Андрій Чайковський
«За сестрою». Напружений динамічний сюжет твору
Семикласники!
Сьогодні на уроці ви:
Повість - це…
Героїко-романтична повість - це…
епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням.
епічний твір середнього розміру, у якому зображуються героїчні вчинки романтичного героя у надзвичайних обставинах.
Пригадайте
Романтичний герой – це…
винятковий герой у надзвичайних обставинах.
Пригадайте
Працюємо над змістом твору
Семен Непорадний — так він звався — був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й замащена, на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та сонцем опалені груди. Миючись, засукав рукави вгору поза лікті і показав жиласті руки, закінчені п'ястуками, мов довбеньки.
Непорадний уходив на Січі за неабиякого силача. Згинав залізні штаби, а коня підносив, мов барана.
А мимо його лицарської справности його прозвали на Січі Непорадним за те, що в якійсь зустрічі не вмів собі з татарином дати ради, аж товариші його визволили.
Працюємо над змістом твору
Між тими козаками був старий січовий дід Панас.
Йому було 80 літ. Хоч час було йому спочити у якомусь зимовику, він "не давався старості" і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співом. Приставав від одної ватаги до другої і всюди його приймали. Правда, що не годен був шаблею гаразд вимахувати, зате стріляв з рушниці так, що птиці на лету не хибив. До того він знав лікувати рани зіллям і через те радо його приймали до гурту. Його знала вся Україна як характерника, цебто, такого, що його куля не береться.
Бо й справді! Дід Панас був у походах на Крим, у Польщу, в турецьку та волоську землю, був у не одній біді, а ніколи жадна куля, ні шабля його не дряпнула. Мимо своєї старости він голив чисто лоб й бороду та заплітав по-молодецьки свого сивого чуба. А довгий на аршин вус двома мітлами звисав аж на груди...
Працюємо над змістом твору
— Скажи, Павлусю, чи живі батько-мати, сестра Ганя вже мабуть велика буде... та й виріс ти не абияк... А що дідусь Андрій?
— Батька й сестру в ясир взяли, дідуся й маму вбили на моїх очах...
Петрові показалася сльоза в очах, він її обтер, щоб ніхто не бачив... та перехрестився...
Зачитайте
Непорадний був мистець орудувати арканом. У цьому була сильна його сторона. Ніхто з товаришів не запам'ятав, щоб Непорадний не втрапив. І славний був у нього аркан: увесь шовковий, тонкий і дуже міцний. На аркан ловили козаки ворога, коней, а коли траплялося, то й дику козу, сугака. Непорадний аж усміхнувся, беручи свій струмент у руку. Затягнув петлю, відтак поскладав увесь аркан. Один кінець держав цупко в лівій руці, а в праву узяв петлю із складками мотуза... Приладившися отак і криючись поза могилу, він стежив, що татарин робитиме.
Працюємо над змістом твору
Вони підійдуть під татарський кіш. Татарин покаже дорогу. Передом підуть козаки з Тріскою і стануть зачіпати татар, щоб їх з коша заманити. Тріска із своїми втікатиме. Татари поженуть за ними, а тут уже стоятиме Недоля й привітає їх гарненько. Коли б татари не рушались у погоню, то це значить, що їх небагато й можна вдарити на кіш. Татарина поведе на аркані Непорадний.
Такий наказ виголосив Недоля перед козаками і звелів сідлати коні.
Працюємо над змістом твору
— Ти, братчику, вважай, щоб де в купу не попав. Держися сотника, або діда Панаса. Держи добре коня... Пожди, я тобі стремена до ноги приладжу.
Петро осідлав татарського коня, на якім Павлусь утік, прикоротив стремена і, поцілувавши брата, посадив на коня.
Петро був відважний козак і не жалів себе...Тепер йому стало ніяково, як погадав, що його можуть вбити, а тоді Павлусь лишиться круглим сиротою. Хлопцеві саме тепер треба опіки, а йому честь козацька не дозволяє лишитись позаду та й пильнувати брата.
Перед ним лежав татарський кіш. Коні лежали в траві. За ним стояли рядом козацькі вози. В такий спосіб уставляли козаки свої вози, як обозували, і хоронилися за ними, мов за валом твердині. До возів з другого боку поприпинані були воли, що лежали в траві. А далі стояли. татарські арби (вози) поміж татарами. За шатрами плила ріка Самара.
Працюємо над змістом твору
Непорадний впіймав ще одного татарина. Кінь шарпнув, а татарин впав на землю.
Татарин успів розсилити петлю, щоб його не задушила. Над ним стояв уже Непорадний з піднятою шаблею.
— Не забивала мене козак... Татарин да гроші, много золота син девлет-ґірей, — лепетав татарин, заслонюючи себе руками.
Непорадний задержався. Це був татарський ватажок. На те вказувала його багата одежа.
— Вставай! — гукнув Непорадний.
Татарин підвівся, а козак зв'язав йому руки і повів між своїх.
Працюємо над змістом твору
В цій хвилині скочив з коня Павлусь і прибіг до батька.
— Таточку, тату, де наша Ганна? — він обійняв батька за шию.
— Пропала, синочку, пропала! — говорив Степан. — Татари зловили Ганну і маму...
— Маму ні — її татарин вбив, я бачив...
— А мене ж, тату, не пізнаєш? — обзивається Петро. Степан не пізнав зразу, а відтак обійняв старшого сина.
— Сини мої, соколи, ось де ми стрінулись!
Працюємо над змістом твору
Павлусь затяв зуби і не говорив більше нічого. Вже над вечером надійшла решта козаків з табором. Настала ніч. Козаки полягали спати. Павлусь лежав між батьком і братом, ніби спав. В обозі затихло.
Тоді Павлусь устав тихенько, надягнув на себе кожушину, взяв сумку з сухарями в брата, його дві пістолі, мішочок з кулями й ріжок з порохом, припняв свою шаблю і пішов, несучи своє сідло на голові поміж сплячих козаків просто до того місця, де паслися коні. Знайшов свого коня і обережно виїхав помежи ватри вартових козаків у степ. Від'їхавши на таку віддаль, що його кулею не досягне, він потиснув коня і пігнав скоком.
Пригадайте
Сюжет твору— система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея.
Елементи сюжету:
Теорія літератури
Композиція твору — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, сюжетних і позасюжетних, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї.
Обери правильну відповідь, натиснувши на кнопку. Або виконай тестування у режимі «онлайн».
1. Село, у якому жила сім’я Судаків мало назву:
А) Самарівка
Б) Спасівка
В) Панасівка
А) експозиція твору
2. Напад на село та втеча Павлуся від татар – це…
Б) зав’язка твору
В) кульмінація твору
А) родина втекла
3. Що сталося з родиною Павлуся під час нападу татар?
Б) вбили матір та діда Павлуся, а батька й сестру забрали у ясир
В) вбили батьків та діда Павлуся, а сестру Ганну забрали у ясир
Наскільки ти уважний читач?
Обери правильну відповідь, натиснувши на кнопку. Або виконай тестування у режимі «онлайн».
4. Хто знайшов Павлуся у степу?
А) Сотник Андрій Недоля
Б) Брат Петро
В) Козак Семен Непорадний
А) бо хотів повернути коня
5. Чому татарин вистежував Павлуся?
Б) бо у сідлі коня були приховані червінці
В) бо отримав наказ вбити хлопця
А) нову сорочку
6. Що дав Павлусь своєму братові Петрові?
Б) бублик з медом
В) оберіг
Наскільки ти уважний читач?
Обери правильну відповідь, натиснувши на кнопку. Або виконай тестування у режимі «онлайн».
7. Хто помер під час битви з татарами?
А) Семен Непорадний
Б) Андрій Недоля
В) Остап Тріска
А) Девір-гірей
8. Хто потрапив у полон до козаків?
Б) Мустафа-ага
В) Девлет-гірей
А) ) не уявлялася страшною
9. Для Степана Судака татарська неволя:
Б) була гіршою за смерть
В) випробовуванням на мужність
Наскільки ти уважний читач?
Обери правильну відповідь, натиснувши на кнопку. Або виконай тестування у режимі «онлайн».
10. Зустрівши своїх синів, Степан Судак назвав їх:�
А) соколами
Б) орлами
В) провісниками щастя
А) ) залишитись з козаками
11. Що вирішує робити Павлусь, дізнавшись, що Ганни немає в ясирі?
Б) послухати батька й брата
В) поїхати за нею до Криму
А) дивлячись на зорі
12. Яким чином орієнтувався Павлусь, їдучи до Криму, щоб визволити
з полону сестру?
Б) за допомогою компасу
В) покладався на татарського коня
Наскільки ти уважний читач?
Домашнє завдання