниць Першої світової війни;
• продовжувати розвивати навички роботи з історичними джерелами та вміння встановлювати причинно-наслідкові зв”язки ;
• виховувати інтерес до вивчення історії.

Основні поняття:�

• Лютнева революція - революція 1917 р. в Росії, що мала своїм наслідком повалення самодержавства і встановлення влади Тимчасового уряду
• Тимчасовий уряд - законний уряд Росії, що утворився з частині членів IV Державної Думи після Лютневої революції
• Петроградська Рада робітничих депутатів - незаконний, одна) впливовий орган влади в Росії після Лютневої революції
• Двовладдя - ситуація в Росії після Лютневої революції, коли і країні фактично існували два органи влади - Тимчасовий уряд та Ради депутатів
• Диктатура - необмежена влада у державі окремої особи, групи осіб, верстви, суспільного класу
• Більшовики - члени РСДРП (б)
• II Всеросійський з'їзд Рад - з'їзд, на якому проголошена радянська влада в Росії
• Рада Народних Комісарів (РНК) - уряд радянської Росії .
• Установчі збори - збори, метою яких є прийняття конституції держави

​

Основні дати

• 23 лютого - початок Російської революції
• 2 березня -  створення Тимчасового уряду
• -  відречення Миколи II
• квітень - урядова криза, спричинена заявою міністра П. Мілюкова про продовження Росією війни до переможного кінця
• 3 липня 1917 р. - перша спроба більшовиків захопити владу Росії
• серпень -  військовий заколот генерала Л. Корнилова
• 25 жовтня 1917 р. - Жовтнева революція в Росії
• 26 жовтня – падіння Тимчасового уряду; перемога більшовицького збройного виступу
• 1918 р., 5- 6 січня - засідання Установчих зборів Росії
• 6 січня 1918 р. - розгон більшовиками Установчих зборів
• 1918– 1920(22) рр. –  громадянська війна

​

Передумови Лютневої революції

• Перша світова війна стала важким випробуванням для Росії. На початку 1917 р. стан економіки, політична ситуація, що склалася в країні, призвели до зростання соціальної напруженості, посилення невдоволення, що охопило і ліберальну громадськість, і армію, і переважну частину трудящих

Передумови Лютневої революції

Війна з Німеччиною, Австро-Угорщиною і Османською імперією починалася на високій патріотичній хвилі. Майже ніхто «не косив» від призову. Але згодом виявилася уся прогнилість царського режиму, нечуване казнокрадство і неграмотність чиновництва. Почалися невдачі на фронтах, величезні втрати, розруха, голод, втома солдат від тривалої і незрозумілої для них війни, розкладання війська більшовицькою агітацією.

Центром Лютневої революції 1917 став Петроград. Сірничком, який спричинив вибух, стали величезні черги за хлібом (хоча є свідчення, що хліба у Петрограді вистачало, паніку запустили провокатори), ширилися «голодні бунти», антивоєнні мітинги, страйки на промислових підприємствах.

Черга за хлібом

Причини революції

невирішеність аграрного питання: існування поміщицького господарства, безземелля значної частини селян

невирішеність національного питання

загострення всіх проблем Російської імперії внаслідок невдалої участі в першій світовій війні.

Завданнями революції в Росії були

Початок революції

Війна й породжені нею негаразди на 1917 р. підвели Російську імперію до рокової межі: до війська було мобілізовано 15,5 млн чоловіків (13 млн - селяни); нестача продуктів харчування (у Петрограді в лютому 1917 р. запасів хліба залишалось на 10-12 днів), підвищення податків, збільшення тривалості робочого дня на виробництві загрожували фізичному виживанню населення.

23 лютого 1917 р. (за старим стилем) на Путиловському заводі розпочався страйк. 

28 лютого вже страйкували 240 тис. робітників

​

Це був стихійний вибух невдоволення невирішенністю соціальних проблем, що накопичилися.

Спроба поліції за наказом царя придушити виступи робітників лише загострила ситуацію. А залучення військ до проведення каральних операцій викликало обурення серед солдатів. 27 лютого солдати Волинського полку відмовилися стріляти в демонстрантів і перейшли на їхній бік. Звістка про це розлетілася столицею. Гарнізон Петрограда перейшов на бік повсталого народу.

Демонстрація солдат під час лютневих подій

Микола ІІ з  родиною

Боротьба за владу

Поки на вулицях міста розгорталися революційні події, лідери політичних партій почали формувати політичні структури, які мали перебрати владу. Майже водночас утворилися два центри, що намагалися стати на чолі революції.

Комітет Державної думи

​

Який оголосив про створення Тимчасового уряду

​

​

​

​

​

​

​

Петроградська рада

Члени якої планували захопити владу в державі

1 березня 1917 р. виконком Петроградської ради видав наказ № 1, адресований військам Петроградського гарнізону. Згідно з ним

• ·   у військах вводилися виборні солдатські комітети;
• ·   представники військових обиралися до Петроградської ради;
• ·   війська підпорядковувалися тільки Петроградській раді, її розпорядженням;
• ·   зброя зберігалась у солдатських комітетах, видача її офіцерам заборонялась;
• ·   солдати отримували право користуватися всіма правами та свободами громадян Росії;
• ·   вводилося звернення вищих чинів до солдатів лише на "ви".
• Щоби забезпечити собі керівне становище, Петроградська рада провела ще ряд рішень, зокрема:
• ·   було проголошено амністію політичним в’язням;
• ·   відновлено всі політичні права та свободи, обмежені в умовах воєнного часу;
• ·   ухвалено рішення про необхідність проведення виборів до Установчих зборів;
• ·   введено самоуправління в армії та виборність командирів.

​

3-го березня 1917 р.

•  повну і термінову амністію;
• ·   політичні права і свободи для всіх громадян;
• ·   скасування всіх станових і національних обмежень;
• ·   роботу з організації та проведення прямих, рівних, таємних, загальних виборів до Установчих зборів;
• ·   розгортання виборів до органів місцевого самоврядування;
• ·   заборону виведення зі столиці військових частин, які брали участь у революційних подіях.

​

. в опублікованому "Зверненні до громадян і товаришів", Тимчасовий уряд, проголосив таку програму дій

На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду. Новий уряд не відмовився від зобов’язань царя Миколи ІІ перед союзниками і закликав продовжувати війну до переможного кінця. Але в країні невблаганно зростали чимраз рішучіші хвилі протесту проти війни

Двовладдя�

• Утворення рад і Тимчасового уряду створило ситуацію, яку назвали двовладдям. Адже влада робітників і солдатів була уособлена в радах, а влада ліберальної інтелігенції, промисловців, частини землевласників — у Тимчасовому уряді.
• Влада зосередилася в руках двох керівних органів, чиє ставлення один до одного було суперечливим і коливалося від суперництва до співробітництва

​

Історичне значення двовладдя полягало в тому, що в Росії виникла можливість мирного переходу від самодержавства до демократичного республіканського устрою з забезпеченням широкої демократії для народу.

Розкол революційного руху

Повалення монархії та проголошення демократичних прав і свобод, себто вирішення загальнонаціонального завдання революції, привело до розколу в революційному русі: для одних революція вже скінчилася (праві та ліберали), а для інших вона тільки-но розпочалася (соціалісти). Домінування в політичному житті соціалістичних партій визначило подальшу долю революції. У країні розгорілася гостра політична боротьба.

Володимир Ілліч Ульянов (Ленін)

На початку квітня 1917 р. російські революціонери, які знаходилися в еміграції, повернулися до Росії. Разом із цією групою прибув лідер більшовиків — Володимир Ілліч Ульянов (Ленін). Його приїздові до Росії сприяли урядові кола Німеччини, які сподівалися, що з приходом до влади більшовиків із Росією буде укладено мир, про підписання якого ті неодноразово заявляли.

кризи Тимчасового уряду

• Революція в Росії викликала занепокоєння в стані союзників Росії у війні. Тому країни Антанти прагнули ясності від Тимчасового уряду в питанні про подальшу участь Росії у війні. 19 квітня газети надрукували ноту міністра закордонних справ Мілюкова урядам країн Антанти, в якій ішлося, що Росія вестиме війну до переможного кінця.
• Ця нота викликала хвилю протестів, що привела до першої урядової кризи. Зрештою, кризу було розв’язано відставкою непопулярних міністрів і введенням до складу уряду представників соціалістичних партій.

​

У червні 1917 р. у Петрограді відбувся 1-й з’їзд рад

• З’їзд прийняв документи, що забезпечували створення основ парламентаризму в Росії, а також обрав виконавчий орган рад — Всеросійський центральний виконавчий комітет
• 4 липня було організовано мирну демонстрацію під гаслом "Уся влада Радам!". 

• урядові сили розстріляли демонстрацію. Двовладдя в Росії скінчилося. Більшовиків було засуджено як шпигунів Німеччини і зрадників інтересів революції.
• Після ліквідації двовладдя було сформовано новий склад Тимчасового уряду на чолі з О.Керенським, що його оголосили "урядом порятунку революції".

​

Розстріл мирної демонстрації – кінець двовладдя

Внутрішньополітична ситуація в країні ускладнювалася, соціальне напруження наростало. З цього прагнули скористатись як крайні праві сили, що вбачали вихід у встановленні диктатури військових, так і крайні ліві. На своєму VІ з’їзді більшовики взяли курс на підготовку збройного повстання з метою повалення Тимчасового уряду і захоплення політичної влади. Криза в країні наростала.

Заколот генерала Корнілова (серпень 1917 р.)

• У серпні в Москві відбулася нарада представників промислово-фінансових кіл. На неї генерал Л.Корнілов (головнокомандуючий російськими військами) надіслав проект пропозицій з наведення порядку в Росії: встановлення воєнного стану і введення смертної кари в тилу.
• �

Олександр Керенський

• 10 серпня 1917 р. відбулася зустріч між Керенським і Корніловим, після якої генерал вирішив діяти самостійно. Він надіслав ультиматум Керенському про передачу влади і від­дав наказ військам наступати на Петроград.
• Керенський оголосив Корнілова зрадником і за­кликав усі революційні сили захистити революцію. Для оборони міста створювалися ревкоми, робітничі дружини (Червона гвардія), в яких провідну роль відігравали більшовики. На захист столиці виступили гарнізон міста і кронштадтські моряки. Заколот було придушено, а його керівників заарештовано.

​

• Тимчасовий уряд, щоб підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив вибори в Установчі збори
• 14 вересня 1917 р. розпочала роботу Демократична нарада, де було сформовано Тимчасову раду Республіки . Було обрано новий склад уряду на чолі з Керенським

Підготовка більшовтків до повстання

• з 15 вересня Ленін, знаходячись у підпіллі, звертався до керівництва і членів партії з листами про необхідність негайної підготовки збройного повстання: "Беріть владу негайно!", "Зволікання — це смерть!".

• 16 жовтня для безпосередньої підготовки повстання при Петроградській раді створили Військово-революційний комітет

Протягом 24-25 жовтня військові загони ВРК перейшли в наступ і захопили важливі об’єкти в столиці. Керенський залишив Петроград і від’їхав до Пскова.

• Вранці 25 жовтня 1917 р. відбулося засідання ЦК РСДРП (б) за участю Леніна. Він зажадав рішучих дій із захоплення Зимового палацу та повалення Тимчасового уряду. Було ухвалено склад нового уряду. Також Ленін написав відозву "До громадян Росії", де зазначалося: "Тимчасовий уряд скинуто, влада в руках Рад!". Він хотів поставити 2-й з’їзд рад перед фактом передачі влади.

2-й з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів.

Виступ Леніна на 2-му з`їзді рад

• 25 жовтня розпочав роботу 2-й з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів. Серед 649 делегатів було 390 більшовиків. Хоча деякі делегати виступали за мирне розв’язання питання влади і проти збройного повстання, загони ВРК близько 2-ї години ночі 26 жовтня заарештували Тимчасовий уряд.

На вечірньому засіданні з’їзду виступив Ленін. Він запропонував делегатам декрети про мир і про землю.

• Декрет про землю містив таке:
• ·   націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких земель та їх передача радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу (150 млн десятин землі);
• ·   передача селянам реманенту й худоби з поміщицьких садиб (на суму 3 млн крб.);
• ·   скасування боргу селян на суму 3 млрд крб.

​

• Декрет про мир проголошував негайне перемир’я на фронті з Німеччиною; початок переговорів з воюючими сторонами; укладення миру без анексій і контрибуцій.

підсумком і роботи 2-го з’їздуЖовтневого перевороту рад став прихід до влади в Росії партій ліворадикального крила соціалістичного табору. Жовтневий переворот започаткував буремні події, що докорінно змінили соціально-економічне життя країни і справили величезний вплив на розвиток світу майже до кінця ХХ ст.

Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника
2. Скласти хронологічний ланцюжок подій Лютневої та Жовтневої революції