1 of 10

Слово “стиль” походить від лат. stilus – “гостра паличка для письма”, якою користувались у давньому Римі, давній Греції та в часи середньовіччя; також це манера письма.

2 of 10

У мовознавстві стиль означає різновид мови, що за традицією закріплений у суспільстві за однією з найзагальніших сфер соціального життя.

​

Стилістика - це розділ науки про мову, який вивчає виражальні засоби мови, такі якості мовлення, як точність , логічність, образність, доречність; це наука про функціонування й використання мови.

3 of 10

Мовний стиль охоплює сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

​

Мовний стиль - це різновид літературної мови, який використовують за певних умов спілкування відповідно до його мети.

4 of 10

5 of 10

Офіційно-діловий стиль – це різновид літературної мови, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою та установою); це – стиль державних документів.

​

Основна функція цього стилю – урегулювання службових (ділових) стосунків.

​

6 of 10

7 of 10

ТИПОВИМИ МОВНИМИ ОЗНАКАМИ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ Є:

  1. Нейтральна лексика, украй обмежене використання слів у переносному значенні (дозволити, сплатити; заява, оголошення; послідовний, річний).
  2. Особлива термінологія (відповідно до наказу, згідно з положенням).
  3. Широке використання суспільно-політичної лексики, а також слів пов’язаних із професійною і громадянською сферами (прожитковий мінімум, право на самовизначення).
  4. Стислість викладу, чіткість, послідовність, логічність.
  5. Використання повних речень з прямим порядком слів.

8 of 10

Науковий стиль – це різновид літературної мови, що використовується з пізнавально-інформативною метою в галузі науки і освіти.

​

Основна мовна функція наукового стилю –повідомлення.

​

​

9 of 10

ТИПОВИМИ МОВНИМИ ОЗНАКАМИ НАУКОВОГО СТИЛЮ Є:

  1. Широке використання термінів (морфологія, присудок).
  2. Стилістично нейтральна лексика ( способи вираження складеного іменного присудка; від перестановки доданків сума не змінюється).
  3. Наявність абстрактних іменників (імпресіонізм, авторство).
  4. Використання складних речень з різними видами підрядності, із зворотами, вставними конструкціями.
  5. Чіткість, послідовність, логічність викладу наукового матеріалу.

10 of 10