Тема уроку
Україна в 1923 -1928 рр.
Політика коренізації
План уроку
1 Національна політика радянської влади в УСРР.
2 Політика коренізації (українізації).
Проблемне завдання
Чи можна політику «українізації» віднести до одного з напрямків непу?
концепція
«титульної нації»
1 Національна політика радянської влади в УСРР.
Частина населення, національність якої визначає назву держави
Всі етноси, які становили більшість населення в кожній адміністративно-територіальній одиниці.
Трактування більшовиків
Російська нація
Титульна нація загальносоюзного масштабу, що користувалася перевагами на всій території СРСР
. Титульні нації другого порядку
Титульні нації другого порядку
(українці, білоруси, грузини, вірмени тощо
концепція «титульної нації»
1 Національна політика радянської влади в УСРР.
Російська нація
Титульна нація загальносоюзного масштабу, що користувалася перевагами на всій території СРСР
. Титульні нації другого порядку
українці, білоруси, грузини, вірмени тощо
. Титульні нації третього порядку
автономні республіки / кримські татари/
. Титульні нації четвертого порядку
. Титульні нації пятого порядку
національні округи
національні райони
Всі інші – національні меншини
1923 р -. XII з’їзд РКП(б) - затвердив політику коренізації
2. Політика коренізації (українізації).
1923-1928 рр
підготовка, виховання та висування керівних кадрів корінної національності;
урахування національних чинників під час формування партійнодержавного апарату;
організація мережі навчальних і виховних закладів, закладів культури, преси, книговидавничої справи мовами корінних національностей;
вивчення національної історії, відродження та розвиток національних традицій і культури
Складові коренізації
КОРЕНІЗАЦІЯ
Причини
Потреба компромісу з селянством та національною інтелігенцією шляхом лібералізації національних відносин.
Формуванням на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР як держави, в котрій забезпечено гармонійний і вільний розвиток радянських республік .
Перебудова культури на засадах марксизму
Подальше зміцнення влади більшовиків в республіках
Задоволення мінімуму національних потреб
Етапи коренізації
Квітень 1923р. – ХІІ з'їзд РКП(б) – запровадження політики коренізації
Україна –«українізації»
27.07. 1923 - декрет Раднаркому «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», українська мова в усіх типах шкіл.
01 .08.1923- декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління.
Початок 30-х років – згортання політики «українізації»
30.04.1925 ВУЦВК і Раднарком УССР ухвалили спільну постанову про заходи щодо термінового проведення повної українізації радянського апарату
пленум ЦК КП(б)У 30.05.1925р. — резолюція на українізацію партійного та проф. апарату і радянських установ.
Політика «УКРАЇНІЗАЦІЇ»
Запровадження в навчальні заклади української мови
Використання партійними та радянськими працівниками української мови
Виховання кадрів української національності
Розвиток української культури
Головну роль у дальшому здійсненні українізації відігравав Народний комісаріат освіти (якому тоді підпорядковувались й усі ділянки культури), очолений до 1926р. О. Шумським, а після його усунення М. Скрипником
Олександр Шумський
М.Скри́пник
1929 рік - в Києві завершилася перевірка української мови у 25 тис. службовців, 8 тис. - I кат, 10тис.- II кат, 3 тис. - III кат.
Посвідка про здачу бухгалтером іспитів на знання української мови, без якої не брали на роботу. Київщина, 1928 р.
З напливом українського населення з села, міста УССР почали набирати українського характеру
На 1931 р. кількість робітників в Україні зросла до 1,9 млн, з них українців було вже 58,6%
На основі даних таблиці, визначте, які зміни відбулися в національному складі КП(б) України в 1922 – 1933 роках?
Запровадження української мови в навчальних закладах
На основі даних діаграми зробіть висновки про ступінь українізації навчальних закладів України з 1926 по 1933роки.
Матеріали Пленуму ЦК та ЦКК КП(б) України ( листопад 1933р)
«… в даний момент головною небезпекою є місцевий український націоналізм, що поєднується з імперіалістичними інтервентами».
Що, на вашу думку, малося на увазі під «місцевим українським націоналізмом»?
Прийнято постанову «Про націоналістичні ухили в лавах української парторганізації і завдання про боротьбу з ними»
Москва пильно стежила за процесом культурного відродження України і, боячися зміцнення тенденцій до її усамостійнення, почала гальмувати українізацію уже на самих її початках.
Наслідки українізації
�Політика коренізації в УСРР сприяла позитивним зрушенням �
У жовтні 1924 р. у складі УСРР було утворено Молдавську автономну республіку
З еміграції повернулися деякі відомі діячі, зокрема М. Грушевський
З’явилися 13 національних районів і близько 100 містечкових національних рад.
Прибічники національного комунізму
микола хвильовий
Олександр Шумський
Михайо Волобуєв
Остаточно українізація була припинена з призначенням у січні 1933 року П.Постишева секретарем ЦК КП(б)У�
Остаточно політику коренізації в Україні було згорнуто в 1938 р
Саме цим роком датовано постанову РНК УРСР про обов’язкове викладання російської мови в усіх неросійських школах
А що думаєте ВИ ?
Чи можна політику «українізації» віднести до одного з напрямків непу?
Як політика українізації відбилася на розвитку всіх сфер життя суспільства?