Завдання та досягнення сучасної селекції. �Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.
Біологія, 11 клас
Під час неолітичної революції люди почали вирощувати їжу для себе
Ще 10 тисяч років тому на Близькому Сході наші предки займалися полюванням і збиральництвом. Але маленькі групи мисливців поступово почали осідати навколо плодючих територій, де рослин і тварин було достатньо, утворюючи невеликі поселення. Із часом їхні мешканці й мешканки почали не лише збирати, але й доглядати, а згодом і висаджувати деякі дикі рослини на спеціально підготовлених ділянках. Інакше кажучи, вони почали займатися сільським господарством. Такий перехід від привласнювальної економіки до виробничої отримав назву неолітична революція. Подібні процеси відбувалися не лише на Близькому Сході, але й у інших регіонах.
Центри виникнення й поширення сільського господарства
Під час неолітичної революції люди почали вирощувати їжу для себе
Говорячи про причини переходу до сільськогосподарської діяльності, наукова спільнота не є одностайною. Найбільш розповсюджена версія — кліматичні зміни. Річ у тім, що близько 11-12 тис. р. до н. е. завершився льодовиковий період, клімат стабілізувався й ріст злакових рослин активізувався. Крім того, унаслідок тривалого зледеніння кількість великих тварин зменшилася й прогодувати себе і свою родину стало важче.
Зі збільшенням розміру й чисельності осіб у поселеннях поряд із людиною почали з'являтися нові екологічні ніші. У них проникали рослини і тварини, що могли співіснувати з людиною. Серед них були й ті, що могли приносити певну користь, наприклад, слугували джерелом їжі. Отже, окультурення рослин і одомашнення тварин від початку не було свідомим і цілеспрямованим процесом. Воно відбувалося спонтанно, коли тварини й рослини, які мали певний набір ознак, заселяли нову екологічну нішу, що сформувалася унаслідок людської діяльності.
Рослини були окультурені в різних регіонах
Завдяки численним експедиціям видатного біолога Миколи Вавілова та його послідовників і послідовниць вдалося з'ясувати, що культурні рослини походять із різних регіонів, у яких росте чи ріс їхній предок, і кількість різновидів певної рослини у таких місцях є набагато більшою, ніж у інших. Ці регіони отримали назву центри різноманіття й походження культурних рослин.
1. Центральноамериканський.
2. Південноамериканський. 7. Індійський.
3. Середземноморський. 8. Китайський.
4. Передньоазійський.
5. Ефіопський.
6. Середньоазійський.
Для того, щоб тварина могла бути одомашнена, вона повинна мати цілий ряд характеристик:
невибагливість у харчуванні
товариське ставлення до людини
швидкий ріст
здатність розмножуватись у неволі
відсутність схильності до паніки
Лама була одомашнена як в’ючна тварина й водночас джерело м’яса
Альпака була одомашнена як джерело якісної вовни
Першою одомашненою твариною був вовк
Після окультурення рослин і одомашнення тварин люди продовжували поліпшувати якості організмів, які використовували. Ще тисячі років тому було зроблено спостереження, що нащадки успадковують властивості предків, а отже, добираючи організми з потрібними властивостями, можна значно покращити якість нащадків. Із розвитком уявлень людини про успадкування ознак, такий добір отримав цілеспрямований характер. Поступово сформувалася наука селекція
Селекція - це наука про методи створення нових і вдосконалення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів
Найпоширенішими методами селекції є штучний добір і гібридизація
Штучний добір дозволяє посилити ознаки предкових організмів. Для цього вибирають тих представників, у яких найяскравіше виражені потрібні людині властивості. Дозволяючи їм розмножуватися, отримують нащадків, у частини з яких необхідні риси будуть іще дужче проявлятися. Так неодноразово повторивши добір, посилюють прояв властивості, що була потрібна.
Під час гібридизації схрещують організми з подібними чи різними необхідними людині рисами. У першому випадку серед нащадків прояв властивості може посилитись, а у другому — з'являться гібриди, що поєднують корисні особливості своїх предків.
Сорти і гібриди зернових культур селекції установ Національної академії аграрних наук демонструють високу врожайність та стійкість до посухи
Сорти томатів Національної академії аграрних наук України
Вітчизняні селекціонери працюють над виведенням нових сортів винограду
Селекція прагне надати організмам нових, потрібних людині властивостей
Нині селекціонерська спільнота одомашнює тварин і рослин здебільшого як домашніх улюбленців чи з декоративною ціллю.
Декоративні породи котів
Селекція прагне надати організмам нових, потрібних людині властивостей
Більш поширеною метою селекції є виведення нових сортів, порід і штамів на основі тих, що вже існують. При цьому намагаються посилити корисні для людини властивості: швидкість росту, невибагливість до умов проживання, стійкість до хвороб, покращити виживання, зробити смачнішими чи поживнішими як продукти харчування, посилити вироблення корисних речовин чи надати нового, кращого або дивовижнішого, зовнішнього вигляду . Наразі основним стимулом селекції є економічна вигода: якщо сорт, породу чи штам куплять, то й сенс у його виведенні є.
Породи голубів
Селекція прагне надати організмам нових, потрібних людині властивостей
Ще одним завданням селекції є якомога краще пристосування сортів рослин і порід тварин до умов певної місцевості. У цьому процесі значну роль відіграють місцеві селекціонери й селекціонерки.
Так, іще наприкінці XIX ст. український садівник Левко Симиренко заснував одну з найбагатших у тогочасній Європі колекцію фруктових, овочевих і ягідних рослин та ввів у вжиток популярний сорт яблук Ренет Симиренка.
Селекція прагне надати організмам нових, потрібних людині властивостей
Василь Юр'єв більшу частину свого життя провів у Харкові, де працював над виведенням нових сортів пшениці, жита, вівса, кукурудзи, які й досі використовуються в Україні.
Селекція прагне надати організмам нових, потрібних людині властивостей
Український селекціонер Василь Ремесло став автором всесвітньо відомого сорту озимої пшениці «Миронівська 808», який було виведено в Миронівському інституті пшениці, що зараз носить його ім'я.